Рішення № 137321466, 10.06.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/912/26

10 червня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області

в складі судді Снітчук Р.М.

за участі секретаря Ажнюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в розмірі 6000 грн. 00 коп., інфліційних втрат в розмірі 813 грн. 90 коп., пені 2627 грн. 43 коп., три відсотки річних в розмірі 263 грн. 00 коп. та понесені судові витрати 2662 грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору, 8022 грн. 50 коп. витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 04.07.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю VOLKSWAGEN PASSAT, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 та NISSAN ALMERA, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.

Відповідно до постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 21.07.2023 по справі № 569/12916/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР-3629140.

Враховуючи матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» здійснило обчислення суми належної до виплати в якості відшкодування Позивачем шкоди третій особі за полісом страхування №АР-3629140 у зв`язку з пошкодженнями внаслідок ДТП транспортного засобу NISSAN ALMERA, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 . За полісом страхування №АР-3629140 було передбачено суму франшизи (за ризиком нанесенню шкоди майну третіх осіб - 0,00 грн.), яку було утримано з кінцевого розміру страхового відшкодування до виплати.

Позивач, на виконання полісу страхування №АР-3629140, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу NISSAN ALMERA, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 6.600,00 грн.

24.10.2024 позивачем направлено досудову вимогу відповідачу, яка залишилася без виконання.

Станом на дату подання даної позовної заяви Відповідач не сплатив кошти Позивачу.

У зв`язку з чим інфляційні втрати становлять 813,90 грн., пеня 2.627,43 грн., три відсотки річних - 263,00 грн.

Покликаючись на положення ст. 1191 ЦК України, вказує, що має право стягнути з відповідача у порядку регресу виплачене стархове відшкодування в сумі 6600 грн. та інфляційні втрати - 813,90 грн., пеню 2.627,43 грн., три відсотки річних - 263,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було надано строк п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказала, що покладення відповідальності у розмірі завданого збитку, який повинен відшкодувати страховик на винуватця суперечить інстиутуту страхування цивільно-правової відповідальності. Просила у задоволенні позову відмовити, оскільки розмір майнового збитку не перевищив ліміту страхового відшкодування. Крім того, у полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних трансопртних засобів № АР-3629140 відсутня інформація про страхувальника та договір страхування належним чином не оформлений. Також страховиком не проведено оцінки розміру завданого збитку, відсутні належні докази цього. Розмір витрат на правничу допомогу в сумі 8022 грн. 50 коп. вважає завищеним. Просила зменшити суму витрат на правову допомогу до 3000 грн.

У відповіді на відзив від 13.05.2026 представник позивача вказав, що дорожньо-транспортна пригода сталася 04.07.2023, а договір страхування № АР-3629140 був укладений задовго до набрання чинності новим законодавством, врегулювання вищезазначеної події та реалізація права регресу мають здійснюватися на підставі попереднього Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1961-IV.

ТДВ СГ Оберіг вже здійснило виплату, повністю задовільнило інтереси потерпілого, і тепер реалізує своє право на компенсацію витрат, спричинених протиправними діями відповідача, у порядку регресу.

Крім того, до позовної заяви додано довідку ЦБД МТСБУ щодо договору АР-3629140. Централізована база даних Моторного (транспортного) страхового бюро України є офіційним та безальтернативним джерелом інформації про всі укладені договори обов`язкового страхування в Україні. Той факт, що договір внесений до бази, автоматично підтверджує його чинність та акцептування страховиком, цей же договір страхування АР-3629140 вказано у довідці Національної поліції України про ДТП. Дані про страховика та договір страхування АР-3629140 станом на дату події знаходяться у публічному доступі за посиланням: https://policy.mtsbu.ua/. Доказів у спростування чинності зазначеного стархового полісу відповідачем не надано.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону № 1961-IV страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки чи експертизи.

У матеріалах справи міститься заява на виплату страхового відшкодування. Відповідно до цієї заяви, між позивачем та потерпілою особою було узгоджено загальний розмір страхового відшкодування.

У постанові Верховного Суду у справі № 759/28079/21 від 13.12.2023 вказано, якщо особа добровільно на власний розсуд погодилася з розміром страхового відшкодування та правовими наслідками такої виплати, то заявлена в подальшому вимога (або заперечення) суперечить як попередній поведінці, так і засадам розумності та диспозитивності. Аналогічні висновки щодо чинності заяви про виплату містяться у постановах від 21.03.2018 у справі № 569/13697/15-ц та від 10.06.2020 у справі № 333/2096/17

Важає також обгрунтованими і документально підтвердженими витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8022 грн. 50 коп.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно до ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Судом встановлено, що 04.07.2023 близько 21 год. 40 хв. по вул. Гайдамацька,10/12 в м. Рівне водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_5 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого допустив наїзд на автомобіль марки «Nissan Almera», номерний знак НОМЕР_6 , який був припаркований. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та, будучи причетним до дорожньо-трансопртної пригоди, залишив її місце. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3б, 10.9, 2.10а Правил дорожнього руху та вчинив адміністратвині правопорушення. передбачені ст. 124, 122-4 КУпАП.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 21.07.2023 у справі №569/12916/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 214, 122-4 КУпАП.

У результаті вказаного ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками.

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР-3629140.

Відповідно до акту огляду транспортного засобу від 08.07.2023, калькуляції вартість відновлювального ремонту автомобіля «Nissan Almera», номерний знак НОМЕР_6 становить 7280 грн.

На підставі страхового акта № 44062/1 від 18.08.2023 та заяви потерпілого про виплату страхового відшкодування ТДВ «Страхова група «Обреріг» виплатила потерпілому ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 6600 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 21244 від 18.08.2023.

Згідно наведеного позивачем розрахунку за період з 30.10.2024 до 26.02.2026 заборгованість відповідача перед позивачем становить: 6600 грн. -сума страхового відшкодування, інфляційні втрати - 813,90 грн., пеня - 2.627,43 грн., три відсотки річних - 263,00 грн.

Зазначений розрахунок відповідачем не спростований та власного розрахунку ним не проведено.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно ст. 28 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо- транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У відповідності до ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в якій зазначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Також даний термін викладений у ст. 979 ЦК України, згідно якої визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 1.8. ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Відповідно до ст. 1.1 Закону - страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Згідно ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими Законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо- транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

На підставі п. 22.1 ст. 22 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст.3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ч.1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пп. а) п. 38.1.1 ст.38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до умов Полісу №АР003629140 ліміт відповідальності Страховика на одного потерпілого за завдану шкоду майну становить 160000 грн.

Відповідно до заяви на виплату суми страхового відшкодування розмір страхового відшкодування склав 6600 грн.

Згідно платіжної інструкції № 21244 від 18.08.2023 ТДВ «СГ «Оберіг» здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого транспортного засобу у розмірі 6600 грн.

Крім того, відповідно до ст. 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач (страховик), не здійснивши виплату страхового відшкодування позивачеві (потерпілому) у строк, встановлений Законом, а відповідно своєчасно не виконавши своє грошове зобов`язання перед позивачем, зобов`язаний сплатити останньому штрафні санкції за прострочення виконання зобов`язання у вигляді: пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня - на підставі ст. 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; трьох відсотків річних та інфляційних втрат - на підставі ст. 625 ЦК України.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином встановлено, що заборгованість відповідача за період з 30.10.2024 до 26.02.2026 перед позивачем становить: 6600 грн. - сума страхового відшкодування, інфляційні втрати - 813,90 грн., пеня - 2.627,43 грн., три відсотки річних - 263,00 грн.

Наведений позивачем розрахунок відповідачем не спростовано, доказів його безпідставності не надано.

Враховуючи викладене, у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути завдані збитки у порядку регресу, пеню, інфляційні втрати та 3% річних, а тому позов слід задовольнити в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позов підлягає до задоволення у повному об`ємі, то з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір у сумі 2662 грн. 40 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено до стягнення на його користь з відповідача 8022 грн. 50 коп. понесених витрат на професійну правничу допомогу, у підтвердження чого надано договір про надання правничої допомоги від 16.07.2025, додаткову угоду до договору про надання професійної правничої допомоги від 16.07.2025 від 01.01.2026, розрахунок суми судових витрат, акт прийому-передачі виконаних робіт від 26.02.2026, ордер серії АІ № 1879214 від 23.04.2025.

Суд вважає понесені позивачем судові витрати обгрунтованими, документально підтвердженими, їх розмір відповідає складності справи, обсягу наданих послуг, ціні позову та вони є об`єктивно необхідними у справі. Підстав для їх зменшення суд не вбачає.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8022 грн. 50 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. 15, 16, 22, 993, 1166, 1188, 1191, 1194 ЦК України, ст. 108 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 4, 19, 258, 263, 264, 265, 268, 274, 279 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» страхове відшкодування в сумі 6600 грн. 00 коп. та інфліційні втрати в розмірі 813 грн. 90 коп., пеню 2627 грн. 43 коп., три відсотки річних - 263 грн. 00 коп. за період з 30.10.2024 до 26.02.2026, всього стягнути 10304 (десять тисяч триста чотири) грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8022 (вісім тисяч двадцять дві) грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач Товариство з додатковою відповідальнісю "Страхова група "Оберіг", вул. Васильківська,14, м. Київ, ЄДРПОУ 39433769.

Відповідач ОСОБА_1 , проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Повний текст рішення складено 10 червня 2026 року.

Суддя: Р. М. Снітчук