Єдиний державний реєстр судових рішень
Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/750/26
Провадження № 2/542/593/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
17 квітня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (надалі також позивач, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі також відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року в загальному розмірі 30000 грн 00 коп.
Ухвалою суду від 23 квітня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с. 42) позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до даної ухвали, суд задовольнив клопотання позивача та витребував у АТ КБ «Приватбанк» докази (а.с. 43-44).
Витребувана судом інформація надійшла до суду 19 травня 2026 року (а.с. 49).
Ухвалою суду від 11 червня 2026 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 28 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» (надалі також ТОВ «Аванс кредит») та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 35988-09/2023, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 3000 грн 00 коп., зобов`язався повернути кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором.
Договір про надання споживчого кредиту укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію», а кредитні кошти були надані шляхом безготівкового переказу на платіжну карткувідповідача.
ТОВ «Аванс кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в розмірі та у строк, що визначені умовами договору.Однак відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за кредитним договором.
29 березня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір факторингу № 29032024, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року, укладеним між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Позивач набув права грошової вимоги до відповідача на загальну суму 30000 грн 00 коп., що складається із суми заборгованості за тілом кредиту 3000 грн 00 коп. та суми заборгованості за процентами 27000 грн 00 коп.
З огляду на викладене, оскільки термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість не погашена, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
Позивач у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 60), у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника (а.с. 4-зі звороту).
Також, у клопотаннях, наданих до суду 22 травня 2026 року (а.с. 52) та 25 травня 2026 року (а.с. 56), представник позивача просив задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у повному обсязі, розгляд справи здійснювати за його відсутності та не заперечував проти заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання не надсилав, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надавав.
Відповідно до інформації, наданої Виконавчим комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 42).
Судова повістка про проведення судового засідання, призначеного на 11 червня 2026 року, разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 23 квітня року, які направлялись на зареєстровану адресу відповідача, були отримані останнім 15 травня 2026 року (а.с. 48).
Згідно з пунктом 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
Відповідно до змісту пункту 1 частини 6 статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
Правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк відповідач не скористався.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи неподання ОСОБА_1 відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 28 вересня 2023 року між ТОВ «Аванс кредит»та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту № 35988-09/2023 (надалі також договір) (а.с. 7-10).
Згідно з пунктом 1.1. договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до пункту 1.2. договору визначено, що кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 28.09.2023. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 21.09.2024.
Згідно з підпунктом 1.4.1. пункту 1.4. договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в пункті 1.2 цього договору.
Відповідно до пункту 1.6. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 - 49хх - хххх - 4502 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Згідно з пунктом 3.1. договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до пункту 3.3. договору нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в пункті 1.2. договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.
Договір про надання фінансового кредиту № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року містить електронний підпис від імені ОСОБА_1 (а.с. 9-зі звороту).
У такий же спосіб підписано графік платежів, що є Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року (а.с. 10).
Також, електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідач підписав паспорт споживчого кредиту (а.с. 11-12).
Дослідивши зміст паспорту споживчого кредиту, суд встановив, що у вказаному паспорті визначені умови надання кредиту, реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту, умови нарахування відсотків у разі прострочення виконання зобов`язання, встановлені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором.
Встановлено, що факт отримання коштів ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. № 3466_250630112335 від 30 червня 2025 року, відповідно до якого вбачається, що 28.09.2023 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 3000 грн 00 коп., номер транзакції в системі iPay.ua 289852569, призначення платежу: зарахування 3000 грн на карту НОМЕР_1 (а.с. 14-зі звороту).
Підписавши 28 вересня 2023 року договір про надання фінансового кредиту № 35988-09/2023, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним.
Відповідно до інформації АТ КБ «Приват Банк», наданої на виконання ухвали суду від 23 квітня 2026 року, зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Крім цього, повідомлено, що по рахунку № НОМЕР_2 було зарахування коштів на суму 3000 грн за період 28.09.2023-03.10.2023 (а.с. 49).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Аванс кредит»склала 16800 грн 00 коп., із яких: сума заборгованості за кредитом 3000 грн 00 коп., сума заборгованості за відсотками 13800 грн 00 коп. (а.с. 15-16).
Таким чином, ТОВ «Аванс кредит»виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, а саме: надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором.
29 березня 2024 року між ТОВ «Аванс кредит»та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 29032024 (а.с. 20-24).
29 березня 2024 року Клієнтом та Фактором підписаний акт приймання-передачі письмового та електронного Реєстру Боржників від 29 березня 2024 року до договору факторингу № 29032024 від 29 березня 2024 року (а.с. 25-зі звороту).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 29032024 від 29 березня 2024 року, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року, боржник ОСОБА_1 , у загальному розмірі 16800 грн 00 коп., із яких: 3000 грн 00 коп. сума виданого кредиту та 13800 грн 00 коп. сума заборгованості по відсотках (а.с. 25).
Згідно з платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) № 775 від 01 квітня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило оплату ТОВ «Аванс кредит»за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 29032024 від 29 березня 2024 року (а.с. 26).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року за період з 30.03.2024 по 21.09.2024 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» склала 30000 грн 00 коп., із яких: сума заборгованості за кредитом 3000 грн 00 коп., сума заборгованості за відсотками 27000 грн 00 коп. (а.с. 17-зі звороту-18).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були нараховані відсотки за кредитним договором у межах строку дії договору на загальну суму 13200 грн 00 коп.
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» складено досудову вимогу вих. № 23546181 від 10 квітня 2026 року про те, що відбулось відступлення прав вимог за кредитним договором № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке в свою чергу стало новим кредитором та має вимагати від відповідача погашення кредитної заборгованості в сумі 30000 грн. Надано термін для добровільного виконання відповідачем зобов`язання (а.с. 26-зі звороту).
Отже, первинний кредитор свої зобов`язання відповідно до договору про надання фінансового кредиту № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року виконав в повному обсязі.
В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином ані перед первинним кредитором, ані перед новим кредитором не виконав, не сплатив своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками в повному обсязі, у зв`язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору про надання фінансового кредиту № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 30000 грн 00 коп.
З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 суму вказаної заборгованості.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі статтею 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Висновки щодо правозастосування
Судом встановлено, що між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 28 вересня 2023 рокуукладений договір про надання фінансового кредиту № 35988-09/2023, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 3000 грн 00 коп. строком на 360 днів, із 28 вересня 2023 року по 21 вересня 2024 року, на власні потреби, зі сплатою відсотків.
Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування суми кредиту (а.с. 14-зі звороту) грошові кошти за договором перераховані на картковий рахунок відповідача.
Відомості про отримання кредитних коштів також підтверджуються інформацією, наданою АТ КБ «Приват Банк» у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів від 23 квітня 2026 року (а.с. 43-44).
Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не спростований.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав належним чином умови договору щодо повернення отриманої суми кредиту за договором про надання фінансового кредиту № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року у розмірі 3000 грн 00 коп., не сплатив заборгованість за відсотками.
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі Договору факторингу № 29032024 від 29 березня 2024 рокунабуло статусу нового кредитора за договором про надання фінансового кредиту № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року, отримало право вимоги до ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним кредитним договором.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 29032024 від 29 березня 2024 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року, боржник ОСОБА_1 , у загальному розмірі 16800 грн 00 коп., із яких: 3000 грн 00 коп. сума виданого кредиту та 13800 грн 00 коп. сума заборгованості по відсотках (а.с. 25).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем були нараховані відсотки за кредитним договором у межах строку дії договору на загальну суму 13200 грн 00 коп.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року за період з 30.03.2024 по 21.09.2024 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» склала 30000 грн 00 коп., із яких: сума заборгованості за кредитом 3000 грн 00 коп., сума заборгованості за відсотками 27000 грн 00 коп. (а.с. 17-зі звороту-18).
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ані первісному кредитору, ані позивачу, до якого перейшло право вимоги, відповідачем не повернуті в повному обсязі, а також, що відповідачем добровільно не сплачені відсотки за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року,що складається із суми заборгованості за тілом кредиту 3000 грн 00 коп. та суми заборгованості за процентами 27000 грн 00 коп.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статті 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідач заперечень щодо правильності наданого позивачем розрахунку сум заборгованості не заявляв, належних та допустимих доказів того, що заборгованість розрахована невірно та має інших розмір, ніж зазначено позивачем, не надавав.
З огляду на викладене, враховуючи наявність в ОСОБА_1 непогашеної заборгованості за кредитним договором, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача, а саме: стягнути заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року у загальному розмірі 30000 грн 00 коп., оскільки зазначена сума підтверджена наданими позивачем доказами й відповідачем не спростована.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп. (а.с. 6).
Враховуючи вищезазначене, у зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 у розмірі 2662 грн 40 коп. на користь позивача.
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 8000 грн 00 коп.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а.с. 29), акт № 752 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10 квітня 2026 року на загальну суму 8000 грн по боржнику ОСОБА_1 (а.с. 29-зі звороту), детальний опис наданих послуг до акту № 752 за договором про надання правої (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, а саме: усна консультація Клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год 30 хв, ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год 00 хв, погодження правової позиції Клієнта у справі - 0 год 30 хв, складення позовної заяви з урахування правової позиції Клієнта - 3 год 30 хв, подання заяви до суду від імені Клієнта - 1 шт. Усього: 6 год 30 хв. (а.с. 30), ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 1381377 від 02 липня 2025 року адвокатом Усенком М.І. (а.с. 30-зі звороту).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням вищенаведеного, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що обсяг наданої позивачу правничої допомоги, є неспівмірним з вартістю послуг, оплачених позивачем.
Надана представником позивача правнича допомога оцінена на 8000 грн 00 коп., що не відповідає рівню складності даної справи та критерію розумності.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зменшити розмір правової допомоги до 4000 грн 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4 поверх, м. Львів, Львівська область) суму заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 35988-09/2023 від 28 вересня 2023 року у загальному розмірі 30000 грн 00 коп. (тридцять тисяч гривень), що складається із суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3000 грн 00 коп. (три тисячі гривень) та суми заборгованості за процентами у розмірі 27000 грн 00 коп. (двадцять сім тисяч гривень).
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4 поверх, м. Львів, Львівська область) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн 00 коп. (чотири тисячі гривень).
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4 поверх, м. Львів, Львівська область;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва
Судове рішення № 137321082, Новосанжарський районний суд Полтавської області було прийнято 11.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 542/750/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: