Рішення № 137320708, 05.06.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 554/17081/25

Провадження № 2/552/1360/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання Хрипунова Т.В.

учасники справи та їх представники:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції»,

представник позивача Дідух Євген Олександрович,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» звернувся до Шевченківського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 23977,45 грн.

В позовній заяві зазначав, що 24 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір № 4677447 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким відповідачу було видано кредитні кошти. Згідно з умовами договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

В подальшому 27 лютого 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські Фінансові Операції» було укладено договір факторингу № 27/02/2025, відповідно до умов якого до ТОВ «Українські Фінансові Операції» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4677447 від 24 травня 2024 року.

Взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 4677447 від 24 травня 2024 року у розмірі 23977,45 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 3999,99 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором у розмірі 15177,44 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими ТОВ «Українські Фінансові Операції» у розмірі 4799,99 грн. Просив зазначити в рішенні про нарахування інфляційних втрат і 3% річних відповідно до ст. 625 ЦКУ, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції». Також просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські Фінансові Операції» сплачений судовий збір 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 02 грудня 2025 року справу передано на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 26 січня 2026 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Цією х ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв та клопотань до суду не подавав.

Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Відповідно до положень ст. ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Судове засідання у справі було призначено на 02.06.2026 року.

Відповідно до частин 4 та 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

В судове засідання 02 червня 2026 року сторони не з`явились. Повний текст рішення судом складено 05 червня 2026 року. Тому датою ухвалення рішення судом зазначено 05 червня 2026 року.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 4677447 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений договір укладений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст.205, ст.6, 207, 627-628, ч.2 ст.639 ЦК України.

При цьому, на виконання приписів ч.1 ст.638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з умовами договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати обов`язки, передбачені договором.

Пунктами 1.2 , 1.3, 1.4.1 даного договору передбачено, що сума кредиту становить 4000,00 грн., строк позики 360 днів, процентна ставка 1,50% на день.

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через платіжну систему PayTech, на підставі укладеного Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_1 від 03.01.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек».

ТОВ «Пейтек» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ та отримало ліцензію Національного банка України (рішення від 29.05.2023 року № 21/990-РК).

За інформацією в листі ТОВ «Пейтек», відповідно до зазначеного договору № 4677447 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 4000 грн. на платіжну карту НОМЕР_2 .

Факт зарахування на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 коштів в розмірі 4000 грн. 24.05.2024 року підтверджується також інформацією, наданої в листі АТ «Універсал Банк» від 16.02.2026 року № БТ/Е-5248 (а.с.110-111).

В подальшому 27 лютого 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські Фінансові Операції» укладено договір факторингу № 27/02/2025, відповідно до умов якого до ТОВ «Українські Фінансові Операції» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4677447 від 24 травня 2024 року.

Позивач вказує, що взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконав, у зв`язку з чим позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 21177,46 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 3999,99 грн., заборгованість за процентами 15177,47 грн., заборгованість за пенею, штрафами 2000,00 грн.

Отже, внаслідок укладення вказаного договору факторингу відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Українські Фінансові Операції» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4677447 від 24 травня 2024 року, позичальником за яким є ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідачем не здійснювалися платежі за вказаним вище договором та залишок заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 3999,99 грн.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналізуючи вказані норми закону, суд зазначає, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до усталеної судової практики після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ст. 1050 ч. 2 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, а також неустойку.

В таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов`язання від дати спливу строку кредитування. Зазначена вище правова позиція суду підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року по справі №310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року по справі №916/190/18, від 08 листопада 2019 року по справі №127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року по справі №536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі №522/1528/15-ц.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, строк позики встановлено договором.

Відповідно п. 1.3 Договору № 4677447 строк кредиту 360 днів: з 24.05.2024 року по 18.05.2025 року.

Позивач обраховує розмір заборгованості відповідача за процентами у розмірі 19977,46 грн, з яких нараховані первісним кредитором - 15177,47 грн, нараховані ТОВ «Українські Фінансові Операції» за 80 днів - 4799,99 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3999,99 грн., заборгованість за несплаченими процентами 19977,46 грн, а всього 23977,45 грн.

Щодо вимоги позивача в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.10 та ч.11 ст.265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Таким чином, норма ч.10 та ч.11ст.265 ЦПК України передбачає, що суд може зазначити в рішенні про нарахування саме відсотків або пені, натомість позивач просить нарахувати інфляційні витрати та 3 % річних, відповідно до статті 625 ЦК України, що в розумінні Цивільного кодексуУкраїни є різним.

Окрім того, відповідно до п.18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З врахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для зазначення в рішенні про нарахування до моменту виконання рішення про стягнення боргу, платежів, передбачених ст. 625 ЦК України.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягає до стягнення 2422,40 грн. понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору та в розмірі 10000 грн. на правову допомогу .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263-265, 266 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4677447 від 24 травня 2024 року в сумі 23977,45 грн., на відшкодування витрат зі сплати судового збору 2422,40 грн. та 10000,00 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу, а всього стягнути 36399,85 грн. (тридцять шість тисяч триста дев`яносто дев`ять гривень вісімдесят п`ять копійок).

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», місцезнаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, 40, прим. 19 літ «Н», «П», код ЄДРПОУ 40966896,

відповідач ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 05.06.2026 року.

Головуючий О.А. Самсонова