Ухвала суду № 137320560, 10.06.2026, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/1457/26

провадження № 2-а/527/16/26

УХВАЛА

10 червня 2026 року м. Глобине

Суддя Глобинського районного суду Полтавської області Левицька Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Глобине адміністративний позов ОСОБА_1 , який подано ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

29 травня 2026 року представник позивача звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_3 ). 08.05.2026 перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_3 ) звернувся до Нацполіції для розшуку позивача. Причина звернення до Нацполіції: «не прибули за повісткою до ТЦК та СП». Дані обставини підтверджуються копією військово-облікового документу, сформованого позивачем 09.05.2026 через додаток «Резерв+». Позивач не визнає дане порушення, оскільки жодних повісток від ТЦК та СП він не отримував. Однак, з метою бронювання на критично важливому підприємстві та отримання відстрочки від призову за мобілізацією позивач через додаток «Резерв+» сформував квитанцію про оплату штрафу у зменшеному розмірі (8 500 грн.) та оплатив її, що підтверджується копією квитанції від 12.05.2026 . Як вбачається з копії військово-облікового документу, сформованого позивачем 12.05.2026 через додаток «Резерв+», після оплати штрафу, відмітка про звернення до поліції та порушення зникла. Як вбачається з копії військово-облікового документу, сформованого позивачем 15.05.2026 через додаток «Резерв+», у документі з`явилась відмітка про бронювання та відстрочку до 11.11.2026, що вказує на те, що позивачу вдалось скасувати розшук шляхом оплати штрафу та отримати бронювання на критично важливому підприємстві. У додатку «Резерв+» зазначено про постанову №R528849 від 11.05.2026, але текст даної постанови невідомий, оскільки позивач її не отримував. Оскільки позивач жодних правопорушень не скоював, вважає, що зазначена постанова є протиправною та підлягає скасуванню. За результатами аналізу КУпАП, КАСУ встановлено, що обмежень на оскарження постанов, які прийняті за допомогою заяви самої особи, яка притягається до відповідальності, такі кодекси не містять. Більш того, такі обмеження суперечили б Конституції України та Європейській Конвенції з прав людини. Позивач вважає, що наявність заяви особи про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення або квитанції про сплату штрафу, без доказів винуватості особи не може бути безумовною підставою для притягнення такої особи до відповідальності.

Просить суд поновити даний строк як такий, що пропущений через поважні причини. Визнати протиправною та скасувати постанову №R528849 від 11.05.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Судові витрати покласти на Відповідачів.

Також представник позивача подала до суду заяву про поновлення позивачу ОСОБА_1 пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом, посилаючись на те, що вказаний строк позивачем пропущено з поважних причин. Представник зазначила, що оскаржувану постанову №R528849 від 11.05.2026 позивач особисто не отримував, текст постанови позивачу невідомий. Про існування зазначеної постанови дізнався виключно з мобільного додатку «Резерв+» лише 12.05.2026, у вигляді цифрової відмітки, де з метою оперативного зняття безпідставного розшуку та реалізації права на бронювання на критично важливому підприємстві вимушений був невідкладно сформувати квитанцію та сплати штраф 12.05.2026. Оскільки оскаржувану постанову позивач не отримував , об`єктивно був позбавлений можливості ознайомитися з її мотивувальною частиною та скласти позов у передбачений законом строк. Тому вимушений був звернутися за отриманням правової (правничої) допомоги. Оперативно були направлені до відповідних ТЦК та СП адвокатські запити з проханням надати копію постанови №R528849 від 11.05.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і з метою уникнення затягування часу, поданий позов до суду. Станом на момент подання цієї заяви відповіді на адвокатські запити від 27.05.2026 про отримання копії оскаржуваної постанови не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 11.05.2026 за № R528849, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності в виді штрафу в сумі 8500 гривень, що підтверджується копією військово-облікового документу, сформованого позивачем через додаток «Резерв+».

Згідно квитанції від 12.05.2026 позивачем ОСОБА_1 на виконання спірної постанови сплачено адміністративний штраф у розмірі 8500 гривень.

Приписами ч. 1, 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальний строк оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності встановлений частиною другою статті 286 КАС України, відповідно до якої позовну заяву може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно зі статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Водночас, позов ОСОБА_1 подано до суду 29 травня 2026 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Верховний Суд неодноразово вказував (постанова від 22.04.2020 року у справі №811/1664/18), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №120/5780/20-а.

Водночас, причини пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено виключно у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову.

Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Водночас, доведення поважності причин пропуску звернення до суду покладається лише на особу, яка звертається із позовом та клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

Разом з тим, належних та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, зазначених позивачем у позові, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Крім того, позивач не заперечує, що був повідомлений про притягнення його до адміністративної відповідальності, отримавши повідомлення в додатку "РЕЗЕРВ+", сплатив половину штраф в розмірі 8500,00 гривень 12.05.2026 року, визнав вину.

Також, чинне законодавство (КУпАП або КАС України) не ставить в залежність початок перебігу строку на оскарження із фактом отримання копії постанови, тобто сам факт відсутності копії постанови у особи, яка була притягнута до адміністративної відповідальності, не впливає автоматично не перебіг строку оскарження.

З огляду на положення статті 122 КАС України в частині строків оскарження постанови, суд надає оцінку як самому факту відсутності у особи копії постанови, так і факту її обізнаності про винесення оскаржуваної постанови.

Про факт порушення своїх прав у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП ОСОБА_1 було достеменно відомо з 12.05.2026 року (дата сплати штрафу). З цього часу у позивача була наявна можливість для звернення до суду з відповідним позовом та повідомленням суду про відсутність копії оскаржуваної постанови, яка могла б бути витребувана у відповідача.

Проте, позивач таким правом не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, судом визнано неповажними причини пропуску звернення позивача з цим позовом до суду, суд дійшов висновку, що вищевказаний адміністративний позов слід залишити без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Визнати неповажними причини пропуску позивачем ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Адміністративний позов ОСОБА_1 , який подано ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, адміністративний позов буде визнано неподаним та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т. В. Левицька