Рішення № 137320559, 11.06.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/1266/26

Провадження № 2/526/1100/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 червня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючого судді Черкова В.Г.

секретаря судового засідання Лопушняк Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Гадяч цивільну справу № 526/1266/26 за позовом ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

29 квітня 2026 року до суду звернулось ТОВ «Бізнес Позика» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26.11.2024 р. між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 517417-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

26.11.2024 р. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 517417-КС-001 про надання кредиту, яку відповідач 26.11.2024 року прийняв.

ТОВ «Бізнес Позика» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-3584, котрий боржником було введено/відправлено.

За умовами договору відповідач отримав від позичальника ТОВ «Бізнес Позика» грошові кошти у розмірі 16 000,00 грн., зі сплатою плати за користування кредитом за процентною ставкою у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконав, надав відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі, шляхом перерахування на банківську картку позичальника, котрий позичальник вказав в особистому кабінеті.

Відповідач не виконав зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим станом на 07.04.2026 р. утворилася заборгованість в сумі 14 283,16 грн, яка складається з: 7 107,60 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту; 5 473,16 грн сума прострочених платежів по процентах; 1 702,40 грн сума заборгованості по штрафам.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 517417-КС-001 відповідач ОСОБА_1 , на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 517417-КС-001 на загальну суму 33 110,00 грн.

Враховуючи, що заборгованість не погашена, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 4517417-КС-001 у розмірі 14 283,16 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою від 05 травня 2026 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.

Позивач копію ухвали про відкриття провадження отримав 05.05.2026, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 цивільний позов з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 06.05.2026, направив на адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив, аргументуючи тим, що на виконання умов договору в межах строку кредитування, а саме: 25.02.2025 ним сплачено 16 000,00 грн на погашення тіла кредиту; 13 910,00 грн, на сплату відсотків за користування кредитними коштами; 3 200, 00 грн. комісія за видачу кредиту.

Таким чином, відповідач сплативши позивачу на загальну суму 33 110 грн, вважає, що ним кредит достроково погашено, про що позивач був повідомлений, однак після повної оплати заборгованості продовжив нарахування відсотків та в подальшому звернувся до суду про стягнення заборгованості за весь строк кредитування. В зв`язку з вищезазначеним просить у задоволенні позову ТОВ «Бізнес Позика» відмовити в повному обсязі.

20 травня 2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення, де позивач не погоджується з твердженнями відповідача, оскільки останній помилково вважає, що сплативши частково заборгованість він достроково повернув споживчий кредит. Вказує, що оскільки відповідачем було здійснено платежі не відповідно до графіків платежів, це призвело до подорожчання загальної вартості кредиту, тоді як процентна ставка за кредитним договором нараховується кожен день на залишок заборгованості за тілом кредиту. Вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів щодо належного виконання зобов`язання, а тому на задоволенні позовних вимогах наполягає.

У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відзив на позов відповідачем у визначений термін теж не надано.

Згідно з ч. 1 :/search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8658/ed_2020_02_13/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8658" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Позивачем разом із позовом до суду було направлено клопотання про витребування доказів, а саме інформації, що містить банківську таємницю: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , а також інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 26.11.2024 року (дата видачі кредиту) по 13.05.2025 року.

Суд не вбачає підстав для витребування заявлених позивачем документів, оскільки спору про зарахування коштів на картку відповідача між сторонами немає.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 517417-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) та пропозицію (оферту) укласти Договір № 517417-КС-001 про надання кредиту від 26.11.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 517417-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Вказаний договір підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням його персональних даних та шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-3584.

Згідно з п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 16 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика».

Пунктами 2.3 - 2.11 кредитного договору визначено: строк, на який надається кредит - 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована; комісія за надання кредиту 3 200,00 грн; загальний розмір наданого кредиту 16 000,00 грн; строк дії договору до 13.05.2025; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 39 316,02 грн; загальні витрати за кредитом: 23 316,02 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6669,26 процентів; денна процентна ставка: 0,86 процентів; дата видачі кредиту 26.11.2024; дата повернення кредиту 13.05.2025.

Відповідно до п. 4.2.1 договору сторони домовились, що у разі якщо погашення Кредиту здійснюється відповідно до погодженого графіку платежів, що наведений в п. 4.2.2. то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п.2.4 Договору.

Також, як вбачається з Паспорту споживчого кредиту, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2899 26.11.2024, встановлено суму кредиту 16 000,00 грн, строк кредитування - 24 тижнів, мета отримання кредиту - на задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом, протягом трьох робочих днів, тип процентної ставки - фіксована, комісія за надання кредиту 3200,00 грн.

Так, на підтвердження існування договірних відносин позивачем по справі надано кредитний договір № 517417-КС-001 від 26.11.2024, пропозицію (оферта) укласти договір від 517417-КС-001 про надання кредиту (споживчий кредит. Електронна форма) від 26.11.2024, паспорт споживчого кредиту від 26.11.2024. Документи підписані відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2899. Таким чином, стороною позивача доведено, укладення кредитного договору між сторонами.

До матеріалів справи долучено правила надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» затверджені наказом директора ТОВ «Бізпозика» від 16.08.2024 № 24-ОД, а також витяг з анкети клієнта ОСОБА_1 .

Таким чином, 26.11.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 517417-КС-001 про надання кредиту підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю "ПрофітГід" було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер платіжної інструкції e4d63ae6-ac00-11ef-b90a-000c29d57ed21; надавач платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України № 21/991-рк від 29.05.2023 року; платник ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА, код 41084239; номер транзакції 43263-05503-65233; дата / час здійснення переказу коштів 26.11.2024 16:15; сума переказу 16 000,00 грн.; номер платіжної картки отримувача НОМЕР_2 ; емітент платіжної картки отримувача NOVAPAY; код авторизації 6C83CA; код RRN 433116409999; призначення переказу: Перерах. коштів Маценко А.М. ІПН НОМЕР_3 зг. до кредитного дог. № 517417- КС-001 від 26.11.2024 Без ПДВ.

Відповідно до розрахунку позивача за період з 26.11.2024 по 13.05.2025 заборгованість відповідача за договором про надання кредиту становить 14 283,16 грн., з яких за кредитом 7 107,6 грн, нараховано відсотків 5 473,16 грн., по штрафам 1 702,4 грн., всього сплачено 33 110,00 грн., за кредитом 8 892,4 грн., по відсотках 14 720 грн., по комісії 3200,00 грн, по штрафам 6 297,6 грн.

Вказане також підтверджується квитанціями про оплату від 25.02.2025 здійсненими ОСОБА_1 на погашення заборгованості у загальному розмірі 33 110,00 грн..

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідач у відзиві не заперечує факту укладення договору № 517417-КС-001 про надання кредиту та факту отримання ним грошових коштів в розмірі 16 000,00 гривень.

Договір про надання кредиту №517417-КС-001 від 26.11.2024 року підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «UA-3584» відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач просить стягнути заборгованість за тілом кредиту, проценти за користування коштами, заборгованість по штрафам 1 702,40 грн.

У кредитному договорі, укладеному між позивачем та відповідачем №517417-КС-001 від 26.11.2024 вказані проценти за користування кредитними коштами - знижена % ставка 0,86 % в день; стандартна % ставка - 1,00 % в день та вказано реальну річну процентну ставку на дату укладення договору 6669,26%. Строк дії договору до 13.05.2025 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 39 316,02 грн. Загальні витрати за кредитом 23 316,02 грн.

п. 5.2.3 Договору встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені Договором до закінчення строку (терміну) дії Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору позичальник має право повністю або частково достроково повернути кредит без будь-якої додаткової плати, пов`язаної з достроковим поверненням зокрема, шляхом збільшення суми періодичних платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2025 відповідач ОСОБА_1 на виконання договору №517417-КС-001 від 26.11.2024, здійснив три платежі на загальну суму 33 110,00 грн., з яких: 16 000,00 грн., з зазначенням призначення платежу оплата тіла кредиту; 13 910 грн., призначення платежу виплата відсотків за користування кредитом; 3200,00 грн., призначення платежу комісія за видачу кредиту.

Позивач вказує, що відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього станом на 07.04.2026 року утворилась заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача становить 14 283,16 гривень, та складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7 107,60 гривень, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 5 473,16 гривень та 1 702,40 заборгованість по штрафам.

Як убачається із позовної заяви, змісту договору №517417-КС001 від 26.11.2024 та розрахунку заборгованості, проценти за користування кредитними коштами нараховувалися з 26.11.2024 по 25.02.2025, по 160 грн., виходячи з відсоткової ставки 1 % на день, в подальшому оскільки відповідачем було здійснено часткове дострокове повернення кредиту, позивачем продовжились нарахування з 26.02.2025 по 13.05.2025 по 71,08 грн, виходячи з відсоткової ставки 1% на день, на залишок заборгованості. Проте суд з наданим стороною відповідача розрахунком не погоджується.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

Пунктом 2.5 Договору № 517417-КС-001 від 26.11.2024 року передбачено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 3200,00 гривень, розмір комісії залишається незмінним протягом усього строку договору, встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі № 363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 28).

Інакше кажучи, у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (пункт 31.25).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункти 29-31).

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, умови кредитного договору № 517417-КС-001 від 26.11.2024 року, щодо сплати комісії в розмірі 3 200,00 гривень за надання кредиту є нікчемними.

Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання кредиту, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк. Такий висновок сформульовано Верховний Судом в постанові від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц.

Суд звертає увагу, що згідно ЗУ від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Тому в цій частині позовних вимог слід також відмовити.

Таким чином, з розрахунку вбачається, що позивачем безпідставно нараховувалися неустойка у розмірі 6 297,6 грн. та комісія у розмірі 3200,00 грн., а кошти, які позичальник сплачував як тіло кредиту та відсотки за користування кредитом, спрямовувались на погашення указаних платежів.

Відтак оскільки позивачем неправомірно здійснене нарахування неустойки та комісії за видачу кредиту, тоді як грошові кошти сплачені відповідачем було спрямовані на погашення заборгованості по тілу кредиту та процентам, та на які в подальшому були здійснені нарахування, таким чином такі складові заборгованостей, як тіло кредиту та відсотки за користування кредитними коштами відповідачем погашені у повному обсязі.

Відповідно до норм ЦПК України, саме на сторону лягає обов`язок довести ті обставини на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Згідно з положеннями ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких умов в ході розгляду справи позивачем не було доведено розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволені його позовних вимог в повному обсязі, у відповідності до вимог ст.141ЦПК України судові витрати на його користь не відшкодовуються.

Керуючись статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354, ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Товариства з обмежено відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА", місцезнаходження - м. Київ, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 41084239.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2026 року.

Головуючий: В. Г. Черков