Ухвала суду № 137320320, 10.06.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/6572/25

провадження № 1-кс/405/1755/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 м. Кропивницький

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 23.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025120000000441 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Войнівка Олександрійського району Кіровоградської області, громадянина України, який зареєстрований та проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, -

встановив:

до Подільського районного суду м. Кропивницького від прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оброни Південного регіону ОСОБА_6 надійшло клопотання про продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання про продовження застосування запобіжного заходу прокурором мотивовано тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України; продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання про продовження строку застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за викладених у клопотання підстав.

Захисник висловив свої заперечення щодо задоволення клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 ; захисник вважає, що усунути ризик переховування можливо шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу у виді домашнього арешту із покладенням обов`язку цілодобово не залишати житло; інші ризики, на які посилався прокурор, захисник вважає безпідставними, оскільки його підзахисний вину визнає та згоден на угоду.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дослідивши матеріали, якими стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання, заслухавши доводи прокурора, думку обвинуваченого, його захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 23.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025120000000441 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 16.12.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 16.12.2025 по 11.02.2026 включно, визначено перелік обов`язків, які покладені на підозрюваного.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 12.02.2026 надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

20.04.2026 ОСОБА_4 затримано о 20 год. 35 хв. для доставлення до Подільського районного суду м. Кропивницького для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького від 21.04.2026 застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 11.06.2026 включно та визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави, а також встановлено: 1) обгрунтованість підозри про яку повідомлено ОСОБА_4 ; 2) існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

27.05.2026 у кримінальному провадженні складено та затверджено обвинувальний у кримінальному провадженні № 12025120000000441 щодо ОСОБА_4 , який направлено до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.06.2026 призначено у кримінальному провадженні підготовче судове засідання, а саме на 13 год 00 хв 15 червня 2026 року.

Тобто, в даному випадку дату підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні призначено після закінчення строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити зокрема виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи питання про встановлення ризиків, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, слідчим суддею наголошується, що при встановлення наявності/відсутності таких ризиків, слідчий суддя має виходити виключно з конкретної оцінки фактів, сукупність яких може доводити або спростовувати вірогідність вчинення обвинуваченим протиправних дій. При цьому, оцінка до вчинення обвинуваченим таких дій виходить із: суворості можливого покарання, особи обвинуваченого, характеризуючих даних, та інших обставин, які в кожному випадку є індивідуальними та давали слідчому судді прийти до обґрунтованого переконання, що такі дії обвинуваченим можуть бути вчиненні, і без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід, його неможливо уникнути, і така поведінка обвинуваченого є потенційно можливою та прогнозованою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризики, які наведені слідчим в клопотанні та підтримані прокурором у судовому засіданні, які передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеними, за наступного:

-щодо ризику передбаченого п. 1 кримінальне правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_4 , є тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до семи років. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_4 винуватим може бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 75 КК України (пільгового інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для ОСОБА_4 переховуватися від суду.

Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Окрім цього, слідчим суддею враховується, що до підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 16.12.2025 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, однак, обов`язки, які були покладені на ОСОБА_4 були ним порушені. Ухвалою слідчого судді від 12.02.2026 надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу до Подільського районного суду м. Кропивницького, за адресою: м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 40, для участі в розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

20.04.2026 ОСОБА_4 затримано о 20 год. 35 хв. для доставлення до Подільського районного суду м. Кропивницького для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду розцінюється слідчим суддею, як високий.

-щодо ризику передбаченого п. 3 кримінальне правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_4 , вчинене за попередньою змовою групою осіб, тому підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності може впливати на інших підозрюваних у формі погроз, переконань, умовлянь, тощо та схилити їх до протидії досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні шляхом надання завідомо неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин.

Окрім цього, протокол допиту свідка, разом з його анкетними даними та місцем його проживання, який дає викривальні свідчення відносно підозрюваного відкриті стороні захисту, оскільки додані до клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідка. Отже, загроза того, що підозрюваним може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідка у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту його безпосереднього допиту в суді.

-щодо ризику передбаченого п. 5 - ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину, на шлях виправлення не став, що характеризує ОСОБА_4 як особу, яка схильна до вчинення злочинів.

Отже, наведені вище обставини свідчать, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які б свідчили про наявність підстав та необхідність продовження відносно ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На переконання слідчого судді застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання встановленим ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.

Як установлено в судовому засіданні, обвинувальний акт у кримінальному провадженні вже скерований до суду, а підготовче судове засідання призначено на 15.06.2026.

Особливістю правового регулювання, передбаченого ч. 6 ст. 199 КПК України, є те, що продовження строку тримання під вартою після направлення обвинувального акта до проведення підготовчого судового засідання має тимчасовий характер та спрямоване на забезпечення безперервності дії запобіжного заходу до моменту вирішення відповідного питання судом, до провадження якого надійшов обвинувальний акт.

За змістом ст. 331 КПК України саме суд, який здійснює судове провадження, уповноважений вирішувати питання про подальше застосування, зміну чи скасування запобіжного заходу після проведення підготовчого судового засідання.

Слідчий суддя враховує, що підготовче судове засідання призначено на 15.06.2026, тобто через незначний проміжок часу після закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Будь-яких обставин, які б свідчили про неможливість проведення зазначеного судового засідання або про необхідність продовження тримання під вартою саме на максимальний строк шістдесят днів, прокурором не наведено.

Враховуючи принцип пропорційності втручання у право особи на свободу та особисту недоторканність, слідчий суддя дійшов висновку, що продовження тримання під вартою має здійснюватися лише на строк, об`єктивно необхідний для забезпечення розгляду судом питання про подальшу дію запобіжного заходу.

За таких обставин слідчий суддя вважає достатнім продовжити строк тримання ОСОБА_4 під вартою до 19.06.2026 включно, тобто на строк, необхідний для проведення підготовчого судового засідання та вирішення судом питання про подальше застосування запобіжного заходу. У зв`язку з цим клопотання прокурора в частині продовження строку тримання під вартою на шістдесят днів задоволенню не підлягає.

Сторона захисту не спростувала доказів та фактів, на які посилається прокурор, і не довела наявності підстав для застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Слідчий суддя вважає доводи захисту щодо зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт необґрунтованими, оскільки існування раніше встановлених ризиків є доведеним, а інших обставин захисник не зазначив. Слідчий суддя наголошує, що до обвинуваченого ОСОБА_4 уже застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту. Однак він порушив покладені на нього обов`язки, через що органи досудового розслідування вживали заходів для встановлення місця його перебування

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, слідчий суддя зазначає, що гарантії, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 7 КПК України, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, належну процесуальну поведінку підозрюваного. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його належну поведінку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку переховування від органів досудового розслідування тощо, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання кримінальному провадженню. При цьому має бути врахований майновий стан підозрюваного.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Водночас розмір такої застави не має бути надмірним.

Враховуючи серйозність висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, його особи та матеріального стану, вважає за можливе визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн., і таких розмір застави не є надмірним.

Ураховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, установлення, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави покласти на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки, а саме:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватись від спілкування зі свідком ОСОБА_7 , іншими обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за винятком їх спільної участі в процесуальних діях та в суді;

4) не відлучатися з с. Протопопівка Олександрійського району Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

5) здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.

За вказаного обґрунтування, слідчий суддя вважає про наявність підстав для часткового задоволення клопотання прокурора.

Керуючись ст.ст. 176-178, 199, 309, 369-372 КПК України, -

постановив:

клопотання прокурора спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 10 днів, тобто з 10.06.2026 до 19.06.2026 включно.

На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСА України в Кіровоградській області, МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA768201720355219001015002505, призначення платежу забезпечення виконання ухвали суду від 10.06.2026 по справі № 12025120000000441 від 23.07.2025.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі протягом строку її дії.

В разі внесення застави ОСОБА_4 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , на строк до 19.06.2026 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватись від спілкування зі свідком ОСОБА_7 , іншими обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за винятком їх спільної участі в процесуальних діях та в суді;

4) не відлучатися з с. Протопопівка Олександрійського району Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

5) здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_4 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.

Вручити копію цієї ухвали прокурору, обвинуваченому, захиснику негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_10