Рішення № 137319724, 10.06.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 357/11081/25

Провадження № 2/375/172/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Смик М.М.,

за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,

розглянувши в приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Віва Капітал») Грушевий Ю.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову представник вказував на те, що 2 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 уклали договір про надання грошових коштів у кредит № 1427628481993 у електронній формі. За умовами договору ТОВ «ФК «Віва Капітал» зобов`язалося надати відповідачу кредит в сумі 5 500 грн, а відповідач повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

ТОВ «ФК «Віва Капітал» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання грошових коштів у кредит виникла заборгованість у розмірі 20 856 грн і складається із: заборгованості за тілом кредиту 5 500 грн, заборгованості за процентами 4 356 грн, та заборгованості за штрафом 11 000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 1427628481993 від 2 жовтня 2024 року у сумі 20 856 грн, 3 028 грн у відшкодування витрат зі сплати судового збору та 10 600 грн у відшкодування витрат на правову допомогу.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Відповідно до довідки відділу обліку тамоніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМС ДМС у м. Києві та Київській області від 31 липня 2025 року № 2612, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований на АДРЕСА_1 .

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2025 року справу передано за підсудністю до Рокитнянського районного суду Київської області.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 1 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області.

Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі на адресу зареєстрованого його місця проживання, яку 30 жовтня 2025 року було вручено ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Згідно з вимогами частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Стислий виклад позиції інших учасників справи

ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що:

- жодного кредитного договору з ТОВ «ФК «Віва Капітал» він не укладав;

- позивач не надав суду належних доказів укладення між ними будь-яких договірних відносин, а також не довів набуття ним права вимоги від первісного кредитора;

- в матеріалах справи відсутні копії договорів відступлення права вимоги, перелік боржників чи будь-які документи, що підтверджують правонаступництво;

- позивач заявив до стягнення значні суми пені, штрафів та інших нарахувань, які є явно не пропорційними до суми тіла кредиту;

- позивач також просив стягнути 10 600 грн на відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однак він вважає таку суму значно завищеною та необгрунтованою;

З урахуванням зазначеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити та зменшити розмір витрат на професійну правову допомогу.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 2 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 уклали договір про надання грошових коштів у кредит № 1427628481993, який сформований на сайті кредитора та підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Зі змісту договору про надання грошових коштів у кредит № 1427628481993 від 2 жовтня 2024 року суд встановив такі умови надання ОСОБА_1 кредиту:

Відповідно до пункту 1.2 договору про надання коштів у кредит - сума кредитного ліміту складає: 5 500 грн (п`ять тисяч п`ятсот гривень нуль копійок). Тип кредиту кредит.

Відповідно до пункту 1.3 договору про надання коштів у кредит - строк кредитування: 120 днів з 2 жовтня 2024 року до 30 січня 2025 року. Позичальник зобов`язаний повернути кредит кредитодавцю 30 січня 2025 року або достроково

Пунктом 1.4 договору про надання коштів у кредит встановлено, що тип процентної ставки фіксована.

Дисконтна процентна ставка становить 0,99% (нуль цілих дев`яносто дев`ять сотих) від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно (пункт 1.4.1 договору про надання коштів у кредит).

Відповідно до пункту 1.4.2. договору про надання коштів у кредит - базова процентна ставка складає 0,99% (нуль цілих дев`яносто дев`ять сотих) від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту.

Пунктом 1.5 договору про надання коштів у кредит передбачено, що загальні витрати за кредитом: 6 594,20 грн.

Відповідно до пункту 1.7 договору про надання коштів у кредит орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання договору становить: 2735,24%.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору становить 12 094,20 грн. (пункт 1.8 договору про надання коштів у кредит).

У відповідності до пункту 3.1 договору про надання коштів у кредит розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати переказу коштів кредиту від кредитодавця на платіжну картку позичальника до дня повернення кредиту протягом дії кредитування. У випадку невиконання зобов`язання по поверненню заборгованості у вказаний в пункті 1.3. договору строк, проценти нараховуються і за період прострочення, з моменту виникнення такої прострочки.

Пунктом 3.5 договору про надання коштів у кредит передбачено, що розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". До періоду розрахунку процентів включається день надання та не включається день повернення кредиту (крім випадку, фактичного повернення Кредиту в дату, яка не відповідає дню повернення кредиту).

Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, з дня видачі кредиту до дати фактичного повного повернення кредиту, протягом строку визначеного договором. (пункт 3.6 договору про надання коштів у кредит).

2 жовтня 2024 року о 11 год 44 хв ТОВ «Віва Капітал» перераховано на платіжну картку № НОМЕР_1 кошти у сумі 5 500 грн, що підтверджується довідкою виданою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» (номер транзакції 1484979694).

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит № 1427628481993 від 2 жовтня 2024 року становить 20 856 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 500 грн, заборгованість за процентами 4 356 грн та заборгованість за штрафами 11 000 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами за його користування

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша та друга статті 638 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами першою-четвертою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом;

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 7 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

У справі, яка розглядається, суд встановив, що

- ТОВ «Віва Капітал» та ОСОБА_1 уклали договір про надання грошових коштів у кредит № 1427628481993 від 2 жовтня 2024 року у електронній формі за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора;

- вказане товариство перерахувало ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 5 500 грн, що підтверджується довідкою, виданою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім»;

- у ОСОБА_1 існує заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 1427628481993 від 2 жовтня 2024 року у розмірі 9 856 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 5 500 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом 4 356 грн.

Частиною 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першої, четвертої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю, або задоволення позовних вимог у випадку ненадання відповідачем доказів на спростування обставин, зазначених у позові.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилом статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Надавши оцінку зібраним у справі доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 500 грн та заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 4 356 грн, що у загальному розмірі складає 9 856 грн.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми боргу за кредитом та заборгованості за процентами за користування кредитом.

Суд відхиляє доводи відзиву щодо неукладення ТОВ «ФК «Віва Капітал» та відповідачем договору про надання грошових коштів у кредит, оскільки такі обставини спростовуються змістом договору про надання грошових коштів у кредит № 1427628481993 від 2 жовтня 2024 року, який підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим індентифікатором W9Q9Y1.

Крім того, відповідач не спростував правильність нарахування складових боргу, що містяться у наданому позивачем розрахунку заборгованості та свого розрахунку заборгованості не подав.

Також, підлягають відхиленню доводи про відсутність в матеріалах справи договорів відступлення права вимоги, перелік боржників чи будь-яких документів, що підтверджують правонаступництво, оскільки кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі (відступлення права вимоги).

Однак, ТОВ «ФК «Віва Капітал» за матеріалами цієї справи договору про відступлення права вимоги не укладало.

Щодо вирішення позовних вимог стягнення штрафу

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене, стягнення штрафу у розмірі 11 000 грн за договором про надання коштів у кредит № 1427628481993, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу підтверджується:

- договором про надання правової допомоги № 1 від 2 січня 2025 року;

- актом виконаних робіт відповідно до договору надання правової допомоги № 1 від 2 січня 2025 року;

- рахунком № 26/26-01 від 26 червня 2025 року.

У відзиві відповідач заперечував проти розміру витрат на професійну правову допомогу і просив про їх зменшення.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, які понесені ТОВ «ФК «Віва Капітал» під час розгляду даної справи, суд виходить з такого.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правову допомогу.

Враховуючи характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом Грушевим Ю.В. послуг, їх дійсність та необхідність, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суд вважає за необхідне зменшити розмір понесеної позивачем в цій справі правової допомоги до 8 000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правову допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг та розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи з урахуванням її складності та необхідності вчинення певних процесуальних дій.

Суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 9 856 грн, що становить 47,25 % від розміру заборгованості, пред`явленому цим позовом до стягнення (20 856 грн).

Враховуючи, що позов ТОВ «ФК «Віва Капітал» задоволено на 47,25 % розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню на користь цього товариства за рахунок ОСОБА_1 складає 1 430,73 грн (3 028 грн (судового збору, сплаченого за подання позову) * 47,25 %).

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов ТОВ «ФК «Віва Капітал» задоволено на 47,25 % розмір витрат на професійну правову допомогу, який підлягає відшкодуванню на користь цього товариства за рахунок ОСОБА_1 складає 3 780 грн (8 000 грн * 47,25 %).

Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 430,73 грн та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3 780 грн.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 13,81,141,259,263-265,274-279,352,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 1427628481993 від 2 жовтня 2024 року у розмірі 9 856 грн (дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят шість гривень), з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 500 грн (п`ять тисяч п`ятсот гривень) та заборгованість за процентами 4 356 грн (чотири тисячі триста п`ятдесят шість гривень).

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» у задоволенні позову про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за штрафом у розмірі 11 000 грн (одинадцять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» 1 430,73 грн (одна тисяча чотириста тридцять гривень сімдесят три копійки) у відшкодування судового збору, сплаченого за подання позову та 3 780 грн (три тисячі сімсот вісімдесят гривень) витрат на правову допомогу, а разом 5 210,73 грн (п`ять тисяч двісті десять гривень сімдесят три копійки).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 10 червня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (місцезнаходження: 20600, вул. Таранця, 20 в м. Шпола Черкаської області, код ЄДРПОУ 40860735).

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований на АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Марина СМИК