Рішення № 137319615, 08.06.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/955/23

Провадження 2-39/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Буртовій О.Є.,

за участю прокурора Курінного С.О.,

представника відповідачів ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Семка В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про витребування земельних ділянок із незаконного володіння.

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про витребування земельних ділянок із незаконного володіння.

Обгрунтовуючи позов, прокурор зазначив, що рішеннями Першотравенської сільської ради №№ 837, 836, 834, 831, 835,833, 830,838, 839, 840 від 12.10.2010 були затверджені проекти землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області.

Рішеннями Першотравенської сільської ради від 19.06.2014 затверджені проекти землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок в с.Перше Травня громадянам з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Вказані рішення Першотравенської сільської ради прийнято поза межами компетенції, оскільки спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення, у зв`язку з чим набуття відповідачами права власності на вищевказані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, а у подальшому і зміна їх цільового призначення на «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» відбулась із порушенням вимог земельного і лісового законодавства.

На підтвердження позовних вимог прокурор, посилається на п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, відповідно до якого до одержання у встановленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування та п.1.1 Інструкції «Про порядок створення і розмноження лісових карт», затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986 року, відповідно до якого планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

За інформацією ДП «Київське лісове господарство» від 13.06.2018 спірні земельні ділянки загальною площею 8,6889 га розташовані на землях лісогосподарського призначення кварталу 3 Обухівського лісництва згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 років та становлять єдиний масив лісових насаджень. Погодження на вилучення вказаних лісових ділянок підприємство не надавало.

Факт віднесення спірних ділянок до земель лісогосподарського призначення підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2003 та 2014 років, в тому числі проектами організації та розвитку лісового господарства виробничої частини Державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» та ДП «Київське лісове господарство», таксаційними описами, планами лісонасаджень, протоколами лісовпорядних нарад.

За інформацією українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 18.06.2018 № 354 та від15.11.2018 №557 земельні ділянки, надані у власність громадянам рішеннями Першотравенської сільської ради від 12.10.2010 року №№ 830, 831, 833-837-840 відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003, 2014 років відносяться до лісів Обухівського лісництва ДП «Київське лісове господарство» і накладаються на виділи 1,3,4,6,7,11 кварталу 3 вказаного лісництва.

Вищезазначені Рішення Першотравенської сільської ради про передачу у приватну власність земельних ділянок і зміну їх цільового призначення прийняті без згоди землекористувача, всупереч вимогам ч.5 ст.116, ч.2,3 ст.142 ЗК України, що свідчить про перевищення сільською радою передбачених законом повноважень.

Згідно листів ДП «Київське лісове господарство» від 13.06.2018 № 02-02/471 та Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства від 15.06.2018 № 04-04/1406 згоди на вилучення чи припинення права постійного користування вказаними землями вони не надавали.

З 25.02.2014 по 25.04.2014 року рішеннями державного реєстратора Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області зареєстровані права власності на земельні ділянки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

28.07.2014 Реєстраційною службою Обухівського міжрайонного управління юстиції Київської області внесені зміни до Реєстру речових прав на нерухоме майно щодо цільового призначення земельних ділянок зазначених осіб. На даний час зазначені земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровані за відповідачами, як наслідок Обухівська районна державна адміністрація і ДП «Київське лісове господарство» позбавлені можливості користуватись і розпоряджатись земельними ділянками лісогосподарського призначення.

Ухвалою судді від 26.05.2023 року відкрито провадження по справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах Обухівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про витребування земельних ділянок з незаконного володіння.

Ухвалою судді від 11.03.2025 року по справі призначено комплексну судову експертизу з питань землеустрою та земельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою судді від 07.04.2026 року провадження по цивільній справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах Обухівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про вилучення земельних ділянок з незаконного володіння поновлено.

В судовому засіданні прокурор Курінний С.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, вказав, що набуття у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 спірних земельних ділянок було проведено з порушенням норм чинного законодавства, та зазначає, що земельні ділянки були передані у власність відповідачів за рахунок земель лісогосподарського призначення.

Представник третьої особи ОСОБА_15 позовні вимоги також підтримав та вказав, що набуття у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 земельних ділянок відбулось з порушенням норм законодавства та призвело до незаконного вилучення з державної власності земельних ділянок лісового фонду.

Представник відповідачів ОСОБА_16 позовні вимоги не визнала, наданий відзив та додаткові пояснення, в яких вона заперечує проти задоволення позову підтримала, та зазначила, що прокурором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.

Також вона зазначила, що перший заступник прокурора Київської області вже звертався до Обухівського районного суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про визнання недійсним рішень та витребування земельних ділянок із незаконного володіння. Позов був заявлений до осіб, які є відповідачами у даній справі, стосовно тих самих земельних ділянок, які отримані у власність даними особами на підставі тих самих рішень Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області. Прокурором були надані ті самі докази, що й у даній справі: планово-картографічні матеріали з планами лісонасаджень.

Рішенням від 27.11.2019р. у справі №372/4159/18 Обухівський районний суд Київської області відмовив у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Постановою від 25.09.2020р. у справі №372/4159/18 Київський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу прокурора Київської області без задоволення, а рішення Обухівського районного суду від 27.11.2019 р. без змін.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 12.01.2022р. у справі №372/4159/18 касаційну скаргу Київської обласної прокуратури задоволено частково, рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2020 року в частині вирішення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі Державного підприємства «Київське лісове господарство» скасовано, а позов прокурора у цій частині залишено без розгляду. В іншій частині рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2020 року залишено без змін. Зазначена постанова набула законної сили. Факти, встановлені судами у даній справі набули статусу преюдиційних і не потребують повторного доказування.

Межі Першотравенської сільської ради були встановлені проектом землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с.Перше Травня, розробленим у 2004 року. У Проекті міститься есплікація земельних угідь на території Першотравенської сільської ради. Межа с.Перше Травня в межах території Першотравенської сільської ради встановлена Актом від 14.05.2004, складеним та посвідченим представниками ДП «Київський інститут землеустрою», сільської ради, районного відділу земельних ресурсів, відділу містобудування та архітектури, Обухівської регіональної - екологічної інспекції, Головним державним санітарним лікарем району. Даний Проект був погоджений Обухівським районним відділом земельних ресурсів Обухівської районної державної адміністрації та Обухівською районною радою.

Був розроблений Генеральний план с.Перше Травня Обухівського району Київської області.

Першотравенська сільська рада мала повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, які віднесено до земель комунальної власності у межах населеного пункту (села), зокрема спірними земельними ділянками, тому правомірно надала дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у приватну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

Спірні рішення сільської ради приймались з урахуванням відомостей державної статистичної звітності за погодженими Держгеокадастром України проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 на території с. Перше Травня в межах Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Межі земельних ділянок, намічених до передачі у власність, були встановлені актами про встановлення в натурі меж земельних ділянок, які були підписані представниками: розробника Проекту - ТОВ «КАДАСТР ГЕО», сільської ради, ДСЛП «Київлісозахист», землевпорядника та суміжних землевласників.

Матеріалами проектів землеустрою підтверджується, що відповідачі звернулись до відповідного органу з клопотаннями про отримання земельних ділянок в межах безоплатної приватизації у порядку та на підставі частини шостої статті 118 ЗК України, тобто, право власності на спірні земельні ділянки даними особами набуто в порядку та на підставах, визначених зазначеною правовою нормою.

ДСЛП «Київлісозахист» були складені акти обстеження земельних ділянок, намічених до передачі у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 підписані головою сільради, землевпорядником, представником ДСЛП «Київлісозахист» та власниками, відповідно до яких землі рахуються згідно державної статистичної звітності як землі, не надані у власність або користування (номер рядка 96), зелені насадження загального користування (номер стовбця 56).

Відповідно до довідок та висновків Управління Держкомзему в Обухівському районі земельні ділянки, намічені до передачі у власність зазначеним громадянам розташовані в межах Першотравенської сільської ради та рахуються як землі, не надані у власність або постійного користування в межах населеного пункту.

У 2010 року ТОВ «КАДАСТР ГЕО» розробило Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування (впорядкування існуючого землекористування) Державному підприємству «Київське лісове господарство» для ведення лісового господарства в адміністративних межах Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області.

Підставою для розробки даного проекту був лист ДП «Київське лісове господарство» № 02-149 від 24.03.2010, яким підприємство просило ТОВ «КАДАСТР ГЕО» провести інвентаризацію земель лісогосподарського призначення і встановити межі земельних ділянок для внесення їх в автоматизовану систему ведення державного земельного кадастру, а також прийняття рішень на розробку технічних документацій із землеустрою по виготовленню державних актів на право постійного користування земельними ділянками за рахунок земель лісогосподарського призначення.

У зазначеному проекті міститься Планшет № 3, на якому відображені та пронумеровані всі земельні ділянки, які знаходились у користуванні ДП «Київське лісове господарство». Земельні ділянки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 були розташовані поза межами земель лісогосподарського призначення.

24.03.2010 представниками ДП «Київське лісове господарство», Обухівської РДА, Першотравенської сільської ради, ТОВ «КАДАСТР ГЕО» та суміжних землекористувачів був складений Акт про встановлення в натурі меж земельних ділянок та меж обмежень на використання земельних ділянок та передачу на зберігання межових знаків, згідно якого площа ділянок ДП «Київське лісове господарство» складає 448,3695 га.

Відповідно довідки ДП «Київське лісове господарство» від 04.08.2010 року № 159 згідно матеріалів лісовпорядкування 2003 року в межах Першотравенської сільської ради у постійному користуванні Обухівського лісництва рахуються землі загальною площею 448,4 га. Така ж площа зазначена також в Умовах відведення земельної ділянки від 13.09.2010 року № 05-02/3185, виданих Управлінням Держкомзему в Обухівському районі.

Розпорядженням № 11-27-16224 від 31.08.2010 року Київська обласна державна адміністрація надала Дозвіл на розроблення Проекту землеустрою ДП «Київське лісове господарство», в т.ч. на території Першотравенської сільської ради - площею 448,4 га.

Проект землеустрою був погоджений Висновками Управління Держкомзему в Обухівському районі, Відділом містобудування та архітектури Обухівської РДА, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, Державною санітарно-епідеміологічною службою, Управлінням культури і туризму Київської ОДА, Київським обласним Управлінням лісового та мисливського господарства. У всіх висновках зазначена загальна площа земель - 448,3695 га.

Розпорядженням Київської ОДА № 1533 від 27.12.2011 було затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ДП «Київське лісове господарство» та надані у постійне користування земельні ділянки на території Першотравенської сільської ради.

28.11.2013 Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного Управління юстиції Київської області зареєстроване право постійного користування земельними ділянками ДП «Київське лісове господарство» загальною площею 448,3695 га.

Отже, площа зареєстрованих земельних ділянок лісогосподарського призначення співпадає з їх площею на момент виділення земельних ділянок у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , що свідчить про те,що спірні ділянки виділені не за рахунок земель лісогосподарського призначення. Державна реєстрація прав зазначених громадян відбулась після реєстрації права ДП «Київське лісове господарство» на користування земельними ділянками.

Земельним ділянкам зазначених громадян присвоєні кадастрові номери, вони відображені у Публічній кадастровій карті. Конфігурація цих земельних ділянок, відображена у Публічній кадастровій карті, повністю співпадає з картографічними матеріалами Проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж ради і села, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування ДП «Київське лісове господарство», а також Планшету № 3.

Посилання прокурора на неправомірність зміни цільового призначення земельних ділянок безпідставне. Земельні ділянки були відведені зазначеним громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель, не наданих у власність або користування (номер рядка 96), інших лісовкритих площ (номер стовпця 33) в межах села Перше Травня, а не земель лісогосподарського призначення, а отже, під час прийняття рішення про відведення земельних ділянок зміни цільового призначення не відбулися.

Посилання позивача на порушення порядку вилучення земельних ділянок також безпідставні, оскільки вилучення земельних ділянок із користування землями лісогосподарського призначення не відбулося. Земельні ділянки були виділені у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 не за рахунок земель лісогосподарського призначення.

Представник не погоджується із доводами позивача про те, що право користування ДП «Київське лісове господарство» спірними землями підтверджується планово-картографічними матеріалами, оскільки відповідно до п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України планово-картографічні матеріали лісовпорядкування підтверджують право постійного користування земельними лісовими ділянками до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками.

У 2013 році були видані державні акти на право постійного користування земельними лісовими ділянками ДП «Київське лісове господарство». Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного Управління юстиції Київської області зареєстроване право постійного користування земельними ділянками ДП «Київське лісове господарство».

Планово-картографічні матеріали не визначають категорії земельних ділянок. Відповідно до положень Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій» відомості про категорії земельних ділянок на момент прийняття спірних рішень могли надаватися відділом в Обухівському районі Головного управління Держкомзему згідно Державної статистичної звітності.

Надані прокурором планово-картографічні матеріали лісовпорядкування не відповідають вимогам ст. 49 ЛК України, Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11.12.1986р. та Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 20.06.2007р., оскільки не погоджені територіальними органами земельних ресурсів та з питань охорони навколишнього природного середовища.

Представник вважає безпідставними посиланнями позивача на фрагменти з Публічної кадастрової карти оскільки вони не повинні прийматися судом як докази наявності права користування земельними ділянками без підтвердження актуальності даних з ДЗК.

Представником ОСОБА_16 подане клопотання про застосування строку позовної давності підтримала, та вказала, що оскаржувані рішення Першотравенської сільської ради прийняті у 2010 році, відтак строк давності сплив ще у 2013 році. Обухівська районна державна адміністрація відповідно до наданих повноважень знала про оспорювані рішення сільської ради, мала можливість звернутися за захистом своїх прав, а тому причини пропуску строку не є поважними.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідачів, та третьої особи, дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд зазначає, що відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 19 ЗК України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, визначено землі лісогосподарського призначення.

Відповідно до частин 1,2 статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Згідно із статтею 55 ЗК України до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісового фонду не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Стаття 56 ЗК України визначає, що землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальні та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення. Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям у яких строщено спеціальні підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом (статтею 57 ЗК України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 84 ЗК України у державній власності перебувають всі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України).

В Україні ліси та землі лісогосподарського призначення є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (частина третя статті 1 ЛК України).

До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України).

Відповідно до частини першої статті 8, частини першої статті9 ЛК Україниу державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності; у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

Згідно зі статтею 10 ЛК України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності; суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.

Відповідно до статті 12 ЛК України громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів; ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом; громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі; ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.

Можливість набуття права приватної власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення передбачена також положеннями статей 56, 57 ЗК України.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України).

В Україні ліси та землі лісогосподарського призначення є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (частина третястатті 1 ЛК України).

Відповідно до частини першої статті 8, частини першої статті 9 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності; у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

Звертаючись до суду з позовом прокурор посилається на те, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісового фонду, які перебувають у державній власності, їх передача у приватну власність фізичним особам здійснена з порушенням вимог земельного та лісового законодавства, що є підставою для витребування на користь держави земельних ділянок лісогосподарського призначення.

Судом встановлено, що рішеннями Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 12.10.2010 року №№ 837, 836, 834, 831, 835, 833 830, 838, 839, 840, були затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 для ведення особистого селянського господарства, які були розташовані на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області. Вказані обставини підтверджуються копіями рішень сільської ради, визнаються та не спростовуються учасниками в судовому засіданні.

28.07.2014 року рішеннями державного реєстратора Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області зареєстровані права власності на земельні ділянки ОСОБА_2 з кадастровим номером 3223186600:02:020:0009 площею 0,9015 га, ОСОБА_3 з кадастровим номером 3223186600:02:020:0006 площею 0,8999 га, ОСОБА_4 з кадастровим номером 3223186600:02:020:0017 площею 0,8999 га, ОСОБА_5 з кадастровим номером 3223186600:02:020:0019 площею 0,9 га, ОСОБА_6 з кадастровим номером 3223186600:02:020:0015 площею 0,9га, ОСОБА_12 з кадастровим номером 3223186600:02:019:0052 площею 0,9897 га, ОСОБА_10 з кадастровими номерами 3223186600:02:021:0134 площею 0,9352 га, ОСОБА_13 з кадастровим номером 3223186600:02:021:0132 площею 0,9352 га, ОСОБА_14 з кадастровим номером 3223186600:02:021:0131 площею 0,9352 га, ОСОБА_11 з кадастровим номером 3223186600:02:020:0016 площею 0,4004 та отримані свідоцтва про право власності на нерухоме майно №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 .

У подальшому ОСОБА_12 відчужила отриману земельну ділянку на підставі договору дарування від 25.04.2014 № 461 на користь ОСОБА_9 , право власності якої зареєстровано рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції від 25.04.2014 з індексним номером 12689250.

ОСОБА_13 відчужив отриману земельну ділянку на підставі договору дарування від 17.04.2014 № 422 на користь ОСОБА_10 , право власності якої зареєстровано рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції від 17.04.2014 з індексним номером 12517222.

ОСОБА_14 відчужила отриману земельну ділянку на підставі договору дарування від 17.04.2014 № 426 на користь ОСОБА_10 , право власності якої зареєстровано рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції від 17.04.2014 з індексним номером 12518401.

Рішеннями Першотравенської сільської ради від 19.06.2014 року №№ 555, 556,557,558,559,560,561,562,563,564 вказаним громадянам затверджені проекти землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Після зміни цільового призначення земельну ділянку, отриману у власність ОСОБА_11 площею 0,4004 га з кадастровим номером 3223186600:02:020:0016 поділено на дві ділянки з кадастровими номерами 3223186600:02:020:0020 площею 0,2002 га та 3223186600:02:020:0021 площею 0,2002 га і відчужено на підставі договорів купівлі-продажу від 05.11.2014 № 4087 та №4082 користь ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .. Рішеннями приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу від 05.11.2014 за індексними номерами 16977551 та 16975416 зареєстроване право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:02:020:0020 площею 0,2002 га та ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:02:020:0021 площею 0,2002 га.

Відповідно до частини першої статті 10 та частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принцип законності є одним із принципів здійснення місцевого самоврядування в Україні, визначених статтею 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Частинами першою та третьою статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування визначається Конституцією, цим та іншими законами, які не суперечать положенням цього Закону.

Саме органи місцевого самоврядування згідно із частиною 5 статті 60 цього Закону здійснюють від імені та в інтересах територіальних громад правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

За положеннями частини другої статті 174 ЗК України (у редакції, яка діяла на час прийняття рішення сільською радою) рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.

За змістом статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до повноважень районних рад входило і входить прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою району в межах і в порядку, визначених законом.

Отже, межі населеного пункту повинні встановлюватися та/або змінюватись рішенням відповідного компетентного органу або на підставі інших правових документів, виготовлених та/або прийнятих компетентними органами відповідно до законодавства, що діяло на час утворення населеного пункту та/або зміни його меж.

Статтею 46 Закону України «Про землеустрій» (у редакції на час прийняття рішення сільською радою) передбачено, що для встановлення і зміни меж відповідних адміністративно-територіальних одиниць розробляються проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 12 Закону України від 20 квітня 2000 року № 1699-III «Про планування і забудову територій» (який був чинним на час прийняття сільською радою рішеннь) сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, відповідно до генеральних планів населених пунктів, зокрема, вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку що Першотравенська сільська рада Обухівського району Київської області мала повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками, які віднесено до земель, не наданих у власність або постійне користування у межах села Перше Травня.

Статтею 118 ЗК України визначений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, згідно з яким громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки, яка розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються договором сторін.

Статтею 26 Закону України «Про землеустрій» визначено, що розробниками документації із землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677 затверджений Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Пунктами 4 та 7 цього Порядку визначено, що розробником проекту відведення земельної ділянки є фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону. Як вбачається з наданих доказів, проекти землеустрою були розроблені ТОВ «КАДАСТР ГЕО», яке має Ліцензію серія АВ № 519590 від 18.02.2010 року на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону.

Судом встановлено, що громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 були розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у приватну власність відповідно до вимог чинного на час виготовлення проектів законодавства.

Відповідно до висновків Управління Держгеокадастру в Обухівському районі земельні ділянки, намічені до передачі у власність зазначеним громадянам розташовані в межах Першотравенської сільської ради та рахувались згідно статистичної звітності, як землі, не надані у власність або користування (номер рядка № 96), зелені насадження загального користування (номер стовбця 56). Також в проектах містяться акти обстеження земельних ділянок, складені та погоджені ДСЛП «Київлісозахист», головою Першотравенської сільської ради, землевпорядником сільської ради, якими підтверджується, що спірні земельні ділянки рахуються згідно статистичної звітності, як землі, не надані у власність або користування (номер рядка № 96), зелені насадження загального користування (номер стовбця 56).

У 2010 був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування (впорядкування існуючого землекористування) Державному підприємству «Київське лісове господарство» для ведення лісового господарства в адміністративних межах Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області.

У матеріалах проекту наявна довідка ДП «Київське лісове господарство» від 04.08.2010 року № 159 згідно якої відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 року в межах Першотравенської сільської ради у постійному користуванні Обухівського лісництва рахуються землі загальною площею 448,4 га.

Розпорядженням № 11-27-16224 від 31.08.2010 року Київська обласна державна адміністрація надала Дозвіл на розроблення проекту землеустрою ДП «Київське лісове господарство», в т.ч. на території Першотравенської сільської ради - площею 448,4 га.

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 1533 від 27.12.2011 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ДП «Київське лісове господарство» та надані у постійне користування земельні ділянки на території Першотравенської сільської ради.

28.11.2013 Реєстраційною службою Обухівського міськрайонного Управління юстиції Київської області зареєстроване право постійного користування земельними ділянками ДП «Київське лісове господарство» загальною площею 448,3695 га.

Отже, площа зареєстрованих земельних ділянок лісогосподарського призначення співпадає з їх площею на дату надання Дозволу на розроблення проекту землеустрою ДП «Київське лісове господарство», що свідчить про те, що з лісового фонду земельні ділянки не вилучались, а спірні ділянки виділені не за рахунок земель лісогосподарського призначення.

Застосування норм земельного і лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення повинно базуватись на пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства, а не навпаки. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2022 року у справі № 369/3147/190).

При визначенні правового режиму спірних земельних ділянок суд у відповідності до статті 49 ЛК України, пунктів 4-7 Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 20.06.2007р. має надавати пріоритет і керуватися насамперед відомостями Державної кадастрової системи України та офіційними відомостями щодо розташування окремих угідь та категорій земельних ділянок та їх цільового призначення, визначені актами органів державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1ст.77ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6ст.81ЦПК України).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставинам не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. (Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17).

Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача.

Позивач просить захистити своє право зазначаючи, що земельні ділянки були передані у власність громадянам - відповідачам за рахунок земель, які знаходяться у його користуванні відповідно до планово-картографічних матеріалів 2004 та 2013 років. Проте, надані ним докази на підтвердження фактичних межі та площі земель, що знаходяться у його користуванні, є суперечливими та протирічать матеріалам Проекту землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж с.Перше Травня (2004), Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування (впорядкування існуючого землекористування) ДП «Київське лісове господарство» для ведення лісового господарства в адміністративних межах Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області (2010). та Планшету № 3, який міститься в даному проекті.

Переконливих належних, допустимих доказів накладення спірних земельних ділянок на землі лісогосподарського призначення суду не надано, тому суд вважає недоведеними посилання у позові на порушення прав чи інтересів у спірних правовідносинах, які б підлягали судовому захисту, а наявні у справі докази не дають достатніх підстав для належного обґрунтування судового рішення про позбавлення права власності на земельну ділянку та для задоволення позову.

Враховуючи сукупність вказаних норм, позивач не довів під час розгляду справи наявність у нього права користування спірними земельними ділянками, які виділені у власність відповідачам.

Факт присвоєння землям, що знаходяться у користуванні ДП «Київське лісове господарство», кадастрових номерів прокурором в ході слухання справи не спростований.

В матеріалах справи наявні витяги з державного реєстру речових прав та їх обтяжень на підтвердження реєстрації речового права (права позивача на користування земельною ділянкою). Загальна площа зареєстрованих земельних ділянок, які знаходяться в користуванні ДП «Київське лісове господарство» на час розгляду справи, співпадає з площею земель, намічених до передачі йому у користування в 2010 році та дорівнює 448,4 га, що спростовує доводи позивача, викладені у позові.

Таким чином, з урахуванням пункту 5 Прикінцевих положень ЛК України, суд приходить до висновку, що на час розгляду справи, планово-картографічні матеріали лісовпорядкування не можуть підтверджувати право користування земельними лісовими ділянками Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», оскільки наявні документи посвідчують таке право лише до набуття належним чином зареєстрованого права користування, а воно в даному випадку набуте відповідно до витягів про реєстрацію права у 2014 році, реєстрація є чинна та не оскаржена у встановленому порядку.

Таким чином, враховуючи вище встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами ту обставину, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення.

Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельні ділянки відведено з порушенням порядку передачі земель у приватну власність, прокурором, у порядку передбаченому ст.ст. 12, 81 ЦПК України, також надано не було.

На припущеннях суд позбавлений можливості будувати свою позицію в рішенні.

Заперечуючи щодо задоволення позову, представник відповідача заявив в судовому засіданні клопотання про призначення комплексної земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою.

Відповідно до висновку експерта від 09.03.2026 № 8550/8551/25-41 встановлено, що землі, за рахунок яких 12.10.2010 року рішеннями Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області №№ 830,836,837,835,833,834,831,840,839,838 у власність громадян були передані земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186600:02:019:0052; 3223186600:02:020:0006, 3223186600:02:020:0009, 3223186600:02:020:0015, 3223186600:02:020:0016, 3223186600:02:020:0017, 3223186600:02:020:0019, 3223186600:02:021:0131, 3223186600:02:021:0132, 3223186600:02:021:0134 з урахуванням відомостей правовстановлюючих документів та документації з землеустрою, які надані в матеріалах судової справи, до земель лісогосподарського призначення не належали.

Станом на час проведення судової експертизи площа земельної ділянки з кадастровим номером 3223186600:02:013:0079, яка перебуває у користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» згідно з відомостями Державного земельного кадастру, становить 375,9122 га і дана площа відповідає площі цієї земельної ділянки, яка визначена проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування (впорядкування існуючого землекористування) ДП«Київське лісове господарство» для ведення лісового господарства в адміністративних межах Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області (2010), розробленим ТОВ «Кадастр гео», та яка надана у користування розпорядженням Голови Київської обласної державної адміністрації від 27.12.2011 №1533.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186600:02:020:0006, 3223186600:02:020:0009, 3223186600:02:020:0015, 3223186600:02:020:0017, 3223186600:02:020:0019, 3223186600:02:020:0021, 3223186600:02:020:0020, 3223186600:02:021:0131, 3223186600:02:021:0132, 3223186600:02:021:0134 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186600:03:006:0017, 3223186600:02:010:0029, 3223186600:02:012:0130, 3223186600:02:013:0079, які сформовані за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування ДП «Київське лісове господарство», затвердженого розпорядженням Голови Київської обласної державної адміністрації від 27.12.2011 №1533, не накладаються.

При цьому, суд вважає за необхідне віднести висновок зазначеної експертизи до числа достовірних, адже експертом у повній мірі дотримані вимоги чинного законодавства при проведенні експертизи та використані дані, отримані від уповноваженого законом органу. Будь-яких інших належних та допустимих доказів які б спростовували вказаний висновок експертизи, матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права. Основною метою статті 1 Першого протоколу є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

У справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011, ЄСПЛ визначив принцип належного урядування щодо втручання у мирне володіння майном. Так, п.70,71 вказаного рішення зазначає, що аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Враховуючи те, що відповідачі набули право власності на спірні земельні ділянки ще у 2014 році, органи державної влади у своїх письмових документах давали відомості, що спірні земельні ділянки не є землями лісового фонду, представники позивачів вчиняли відповідні дії щодо визначення меж належних їм на праві користування земельних ділянок, куди спірні земельні ділянки не належали, суд приходить до висновку, що в даній справі саме на державні ограни, які мають повноваження на погодження передачі земельних ділянок у власність здійснюють контроль за дотриманням законодавства в цій сфері покладено обов`язок щодо вчасного реагування на допущені помилки, а ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу

Таким чином, в даному випадку позбавлення мирного володіння майном відповідачів буде порушувати їх права та принцип законності такого втручання.

З урахуванням вказаного у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.256 та ст.257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За правилами, визначеними ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з вимогами ч.3-ч.5 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до абз. 3 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" судам роз`яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Отже, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що суд відмовив в задоволенні позову по суті, підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд не вбачає.

Оскільки у задоволенні позову суд відмовляє, судові витрати відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України залишаються саме за позивачем.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 19, 23, 30, 76-82, 141, 259, 263-268, 351, 352, 354ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третя особа Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про витребування земельних ділянок із незаконного володіння, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Потабенко