Ухвала суду № 137319556, 08.06.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

УХВАЛА

"08" червня 2026 р. Справа № 370/2979/25

Провадження № 1-кп/370/173/25

Макарівський районний суд Київської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

із секретарем судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

при розгляді у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Макарів Київської області кримінального провадження № 12025110000000619 від 15.07.2025, за яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, утримується ДУ «Київський слідчий ізолятор»,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому правопорушень та те, що наявні, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, ризики.

Підставою для продовження дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 прокурор вказує наявність передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризиків, які не зменшилися та не відпали, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений при непродовжені запобіжного заходу може здійснити наступні дії:

- обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду, так як останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину, і з метою уникнення відповідальності за вказаний злочин може переховуватись від суду;

- обвинувачений ОСОБА_6 розуміє факт того, що обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення буде базуватись, в тому числі, на показаннях свідків, з якими він безпосередньо знайомий, тому він може одноосібно або за допомогою інших осіб, незаконно впливати на вказаних осіб, та шляхом погроз або умовлянь із застосуванням фізичного або психологічного впливу примусити їх надавати недостовірні показання чи змінити вже надані. На теперішній час свідки безпосередньо судом не допитані, а тому ризик впливу на свідків залишається достатньо високим;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 має непогашену та незняту в передбаченому законом порядку судимість, що може свідчити про можливість вчинення обвинуваченим інших злочинів.

Більш м`які запобіжні заходи застосовані до обвинуваченого ОСОБА_6 не забезпечать виконання ним процесуальних обов`язків та запобіганню вищезазначеним ризикам, та не сприятимуть попередженню вчинення ним інших злочинів та можливої втечі від суду.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні, не заперечуючи обґрунтованість підозри, просили застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд керується наступним.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».

Обґрунтованість підозри обвинуваченого, обґрунтовується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, відомості щодо яких містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування, а тому враховуючи принцип змагальності судового процесу та судову практику ЄСПЛ з цього приводу, суд приходить до висновку про обґрунтованість підозри, у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 08.10.2025 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 09.10.2025, яке в подальшому відкладено на 13.10.2025. Ухвалою суду призначено судовий розгляд даного кримінального провадження, який триває. На даний час свідки безпосередньо судом ще не допитані.

Суд зазначає, що ризики, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу не перестали існувати та не зменшились.

Так, щодо наявності ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений можуть переховуватися від суду, суд зауважує на тяжкість інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, суворість можливого покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від суду з метою уникнення покарання. Даний ризик не зменшився та не відпав.

Щодо наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконний влив на свідків у даному кримінальному провадженні, суд зауважує, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання судом показань. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. На даний час свідки безпосередньо судом ще не допитані.

Також суд, погоджується, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжує існувати, оскільки вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень носить систематичний характер, що свідчить про його схильність до вчинення протиправних діянь.

Суд також враховує, що у ОСОБА_6 відсутні будь-які соціальні зв`язки, він не одружений, малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні не має, офіційно не працює, у зв`язку з чим не має постійного джерела доходу, а від так у нього відсутні будь-які стримуючі фактори, які б завадили йому залишити в будь-який час своє місце проживання з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Обставини, які існували на час обрання запобіжного заходу не змінилися, ризики не відпали та не зменшилися.

Натомість, наданими у судовому засіданні стороною захисту поясненнями не спростовується наявність встановлених вище ризиків, суд не вбачає можливості для обрання більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого. Доказів щодо неможливості продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому суду не надано.

На думку суду, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти вищевказаним встановленим ризикам, оскільки застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст. ст. 179, 180, 181, 182 КПК України вони не позбавляють в повній мірі обвинувачених можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Суд вважає, що перебування обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом не може слугувати стримуючим фактором для виконання останнім покладених на нього обов`язків.

Застосування відносно обвинуваченого, запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам ст. 183 КПК України, та таке обмеження права на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відтак, строк дії запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування щодо обвинуваченого у виді тримання під вартою, слід продовжити.

З огляду на вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України судом при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не визначався розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131-132, 176-179, 183, 194-196, 314-316, 372 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ "Київський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, тобто до 06 серпня 2026 року включно без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є чинною по 06 серпня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду безпосередньо протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню, а її оскарження не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 09.06.2026 о 15-30 год.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3