Рішення № 137318426, 11.06.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/352/26

Провадження № 2/349/485/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 червня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу №349/352/26 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування,

встановив:

У березні 2026 року ПАТ "Страхова компанія "УСГ" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 41415,99 грн.

В обгрунтування позову зазначено, що 12 березня 2023 року о 20 год. 30 хв. по вул. Скрипника, 23 в м.Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Hyndai Sonata" державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 і автомобілем "Peugeot 407" державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Сихівського районного суду м.Львова від 06 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.1224, ст. 124 КУпАП.

За наслідками ДТП за участю ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована позивачем, потерпілому виплачено страхове відшкодування в сумі 41415,99 грн.

Позивач зазначає, що на підставі ч.1 ст.1191 ЦК України та підпункту в підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у позивача виникло право регресної вимоги до ОСОБА_1 , як водія, який спричинив ДТП та після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

За таких обставин позивач просив стягнути з ОСОБА_1 виплачене страхове відшкодування у сумі 41415,99 грн. та сплачений при поданні позову судовий збір в сумі 3 328,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не подав відзиву на позовну заяву.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін в судове засідання.

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник позивача адвокат Сечко С.В. у судове засідання не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності, про що 11 червня 2026 року на адресу суду направив письмове клопотання.

Відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому процесуальним законом порядку.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, які подані лише позивачем по справі, що не суперечить положенням ст.223,280 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

За змістом ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Постановою судді Сихівського районного суду м.Львова від 06 ківтня 2023 року, яка набрала законної сили 17 квітня 2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 1224, 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.

За постановою суду 12 березня 2023 року о 20 год. 30 хв. по вул. Скрипника, 23 в м.Львові ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Hyndai Sonsta" державний номерний знак НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримав безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки "Peugeot 407" державний номерний знак НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.12.1,13.1 Правил дорожнього руху. Крім того, будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 не залишався на місці ДТП та не повідомив орган чи підрозділ поліції, чим порушив п.2.10 е ПДР України.

Власник транспортного засобу марки "Peugeot 407" державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 18 березня 2023 року звернулася до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування та згідно протоколу-узгодження про розмір страхового відшкодування від 18 квітня 2023 року погодила розмір суми страхового відшкодування 41415,99 грн.

За матеріалами справи встановлено, що позивачем власнику транспортного засобу марки "Peugeot 407" державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 20 квітня 2023 року виплачено страхове відшкодування в сумі 41415,99 грн. згідно платіжної інструкції №48453 від 20 квітня 2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 1, 2 та 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76, 77 ЦПК України).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 41415,99 грн.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовано Цивільним кодексом України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з частинами 1,2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( далі - Закон № 1961-IV ) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п.п.38.1.1 в) ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власниківназемних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У позивача виникло право на регрес до ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що ПАТ "Страхова компанія "УСГ" виплатило страхове відшкодування ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди, тому це право підлягає захисту судом.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем оплачено судовий збір в розмірі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №20546 від 23 лютого 2026 року.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ "СК "УСГ" підлягає до стягнення 3328,00 грн судового збору.

Керуючись ст.141, 263-265, 280-284 ЦПК України,

ухвалив:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (рахунок НОМЕР_3 в АБ "Укргазбанк") в порядку регресу 41415,99 грн. сплаченого страхового відшкодування та судовий збір в розмірі 3 328,00 грн , всього - 44743,99 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" місцезнаходження: вул.Івана Федорова, будинок 32 ЛІТ.А м.Київ, код ЄДРПОУ 30859524.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 11 червня 2026 року .

Суддя О.О.Гаврилюк