Рішення № 137318070, 11.06.2026, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3183/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В. ,

з секретарем Грищенко Н. А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Овруч цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», від імені якого діє представник Романенко Михайло Едуардович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В:

Представник Романенко М.Е. в інтересах позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», що знаходиться в м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, через систему «Електронний суд», звернувся із позовом до ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в якому просить поновити строк позовної давності для подання позову до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200084451 від 09.08.2014 та стягнути з відповідача на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за договором № 200084451 від 09.08.2014 у загальному розмірі 50029,15 грн, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову вказує на те, що 09.08.2014 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду №200084451 щодо кредитування. Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 14700,00 грн. з встановленим строком користування з 09.08.2014 по 09.08.2019, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений Кредитним договором строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

20.07.2020 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору №7 БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071 проведеного 15.06.2020, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №910/11298/16, відповідно до якої Позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ Банк Михайлівський, в тому числі і за Кредитним договором.

23.05.2016 згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається.

Таким чином, Банк, правонаступником якого є Позивач, виконав свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином, в той же час Відповідач порушила умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.

Загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 50029,15 грн., з яких: заборгованість за кредитним договором 38231,57 грн.; сума збитків з урахуванням 3% річних 3437,70 грн.; сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань 8359,88 грн..

Приналежність права вимоги за кредитними договорами, які були предметом договору відступлення прав вимоги від 20.07.2020, укладеними між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи фінанс» було предметом спору у справі №910/11298/16 Господарського суду міста Києва.

Постановою від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16 визначено зокрема: - застосувати наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 №1905, а саме: зобов`язати ТОВ «ФК «Плеяда» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 №1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 №№ 1, 2; - зобов`язати ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу №1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 № № 1, 2.

Оригінали документів, а саме кредитних договорів, щодо яких право вимоги відступлено на підставі договору від 20.07.2020 не були передані ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Так, на примусове виконання вищезазначеної постанови суду за заявами ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» від 12.08.2021 приватним виконавцем відкрито ВП 66483131 щодо ТОВ «ФК`Плеяда» та від 12.08.2021 приватним виконавцем відкрито ВП66491947 щодо ТОВ «ФК «Фагор». На початку 2023 року оригінали вищезазначених документів були отримані ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». У зв`язку з чим було пропущено строк звернення до суду.

Також, звертає увагу суду на позицію Верховного суду, яка була викладена в постанові по справі № 679/1136/21 від 07 вересня 2022 року: «У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Крім цього, до об`єктивних причин звернення до суду із захистом своїх прав та інтересів, Позивачем виокремлюється також введення воєнного стану на території країни на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальше продовження режиму воєнного стану, що є об`єктивною та поважною причиною пропуску процесуальних строків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надала, ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження отримала 19.09.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 09.08.2014 ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Банк Михайлівський» із заявою (офертою) №200084451, в якій просила відкрити на її ім`я поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (валюта рахунку гривня), що буде використовуватись в рамках договору про картку, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням картки з дебетно-кредитним порядком обслуговування рахунку, випустити на її ім`я платіжну картку, тип якої вказаний в ОП заяви.

У заяві (оферті) викладені такі умови договору: найменування продукту: «Кредитна картка МКредитка (не іменна)»; тип картки: MC Deblt; рахунок картки: 26205505316101; максимальний кредитний ліміт __ грн.; кредитний ліміт 0 грн., при цьому встановлений розмір за рішенням банку може бути змінений, про що клієнт буде повідомлений, шляхом направлення SMS-повідомлення або в порядку, передбаченому умовами по картках; максимальна ставка по ліміту 58,8% річних; реальна процентна ставка по кредиту (в процентному виразі, із розрахунку, що кошти будуть використовуватись в повному обсязі максимального кредитного ліміту протягом всього строку його дії) 82,48%; абсолютне подорожчання кредиту (в грошовому виразі, із розрахунку, що кошти будуть використовуватись в повному обсязі максимального кредитного ліміту протягом всього строку його можливої дії) 22603,27 грн..

Також, відповідач 09.08.2014 підписала анкету № 560932 та довідку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту в рамках карткового продукту «Кредитна картка МКредитка (не іменна)», в якій вказані такі загальні умови надання кредиту: сума кредиту (розмір кредитного ліміту) - до 50000 грн.; строк кредиту - 12 місяців, форма кредитування: у формі відновлювальної кредитної лінії; тип процентної ставки: фіксована; орієнтовна сукупна вартість кредиту в рамках карткового продукту «Кредитна картка МКредитка (не іменна)» складається з наступних складників: строк - 5 років, процентна ставка за кредитом (річних) у грн. 58,8%, нараховується на залишок заборгованості по кредиту; орієнтовна сукупна вартість кредиту (в грошовому виразі, у грн.) 22603,27 грн..

20.07.2020 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 7_БМ. Вказаний договір укладено за результатами відкритих торгів (аукціону), що оформлені протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020.

Згідно копії додатку № 1 до договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 заборгованість ОСОБА_1 за договором №200084451від 09.08.2014 складає 38231,57 грн., з яких: 12680,25 грн. - заборгованість за тілом кредитом; 25551,32 грн. - заборгованість за доходами.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16: застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, а саме: зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2; визнано відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2 до зазначеного договору факторингу; визнано недійсним договір факторингу від 20.05.2016 № 1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор»; визнано відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог до нього від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2, актах прийому-передачі від 20.05.2016 до зазначеного договору факторингу № 1 і № 2, та в договорі факторингу від 20.05.2016 № 1 та додатках до нього; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 № 1 і № 2.

Згідно з постановою приватного виконавця від 29.12.2022 ВП № 66483131 виконавче провадження з примусового виконання наказу №910/11298/16 від 12.07.2021 щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2 закінчено.

Згідно з постановою приватного виконавця від 17.01.2023 ВП №66491947 виконавче провадження з примусового виконання наказу №910/11298/16 від 12.07.2021 щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 № 1 і № 2 закінчено.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що заборгованість відповідача за кредитним договором №200084451 від 09.08.2014 становить 50029,15 грн., з яких: 38231,57 грн. заборгованість за кредитним договором; 3437,70 грн. - 3% річних; 8359,88 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положення ч.1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України). Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до цієї норми кожна сторона та інша особа, яка бере участь у справі, повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а у випадку неможливості стороною подати докази з поважних причин, суд сприяє особі в їх витребуванні, тим самим сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи (ч.1 ст. 84 ЦПК України).

Частина 2 ст. 78 ЦПК України визначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При цьому первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. До такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16 вересня 2020 року при розгляді цивільної справи № 200/5647/18.

Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Як вбачається з матеріалів справи 09.08.2014 ОСОБА_1 підписана заява (оферти) №200084451 та на її ім`я відкрито рахунок № НОМЕР_1 .

З виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 видно, що вона сформована з 23.05.2016, а не з часу укладення кредитного договору - 09.08.2014, за рахунками № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № 22092505316103 та №29098505316100, які є відмінними від обумовленого сторонами рахунку, а саме № НОМЕР_1 .

Крім цього, представником позивача не долученого жодного доказу на підтвердження того, що позичальнику відкрито чи змінено рахунок та не надано відомостей щодо встановлення кредитного ліміту, який після відкриття рахунку та отримання банківської картки, було надано клієнту для використання, оскільки згідно заяви (оферти) кредитний ліміт було визначено 0 грн..

На підтвердження заявленого розміру заборгованості представником позивача надано витяг з реєстру боржників, в якому наведено номер кредитного договору, загальний розмір заборгованості та розмір заборгованості за тілом і процентами. Будь-яких інших доказів на підтвердження заявленого розміру заборгованості позивачем не надано.

Також до матеріалів позовної заяви представником позивача долучений розрахунок суми заборгованості за кредитним договором №200159729 від 03.12.2014 на ім`я ОСОБА_2 , який не є стороною у даній справі.

За таких обставин, аналізуючи та оцінюючи правовідносини, що склалися між сторонами, норми права, що їх регулюють, всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 141, 258, 263, 265, 274-279, 354-355 ЦПК України, на підставі ст. ст. 526, 626, 628, 1054, 1077, 1082 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. В. Кулініч