Ухвала суду № 137317758, 09.06.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2117/26

У Х В А Л А

09 червня 2026 року м. Житомир

Про скасування судового наказу

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Буткевич М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості за фактично спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати судовий наказ, виданий Житомирським районним судом Житомирської області у справі 278/2117/26 від 25.05.2026 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» заборгованість за фактично спожиту електричну енергію в розмірі 5 018,98 грн; та стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» судові витрати за розгляд даної справи у розмірі 332,80 грн.

В мотивування вимог зазначає, що судовий наказ є необґрунтованим, оскільки з моменту придбання нею будинку (22.11.2022 року), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у ньому ніхто не проживав.

Окрім того, заявниця неодноразово зверталася до поліції та стягувача з приводу пограбування житлового будинку та пошкодження лічильника постачання електричної енергії, проте відповіді відсутні.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право, а звернення боржника із заявою є фактично запереченням проти вимог стягувача, що є підставою для скасування судового наказу.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

З огляду на те, що боржник заперечує проти вимог стягувача, відповідно до приписів ст. 171 ЦПК, виданий 25.05.2026 року судовий наказ про стягнення заборгованості підлягає скасуванню.

Що стосується вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» на користь заявника судових витрат які складаються з судового збору в сумі 166,40 грн, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 164 ЦПК України передбачено, що в разі скасування судового наказу, внесена сума судового збору стягувачу не повертається, так як при пред`явленні стягувачем позову, ця сума зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Одночасно питання з повернення боржнику судового збору, внесеного ним за подачу заяви про скасування судового наказу, у випадку пред`явлення чи не пред`явлення стягувачем відповідного позову, цією нормою процесуального права окремо не вирішено.

Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами здійснюється відповідно до процесуального законодавства.

Відтак, вимоги, що пов`язуються з розподілом судових витрат, понесених боржником у випадку задоволення його заяви про скасування судового наказу, вирішується у відповідності до статей 133, 141 ЦПК України. Зазначені норми процесуального права мають загальний характер, і тому підлягають застосуванню в порядку цивільного судочинства, яке здійснюється за правилами передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного, позовного (загального або спрощеного), та окремого провадження (частина 2 статті 19 ЦПК України), у випадку відсутності особливостей розподілу витрат, що визначаються окремо у цих провадженнях, та у разі прийняття остаточного рішення у справі.

Зі змісту ч. 1 ст. 141 ЦПК України вбачається, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, квитанцій, рахунків тощо).

Відповідно до положень ст. 42 ЦПК України та ч. 9 ст. 10 ЦПК України, сторонами, які понесли судові витрати, у справах наказного провадження є боржник та стягувач.

При цьому витрати, які поніс стягувач за подачу заяви про видачу судового наказу врегульовано спеціальною нормою процесуального права, а витрати, які поніс боржник при подачі заяви про скасування судового наказу, спеціальними нормами не врегульовано, а отже до цих витрат, можуть бути застосовані загальні норми процесуального права, якою є ст. 141 ЦПК України.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 за подання заяви про скасування судового наказу сплачено судовий збір у розмірі 166,40 грн, враховуючи що судовий наказ підлягає скасуванню, суму сплаченого судового збору необхідно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» на користь ОСОБА_1 , застосувавши при цьому до спірних відносин вимоги статті 141 ЦПК України, яка регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), та врахувавши одну із основних засад цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст. ст. 141, 170, 171, 260, 261 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити.

Скасувати судовий наказ, виданий 25.05.2026 року Житомирським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» заборгованість за фактично спожиту електричну енергію в розмірі 5 018,98 грн; та стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» судові витрати за розгляд даної справи у розмірі 332,80 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 166,40 грн.

Роз`яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в порядку позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Буткевич