Ухвала суду № 137317679, 11.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7262/26

1-кс/295/2823/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 62025240020003546 від 30.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та додані до нього матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без права внесення застави в межах строку досудового розслідування.

В клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 08.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 призваний на військову службу під час мобілізації на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, після чого направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . В

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.10.2024 № 289 солдат ОСОБА_4 призначений на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , зарахований до списків особового складу та на усі види забезпечення.

Згідно рапорту начальника школи тактичної медицини військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 30.12.2024 встановлено факт відсутності солдата ОСОБА_4 у розташуванні школи тактичної медицини військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 .

У подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.12.2024 № 9266 було призначено проведення службового розслідування за вказаним фактом, за результатами якого не встановлено поважних причин відсутності військовослужбовця ОСОБА_4 у розташуванні військової частини НОМЕР_1 .

Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Розділу І Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, близько 16 год. 00 хв. 30.12.2024 самовільно залишив місце служби, а саме розташування школи тактичної медицини військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , та проводить час на власний розсуд, не пов`язуючи його із виконанням службових обов`язків, по теперішній час, чим продовжує вчинення кримінального правопорушення.

За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення місця служби та його причини не повідомляв та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме актом та матеріалами службового розслідування, протоколами допитів свідків, а також іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

У клопотанні слідчий послався на ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що після самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 на телефонні дзвінки не відповідав. Крім того, усвідомлюючи можливу міру і строк покарання за скоєне, в разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 задля уникнення від кримінальної відповідальності, матиме реальну можливість і може продовжити переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що підозрюваний ОСОБА_4 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, намагатиметься перешкоджати зібрати докази у правильній процесуальній формі, тим самим затягуватиме строки досудового розслідування з метою унеможливлення притягнення останнього до кримінальної відповідальності. З врахуванням викладеного, ОСОБА_4 зможе перешкоджати встановленню усіх необхідних обставин провадження за підозрою його у вчиненні кримінального правопорушення.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 ЦПК України слідчий зазначив, що підозрюваний, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , на даний час до розташування військової частини НОМЕР_1 так і не з`явився, чим продовжує вчиняти кримінальне правопорушення.

Сторона обвинувачення вважає, що запобігання наведеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 можливе винятково у разі застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний зазначив, що причиною самовільного залишення військової частини був страх перед відправленням на передові позиції лінії фронту. Після залишення військової частини займався пошуком відношення для переведення в і нше місце несення служби, однак не встиг отримати такого відношення. Готовий продовжувати проходження військової служби.

Адвокат ОСОБА_5 зазначив, що підозрюваний не має наміру ухилятися від слідства чи суду, активно вживає заходів для отримання відношення військової частини з метою продовження проходження військової служби. Просив визначити альтернативний запобіжний захід, визначити заставу у мінімальному розмірі, передбаченому законом.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального бюро розслідувань, розташованому у місті Хмельницькому перебуває кримінальне провадження № 62025240020003546 від 30.04.2025 за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

20.04.2026 за адресою місця проживання, а також за місцем проходження служби ОСОБА_4 почтовим зв`язком направлено повідомлення про підозру від 20.04.2026 та пам`ятку про процесуальні права і обов`язки підозрюваного.

Постановою слідчого від 24.04.2026 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук, оскільки місце його перебування органу досудового розслідування невідоме.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 29.04.2026 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу до слідчого судді цього ж суду для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

10.06.2026 о 10:45 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, останньому вручено письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Постановою слідчого від 10.06.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025240020003546 від 30.04.2025 відновлено.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Поняття «обґрунтована підозра» визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Частина 5 ст. 407 КК України встановлює відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез`явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану та карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

Згідно з усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішуває це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, в сукупності з наданими прокурором та слідчим поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Однак слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в сукупності такі документи вказують на те, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою.

Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведені ризики, на які він посилається в клопотанні, а саме - ризики, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно статті 178 КПК України слідчим суддею враховано, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Житомира, українець, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має.

Враховуючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Крім того, зважаючи на наявність зазначених вище ризиків та те, що на даний час не проведено всіх слідчих дій з метою отримання належних та допустимих доказів, слідчий суддя вважає ці обставини такими, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тобто тримання під вартою.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_4 підлягає застосуванню виключний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 05.08.2026.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального провадження, слідчий суддя визначає заставу в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, в розмірі у виді тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 99840, 00 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у строк дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира.

На переконання слідчого судді саме така сума застави за встановлених фактичних обставин зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку у разі її внесення, бути достатнім стримуючим фактором для запобігання ризиків, доведених прокурором.

У разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст.176 - 178, 182-183, 194, 196, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Одночасно визначити ОСОБА_4 розмір застави у тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), у строк дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира, одержувач: ТУ ДСА України в Житомирській області, код: 26278626, розрахунковий рахунок: UA678201720355249002000000277, банк: ДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, суду;

- не відлучатися з Житомирського району Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання/служби;

- не спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави вважати з моменту внесення застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Рахувати строк тримання під вартою з моменту затримання з 10-45 год 10.06.2026.

Строк дії ухвали встановити до 05 серпня 2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1