Рішення № 137316176, 11.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/12604/25

Провадження № 2/201/1146/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Наумова О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

09.07.2024р. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1419-2883 за допомогою веб-сайту.

На виконання вимог Закону України «Про електронну комерцію», позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А3201, для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами надання споживчих кредитів та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець виконав умови договору і надав позичальнику 6 900 грн. на строк 365 днів (базовий період 21 днів) за зниженою відсотковою ставкою 1,50% в день, стандартною відсотковою ставкою: 1.50% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 1.18% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Відповідач не виконав умови договору і не повернув у повному обсязі грошові кошти, тому станом на 02.09.2025р. утворилася заборгованість в сумі 41 627,70 грн., що складається з: 6 900 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 33 692,70 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 1 035,00 грн. прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту.

Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 7 127,70 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 34 500,00 грн.

На підставі викладеного, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 1419-2883 від 09.07.2024р., в розмірі 34 500,00 грн., з яких: 6 900 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 27 600 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Заяви учасників процесу по суті справи.

Відповідач позовні вимоги не визнав. Від відповідача ОСОБА_1 05.01.2026р. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказував, що матеріалами справи не підтверджено та не доведено укладення між ним та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» договору про надання фінансового кредиту № 1419-2883 від 09.07.2024р., погодження ними умов кредитування та надання відповідачу кредиту.

Відповідач зазначає, що нарахування заборгованості по процентам в розмірі 33 692,70 грн. є незаконним, так як умови договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,5 %, передбачені п. 4.10. договору № №1419-2883 від 09.07.2024, є нікчемними, з огляду на положення статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

В позовній заяві та доданому розрахунку заборгованості не зазначено усіх складових заборгованості за штрафними санкціями, зокрема не зазначено підстави застосування, бази нарахування процентів, розмір процентної ставки, застосованого за період прострочення.

Просив у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рух справи.

08.10.2025р. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 1-16).

Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 22.12.2025р. відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено у спрощеному провадженні без виклику сторін (а.с. 98).

Враховуючи категорію спору (малозначна справа), справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін для розгляду малозначних справ відповідно до положень ст. 274 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 09.07.2024р. відповідно до Договору про відкриття кредитної лінії № 1419-2883 за допомогою веб-сайту Тесля А.М. отримав кредит у вигляді кредитного ліміту у загальному розмірі 6 900 грн., для задоволення особистих потреб, строком на 365 календарних днів та зобов`язалася повернути грошові кошти до 08.07.2025р. і сплатити відсотки за зниженою відсотковою ставкою 1,50% в день, стандартною відсотковою ставкою: 1.50% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 1.18% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше (а.с. 20-41).

Базовий період сплати відсотків (далі Базовий період) проміжки часу впродовж строку дії Договору, не пізніше останнього дня яких у Позичальника настає обов`язок сплати процентів за користування Кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Кількість днів у Базовому періоді вказана у розділі 4 цього Договору і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця або Мобільний додаток. Базовий період складає - 21 день.

Кредитний договір № 1419-2883 від 09.07.2024р. підписановідповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) A3201.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1419-2883 від 09.07.2024р. станом на 02.09.2025р. сума боргу складає 41 627,70 грн., з яких: 6 900 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 33 692,70 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 1 035,00 грн. прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту. (а.с. 66-70).

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 09.07.2024р. надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 6 900 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1419-2883 від 09.07.2024р. (а.с. 65) та листом АТ КБ «ПриватБанк» від 17.09.2025р. (а.с. 42-46).

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому принцип юридичної сили електронного правочину найбільш повно відображається у вимогах щодо форми правочину. Це підтверджується закріпленими на рівні міжнародних документів правовими нормами: ч. 1 ст. 8 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про використання електронних повідомлень у міжнародних договорах - повідомлення або договір не можуть бути позбавлені дійсності або позовної сили лише на тій підставі, що вони складені у формі електронного повідомлення; стаття 5 Типового закону про електронну торгівлю Комісії Організації Об`єднаних Націй з права міжнародної торгівлі - інформація не може бути позбавлена юридичної сили, дійсності або позовного захисту лише на тій підставі, що вона складена у формі повідомлення даних. Аналогічна норма міститься й у частині першій статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг": юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31.08.2022 у справі №280/4456/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19, від 09.06.2023 у справі №280/4461/20.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто, за змістом ст. 1054 ЦК України кредитний договір є оплатним. Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до умов укладеного між сторонами Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:

- сума кредиту 6 900,00 грн.;

- строк кредитування - 365 днів;

- базовий період - 21 день;

- знижена % ставка 1,50 % в день;

- стандартною відсотковою ставкою: 1.50% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 1.18% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Позивачем в умовах договору детально описано, що є саме базовим періодом (п. 1.1. Договору) та інформація про строк договору (п. 4.8. Договору).

Тобто, при укладенні договору сторонами було визначено сплату процентів за користування кредитом та їх розмір.

Визначені сторонами договору умови є обов`язковим до врахування.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № 1419-2883 від 09.07.2024р., станом на 02.09.2025р. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснювало нарахування по процентах за користування кредитом (згідно п. 4.7., 4.10 та 10.1. кредитного договору) в строк договору (згідно п. 4.13. Договору), що погоджений між сторонами.

Як видно із наданого позивачем розрахунку за договором № 1419-2883 від 09.07.2024р., станом на 02.09.2025р. сума боргу складає 41 627,70 грн., з яких: 6 900 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 33 692,70 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 1 035,00 грн. прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту.

Наведені вище обставини спростовують доводи відповідача про неукладення ним кредитного договору № 1419-2883 від 09.07.2024 р.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Щодо судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. (а.с. 19).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280-283, 353 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598) загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1419-2883 від 09.07.2024р. у розмірі 34 500 (тридцять чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя О.С. Наумова