Рішення № 137316170, 25.05.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/1472/2026

ЄУН 201/10150/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.05.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Шлярука Д.С. ,

представника третьої особи - ОСОБА_9.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали цивільної справи

за позовом ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 )

до відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205» (далі - Відповідач, ТДВ «ДАТП 11205»),

треті особи: Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «САЛАМАНДРА» (далі - ПАТ «СК «САЛАМАНДРА»), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ),

про відшкодування шкоди,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТДВ «ДАТП 11205», ОСОБА_3 , треті особи: МТСБУ, ПАТ «СК «САЛАМАНДРА», у якому просив суд стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , майнову шкоду, завдану внаслідок злочинних дій цивільного відповідача у розмірі 7 113,08 грн, та стягнути з ТДВ «ДАП 11205» (ЄДРПОУ 23935584) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду, завдану внаслідок злочинних дій цивільного Відповідача у розмірі 1 000 000,00 грн.

2.У подальшому в судовому засіданні ОСОБА_1 подав заяву про відмову від позовних вимог в частині позову до ОСОБА_3 , яка прийнята судом.

3.Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що до Жовтневого суду м. Дніпропетровська було направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021041030000463 від 20.05.2021 року відносно ОСОБА_3 , за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України), у якому Позивач визнаний потерпілим. Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.05.2021 року близько 09 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_3 своїми діями порушив вимоги Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), які знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), в наслідок якої пішохід гр. ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження, які у своїй сукупності, за ступенем тяжкості, у живих осіб мають ознаки тяжких, та призвели до його смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_4 о 14 год. 35 хв. Зазначає, що ОСОБА_3 , працює водієм автобусів на ТДВ «ДАТП 11205» та на момент скоєння злочину керував маршрутним автобусом, який належить ТДВ «ДАТП 11205». У зв`язку з хворобою батька, з 2016 року дружина Позивача разом з його батьком проживали однією сім`єю за місцем його реєстрації, протягом близько шести років подружжя не має постійного місця роботи, сім`я періодично проживала на пенсію батька Позивача. Після його смерті Позивач відчуває постійний біль, запаморочення, нервові переживання, стривоженість та дискомфорт, стали проявляться емоційні спалахи, виникає дратівливість, збудливість, тому повинен постійно приймати ліки та препарати для покращення здоров`я. ОСОБА_1 звертає увагу на те, що внаслідок цього кримінального правопорушення зазнав значних душевних страждань, які полягають у тому, що сама по собі смерть батька стала для нього результатом глибоких переживань як його самого, так і всієї родини, особливо неповнолітнього сина. Його хвилювання посилюється страхом за життя та здоров`я малолітньої дитини. 3 моменту лікування, смерті і процедури поховання батька, малолітній син ОСОБА_1 знаходиться постійно в нервовому стані, ночами погано спить. Йому часто спиться дідусь, якого він сильно любив і ставився до нього з великою повагою, після цих сновидінь в його поведінці видно глибоке душевне занепокоєння, яке явно видно в його психоемоційному стресі та депресії яка виражається зниження настрою, починає втрачати здатність відчувати радість. стає злою та роздратованою. Зниження психічної активності проявляється в гальмуванні, повній апатії та байдужості до того, що відбувається навколо. Зниження фізичної активності - не бажання вчитися та займатися спортом, сонливість. повна втрата фізичних сил, втрата апетиту та небажання слідкувати за собою, порушення сну від бажання постійно спати до безсоння. У психологічному стані, та страху внаслідок смерті близької людини Позивач почав змінювати свою поведінку, страх викликає у його депресивний стан, неспокій, прагнення уникнути неприємної ситуації яка може статися в сім`ї, це виражається втратою годувальника і загострення хвороби його дитини, в якої буде значна частина грошових витрат. Він починає хвилюватись, що неадекватні реакції страху і нервування можуть перерости у фобію. Різкі зміни настрою у продовж дня, втрата цікавості до життя, байдужість і апатія, помітне порушення сну, відсутність апетиту, відчуття власної непотрібності та безпорадності, розсіяна увага, в`ялість. Позивач був змушений спілкуватись із слідчими, давати покази у якості потерпілого, ще раз переживаючи всі негативні моменти, приймаючи участь в слідчих діях. Також, звертався до фахівців у галузі права для консультацій та складання процесуальних доку ментів, що також завдало йому додаткових моральних страждань. ОСОБА_4 вказує, що зазнав змін в емоційному стані, що полягають у напруженості, нервовості. На підставі наведеного, враховуючи обставини справи, доводи викладені в обґрунтування розміру заподіяної шкоди, з урахуванням страждань, змушених змін в житті Позивача, та порушенням нормального способу життя, а також з урахуванням обставин, встановлених при розгляді кримінального провадження вважає обґрунтованим вказаний розмір завданої майнової та моральної шкоди.

4.Представник Відповідача ТДВ «ДАТП 11205» у підготовчому судовому засіданні заперечував проти позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди з ТДВ «ДАП 11205», оскільки вважає його неналежним Відповідачем у цій справі.

5.З додаткових письмових пояснень, поданих до суду представником ТДВ «ДАП 11205», слідує, що на думку сторони Відповідача, позов задоволенню не підлягає, оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом марки БАЗ А081.10 д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ПАТ «СК «САЛАМАНДРА». Зауважує, що в ході розгляду цивільної справи судом як третіх осіб було залучено ПАТ «СК «САЛАМАНДРА» та МТСБУ, суду надані докази, що ОСОБА_1 до жодної з цих осіб за виплатою страхового відшкодування не звертався, а відтак є підстави стверджувати, що позов поданий до неналежного Відповідача, що є самостійною підставою для відмови у його задоволенні. Зазначає, що у випадку, якщо Суд дійде висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, вважає та просить суд врахувати, що її загальний розмір не має перевищувати 125 000,00 грн та має складатись при його формуванні зі страхової виплати 72 000,00 грн, яку Позивач не позбавлений права отримати та різниці, яку можна покласти на належного Відповідача 53 000 грн, що цілком відповідатиме вимогам розумності та справедливості та усталеній судовій практиці по даній категорії справ.

6.У судовому засіданні ОСОБА_5 звертав увагу на те, що Позивачем не надано до суду обґрунтованого розрахунку моральних та матеріальних страждань. Як і не надано доказів, що підтверджували його моральні страждання.

7.Від представника третьої особи - МТСБУ до суду надійшли пояснення. Відповідно до вказаних пояснень представник зазначив, що на момент скоєння ДТП цивільна правова відповідальність ОСОБА_3 , як водія транспортного засобу «БАЗ А081.10» реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ «СК «САЛАМАНДРА» згідно Полісу №AP4487672. 14.05.2024 року Національний банк України ухвалив рішення про застосування до ПАТ «СК «САЛАМАНДРА» (ЄДРПОУ 21870998), заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії. 02.08.2024 року Дирекцією МТСБУ, яка у відповідності до Статуту МТСБУ виконує повноваження Правління МТСБУ, прийнято рішення про виключення ПАТ «СК «САЛАМАНДРА» з членів МТСБУ. ПАТ «СК «САЛАМАНДРА» втратило право на укладання нових договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Врегулювання страхових випадків за укладеними (діючими) договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ «СК «САЛАМАНДРА» здійснює у звичному режимі, не ліквідовано і не знаходиться у стадії банкрутства. Звертає увагу суду на те, що МТСБУ не є правонаступником страхової компанії ПАТ «СК «САЛАМАНДРА», а відповідно - не несе відповідальності за її договірні зобов`язання. МТСБУ не укладало з потерпілим договір страхування, а здійснює виключно гарантійну функцію, передбачену ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Повідомляє, що МТСБУ не отримувало звернення від ОСОБА_1 , та не отримувало звернення від ПАТ «СК «САЛАМАНДРА» по вище згаданій ДТП. Отже, транспортний засіб БАЗ А081.10, реєстраційний номер НОМЕР_1 був застрахований. ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» не визнано банкротом та/або не ліквідовано як юридичне лице, тому саме воно повинно нести відповідальність за невиконання зобов`язань за Договором страхування.

II. Процесуальні дії у справі

8.Вироком Соборного районного суду міста Дніпра від 23.07.2025 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначене йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами. Цим же судовим рішенням цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Т ТДВ «ДАП 11205» залишено без розгляду.

9.Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі Головуючого судді Руденка В.В., суддів: Іванченка О.Ю., Пістун А.О. апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ТДВ «ДАТП 11205» - адвоката Шклярука Д.С. задоволено частково.

10.Вирок Соборного районного суду міста Дніпра від 23.07.2025 року відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України скасовано в частині вирішення цивільного позову, поданого потерпілим ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ТДВ «ДАТП 11205» та призначено в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

11.Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 року вказана цивільна справа передана для розгляду судді Давидовській Т.В.

12.Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра Давидовської Т.В. від 27.11.2025 року прийнято до провадження вказану цивільну справу та призначено підготовче засідання.

13.18.12.2025 року судове засідання не відбулось, справа знята з розгляду у зв`язку з відсутністю електропостачання, що зафіксовано у відповідній довідці.

14.У підготовчому засіданні 20.01.2026 року постановлена ухвала про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: МТСБУ, ПАТ «СК «САЛАМАНДРА», та відкладене підготовче засідання.

15.09.02.2026 року судове засідання не відбулось, справа знята з розгляду у зв`язку з відсутністю електропостачання, що зафіксовано у відповідній довідці.

16.У підготовчому засіданні 23.02.2026 року, 11.03.2026 року та 27.03.2026 року постановлена ухвала про відкладення підготовчого засідання.

17.Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра Давидовської Т.В. від 20.04.2026 року постановлено: 1) закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «ДАТП 11205», ОСОБА_3 ,треті особи: МТСБУ, ПАТ «СК «САЛАМАНДРА», про відшкодування шкоди, в частині заявлених вимог про відшкодування шкоди з ОСОБА_3 . Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 ; 2) закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу до розгляду по суті.

18.25.05.2026 року судом проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення. Оголошення повного тексту рішенні призначене на 01.06.2026 року.

19.01.06.2026 року справа знята з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

III. Заяви, клопотання

20.Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

21.Представник Відповідача - ТДВ «ДАТП 11205» та представник третьої особи - ОСОБА_3. заперечували проти задоволення позовних вимог, вважають їх необґрунтованими.

22.Від представника МТСБУ до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

23.Представник третьої особи - ПАТ «СК «САЛАМАНДРА» у судове засідання не з`явився. Судом вживалися заходи щодо його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Клопотань та заяв до суду не надходило.

IV. Установлені судом фактичні обставини

24.Вироком Соборного районного суду міста Дніпра, залишеним без змін в частині визнання винуватості та призначення покарання, Дніпровським апеляційним судом, від 23.07.2025 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

25.У вказаному вироку суд установив, що 06.05.2021 року, близько 09 год. 30 хв., керуючи технічно справним маршрутним автобусом «БАЗ A081.10» реєстраційний номер НОМЕР_1 , маршруту № 127 м. Дніпра, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ТДВ «ДАТП 11205», здійснював рух у світлий час доби, по сухому асфальтобетонному покриттю, проїзної частини просп. Гагаріна з боку вул. Лізи Чайкіної у напрямку вул. Козакова в м. Дніпро Дніпропетровської області. В цей же час, проїзну частину просп. Гагаріна в м. Дніпро Дніпропетровської області, у невстановленому для цього місці, перетинав пішохід ОСОБА_4 , який рухався справа на ліво відносно напрямку руху автобусу «БАЗ А081.10» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 .

26.Під час свого руху водій ОСОБА_7 , проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не врахував дорожню обстановку, наближаючись до пішоходу, який рухався справа наліво відносно напрямку його руху, не зменшив швидкість руху, аж до зупинки транспортного засобу, чим не виконав покладені на нього обов`язки, як на водія транспортного засобу, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, та як наслідок в районі будинку АДРЕСА_1 , у своїй смузі для руху, за напрямком з боку вул. Лізи Чайкіної у напрямку вул. Козакова в м. Дніпро Дніпропетровської області, скоїв наїзд передньою лівою частиною керованого ним автобуса «БАЗ А081.10» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на задню частину тіла пішохода ОСОБА_4 .

27.Своїми діями водій ОСОБА_7 порушив вимоги п. п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 12.3. ПДР України.

28.Порушення п. 12.3. ПДР України водієм ОСОБА_8 знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, в наслідок якої пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: перелому потиличної кістки справа від середньої лінії, вертикально розташований видовжений; крововиливів під тверду та м`яку мозкові оболонки, розташовані на випуклій поверхні півкуль мозку в ділянках лівої лобної, лівої скроневої та потиличної частках, ділянки геморагічних забоїв речовини головного мозку в обох лобних долях, в середній та базальній частках більш справа, численні вогнищеві крововиливи в ділянках мозку та мозочка, крововиливи в м`які покривні тканини голови в лівій потилично-скроневій та правій потилично-скроневій ділянках; прямі переломи 5-8 ребер справа по задньо-пахвовій лінії 3 крововиливами в міжреберні м`язи; садна потиличної ділянки, синці в області правої вушної мушлі, на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині, на задній поверхні лівого передпліччя (від ліктьового суглобу до тильної поверхні лівої кісті), на боковій поверхні грудної клітини справа, вертикально розташований, на лівій задньо-бічній поверхні тазу, вертикально розташований. Сукупність встановлених тілесних ушкоджень мають ознаки ушкоджень небезпечних для життя та за цим критерієм відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до його смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_4 о 14 год. 35 хв. у КНП «Дніпровська міська клінічна лікарня № 16» ДМР.

29.Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 22.05.2021 року, актовий запис № 992, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Дніпро.

30.Наведеним вище вироком встановлено, що причиною смерті ОСОБА_4 була тяжка черепно-мозкова травма з переломами кісток черепу, крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку. Встановлені тілесні ушкодження, що виникли при дорожньо-транспортній події призвели до настання смерті, тобто знаходяться в причинному зв`язку з ДТП від 06.05.2021 року, і за механізмом виникнення відповідають наїзду транспортного засобу вагонного типу.

31. ОСОБА_1 , який визнаний потерпілим вказаному вище кримінальному провадженні, є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .

32.На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом марки БАЗ А081.10 д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у ПАТ «СК «САЛАМАНДРА» поліс № АР4487672.

33.Як вбачається з відповіді на адвокатський запит від МТСБУ № 3-03/3168 від 17.02.2026 року та наданих пояснень представником МТСБУ, останнє не отримувало звернення від ОСОБА_1 , та не отримувало звернення від ПАТ «СК «САЛАМАНДРА» по вище згаданій ДТП.

34.Відповідно до відповіді на адвокатський запит за вих. № 8 від 19.02.2025 року ПАТ «СК «САЛАМАНДРА» ОСОБА_1 та/або його представник до ПАТ «СК «САЛАМАНДРА» із заявою про виплату страхового відшкодування, за страховим випадком, що мав місце 06.05.2021 року за участю транспортного засобу марки БАЗ А081.10 д.н.з. НОМЕР_1 не звертався. ПАТ «СК «САЛАМАНДРА» страхові виплати на користь потерпілого ОСОБА_1 не здійснювало.

35. ОСОБА_1 у позовній заяві вказує, що внаслідок цього кримінального правопорушення зазнав значних душевних страждань, які полягають у тому, що сама по собі смерть батька для стала нього результатом глибоких переживань як його самого, так і всієї родини, особливо неповнолітнього сина.

V. Оцінка суду

36.За змістом ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

37.Згідно ст. 4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

38.Згідно з ч. 1 та 2 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

39.Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

40.Відтак, встановлені обставини вироком Соборного районного суду міста Дніпра від 23.07.2025 року у справі № 201/10150/21 є преюдиційними для розгляду цієї цивільної справи в частині правових наслідків дій особи, стосовно якої ухвалений вирок.

41.Так, у постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 19.12.2019 року у справі №520/11429/17, колегія суддів визначила, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

42.Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

43.Відповідно до положень ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

44.Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

45.За змістом ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

46.Частиною 1 ст. 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

47.Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої ст. 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності, так і спеціальних умов: перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків.

48.Відповідач - ТДВ «ДАТП 11205», в силу закону, як роботодавець особи, діями якої спричинено шкоду під час виконання нею своїх трудових (службових) обов`язків, несе цивільно-правову відповідальність за дії свого працівника, в тому числі й щодо відшкодування спричиненої такими діями моральної шкоди, отже Позивачем правомірно заявлені позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди до ТДВ «ДАТП 11205», як роботодавця особи діями якої у зв`язку з експлуатацією джерела підвищеної небезпеки (службового автомобіля) заподіяно шкоди здоров`ю, у вигляді отримання позивачкою тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

49.За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (ст. 130, 132-134 КЗпП, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого (наприклад, ст. 47 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»).

50.Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

51.Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

52.Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

53.Отже, при завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов`язок з її відшкодування лише у тому випадку, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України).

54.Під непереборною силою необхідно розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України), тобто ті, які мають зовнішній характер.

55.Під умислом потерпілого необхідно розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид).

56.Слід враховувати, що особливі правила ст.1187 ЦК України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об`єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки.

57.Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

58.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) зазначено, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Шкода, завдана внаслідок ДТП, з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

59.Верховний Суд у своїй постанові від 21.04.2021 року у справі №450/4163/18 зазначив, що особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (крім випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки), є те, що володілець такого джерела зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду незалежно від його вини. Разом із цим, відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого. Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди. У той же час, чинне законодавство не передбачає такої підстави для звільнення від відповідальності в частині відшкодування моральної шкоди власника джерела підвищеної небезпеки, як вина потерпілого.

60.Обставин непереборної сили або умислу потерпілої судом не встановлено.

61.Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» предметом договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених цим Законом.

62.Об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.

63.Згідно зі ч. 1 ст. 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

64.Статтею 20 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що уразі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди життю та здоров`ю потерпілої фізичної особи здійснюється страхова (регламентна) виплата уз в`язку з: 1) лікуванням потерпілої фізичної особи; 2) тимчасовою втратою працездатності потерпілою фізичною особою; 3) стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої фізичної особи; 4) моральною шкодою, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала потерпіла фізична особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 5) смертю потерпілої фізичної особи.

65.Положеннями ст. 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

66.Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

67.Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

68.Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Отже, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

69.Обов`язковому з`ясуванню при вирішені спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

70.Обов`язок відшкодувати шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок. Потерпілий має подати докази, що підтверджують факт завдання шкоди внаслідок ДТП, розмір завданої шкоди, а також докази того, що Відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду (постанова КЦС ВС від 06.03.2023 року у справі № 559/961/17-ц (провадження № 61-125св23).

71.Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) міститься висновок про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

72.Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2022 в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

73.Судом не приймаються доводи Відповідача, щодо того, що Позивач попередньо не звертався до страхової компанії щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки це є правом особи у обранні способу захисту своїх прав.

74.Такого ж висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19) відповідно до якого правильним є висновок про необхідність стягнення страхового відшкодування незважаючи на те, що Позивач не звертався до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернувся безпосередньо до суду в межах річного строку.

75.При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (Постанова ОП КЦС ВС від 05.12.2022 № 214/7462/20 (61-21130сво21).

76.У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (п. 64, заява № 40450/04, від 15.10.2009 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає ст. 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Отже, адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

77.Так, Позивачем визначено моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн, разом з тим, з огляду на встановлені обставини справи, приймаючи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд не погоджується з вказаним розміром моральної шкоди, враховуючи, також, те, що розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній шкоді, при цьому відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.

78.Суд виходить з того, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

79.Установивши факт заподіяння Позивачу моральної шкоди внаслідок вказаної ДТП, суд дійшов висновку, що розмір моральної шкоди вказаний Позивачем у позову є дещо завищеним і таким, що не узгоджується з нормами цивільного законодавства.

80.Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов`язковими для держав-учасниць Конвенції. При цьому Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Отже, суду необхідно враховувати в своїй діяльності прецеденту практику Європейського суду з прав людини.

81.Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

82.Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12.07.2007 року).

83.Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України.

84.При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої ст. 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу», «Калок проти Франції» та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

85.Судом було враховано, що в якості обґрунтування моральних страждань Позивачем було зазначено ряд прикладів понесених ним та його родиною моральних страждань, змушених змін в їх житті, порушенням нормального способу життя, а також враховано обставини, встановлені при розгляді кримінального провадження.

86.Отже, ураховуючи наведене, суд вважає розмір моральної шкоди в сумі 600 000 грн таким, що відповідатиме засадам розумності, виваженості та справедливості і відповідним для належної сатисфакції з урахуванням глибини моральних страждань, які настали внаслідок смерті близької людини - батька.

87.Водночас, суд ураховує той факт, що позивачем не було здійснено звернення до страхової компанії щодо отримання страхового відшкодування, зокрема моральної шкоди, заподіяної особою, цивільна відповідальність якої застрахована.

88.Так, відповідно до ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на день настання страхового випадку) страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

89.Відповідно до ч. 3 вказаної статті Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

90.Мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робіт.

91.Згідно п.5 ст.38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

92.Мінімальна заробітна плата у вересні 2021 року складала 6000 грн на місяць, що підтверджується відкритими даними офіційного сайту Мінфіну України.

93.Отже, розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю, згідно положень ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», становить 72000 грн (6000 грн*12 міс).

94.З таких міркувань, ураховуючи розмір можливої регламентної виплати, яку відповідач має право заявити до стягнення зі страховика (72 000 грн), виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням встановлених судом обставин справи та характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого розміру моральної шкоди до 528 000 грн, що є достатнім та співмірним із характером завданої Позивачу з боку Відповідача немайнової шкоди, що буде відповідною, достатньою та справедливою грошовою компенсацією за отриману ним моральну шкоду.

95.Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд висновує, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

96.Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», враховуючи, що Позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду вказаного позову, суд дійшов до висновку, про стягнення з Відповідача на користь держави судового збору у розмірі 5992,80 грн.

З огляду на викладене, керуючись статтями 5, 10, 13, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Моторне (транспортне) страхове бюро України, Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «САЛАМАНДРА», ОСОБА_3 , про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205»(ЄДРПОУ 23935584, адреса: м. Дніпро,вул.Калінова, 87) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , Адреса: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду в розмірі 528 000 грн.

3.Відмовити у задоволенні вимог про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205»на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 472 000 грн.

4.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11205»(ЄДРПОУ 23935584, адреса: м. Дніпро,вул.Калінова, 87) на користь держави судовий збір у сумі 5992,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст складено 09.06.2026 року.

Суддя Т.В. Давидовська