Рішення № 137315918, 11.06.2026, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/479/26

Провадження № 2/169/561/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого Тітівалова Р. К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

08 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Позов мотивований тим, що 06 листопада 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» (далі ТОВ «СІРОКО ФІНАНС») та ОСОБА_2 уклали договір позики №7659121, право вимоги за яким на підставі договору факторингу від 24 березня 2026 року перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Вказуючи, що у зв`язку з невиконанням відповідачем належним чином умов договору позики у нього виникла заборгованість в розмірі 14715 гривень, позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві вказав, що позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи, та просить справу розглядати без його участі (а. с. 5).

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча в контексті положень частини восьмої статті 128 ЦПК України належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (а. с. 49), про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов не подавав.

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд ухвалою від 11 червня 2026 року постановив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Встановлено, що 06 листопада 2025 року ТОВ «ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_2 уклали договір позики № 7659121, відповідно до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» взяло на себе зобов`язання передати у власність ОСОБА_1 грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, для придбання товарів та/або робіт послуг, шляхом їх перерахування на банківський рахунок ОСОБА_1 шляхом їх перерахування на банківський рахунок останнього із використанням реквізитів електронного платіжного засобу, а ОСОБА_2 зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики (пункт 1 Договору).

Пунктом 2 Договору передбачено, що сума позики становить 4500 гривень, строк позики 30 днів, дата повернення позики 05 грудня 2025 року, денна процентна ставка 0,01 % за день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою 5 % в день, пеня 5% в день, комісія 26,71%, що становить 1201,95 гривень (а. с. 6- 9).

Договір позики підписаний електронними підписами сторін, зокрема, відповідача шляхом введення одноразового ідентифікатора rP861A. Також у Договорі вказані номери електронного платіжного засобу відповідача НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

До Договору позики № 7659121 від 06 листопада 2025 року як Додаток № 1 додано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка також підписана електронними підписами сторін (а. с. 9).

На виконання умов Договору 06 листопада 2025 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» перерахувало кошти в сумі 4500 гривень на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 (номер транзакції в системі Platon 531009562345) (а. с. 10).

ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», надавши відповідачу позику, свої зобов`язання за договором виконало.

Наведені обставини свідчать про те, що між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_3 виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог статті 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за договором позики утворилася заборгованість у загальному розмірі 14715 гривень, з яких заборгованість за основною сумою боргу складає 4500 гривень, заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами 13,05 гривень, заборгованість за комісією 1201,95 гривень, заборгованість за пенею 9000 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У частині першій статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З матеріалів справи видно, що 24 березня 2026 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладений договір факторингу № 24032026/1 (а. с. 15-19).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» за плату, а ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить ТОВ «СІРОКО ФІНАНС».

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору факторингу перехід прав вимоги заборгованості відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників згідно з Додатком № 2.

24 березня 2026 року уповноважені представники ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписали акт прийому-передачі Реєстру боржників № 1 за договором факторингу № 24032026/1 від 24 березня 2026 року (а. с. 20).

З витягу з Реєстру боржників № 1 видно, що заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 7659121 від 06 листопада 2025 року становить 14715 гривень (а. с. 22).

Зобов`язання по оплаті фактором виконане повністю (а. с. 21).

Аналіз наведених норм матеріального права та обставин справи дає підстави для висновку, що позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідача за договором позики № 7659121 від 06 листопада 2025 року, укладеним між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_3 .

З наданого позивачем розрахунку видно, що заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 7659121 від 06 листопада 2025 року становить у загальному розмірі 14715 гривень, з яких заборгованість за основною сумою боргу складає 4500 гривень, заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами 13,05 гривень, заборгованість за комісією 1201,95 гривень, заборгованість за пенею 9000 гривень.

Враховуючи, що відповідач фактично отримав кредитні кошти в сумі 4500 гривень та використовував їх, що й було предметом укладеного між сторонами Договору, проте порушив його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов`язань, а саме в простроченні платежів згідно з умовами договору та неповерненні кредитних коштів, то суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту, що він фактично отримав і на час розгляду цієї справи не повернув, є підставними і підлягають до задоволення.

Також, виходячи зі змісту Договору, позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту підлягають до задоволення і з відповідача слід стягнути 13,05 гривень процентів та 1201,95 гривень комісії.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просив також стягнути з відповідача заборгованість за пенею у розмірі 9000 гривень.

За змістом стаття 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття 551 ЦК України).

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на вказане та враховуючи, що в Україні діє воєнний стан з 24 лютого 2022 року, то нарахована позивачем пеня за порушення грошового зобов`язання у розмірі 9000 гривень підлягає списанню і в цій частині позовних вимог слід відмовити.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права суд дійшов висновку про наявність у розглядуваному випадку передбачених законом підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, яка складається з основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, комісії, оскільки останній порушив його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов`язань, а саме, неповерненні грошових коштів у визначений договором строк.

У відповідності до вимог частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (38,84 %) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1034 гривні 08 копійок (2662,4 грн * 38,84 % = 1034,08 грн).

На підставі викладеного, статей 512, 514, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 634, 1046, 1048 ЦК України та керуючись статтями 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 7659121 від 06 листопада 2025 року в розмірі 5715 (п`ять тисяч сімсот п`ятнадцять) гривень 45 (сорок п`ять) копійок, з яких заборгованість за основною сумою боргу складає 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень, заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами 13 (тринадцять) гривень 05 (п`ять) копійок, заборгованість за комісією 1201 (одна тисяча двісті одна) гривня 95 (дев`яносто п`ять) копійок.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1034 (дна тисяча тридцять чотири) гривні 08 (вісім) копійок.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених Цивільним процесуальним кодексом України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місця знаходження: вулиця Лісова, 2, місто Бровари, Київська область, код ЄДРПОУ 35625014.

Представник позивача: Грибанов Денис В`ячеславович, адреса місця знаходження: вулиця Лісова, 2, місто Бровари, Київська область.

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне рішення складене 11 червня 2026 року.

Головуючий