Ухвала суду № 137315772, 11.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9034/20

Провадження № 4-с/161/46/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого - судді Рудської С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Коржик Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку скаргою боржника ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському району Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №79757687 з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2020 року у цивільній справі №161/9034/20 за позовом ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Служба у справах дітей Луцької міської ради, до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, збільшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області 17 грудня 2020 року, розмір аліментів змінено та ухвалено стягувати з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Прилісне Маневицького району Волинської області на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. на кожну дитину щомісяця, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття з моменту набранням рішенням законної сили.

На виконання вказаного рішення судом був виданий виконавчий лист від 20 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 19 листопада 2026 року видано дублікат виконавчого листа на примусове виконання рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2020 року у цивільній справі №161/9034/20, в частині стягнення аліментів.

Наразі дублікат виконавчого листа перебуває на примусовому виконанні у Маневицькому відділі державної виконавчої служби у Камінь-Каширському району Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ВП №79757687.

01 квітня 2026 року на адресу суду надійшла скарга боржника ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця.

Скарга мотивована тим, що між стягувачем та боржником була досягнута домовленість про добровільну сплату аліментів за минулий час, а тому дії державного виконавця щодо стягнення аліментів починаючи з 18 травня 2022 року є неправомірними.

З наведених підстав просить суд:

1) визнати протиправними дії заступника начальника Маневицького ВДВС Наумчук Ольги Володимирівни у виконавчому проваджені №79757687;

2) скасувати постанову від 05 грудня 2025 року про звернення стягнення з доходів ОСОБА_1 ;

3) зобов`язати припинити подальші утримання доходів скаржника до усунення допущених порушень;

4) зобов`язати повернути ОСОБА_1 незаконно утримані кошти.

Державний виконавець у письмовому відзиві проти задоволення скарги заперечувала (а.с. 61-62).

Від заінтересованої особи стягувача ОСОБА_2 письмові пояснення на скаргу на адресу суду не надходили.

У судове засідання заявник боржник ОСОБА_1 повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходили.

Державний виконавець в судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи від неї на адресу суду не надходили.

Представник заінтересованої особи стягувача ОСОБА_2 в судове засідання не заявилася, подала суду клопотання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 та її представника, у задоволені скарги ОСОБА_1 просить відмовити (а.с. 68).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги необхідно відмовити, з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконанні Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському району Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження №79757687 з примусового виконання дублікату виконавчого листа на примусове виконання рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2020 року у цивільній справі №161/9034/20, в частині стягнення аліментів.

Постановами державного виконавця від 05 грудня 2025 року відкрито виконавче провадження, а також звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Зокрема, військову частина НОМЕР_1 , в якій отримує дохід боржник ОСОБА_1 , зобов`язано здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 70% доходів щомісяця до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням, яка складає 174 000 гривня (UAH).

Після погашення боргу стягнення проводити у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. на кожну дитину щомісяця, але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття.

Виконавчий лист у вказаній справі вже перебував на примусовому виконанні, але постановою державного виконавця від 18 травня 2022 року у ВП №65295063 був повернутий стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Наразі виконавче провадження № 79757687 продовжується.

Частиною третьою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Частиною першою статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів / електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Частиною першою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом.

Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Оскільки дублікат виконавчого документу був повторно поданий стягувачем на примусове виконання в межах строків, за які були присуджені аліменти, враховуючи, що цей виконавчий документ не визнавався у встановленому порядку таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку, що державний виконавець обґрунтовано та правомірно відкрив виконавче провадження та продовжує виконувати виконавчий документ.

Щодо доводів скаржника про незаконність постанови державного виконавця від 05 грудня 2025 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, то суд зазначає, що оскільки боржник отримує дохід, як військовослужбовець, державний виконавець обґрунтовано звернув стягнення на його грошове забезпечення, що відповідає положенням частини першої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».

Стверджуючи про те, що боржник добровільно сплачував аліменти, у зв`язку з чим розмір заборгованості є меншим, ніж визначив державний виконавець, боржник жодних доказів на підтвердження цих обставин суду не надав.

Його міркування про необхідність існування рішення суду про присудження аліментів за минулий час є помилковими, оскільки аліменти з боржника вже стягнуті рішенням суду від 17 грудня 2020 року, присуджені починаючи з моменту набрання рішенням законної сили і вони можуть бути стягнуті у виконавчому провадженні за минулий час, в межах строків, передбачених частинами першою та другою статті 194 СК України.

Отже, у зв`язку з тим, що на примусовому виконанні державного виконавця знаходиться виконавчий лист про стягнення періодичних платежів (аліментів), державний виконавець обґрунтовано та правомірно звернув стягнення на грошове забезпечення боржника, як військовослужбовця, а тому суд відмовляє у задоволенні скарги в частині вимог про скасування постанови виконавця від 05 грудня 2025 року та зобов`язання припинити подальші утримання доходів скаржника.

Щодо вимог скарги «визнати протиправними дії заступника начальника Маневицького ВДВС Наумчук Ольги Володимирівни у виконавчому проваджені № 79757687» то вони є неконкретизованими, а саме боржник у прохальній частині скарги не вказав, які ж саме дії він просить суд визнати протиправними. Тому в цій частині скарги необхідно відмовити також.

Стосовно вимоги скарги «зобов`язати повернути ОСОБА_1 незаконно утримані кошти» то ця вимога також не є конкретизованою, адже боржник не вказав кого ж саме він просить суд зобов`язати повернути ці кошти - державного виконавця, відповідний відділ ДВС чи стягувача.

Суд зауважує, що до його повноважень, в межах розгляду скарги на дії державного виконавця, не входить можливість вирішення питання про повернення грошових коштів, які стягнуті з боржника в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду та передані стягувачу.

Вказані питання можуть бути розглянути судом лише під час повороту виконання рішення суду (ст. 444 ЦПК України), за наявності підстав для цього, або за позовом про повернення майна набутого чи збереженого без достатньої правової підстави (ст.1212 ЦК України). З цих міркувань у задоволенні скарги в частині вимог «зобов`язати повернути ОСОБА_1 незаконно утримані кошти» необхідно також відмовити.

Керуючись ст.ст.260, 447-451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському району Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №79757687 з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2020 року у цивільній справі №161/9034/20 за позовом ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Служба у справах дітей Луцької міської ради, до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, збільшення розміру аліментів відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 11 червня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська