Рішення № 137315558, 11.06.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4372/25

Провадження № 2/159/119/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бойчука П.Ю.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (м. Київ, площа Арсенальна,1 -Б) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ( далі - ТОВ «1 БАНК») звернулось до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8793423 від 25.11.2024 року в розмірі 29835 грн., яка складається з: 17 000 грн. заборгованості за тілом кредиту; 49,30 грн. заборгованості за процентами; 8500 грн. - заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом; 4285,70 грн. заборгованості за комісією за надання кредиту, а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 3028 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7100 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 25 листопада 2024 року між «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою веб - сайту та мобільного застосунку «СlickСredit онлайн кредит» було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8793423 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора відповідача 253281, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 17000 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів 0,85% в день, шляхом переказу коштів на його платіжну карту.

Незважаючи на належне виконання позивачем умов кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором перед позивачем, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 29835 грн., понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 3028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7100 грн.

Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.07.2025 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Одночасно, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

У строк, встановлений судом, відповідач відзив на пред`явлений позов не подав.

Таким чином, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 25 листопада 2024 року між «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8793423 від 25.11.2024 року, який підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 253281.

Відповідно до умов договору, ТОВ «1 БАНК» взяло на себе зобов`язання передати у власність ОСОБА_1 грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок останнього із використанням реквізитів електронного платіжного засобу, а ОСОБА_1 - повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п.п. 2.1. Договору).

Пунктом 2 Договору передбачено, що сума позики становить 17000 грн., строк кредитування - 30 днів, денна процентна ставка - 0,85 % за день, комісія за надання кредиту - 25,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 4285,70 грн.).

До Договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8793423 від 25.11.2024 року, як Додаток №1, додано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка також підписана електронними підписами сторін.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (пункт третій частини першої статті 3 ЦК України).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , уклавши договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8793423 від 25.11.2024 року в електронній формі шляхом підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодився з умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, відтак укладення договору про надання коштів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, а тому цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Обставини щодо успішної транзакції кредитних коштів у сумі 17000 грн. від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідачу ОСОБА_1 на його картковий рахунок № НОМЕР_1 підтверджено довідкою ТОВ «ФК» Фінекспрес» від 14.05.2025 року.

Вказані докази є належними та достатніми для висновку про виконання кредитором «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свого обов`язку щодо надання коштів відповідачу ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8793423 від 25.11.2024 року .

Жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, ОСОБА_1 суду надано не було.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками та комісією.

Згідно зі статтею 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях.

Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що борг ОСОБА_1 по кредитному договору становить 29835 грн., з яких: 17000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 49,30 грн. заборгованість за процентами; 8500 грн. - заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом; 4285,70 грн. заборгованість за комісією за надання кредиту.

Водночас, суд звертає увагу на те, що, відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання коштів у кредит № 8793423 від 25.11.2024 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснювало нарахування процентів за користування позикою поза погодженим строком кредитування.

Зі змісту договору вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надано ОСОБА_1 позику в сумі 17000 грн. строком 30 днів з 25.11.2024 по 24.12.2024 зі сплатою процентів у розмірі 0,85 % в день.

Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток до договору про надання коштів у кредит №8793423 від 25.11.2024), дата видачі кредиту - 25.11.2024, дата платежу - 24.12.2024; кількість днів у розрахунковому періоді - 30 днів; сума платежу за розрахунковий період - 21335 грн.; сума кредиту - 17000 грн., проценти за користування кредитом - 49,30 грн., комісія за надання кредиту 4285,70 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Тобто, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18, пункти 53,53) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

При цьому, очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Відповідна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

Таким чином, кредитор позбавлений права нараховувати відсотки та інші платежі, передбачені кредитними договорами, після спливу строку кредитування, що відповідає вище наведеному правовому висновку.

Отже, підстав для стягнення відсотків, що нараховані первісним кредитором по договору про надання коштів у кредит №8793423 від 25.11.2024 після 24.12.2024 немає, а заявлені позовні вимоги про стягнення 8500 грн. (суми заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою) задоволенню не підлягають, оскільки такі нарахування здійснені банком поза межами строку кредитування.

У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

У зв`язку з цим, заявлену до стягнення заборгованість за процентами за користування кредитними коштами суд перераховує: 17 000 (тіло кредиту) * 0,85 % на день * 30 днів (строк кредитування) = 4 335 грн.

Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за відсотками за період з 25.11.2024 року по 24.12.2024 року становить 4 335 грн.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 25620,70 грн. (17000 грн. тіло кредиту + 4335 грн. відсотки + 4285,70 грн. комісія) за період з 25 листопада 2024 року по 24 грудня 2024 року.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, виходячи з пропорційності задоволених вимог, в сумі 2600,28 грн. (25620,70 грн. х 100 % : 29835 грн. х 3028 грн. = 2600,28 грн.).

При подачі позовної заяви ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» просило стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 7100 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані суду: договір про надання правничої допомоги № 0924-1 від 02.09.2024 року, укладений між позивачем та АО «Правовий курс», додаткові угоди №1/25, №2/25 до Договору про надання правничої допомоги № 0924-1 від 02.09.2024 року, акт № 5 приймання передачі наданої правничої допомоги від 02.06.2025 року з погодженим переліком послуг та їх вартості в загальній сумі 7100 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок довести неспівмірність заявлених витрат покладається на відповідача.

Відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористався.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а й за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3, 5, 9 статті 141 ЦПК, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в пункті 119 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд звертає увагу, що ця справа розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін, не входить до категорії складних, не потребує витрат значного часу на складання документів та визначення правової позиції, тим більше для адвоката, який є представником ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» та надає послуги позивачу щодо стягнення з боржників заборгованості.

З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 3000 грн., що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 527, 530, 610, 611,627, 629, 1048 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованістьза договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8793423 від 25.11.2024 року в розмірі 25620 (двадцять п`ять тисяч шістсот двадцять) грн. 70 коп. та судові витрати по справі, які складаються із судового збору в сумі 2600 (дві тисячі шістсот) грн. 28 коп. та правничої допомоги в сумі 3000 (три тисячі) грн.

В задоволені решти вимог позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»,код ЄДРПОУ 39861924, юридична адреса: м.Київ, площа Арсенальна, буд.1б.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Головуючий:П. Ю. БОЙЧУК