Рішення № 137315541, 11.06.2026, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 569/7727/26

Провадження № 2/0158/934/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ЗАОЧНЕ/

11 червня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Корецької В.В.

за участю секретаря Процик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроші 247» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «Гроші 247» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 травня 2025 року між ТОВ «Гроші 247» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №27524, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 6000,00 грн, шляхом перерахунку вказаної суми на банківську карту позичальника НОМЕР_1 , строком на 29 днів, які зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 1% в день від суми кредиту.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надав відповідачу кредит в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість в загальному розмірі 18000 грн, з яких 6000,00 грн тіло кредиту, 12000,00 грн проценти.

З врахуванням вищевикладеного просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Гроші 247» заборгованість за кредитним договором №27524 від 25.05.2025 року у розмірі 18000,00 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно прохальної частини позовної заяви, просив розгляд справи проводити у його відсутності, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд вважає, що, оскільки судочинство здійснюється на засадах змагальності і неявкою до суду незалежно від причин відповідач фактично відмовився надавати докази на захист своїх прав у суді, в зв`язку із чим суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів у його відсутності оскільки, в справі є достатньо матеріалів та доказів для розгляду спору та постановлення рішення у відповідності до ст. 280 ЦПК України.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Судом встановлено, що 25 травня 2025 року між ТОВ «Гроші 247» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №27524, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 6000,00 грн, строком на 29 днів, які зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 1% в день від суми кредиту. Кредит надавався відповідачу шляхом безготівкового перерахунку на номер особистого електронного платіжного засобу 4211150601418973.

За змістом п. 4.2 договору №27524 строк та проценти за користування кредитом та нарахування процентів за цим договором обчислюються за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються з дня надання кредиту споживачу до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Реквізити договору містять інформацію про його підписання відповідачем електронним підписом (0e5d5a56) та достатні дані щодо особи ОСОБА_1 , зокрема номер паспорта, дату та орган його видачі, адресу проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної фіксованої процентної ставки за договором №27524 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про дату платежу, тіло кредиту, проценти та загальну суму до сплати.

З листа ТОВ «ПрофітГід» слідує, що ТОВ «Гроші 247» 25 травня 2025 року перерахувало ОСОБА_1 грошові кошті у розмірі 6000 грн. на картку № НОМЕР_2 , реквізити якої у копії листа ТОВ «ПрофітГід» співпадають із банківськими реквізитами карти, вказаними у договорі №27524.

Згідно з поданим позивачем розрахунком у ОСОБА_1 станом на 23 березня 2026 року наявна заборгованість за договором №27524 в розмірі 18000 грн, з яких 6000,00 грн тіло кредиту, 12000,00 грн проценти.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «Гроші 247» уклали договір №27524 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису. Відповідно до умов договору ТОВ «Гроші 247» надало відповідачу кошти в сумі 6000 грн. строком на 29 днів, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування ними, розмір яких визначений договором. Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Гроші 247» суд вважає доведеним.

У підписаному відповідачем договорі №27524 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитом та строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, оскільки не повернув кредитні кошти та проценти за користування ним, внаслідок чого виникла заборгованість за договором №27524 в розмірі 18000 грн, з яких 6000,00 грн тіло кредиту, 12000,00 грн проценти.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростував, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надав, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2662,40 грн).

Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено в повному об`ємі, тому із відповідача на користь позивача стягується судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення . Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 89, 247, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроші 247» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОШІ 247» (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, офіс 214, код за ЄДРПОУ 41803222, Рахунок IBAN НОМЕР_4 В АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) заборгованість за договором про споживчий кредит №27524 від 25.05.2025 року в розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОШІ 247» (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, офіс 214, код за ЄДРПОУ 41803222, Рахунок IBAN НОМЕР_4 В АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Ківерцівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гроші 247» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, офіс 214, ідентифікаційний код юридичної особи 41803222);

Представник позивача Кравченко Олексій Юрійович, адреса: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, офіс 214;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька