Рішення № 137315511, 05.06.2026, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/2447/26

Провадження № 2-а/0158/54/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Сіліч Ю.Л.,

за участю секретаря судового засідання - Оніщук Н.Є.,

представника позивача - Мельника М.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника - адвоката Ткаченка Ю.Б.

перекладача Кіпоренка К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в режимі відеоконференції, справу за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянки російської федерації ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 02.06.2026 року співробітниками ДЗНД СБ України виявлено громадянку російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала в Україні з порушенням вимог чинного міграційного законодавства.

У ході перевірки встановлено, що громадянка російської федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибула до України 24.10.2024 з приватною метою, перетнувши державний кордон через ПП «Маяки-Удобне».

30.09.2016 відповідач отримала дозвіл на імміграцію в Україну №74.01/05-13562, який рішенням УДМС України в Чернігівській області №39-ДВ від 15.07.2025 було скасовано.

Разом з цим, 15.07.2025 УДМС України в Чернігівській області відносно ОСОБА_1 прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та зобов`язано її залишити територію України не пізніше 13.08.2025.

Також 02.06.2026 уповноваженими особами ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відносно громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнято рішення про примусове видворення з України та притягнуто її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП.

Того ж дня, 02.06.2026 о 17:25 працівниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області затримано громадянку російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для з`ясування причин та обставин правопорушення і умов, що йому сприяли, у порядку ч. 2 ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, строком на 72 години та поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Посилаючись на те, що відповідач перебуває на території України незаконно (відсутні будь-які чинні дозвільні документи), статус біженця або ж особи, яка потребує додаткового захисту - відсутній, просить винести рішення про затримання громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 05.06.2026 року прийнято до розгляду адміністративний позов, відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання.

Представник позивача Мельник М.М. в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у ньому, просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник - адвокат Ткаченко Ю.Б., в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Зокрема, відповідач не заперечила щодо відсутності у неї дозвільних документів. Вказала, що мала намір легалізувати своє перебування на території України, у зв`язку з чим, здійснювала пошук в мережі інтернет, інформацію про можливість поновлення посвідки. Натомість, в територіальні органи ДМС не зверталась. Вважає, що на території України перебуває на законних підставах, у зв`язку з чим в задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.06.2026 року співробітниками ДЗНД СБ України виявлено громадянку російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебувала в Україні з порушенням вимог чинного міграційного законодавства.

У ході перевірки встановлено, що громадянка російської федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибула до України 24.10.2024 з приватною метою, перетнувши державний кордон через ПП «Маяки-Удобне».

30.09.2016 відповідач отримала дозвіл на імміграцію в Україну №74.01/05-13562, який рішенням УДМС України в Чернігівській області №39-ДВ від 15.07.2025 було скасовано.

Разом з цим, 15.07.2025 УДМС України в Чернігівській області відносно ОСОБА_1 прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та зобов`язано її залишити територію України не пізніше 13.08.2025.

Також 02.06.2026 уповноваженими особами ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відносно громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнято рішення про примусове видворення з України та притягнуто її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП.

Того ж дня, 02.06.2026 о 17:25 працівниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області затримано громадянку російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для з`ясування причин та обставин правопорушення і умов, що йому сприяли, у порядку ч. 2 ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, строком на 72 години та поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 №3773-VI (далі - Закон №3773-VI).

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №3773-VI рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення. Порядок виконання рішення про заборону щодо подальшого в`їзду в Україну визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» один із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Частиною 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.

Згідно із ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але не більш як на вісімнадцять місяців..

Порядок дій посадових осіб Державної міграційної служби України, її територіальних органів і територіальних підрозділів, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, їх ідентифікації і вжиття заходів з безпосереднього примусового повернення, поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а також під час прийняття рішень про продовження строку затримання визначається Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23 квітня 2012 року №353/271/150 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 22 січня 2018 року №38/77).

Таким чином, оскільки відповідач не має законних підстав для перебування на території України, рішення про примусове повернення до країни походження не виконала, тому відповідач підлягає затриманню з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.

Підстав для застосування щодо відповідача положень Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», в судовому засіданні не встановлено.

Керуючись статтями 9, 72-77, 241, 244, 246, 268-272, 288, 289 КАС України, суд -

У Х В А Л И В

Адміністративний позов задовольнити.

Затримати громадянку російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на 6 (шість) місяців, але не довше моменту виконання рішення про примусове видворення.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4А; код ЄДРПОУ 42552598).

Відповідач: громадянка російської федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача - адвокат Ткаченко Юрій Борисович, діє на підставі доручення № 4-26-2026-006280 від 02.06.2026 року.

Повний текст рішення складений 11.06.2026 року.

Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч