Рішення № 1373154, 11.02.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.08 Справа № 6/13

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ

до Державного підприємства "Ровенькиантрацит", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 220 357 грн. 25 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Іваніщ Я.В. (дов. № 11-01/2-Д від 11.01.08),

від відповідача –Кощеєва Ю.В. (дов. № 1-3/3д-29 від 28.12.07).

в с т а н о в и в:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 220 357 грн. 25 коп., у тому числі основна заборгованість в сумі 166 380 грн. 12 коп., збитки у сумі 21 227 грн. 01 коп., упущена вигода у розмірі 166 грн. 39 коп., штрафні санкції у сумі 30 613 грн. 90 коп., основний борг (комісійна винагорода та витрати, пов’язані з реалізацією доручення Комітента) у сумі 1 666 грн. 83 коп., штрафні санкції за прострочення виплати комісійної винагороди та витрати, пов’язані з реалізацією доручення Комітента у сумі 303 грн. 00 коп.

Відповідач надав до суду надані відзив на позовну заяву, за яким позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.

12.01.06 між ДП «Вугілля України»- позивач у справі та ДП «Ровенькиантрацит»в особі ВП «Управління по збуту вугільної продукції «Ровенькивуглезбут»- відповідач у справі, укладено договір комісії № 43-04/2 ком.

Пунктом 1.1 договору визначено, що «Комітент»- за договором, відповідач у справі доручає, а позивач –«Комісіонер»за договором зобов’язується здійснити для відповідача від свого імені і за рахунок відповідача зовнішньоекономічні угоди з експорту вугільної продукції марки «А»- антрацит (товар) згідно специфікацій які є додатками до цього договору.

Згідно п.1.2 відповідач зобов’язався сплатити позивачу нагороду у розмірі 0,1% від суми реалізованого товару в національній валюті України.

На виконання умов вказаного договору позивач 12.01.06 уклав контракт № 53-04/2-Екс з ТОВ «Фірма «Росанвад»на умовах договору комісії.

На виконання п.3.1 договору комісії позивач перерахував відповідачу попередню оплату, отриману від ТОВ «Фірма «Росанвад»у сумі 54 780 доларів США.

В той же час, відповідач свої зобов’язання за договором з поставки товару на комісію, у повному обсязі не виконав і здійснив поставку вугілля у кількості 349 тон на загальну суму 21 833 доларів США, що підтверджується відповідними матеріалами справи, в тому числі: актом приймання передачі вугілля від 04.09.06 та вантажними митними деклараціями від 10.08.06, 09.08.06, 14.08.06, 18.08.06.

Таким чином, відповідачем не було поставлено позивачу вугілля на суму 32 946 доларів США, що також підтверджується звітом комісіонера № 07/092006 від 31.08.06, актом звірення розрахунків з експорту вугільної продукції від 01.09.06.

З огляду на це, позивач не виконав свої зобов’язання перед ТОВ «Фірма «Росанвад»за контрактом № 53-04/2-екс від 12.01.06. на казану суму

Як вбачається із матеріалів справи Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово - промисловій палаті України 31.08.07 було прийнято рішення № 102у/2007 за позовом ТОВ «Фірма «Росанванд»до ДП «Вугілля України» про стягнення з останнього на користь ТОВ «Фірма «Росанванд»31 946, 56 доларів США –основного боргу, 176,02 доларів США –3% річних, 750 доларів США –відшкодування витрат, понесених фірмою у зв’язку із захистом своїх прав у сумі, 3 277, 35 доларів США –відшкодування арбітражного збору, а усього 37 149, 93 доларів США.

Зазначена сума для позивача є збитками, які заподіяні внаслідок невиконання відповідачем у даній справі умов договору комісії від 12.01.06.

Крім того, за відповідачем утворилась заборгованість внаслідок несплати позивачу комісійної винагороди та витрат, пов’язаних з реалізацією доручення Комітента за договором комісії.

Так, п.2.2.7 договору передбачено, що Комітет сплачує Комісіонеру винагороду та відшкодовує всі витрати, що виникли у зв’язку з виконанням зовнішньоекономічного контракту, протягом 30 днів з дати прийняття звіту Комісіонера.

31.08.06 між сторонами у справ було підписано звіт комісіонера № 07/092006, за яким оплаті підлягало 1 641 грн. 83 коп. Разом з цим , 30.11.06 відповідачем було прийнято ще один звіт позивача на суму 25 грн. 00 коп.

Тобто, відповідачем не було сплачено позивачу комісійної винагороди на суму 1 666 грн. 83 коп.

З метою отримання вказаної суми позивач направив відповідачу претензію № 07-06-07/2 від 07.02.07, яка останнім була отримане але не оплачена.

Пунктом 4.3 договору комісії визначено, що у випадку прострочення платежу повинна сторона сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми, що повинна бути сплачена, за кожен день прострочення.

У зв’язку з цим, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 31.12.06 по 30.06.07 у сумі 303 грн. 00 коп.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Як було вказано вище, між сторонами у справі укладено договір комісії № 43-04/2 ком. від 12.01.06.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за плату здійснити одну або декілька угод від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ст. 1013 ЦК України комітент зобов’язаний сплатити комісіонеру винагороду у розміру і в порядку, встановлених договором комісії.

Матеріалами справи на наведеними вище обставинами підтверджено, що відповідачем умови договору комісії належним чином виконані не були, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у сумі 166 380 грн. 12 коп., а також позивачем понесені збитки у сумі 21 227 грн. 01 коп. і не отримана винагорода за договором комісії у сумі 166 грн. 39 коп., а також не сплачена останньому комісійна винагорода у сумі 1 666 грн. 83 коп.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки особі, права або законні інтереси якої порушено. Згідно з ч. 2 цієї статті і відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги визнані у повному обсязі.

Згідно ст.. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству, або не порушуються прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Під час розгляду справи встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги викладене, позов слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підстав викладеного, ст.19 Конституції України, ст.224 ГК України та керуючись ст.ст. 44,49,78,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської

області, вул. Комуністична, 6, код 32320704 на користь:

- Державного підприємства «Вугілля України», м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код 32709929, борг у сумі 166 380 грн. 12 коп., збитки у сумі 21 227 грн. 01 коп., упущена вигода у розмірі 166 грн. 39 коп., штрафні санкції у сумі 30 613 грн. 90 коп., основний борг (комісійна винагорода та витрати, пов’язані з реалізацією доручення комітента) у сумі 1 666 грн. 83 коп., штрафні санкції за прострочення виплати комісійної винагороди та витрати, пов’язані з реалізацією доручення Комітента у сумі 303 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 2 204 грн. 00 коп. та інформаційне –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення –15.02.2008.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Шкуть