Рішення № 137314377, 11.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 р. Справа № 520/3449/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Походенко А.І.,

за участі представників:

позивача - Бронової Ю.Г., відповідача - Логвінова О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати:

1) податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0301982-2405-2030-UA63120270000028556 від 05.06.2025 на суму 253 878,00 грн.

2) податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0273647-2405-2030-UA63120270000028556 від 05.05.2025 на суму 45 839,08 грн.

3) податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0273645-2405-2030-UA63120270000028556 від 05.05.2025 на суму 70 874,27 грн.

4) податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0365989-2405-2030-UA63120270000028556 від 10.06.2025 на суму 183 190,61 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області є протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку, оскільки з оскаржуваних ППР вбачається та підтверджено листом-відповіддю, податковий орган обчислює розмір податку з використанням ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1% мінімальної заробітної плати станом на 01 січня звітного відповідного календарного року за 1 кв.м. нерухомості. Між тим, відповідачем неправомірно обчислено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки саме за ставкою 1% мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. об`єкту нерухомого майна (47,23 грн за 2020 рік; 60,00 грн за 2021 рік; 65,00 грн за 2022 рік; 67,00 грн за 2023 рік), оскільки відповідачем не підтверджено, що належний ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна належить до будівель готельних, будівель офісних, будівель торговельних, а тому повинне оподатковуватись податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 1% мінімальної заробітної плати за 1 кв м., не надано підтверджень отримання технічних характеристик належного ОСОБА_1 об`єкту нерухомого майна з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Згідно з технічним паспортом належний ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна визначено як «Блок-контора».

Отже, зважаючи на відсутність відомостей про належність нежитлового об`єкта до категорії торгівельних, офісних чи готельних будівель, суб`єкт владних повноважень безпідставно застосував податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ставкою 1% мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. об`єкта нерухомого майна, тому оскаржувані ППР є безпідставними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі в порядку статті 262 КАС України без виклику сторін в судове засідання.

Також, ухвалою суду призначено розгляд адміністративної справи у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні.

Копію ухвали було надіслано сторонам до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронних листів.

Через систему "Електронний суд" представником відповідача надіслано відзив на позов з доданими документами, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що згідно даних інформаційних ресурсів, які є у розпорядженні ГУ ДПС на праві власності ОСОБА_1 належать будівлі за адресою АДРЕСА_1 площею 4231.30 кв.м. В автоматичному режимі ОСОБА_1 сформовано податкові повідомлення - рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 - 2023 роки, а саме: № 0273645-2405-2030-UA63120270000028556 від 05.05.2025 за 2023 рік на суму 70 874,27 грн; № 0273647-2405-2030-UA63120270000028556 від 05.05.2025 за 2022 рік на суму 45 839,08 грн; № 0301982-2405-2030-UA63120270000028556 від 05.06.2025 за 2021рік на суму 253 878,00 грн; № 0365989-2405-2030-UA63120270000028556 від 10.06.2025 за 2020 рік на суму 183 190,61 грн. Відповідно до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", встановлено ставки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у місті Харкові згідно з додатком 1 цього рішення, яким передбачена ставка податку на нерухоме майно, для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у розмірі 1% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр.

Ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: 1) будівлі готельні 1 відсоток; 2) будівлі офісні 1 відсоток; 3) будівлі торговельні 1 відсоток; 4) гаражі 0,1 відсотка; 5) будівлі промислові та склади 0,2 відсотка; 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі 0 відсотків; 8) інші будівлі 0,1 відсотка.

Законодавством України не визначено процедуру та механізму кваліфікації об`єкту нерухомого майна у цілях справлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема як торгівельні будівлі, складські будівлі, будівлі промисловості і т.д.

З метою ідентифікації об`єктів нерухомості в частині їх належності до відповідних типів нерухомого майна, наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2020 № 507 розроблено та затверджено Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою - їх цільовим функціональним призначенням.

Оскільки фактичне головне призначення кожного конкретного об`єкта нерухомості обчислюється на підставі документів, що підтверджують право власності, у порядку, визначеному Класифікатором, і використанням Методики ідентифікації за головною класифікаційною ознакою будівель багатофункціонального призначення, то платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за отриманням необхідного висновку щодо ідентифікації об`єкта нерухомості доцільно звертатись до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду.

Отже, платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з метою запобігання невірного обчислення бази оподаткування, повинен звернутися до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду і отримати необхідний висновок щодо віднесення об`єктів нерухомості до відповідного класу Класифікатора та надати його до податкового органу. Зазначена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду, викладеному ним у постанові від 2 лютого 2020 року у справі №819/2191/17.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між КП "Газбуд" (Продавець) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (Покупці) укладено договір купівлі-продажу від 26.09.2003, за яким Продавець продав, а покупці купили у спільну сумісну власність нежитлову будівлю літ. Б-5 (блок - контора), бетон, загальною площею 4231,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за №5841.

Вищевказаний договір зареєстровано в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 02.10.2003 за №3213, що підтверджено Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Дані стосовно майна підтверджуються Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №469015547, розділ "Відомості з державного реєстру речових прав" (реєстраційний номер 259810), згідно якого, за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться нежитлова будівля літ. "Б-5" загальною площею 4231,3 кв.м., номер об`єкта в РПВН; 259810, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу від 26.09.2003 №5841.

У відношенні платника податків ОСОБА_1 Головним управлінням ДПС у Харківській області сформовано ряд податкових повідомлень - рішень про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (нежитлова будівля площею 4231,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ) за 2020 - 2023 роки, а саме:

1) податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0301982-2405-2030-UA63120270000028556 від 05.06.2025 на суму 253 878,00 грн.

2) податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0273647-2405-2030-UA63120270000028556 від 05.05.2025 на суму 45 839,08 грн.

3) податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0273645-2405-2030-UA63120270000028556 від 05.05.2025 на суму 70 874,27 грн.

4) податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0365989-2405-2030-UA63120270000028556 від 10.06.2025 на суму 183 190,61 грн.

Вважаючи, що відповідачем невірно визначено ставку податку для об`єктів нежитлової нерухомості при нарахуванні податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, позивач звернувся до суду із даним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.п.54.3.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2015р. таким законом відносно податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є положення ст.266 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.266.1.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Пунктом 266.2.1 ст.266 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, а у силу положень п.п. 266.3.1 ст. 266 цього ж кодексу базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

За правилом п.266.5.1 ст.266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Отже, для справляння податку у порядку ст.266 Податкового кодексу України визначальними кваліфікуючими ознаками кожного окремого об`єкту нерухомого майна як об`єкту стягнення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є: 1) фізичне існування об`єкта як речі матеріального світу та функціонування цього об`єкта як прийнятої в експлуатацію будівлі; 2) тип об`єкта (тобто категорія будівлі) як за первісним призначенням, так і за реальним використанням; 3) місце розташування об`єкта (тобто поштова адреса будівлі), 4) площа об`єкта, 5) існування у конкретного суб`єкта права (громадянина чи юридичної особи) речових прав на об`єкт.

Пунктами 14.1.129 та 14.1.129.1 Податкового кодексу України об`єкти житлової та нежитлової нерухомості розмежовані законодавцем за категоріями і саме у залежності від конкретної категорії об`єкта згідно з рішенням органу місцевого самоврядування застосовується певна ставка податку.

Відповідно до положень п.п.266.3.2 ст.266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За змістом п.п.266.4.2 ст.266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п.266.6.1 ст.266 Податкового кодексу України).

Рішенням Харківської міської ради від 21.01.2015р. №1793/15 (із змінами та доповненнями) було затверджено у новій редакції Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі за текстом - Положення №1), згідно з п.п.1.2.1 якого об`єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. 1.2.1.1. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи: а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень; б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх, стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну; в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання; г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою; ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів; 1.2.1.2. садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків; 1.2.1.3. дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Відповідно до п.п.1.2.2 Положення №1 об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Положення №1 було додатком до рішення Харківської міської ради від 12.01.2011р. №126/11 із доповненнями та змінами.

У подальшому ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, було деталізовано рішенням Харківської міської ради від 22.02.2017р. №542/17 (далі за текстом - рішення Міської ради №542/17), згідно з п.5 Додатку №1 до якого, станом на 01.01.2018р. було установлено такі ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб: 1) будівлі готельні 1 відсоток; 2) будівлі офісні 1 відсоток; 3) будівлі торговельні 1 відсоток; 4) гаражі 0,1 відсотка; 5) будівлі промислові та склади 0,25 відсотка; 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі 0 відсотків; 8) інші будівлі 0,1 відсотка.

Також у подальшому ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, було деталізовано рішенням Харківської міської ради від 22.02.2017р. №542/17 (далі за текстом - рішення Міської ради №542/17) п.5 додатку 1 до якого станом на 01.01.2019р. встановлено такі ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб: 1) будівлі готельні 1 відсоток; 2) будівлі офісні 1 відсоток; 3) будівлі торговельні 1 відсоток; 4) гаражі 0,1 відсотка; 5) виключений; 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі 0 відсотків; 8) інші будівлі 0,1 відсотка.

При цьому, у п.4 рішення Міської ради №542/17 указано, що це рішення набирає чинності з 01.03.2017р.

Пунктом п.5 рішення Міської ради №542/17 передбачено визнати з дня набрання чинності цим рішенням таким, що втратило чинність, рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011р. № 126/11 "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України".

У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 10.12.2021р. по справі №0940/2301/18: 1) терміни "оприлюднення" та "опублікування" не є синонімами та мають різний зміст і правове навантаження; 2) термін "оприлюднення" має більш широке значення порівняно із терміном "опублікування" та включає у себе різні передбачені законом способи донесення публічної інформації, у тому числі змісту нормативно-правового акту, до відома широкого кола осіб, зокрема, шляхом її розміщення на офіційному вебсайті відповідного суб`єкта нормотворення, опублікування у офіційних друкованих виданнях, друкованих засобах масової інформації тощо; 3) відносно рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів, які є нормативно - правовим актом, то стосовно таких рішень як у Податковому кодексі України, так і у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», або будь-якому іншому акті законодавства, відсутня конкретизація способу їх оприлюднення, а також не регламентовано обов`язок опубліковувати ці рішення у офіційних друкованих виданнях та/або у друкованих засобах масової інформації відповідних рад, у місцевих друкованих засобах масової інформації; 4) на відносини, пов`язані із порядком та способом офіційного оприлюднення нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування, зокрема й з питань оподаткування місцевими податками та зборами, які не можуть залишатись неврегульованими, можливо поширити дію частини п`ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якою встановлено обов`язковість опублікування нормативно - правових актів органів місцевого самоврядування на офіційному вебсайті (у разі наявності такого інформаційного ресурсу); 5) За змістом статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, у тому числі нормативно-правового характеру, підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», статтею 15 якого встановлено обов`язок оприлюднення розпорядниками своїх нормативно - правових актів невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня їх затвердження. Ця ж стаття Закону України «Про доступ до публічної інформації» у імперативній формі визначає, що у разі наявності у розпорядника інформації офіційного вебсайту така інформація оприлюднюється на вебсайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Згадане вище рішення Міської ради №542/17 було оприлюднене на офіційному вебсайті Харківської міської ради у мережі "Інтернет", а тому підлягає кваліфікації у якості офіційно оприлюдненого та обов`язкового до застосування підзаконного нормативно-правового акту локальної дії за відсутності колізій із актами права вищої юридичної сили.

Суд звертає увагу, що національним законом України не визначено процедури та механізму кваліфікації об`єкту нерухомого майна у цілях справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема, у якості будівлі промисловості, складу, готельної будівлі, торгівельної будівлі, офісної будівлі тощо.

Тому, з огляду на положення ст.17 Закону України від 23.02.2006р. №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серков проти України" (заява № 39766/05) та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06) найбільш сприятливим для заявника приватної особи є кваліфікація об`єкту нерухомого майна за відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, технічного паспорту на будинок або відповідного правочину (за яким об`єкт було набуто у власність), а не за розсудом контролюючого органу.

За приписами локального нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за реально існуючі як фізичні речі матеріального світу у 2020-2023 роках об`єкти нерухомого майна - будівлі чи приміщення у розмірі 1% мінімальної заробітної плати за 1 кв. м. нерухомості справляється у місті Харкові з готельних будівель, з офісних будівель, з торговельних будівель.

Відповідно до ст.8 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2020р. складав 4723,00грн.

Відповідно до ст.8 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2021р. складав 6000,00грн.

Відповідно до ст.8 Закону України від 02.12.2021р. №1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2022р. складав 6.500,00грн.

Відповідно до ст.8 Закону України від 03.11.2022р. №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023р. складав 6.700,00грн.

Матеріалами справи встановлено та підтверджено представником відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов, що розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях був обчислений суб`єктом владних повноважень саме із використанням ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1% мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2020р., 01.01.2021р., 01.01.2022р. та 01.01.2023р. за 1 кв.м. нерухомості.

Проте, відповідачем у порядку ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірності обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки саме за ставкою за ставкою 1% мінімальної заробітної плати за 1 кв.м. об`єкту нерухомого майна.

Суд звертає увагу, що у даному конкретному випадку з огляду на приписи п.54.3.3 ст.54 та ст.266 Податкового кодексу України саме суб`єкт владних повноважень повинен здобути до події вчинення управлінського волевиявлення з приводу визначення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, належно оцінити під час вчинення управлінського волевиявлення з приводу визначення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки і довести у суді обставини належності конкретного об`єкта власності конкретного учасника суспільних відносин до категорії торгівельних, офісних чи готельних будівель.

Невиконання суб`єктом владних повноважень цього обов`язку та відсутність об`єктивних та загальновідомих у розумінні ч.3 ст.78 КАС України даних про належність конкретного об`єкта власності конкретного учасника суспільних відносин до категорії торгівельних, офісних чи готельних будівель унеможливлює кваліфікацію у якості правомірного управлінського волевиявлення суб`єкта владних повноважень з приводу справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за ставкою 1% мінімальної заробітної плати станом на 01 січня звітного календарного року за 1 кв.м. об`єкта нерухомого майна.

У відзиві на позов представник податкового органу зазначив, що платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з метою запобігання невірного обчислення бази оподаткування, повинен звернутися до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду і отримати необхідний висновок щодо віднесення об`єктів нерухомості до відповідного класу Класифікатора та надати його до податкового органу.

Суд зазначає, що за висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.10.2020 у справі № 822/2972/13-а, від 15.12.2020 у справі № 826/4847/15 та від 25.05.2021 у справі № 823/1147/16, від 21.11.2024 у справі № 480/5208/23 саме відповідач у межах реалізації покладених на нього функцій уповноважений отримувати у порядку, визначеному законодавством, інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Представник відповідача просив суд залишити позов без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду зазначивши, що листом №34180/6/20-40-24-05-10 від 11.06.2025 на поштову адресу направлялися оскаржувані в цій справі податкові повідомлення - рішення, проте 01.07.2025 на адресу податкового органу повернувся конверт "за закінченням терміну зберігання".

Суд не приймає до уваги такі твердження представника відповідача, оскільки в листі Головного управління ДПС у Харківській області №34180/6/20-40-24-05-10 від 11.06.2025 не зазначено дати, номерів податкових повідомлень - рішень, відповідно, представником відповідача не надано належних доказів направлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0301982-2405-2030-UA63120270000028556 від 05.06.2025, № 0273647-2405-2030-UA63120270000028556 від 05.05.2025, № 0273645-2405-2030-UA63120270000028556 від 05.05.2025, № 0365989-2405-2030-UA63120270000028556 від 10.06.2025.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 4430 (чотири тисячі чотириста тридцять) грн. 26 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В.Шевченко