Рішення № 137314362, 04.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 червня 2026 року № 520/7154/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

у складі головуючого судді Шляхової О.М.

за участю секретаря судового засідання Молчанової О.М.,

представника позивача - Бартоша С.Б.,

представника відповідача - Головаша П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестрон" (вул. Академіка Проскури, буд. 1, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 22708202) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестрон" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00571320706 від 23.12.2025, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00571280706 від 23.12.2025, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначено, що висновки акту перевірки безпідставні та не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та фактичних обставинах, спростовуються наданими ним до суду доказами, відповідно податкові повідомлення-рішення, що прийняті на його підставі повинні бути скасовані.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2026 прийнято до розгляду адміністративний позов, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Представником ГУ ДПС у Харківській області подано відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та зазначив, що позапланова виїзна документальна перевірка проведена контролюючим органом у відповідності до норм чинного податкового законодавства, а прийняті податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства та є правомірними.

У відповіді на відзив позивач підтримав правову позицію, викладену в позовній заяві, зазначив, що доводи відповідача, викладені у відзиві є безпідставними та необґрунтованими, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачем подані заперечення, в яких представник податкового органу, вважає, що позов є безпідставний та необґрунтований, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 21.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд адміністративної справи №520/7154/26 по суті.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи установив наступні обставини.

Головним управлінням ДПС у Харківській області у зв`язку з надходженням відомостей з ЄДР щодо припинення юридичної особи та на підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 05.11.2025 №4921-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Договору про спільну діяльність (ДСД) від 01.11.2017 № б/н уповноважена особа Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "ВЕСТРОН" проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт перевірки від 24.11.2025 №44210/20 40-07-06-05/100009770.

Висновком акту перевірки контролюючим органом установлені наступні порушення:

- п. 85.2. ст. 85, 44.1, 44.6, ст. 44 Кодексу, п.2.1, 2.2, 2.3, 2.6, 3.2 Методичних рекомендацій №1873, не надано первинні документи, а саме: договори (купівлі-продажу товарів, послуг, дарування), контракти, угоди, акти виконаних робіт, накладні, окремі регістри бухгалтерського обліку операцій по коштах, розрахунках і поточних зобов`язаннях (18, 37, 55, 68, інші рахунки 10, 11, 13, 15, 20, 28, 30, 31, 34, 361, 362, 44, 51, 631, 632, 641, 642, 651, 661, 632, 70, 71, 79, 92, 94, тощо); оборотно-сальдові відомості; журнали ордери, первинні бухгалтерські документи та інші документи, які використовувалися в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, не надано даних бухгалтерського обліку спільної діяльності окремо від результатів власної господарської діяльності, окремі регістри бухгалтерського обліку, баланси та звіти про фінансові результати ДСД в порядку, встановленому положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

- п.п.14.1.36, п.п. 14.1.139., п.п.14.1.185. п.п. 14.1.231, п.14.1. ст.14, п.п. 44.1., п.44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1., п. 201.7. ст.201 Кодексу, п.2.1, 2.2, 2.3, 2.6, 3.2 Методичних рекомендацій №1873, ст.ст. 1130-1134,1139,1141,1142 ЦК України ДСД завищено податкові зобов`язання по ПДВ усього на суму ПДВ 2 125 499 грн., у т.ч. за періодами: за червень 2019 2 089 802,0 грн., грудень 2019 - 30 178,0 грн., травень 2021 5 519,0 грн;

- п.п.14.1.36, п.п. 14.1.139., п.п.14.1.185. п.п. 14.1.231, п.14.1. ст.14, п.п. 44.1., п.44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, б) п.198.1. ст.198, г) п.198.5 ст.198., п.201.1., п. 201.7. ст.201 Кодексу, п.2.1, 2.2, 2.3, 2.6, 3.2 Методичних рекомендацій №1873, ст.ст. 1130 1134,1139,1141,1142 ЦК України ДСД завищено податковий кредит по ПДВ усього на суму ПДВ 2 125 499 грн., у т.ч. по періодах: за червень 2019 2 089 802,0 грн., грудень 2019 - 30 178,0 грн., травень 2021 5 519,0 грн.

Головним управлінням ДПС у Харківській області 23.12.2025 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 00571320706 від 23.12.2025, яким зменшено суму податкових зобов`язань ДСД по ПДВ на загальну суму 2 125 499,00 грн; зменшено суму податкового кредиту ДСД по ПДВ на загальну суму 2 125 499,00 грн.;

№ 00571280706 від 23.12.2025, яким нараховано ДСД штрафну санкцію у розмірі 1 020,00 грн за ненадання первинних документів до перевірки.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями №00571320706 та №00571280706, позивач оскаржив їх до Державної податкової служби України в адміністративному порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.

ДПС України прийняла рішення № 5253/6/99-00-06-01-03-06, яким залишила без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з указаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, 75.1.2. документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно п. п. 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п.180.1 ст.180 ПК України, платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Взаємовідносини, що виникають при здійсненні спільної діяльності, регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 Цивільного кодексу України передбачено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно з частиною 2 статті 1134 Цивільного кодексу України ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.12.2011 № 1873 затверджено Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку спільної діяльності без створення юридичної особи, в пункті 1.3 якого зазначено, що питання організації бухгалтерського обліку спільної діяльності без створення юридичної особи (далі - спільна діяльність) розкриваються у договорі про спільну діяльність, а розділом ІІ визначено облік спільної діяльності, зокрема: оператор спільної діяльності веде бухгалтерський облік спільної діяльності окремо від результатів власної господарської діяльності, використовуючи для цього окремі регістри бухгалтерського обліку. За даними цих регістрів оператор спільної діяльності складає окремий баланс та відповідні форми фінансової звітності спільної діяльності в порядку, встановленому положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

01.11.2017 між позивачем та ТОВ "ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ" укладено Договір про спільну діяльність (партнерство).

Як зазначає позивач, договір про спільну діяльність (партнерство) укладено з метою об`єднання зусиль для участі у процедурі закупівлі ДП "НАЕК "Енергоатом" 14403-14103-14401-137- GOODS-1, Лот 1, та у разі виграшу - подальшого виконання укладеного з ДП "НАЕК "Енергоатом" договору.

02.10. 2018 між Покупцем ДП "НАЕК "Енергоатом" та Постачальником ДСД від 01.11.2017 (уповноважена особа ТОВ "ВЕСТРОН") укладено Договір № 14403-14103-14401-137-00008-1 від 02.10.2018 на постачання товарів та послуг "Впровадження системи по забезпеченню збереження інформації в умовах проектних та запроектних аварій ("чорний ящик")" для енергоблоку № 3 відокремленого підрозділу "Південно-Українська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" (далі Контракт).

01.11.2018 сторони уклали Додаткову угоду № 2 від 01.11.2018 до Договору про спільну діяльність (партнерство) від 01.11.2017. Відповідно до зазначеної угоди:

- обов`язки щодо поставки всього обладнання та надання всіх супутніх послуг за Контрактом з ДП «НАЕК "Енергоатом" покладалися на ТОВ "ВЕСТРОН";

- ТОВ "ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ" замість матеріальних поставок зобов`язувалося надавати ТОВ "ВЕСТРОН" консультації та професійні знання як частину свого внеску у ДСД відповідно до ч.1 ст. 1133 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Договору про спільну діяльність від 01.11.2017 та Додаткової угоди № 2 від 01.11.2018, вклад ТОВ "ВЕСТРОН" полягав у постачанні обладнання, необхідного для виконання проекту та наданні супутніх послуг з шефмонтажу та контролю за наладкою обладнання. Порядок здійснення вкладу ТОВ "ВЕСТРОН" врегульовано Договором №14403- 14103-14401-137-00 0 08-1 про внесення вкладу у спільну діяльність від 02.10.2018. Як зазначає позивач, первинні документи щодо відвантаження продукції, товарів, робіт, послуг від ТОВ "ВЕСТРОН" на адресу ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" відсутні, оскільки такі господарські операції здійснювало ДСД.

Щодо окремого рахунку для Договору про спільну діяльність від 01.11.2017 № б/н позивачем повідомлено, що при укладенні договору №14403-14103-14401-137-00008-1 від 02.10.2018 ДСД та ДП "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" погодили, що розрахунки за Договором будуть здійснюватися на банківський рахунок ТОВ "ВЕСТРОН" (п. 11.1 Договору №14403-14103-14401-137- GOODS-1 від 02.10.2018). ДСД і ТОВ "ВЕСТРОН" уклали окремий Договір №14403-14103-14401-137- GOODS-1 про внесення вкладу у спільну діяльність від 02.10.2018. Відповідно до п.2.2. зазначеного договору грошові кошти, що надходять на розрахунковий рахунок ТОВ "ВЕСТРОН" від Покупця за виконання Проекту, є коштами Партнерства (спільної діяльності). Пунктом 2.3 зазначеного договору передбачено, що у разі, якщо на дату надходження від Покупця на розрахунковий рахунок ТОВ "ВЕСТРОН" грошових коштів у Партнерства наявні зобов`язання щодо оплати переданого ТОВ "ВЕСТРОН" Обладнання, то грошові кошти, що надійшли. ТОВ "ВЕСТРОН" зараховує в рахунок оплати переданого Обладнання. Відповідно до п.4.4. Договору про спільну діяльність (партнерство) від 01.112017 (в редакції, зміненій Додатковою угодою №2 від 01.11.2018) сторони отримують оплату тільки за ті товари та послуги, які будуть поставлені Покупцю від імені цього Партнерства, та оплачені Покупцем. Відтак, оскільки всі грошові кошти за поставлене обладнання та надані послуги отримувало ТОВ "ВЕСТРОН" як учасник ДСД, що здійснював свій вклад у спільну діяльність, ці кошти залишалися на банківському рахунку ТОВ "ВЕСТРОН" в рахунок погашення зобов`язань Партнерства перед ТОВ "ВЕСТРОН" за передане обладнання та надані послуги. На виконання вказаних договірних положень сторони документально оформлювали зарахування кожного платежу шляхом підписання відповідних актів про проведення заліку. Тобто, використання банківського рахунку ТОВ "ВЕСТРОН" для отримання коштів за договором з ДП "НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ" відповідало узгодженій фінансовій моделі взаєморозрахунків між сторонами та передбачено відповідними договорами. Таким чином, окремий поточний рахунок для ДСД не відкривався.

При цьому, операції між позивачем та ДСД відображені виключно в обліку на субрахунку 363 "Розрахунки по Договору про спільну діяльність від 01.11.2017 №б/н".

Відповідно до абзацу восьмого пункту 19 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91, оператор спільної діяльності веде бухгалтерський облік спільної діяльності без створення юридичної особи окремо від результатів власної господарської діяльності і складає окремий баланс та відповідні форми фінансової звітності спільної діяльності без створення юридичної особи.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Склад та елементи фінансової звітності Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, у балансі відображаються активи, зобов`язання та власний капітал підприємства. У випадках, передбачених нормативно-правовими актами, складається окремий баланс. Для складання окремого балансу дані первинних документів про господарські операції філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, виділених підприємством на окремий баланс, а також про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі, заносяться до окремих (відкритих для цього відокремленого підрозділу або для відображення господарських операцій з певної діяльності підприємства) регістрів бухгалтерського обліку. За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначених господарських операцій. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності включаються до балансу і відповідних форм фінансової звітності підприємства. Особливості складання окремого балансу спільної діяльності визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності. При складанні балансу та відповідних форм фінансової звітності підприємств з урахуванням показників окремого балансу та відповідних форм окремої фінансової звітності інформація про внутрішньогосподарські розрахунки (взаємні зобов`язання у рівній сумі) не наводиться.

Тобто, оператор спільної діяльності зобов`язаний складати окремий баланс, звіт про фінансові результати, а також форми, які необхідні учасникам спільної діяльності без створення юридичної особи для складання власної фінансової звітності, з урахуванням результатів спільної діяльності, своєї частки в активах і зобов`язаннях.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", внесено зміни до Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на прибуток підприємств.

Зокрема, починаючи з 1 січня 2015 року, Кодекс не встановлює особливий порядок оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.

Відповідно до п.44.1 ст.44 розділу І Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Згідно з П(с)БО 15 "Дохід", що затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за № 860/4153, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

Таким чином, оскільки нова редакція розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств» Податкового Кодексу не містить положень щодо окремого обліку результатів спільної діяльності без створення юридичної особи починаючи з 01.01.2015, договори про спільну діяльність не є окремими платниками податку на прибуток підприємств.

Разом з тим цивільним законодавством передбачено обов`язок ведення відокремленого бухгалтерського обліку спільної діяльності учасником простого товариства, визначеного договором з метою відшкодування витрат і збитків, пов`язаних із спільною діяльністю учасників, розподілу прибутку, одержаного учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності тощо.

У разі отримання прибутку в межах договору про спільну діяльність такий прибуток розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно. Сума прибутку, отриманого кожним учасником договору простого товариства у межах спільної діяльності є доходом кожного учасника та підлягає включенню з метою оподаткування до складу доходу окремої юридичної особи - учасника простого товариства.

Тобто, позивач має вести, у даному випадку, відокремлений бухгалтерський облік спільної діяльності, але сума прибутку, отриманого кожним учасником договору простого товариства у межах спільної діяльності, яка є доходом кожного учасника, підлягає включенню з метою оподаткування до складу доходу окремої юридичної особи - учасника простого товариства

Оскільки, позивачем сума доходів, одержаних Договором про спільну діяльність не була відображена у фінансовій звітності у перевіряємому періоді, то висновки відповідача про неможливість підтвердити правомірність задекларованого податкового кредиту на загальну суму 2 125 499,00 грн., є правомірними.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестрон" (вул. Академіка Проскури, буд. 1, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 22708202) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 11.06.2026.

Суддя О.М. Шляхова