Рішення № 137314346, 11.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 червня 2026 р. № 520/5088/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення грошових коштів за втрачене речове майно та речове майно, що не вислужило встановлених термінів носіння, -

У С Т А Н О В И В:

Позивач - Військова частина НОМЕР_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 шкоду, завдану втратою речового майна та речового майна, яке не вислужило встановлених строків носіння, у розмірі 3 791 грн 25 коп. (три тисячі сімсот дев`яносто одна грн двадцять п`ять коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час проходження служби відповідач отримав речове майно, строк носіння якого не закінчився, вартість якого становить 3791,25 грн. Відповідач самовільно залишив військову частину з наданим йому речовим майном та не відшкодував його вартість відповідачу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 відкрито спрощене провадження у вказаній адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, позивачу - відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслано відповідачу та згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення повернулася до суду з позначкою "за закінченням терміну зберігання".

Відзив, у встановлений судом строк до суду, не надходив.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) від 28.08.2025 № 551 створено комісію для проведення перевірки служб забезпечення військової частини, з метою уточнення розміру нанесеної матеріальної шкоди державі, яка виникла у результаті самовільного залишення військової частини військовослужбовцями, за період з 01.01.2022 по 28.08.2025.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №197 від 16.12.2025 (з основної діяльності) "Про результати перевірки" встановлено факт не утримання коштів за речове майно, термін носіння якого не закінчився із військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину, в тому числі і з ОСОБА_1 за майно всього на загальну суму 3 791 грн 25 коп.

Відповідно до довідки-розрахунку № 32 від 14 грудня 2025 року за військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_1 сума заборгованості за речове майно, строк носіння якого не закінчився, становить 3 791 грн 25 коп.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Статтею 9-1 Закону №2011-XII передбачено продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим майна в Збройних Силах України" від 21.09.1999 № 1075-XIV передбачено, що військове майно є державним майном, закріпленим за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.

До військового майна, зокрема, належить речове майно.

Як встановлено в ході судового розгляду під час проходження служби відповідачу було видане речове майно необхідне для виконання бойових завдань.

Зазначена обставина підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою № 32 від 14 грудня 2025 року про вартість речового майна, що підлягає утриманню з відповідача.

Наказом Міністерства оборони України від 29.06.2016 №232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за №768/28898, якою визначено завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, курсантів, військовозобов`язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції, у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.

Згідно із положеннями статті 12 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 № 160-IX, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем речового майна. Відповідач 07.09.2024 самовільно залишив місце військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 .

Суд зазначає, що на момент самовільного залишення військової частини, вартість речового майна, яка підлягала утриманню з відповідача складала 3791,25 грн, що підтверджується довідкою № 32 від 14 грудня 2025 року про вартість речового майна, що підлягає утриманню з солдата ОСОБА_1 .

Доказів сплати вартості виданих предметів речового майна, строки носіння яких не закінчився на загальну суму у розмірі 3791,25 грн до суду відповідач не надав.

При цьому, вжиття Військовою частиною НОМЕР_1 заходів щодо добровільної сплати відповідачем вартості предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, не призвели до фактичної сплати відповідачем спірної суми.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості виданих йому предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися на суму 3791,25 грн є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак, суд не стягує їх з відповідача.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення грошових коштів за втрачене речове майно та речове майно, що не вислужило встановлених термінів носіння задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави в особі військової частини НОМЕР_1 шкоду, завдану втратою речового майна та речового майна, яке не вислужило встановлених строків носіння, у розмірі 3 791 грн 25 коп. (три тисячі сімсот дев`яносто одна грн двадцять п`ять коп.).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Шляхова