Ухвала суду № 137314055, 11.06.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за результатами вирішення заяви про самовідвід

11 червня 2026 року Р і в н е№460/27538/23

Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді О.М. Дудар, розглянувши у письмовому провадженні заяву про самовідвід в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доКваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень, В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Дудар О.М. перебуває справа №460/27538/23 за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області (далі - КДКА Рівненської області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (далі - ВКДКА, третя особа), про визнання протиправними та скасування рішень.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження

09.06.2026 до суду надійшла письмова заява представника позивача Карповича А.П. про відвід судді Дудар О.М. від розгляду справи №460/27538/23.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Дудар О.М. від 09.06.2026 визнано заяву про відвід судді О.М. Дудар необґрунтованою та передано справу №460/27538/23 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і підлягає визначенню у порядку, встановленому ч.1 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 09.06.2026 справу №460/27538/23 для вирішення питання про відвід судді передано судді Греську О.Р.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Греська О.Р. від 09.06.2026 заяву представника позивача про відвід судді Дудар О.М. залишено без задоволення.

У підготовчому засіданні 09.06.2026 представник позивача Карпович А.П. усно заявив відвід головуючому судді Дудар О.М.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Дудар О.М. від 09.06.2026 у задоволенні заяви представника позивача Карповича А.П. про відвід судді Дудар О.М. відмовлено.

Під час перерви, оголошеної судом в порядку ч.6 ст.243 КАС України, для постановлення ухвали за наслідками розгляду заяви про відвід, від представника позивача Карповича А.П. надійшла ще одна заява про відвід судді Дудар О.М. від розгляду справи.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Дудар О.М. від 09.06.2026 у задоволенні заяви представника позивача Карповича А.П. про відвід судді Дудар О.М. відмовлено.

Після оголошення у підготовчому засіданні 09.06.2026 ухвали від 09.06.2026 про відмову у задоволенні заяви представника позивача Карповича А.П. про відвід судді Дудар О.М. представник позивач Карповича А.П. повідомив суд, що ним під час перерви, оголошеної судом в порядку ч.6 ст.243 КАС України, в електронному кабінеті подано заяву про відвід головуючому судді Дудар О.М.

10.06.2026 заява представника позивача Карповича А.П. про відвід судді Дудар О.М. надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Дудар О.М. від 10.06.2026 визнано заяву представника позивача Карповича А.П. про відвід необґрунтованою та передано справу №460/27538/23 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.06.2026 справу №460/27538/23 для вирішення питання про відвід судді передано судді Комшелюк Т.О.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Комшелюк Т.О. від 11.06.2026 у задоволенні заяви представника позивача Карповича А.П. про відвід судді Дудар О.М. відмовлено.

11.06.2026 суддею Дудар О.М. на підставі п.4 ч.1 ст.36 КАС України подано до відділу організаційного та документального забезпечення суду заяву про самовідвід.

Заява про самовідвід обґрунтована тим, 09.06.2026 представником позивача Карповичем А.П. головуючому судді Дудар О.М. було заявлено чотири відводи з різних підстав, які хоча і визнані судами необґрунтованими, проте вказують на стійку недовіру позивача до Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Дудар О.М. Заявлення чотирьох відводів дає підстави припускати існування ситуації, за якої суддя у цій справі з точки зору позивача буде вважатися її опонентом, а не "арбітром" у вирішенні спору, а тому будь-які процесуальні дії судді, як і прийняті нею рішення у цій справі, незалежно від їх результатів, позивач сприйматиме в контексті виникнення нових передумов для ініціювання відводів такому складу суду чи іншим чином висловлення заперечень щодо дій судді, що в свою чергу не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Підстави для самовідводу судді визначені нормами ст.36 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.36 КАС України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч.3 ст.36 КАС України).

Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 37 КАС України врегульовано недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Відповідно до ч.1 ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

У силу вимог ч.3 ст.39 КАС України, самовідвід повинен бути вмотивованим і заявленим не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти самовідвід після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу самовідводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно із ч.1 ст.40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом (ч.2 ст.40 КАС України).

Оцінюючи наведені підстави для відводу судді, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. У статті 16 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 ст.6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- об`єктивним критерієм, який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- суб`єктивним критерієм, який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.05.2007 у справі "Бочан проти України" Суд нагадує, що безсторонність, у значенні, наведеному в пункті 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію, тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви із цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У зв`язку із цим навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі "Мироненко і Мартенко проти України" зазначено, що наявність безсторонності має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Згідно з п.п.10, 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів", незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Незалежність судів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя. При винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Таким чином, Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути не тільки реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, а й суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

Як встановлено судом, 09.06.2026 представник позивача Карпович А.П. чотири рази заявляв відвід головуючому судді Дудар О.М.

Заявлені відводи визнані судами необґрунтованими, проте вказують на існування недовіри позивача до Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Дудар О.М.

Такі обставини дають підстави припускати існування ситуації, за якої суддя Дудар О.М. у цій справі з точки зору позивача буде вважатися її опонентом, а не "арбітром" у вирішенні спору, а тому будь-які процесуальні дії судді, як і прийняті нею рішення у цій справі, незалежно від їх результатів, позивач сприйматиме в контексті виникнення нових передумов для ініціювання відводів такому складу суду чи іншим чином висловлення заперечень щодо дій судді, що в свою чергу не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Також за Коментарем до Бангалорських принципів поведінки суддів, об`єктивність - це основоположна риса, якою повинен володіти суддя, і невід`ємний атрибут судової професії. Якщо є підстави припускати відсутність об`єктивності, то це, швидше за все, викличе невдоволення і відчуття несправедливості і, тим самим, підірве довіру до судової системи. Сприйняття судді як необ`єктивного руйнує довіру суспільства. Тому судді слід уникати будь-яких дій, які можуть дати підстави для припущень, що на рішення можуть впливати сторонні фактори. Але об`єктивність передбачає не тільки реальну відсутність упередженості, а й сприйняття її, як такої. Цей двоїстий аспект добре виражений в твердженні, згідно з яким: "важливо, щоб правосуддя не тільки вершилось, але і сприймалося таким що безсумнівно вершиться". Об`єктивність повинна існувати як факт в сприйнятті розсудливої особи. Тобто питання про те, чи існують побоювання щодо наявності упередженості, має вирішуватися з точки зору розумного спостерігача. Іншими словами, в такому ракурсі значення має не те, чи дійсно у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б, чи ні у належним чином інформованої і розсудливої людини підозра в наявності такого упередження. Таке твердження допускає ймовірність того, що в очах суспільства правосуддя виглядатиме таким, що не звершилося, навіть якщо воно безсумнівно і вершилося. Іншими словами, передбачається можливість того, що суддя може бути абсолютно об`єктивним в обставинах, які, тим не менш, викликають обґрунтовану підозру в його упередженості, що вимагає відводу.

Враховуючи наведені у заяві про самовідвід підстави, суд дійшов висновку про обґрунтованість такої заяви, оскільки за наведених обставин відсутні достатні гарантії для виключення обґрунтованого сумніву у безсторонності та неупередженості судді Дудар О.М.

Отже, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади, уникнення звинувачень в упередженості та будь-яких спроб посягань на гарантії дотримання судом принципів законності, неупередженості та об`єктивності, а також для усунення сумнівів у сторін та у суспільства в цілому щодо об`єктивності та неупередженості під час розгляду адміністративної справи №460/27538/23, заява про самовідвід судді Дудар О.М. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, у разі задоволення самовідводу судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись статтями 36, 39-41, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву судді Дудар О.М. про самовідвід у справі №460/27538/23 задовольнити.

Відвести суддю Дудар Оксану Михайлівну від розгляду справи №460/27538/23.

Адміністративну справу №460/27538/23 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, про визнання протиправними та скасування рішень передати до відділу організаційного та документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Дудар