Рішення № 137313866, 10.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/5581/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13 лютого 2026 року № 118 про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій областіза віком та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсійного віку (60 років) Позивачка досягла 23 грудня 2025 року. Станом на зазначену дату вона працювала у Ліцеї імені Івана Богуна Ямпільської міської ради Вінницької області (заклад комунальної форми власності) на посаді асистента вчителя, про що свідчить довідка № 01-30/09 від 08.01.2026. 06 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до територіального органу ПФУ із заявою про перерахунок пенсії та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій як працівнику освіти відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13 лютого 2026 року № 118 позивачці було відмовлено у виплаті грошової допомоги з єдиним обґрунтуванням: «з 29.08.2024 по теперішній час заявниця займає посаду асистента вчителя, яка не дає право на виплату такої допомоги». Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачка звернулась з адміністративною скаргою до начальника Головного управління ПФУ в Полтавській області у визначений законом строк. За результатами розгляду скарги рішення про відмову залишено в силі. Позивачка вважає оскаржуване рішення протиправним, прийнятим з порушенням чинного законодавства та таким, що порушує її конституційне право на соціальний захист.

Додатково у відповіді на відзив зауважила, що у відзиві фактично не оспорюються ключові обставини справи (наявність 36-річного стажу на посаді вчителя математики, форма власності закладів освіти, факт неотримання Позивачкою пенсії раніше); відповідач безпідставно ігнорує 36-річний стаж позивачки на посаді, прямо передбаченій Переліком № 909, що сам по собі є самостійною підставою для виплати грошової допомоги; посада асистента вчителя також є педагогічною посадою відповідно до Переліку № 963, що підтверджується усталеною судовою практикою; позивачка повністю відповідає всім трьом умовам, передбаченим п. 7-1 розділу XV Закону № 1058-IV; оскаржуване рішення прийнято з істотними порушеннями вимог Закону України «Про адміністративну процедуру»; тлумачення спірних норм у найменш сприятливий для Позивачки спосіб суперечить принципам соціальної держави та усталеній практиці Верховного Суду.

Стислий зміст заперечень відповідачів.

Відповідач Головне управління ПФУ у Полтавській області подав до суду відзив на позовну заяву, у якому вказав, що 06.02.2026 до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулась ОСОБА_1 з заявою, зареєстрованою за №235 від 06.02.2026 про здійснення їй перерахунку пенсії із зміною надбавки виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій як працівнику освіти. В результаті аналізу наданих документів, а саме згідно довідки №01-22-01/26 від 05.01.2026 р. встановлено, що з 15.08.1988 р. по 28.08.2024 р. Позивачка займала посаду вчителя математика, згідно довідки №01-30/09 від 08.01.2026 р. встановлено, що з 29.08.2024 р. по теперішній час займає посаду асистента вчителя, яка не дає право на виплату такої допомоги. За результатами розгляду заяви та наданих документів Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення про відмову №118 від 13.02.2026 ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з відсутністю такого права.

Відповідач Головне управління ПФУ у Вінницькій області подав до суду відзив на позовну заяву, у якому вказав, що Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області звертає увагу суду, що відсутні правові підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити певні дії, оскільки заява позивача про перерахунок пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області не розглядалася та не вчинялося будь-яких дій або бездіяльності щодо позивача.

Заяви, клопотання учасників справи.

05.05.2026 від позивача надійшла заява.

25.05.2026 від позивача надійшла заява.

27.05.2026 від позивача надійшла заява.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано докази у відповідача і позивача.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком з 24.12.2025 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Раніше не отримувала пенсію, що не заперечується сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2026 позивач звернулася до Головного управління ПФУ у Вінницькій область із заявою про отримання грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої п. 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003. До заяви позивач надала: паспорт, довідку про присвоєння РНКОПП, довідку про взяття на облік як внутрішньопереміщеної особи.

Так, пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи позивача в електронному вигляді було передано на розгляд відповідачу - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Розглянувши заяву позивача від 06.02.2026, відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийняв рішення від 13 лютого 2026 року № 118 про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, у рішенні №118 від 13.12.2025 зазначено, зокрема:

"06.02.2026 р. до управління звернулася гр. ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька м. Ямпіль Вінницької області із заявою, зареєстрованою за №235 від 06.02.2026 р. про здійснення їй перерахунку пенсії із зміною надбавки виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, як працівнику освіти.

В результаті аналізу наданих документів, а саме згідно довідки №01-22 01/26 від 05.01.2026 р. встановлено, що з 15.08.1988 р. по 28.08.2024 р. заявниця займала посаду вчителя математика, згідно довідки №01-30/09 від 08.01.2026 р. встановлено, що з 29.08.2024 р. по теперішній час заявниця займає посаду асистента вчителя, яка не дає право на виплату такої допомоги.

Виходячи із викладено вище, управлінням вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги, передбаченої п.7-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з відсутністю права".

За довідкою № 01-22-01/26 від 05.01.2026 позивач працювала на посаді вчителя математики в Ольгівському ліцеї Тягинської сільської ради Бериславського р-ну Херсонської обл. з 15.08.1988 по 28.08.2024.

За довідкою № 01-30/09 від 08.01.2026 позивач працює на посаді асистента вчителя у Ліцеї імені Івана Богуна з 29.08.2024.

Дані періоди роботи на вказаних посадах підтверджуються і записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 15.08.1988 позивача.

Відповідно до розрахунку стажу для призначення пенсії позивача їй зараховано всі її вищезазначені періоди роботи по 31.12.2025. Розмір стажу загальний становить 42 р. 2 м. 9 дн. Розмір стажу за період з 15.08.1988 р. по 28.08.2024 р. складає 36 р. 0 м. 17 дн.

19.03.2026 позивач подала скаргу на рішення №118 від 13.12.2025, але рішенням про результати розгляду скарги від 24.04.2026 рішення №118 від 13.12.2025 залишені без змін.

Позивач не погоджуючись рішенням відповідача №118 від 13.12.2025, звернулася до суду із цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень закону особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення (далі - Закон № 1788) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі Порядок №1191), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» і «ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Перелік № 909).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV, та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е»-«ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 Порядку № 1191, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що Головне управління ПФУ в Полтавській області не заперечує, що пільговий стаж, який визначає право на виплату грошової допомоги, складає 41 р. 2 м. 9 дн., як про це зазначено у розрахунку стажу для призначення пенсії.

Відповідач вважає, що заявниця на момент виходу на пенсію не займала посаду, що передбачена пунктом 1 "Освіта" Переліку відповідно до Постанови № 909 Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року.

Судом встановлено, що за довідкою № 01-22-01/26 від 05.01.2026 позивач працювала на посаді вчителя математики в Ольгівському ліцеї Тягинської сільської ради Бериславського р-ну Херсонської обл. з 15.08.1988 по 28.08.2024. За довідкою № 01-30/09 від 08.01.2026 позивач працює на посаді асистента вчителя у Ліцеї імені Івана Богуна з 29.08.2024. Дані періоди роботи на вказаних посадах підтверджуються і записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 15.08.1988 позивача. Відповідно до розрахунку стажу для призначення пенсії позивача їй зараховано всі її вищезазначені періоди роботи по 31.12.2025. Розмір стажу загальний становить 42 р. 2 м. 9 дн. Розмір стажу за період з 15.08.1988 р. по 28.08.2024 р. складає 36 р. 0 м. 17 дн.

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 визначено, що до спеціального стажу зараховується період роботи особи, які працювали в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах на посадах учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі - дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Тобто, посада асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу не значиться у Переліку № 909.

У той же час, постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14 червня 2000 року затверджено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким до вказаного переліку включено посаду асистента вчителя.

Постанова Кабінету міністрів України від 15.08.2011 № 872 "Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах" зазначає, що "особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими потребами".

З ініціативи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Міністерством соціальної політики доповнено Класифікатор професій посадою асистента вчителя інклюзивного навчання (наказ Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року за № 327).

Посаду асистента вчителя передбачено Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 р. № 1205.

У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1/9-675 від 25.09.2012 «Щодо посадових обов`язків асистента вчителя» зазначено орієнтовні кваліфікаційні характеристики асистента вчителя в класі з інклюзивним навчанням, які розроблені у зв`язку з введенням зазначеної посади до типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 р. за № 1308/8603.

Так, в описі посадових обов`язків асистента вчителя зазначено, що асистент вчителя забезпечує соціально-педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами, разом із вчителем класу виконує навчальні, виховні, соціально-адаптаційні заходи, запроваджуючи ефективні форми їх проведення, допомагає дитині у виконанні навчальних завдань, залучає учня до різних видів навчальної діяльності; у складі групи фахівців бере участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку дитини; адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини з особливими освітніми потребами.

Пунктом 25 Частини 1 статті 1 Закону України Про освіту № 4017-ІX визначено, що система освіти - сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб`єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.

Згідно Розділу ІІ цього Закону структура освіти включає, поряд з іншими видами, також повну загальну середню освіту.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 1 Закону України Про повну загальну середню освіту'' № 4034-ІХ повна загальна середня освіта - систематизована та передбачена відповідними державними стандартами сукупність результатів навчання і компетентностей, здобутих особою на рівнях початкової, базової середньої та профільної середньої освіти;

Постановою КМУ № 963 від 14.06.2000 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким передбачено, що такими посадами, в тому числі є: посади вчителя, асистента вчителя, вихователя до категорії педагогічних працівників.

Суд зазначає, що на спірні правовідносини розповсюджується також дія вищезазначеного Переліку № 963, який відносить посади вчителя, асистента вчителя та вихователя до педагогічних посад.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що посада педагогічного працівника з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909 та положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. № 963 поширюється і на посаду «асистент вчителя».

Подібна позиція підтримана Верховним Судом в ухвалі від 12 серпня 2024 року у справі № 420/18130/23.

З огляду на те, що позивач на момент призначення пенсії за віком працювала у відповідному закладі освіти та має достатній трудовий стаж роботи в такому закладі, при цьому, раніше не отримувала пенсію, суд вважає, що позивач має право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.03.2019 р. у справі № 127/9277/17.

З урахуванням вищевикладеного, в силу приписів п. 7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач має право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню).

При цьому, спірне рішення від 13 лютого 2026 року № 118 про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З огляду на викладене та те, що позивачка на момент призначення пенсії за віком працювала у відповідному закладі освіти та має достатній, згідно з вимогами закону трудовий стаж роботи в такому закладі, при цьому, раніше не отримувала пенсію, суд вважає, що позивачка має право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і у даному випадку відсутня дискреція суб`єкта владних повноважень, оскільки він має право прийняти лише рішення про виплату відповідної допомоги, а спір про стаж позивача відсутній.

Суд бере до уваги, що спірне рішення від 13 лютого 2026 року № 118 про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV, приймалося ГУ ПФУ у Полтавській області, як територіальним органом ПФУ, визначеним за принципом екстериторіальності, а сама позивачка знаходиться на обліку та отримує пенсію за віком у ГУ ПФУ у Вінницькій області. Тому ГУ ПФУ у Полтавській області має призначити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а ГУ ПФУ у Вінницькій області виплатити таку допомогу.

За наведених обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який прийняв оспорюване рішення - ГУ ПФУ у Полтавській області, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13 лютого 2026 року № 118 про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні та 96 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.І. Бевза