Рішення № 137313783, 11.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/14216/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРЕМСЕРВІС" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРРЕМСЕРВІС" (надалі також - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також - відповідач), відповідно до якої просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області, викладене в листі №23688/6/16-31-07-08-06 від 01.08.2025, яким відмовлено у застосуванні положень п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо ТОВ УКРРЕМСЕРВІС;

зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області застосувати до ТОВ УКРРЕМСЕРВІС встановлені пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу XX Перехідні положення Податкового Кодексу України спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності за податкові (звітні) періоди з 01.01.2019 по 31.12.2022 за повідомленням ТОВ УКРРЕМСЕРВІС вих. 143 від 30.06.2025 та винести відповідне рішення;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області щодо розгляду заяви ТОВ УКРРЕМСЕРВІС вих. № 144 від 30.06.2025 про зупинення податкової перевірки, яка не може бути завершена у зв`язку з поданням платником податків повідомлення відповідно до підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України;

зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області прийняти рішення згідно підпункту 69.2-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України про зупинення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ УКРРЕМСЕРВІС, призначеної на підставі Наказу Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.06.2025 № 1898-п, до завершення дії обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки, зазначених як підстава для такого зупинення в заяві ТОВ УКРРЕМСЕРВІС вих. № 144 від 30.06.2025.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що позивач 09.06.2023 надав відповідачу повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП, в якому містилась інформація про об`єкт майна склад у Донецькій обл. м. Добропілля вул. Фестивальна, 5. Отже станом на 24.04.2024, тобто на момент знищення вказаного складу разом із первинною бухгалтерською документацією позивача в результаті військових дій, відомості про цей об`єкт оподаткування, як такий, що використовувався у діяльності ТОВ "УКРРЕМСЕРВІС", містились у інформаційно комунікаційних системах ДПС. Таким чином, позивачем у відповідному повідомленні підтверджено, що внаслідок бойових дій підприємство зазнало руйнувань, а отже має право на застосування положення підп. 69.28 п. 69 підрозд.10 розд. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу. Разом з тим, відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення про відсутність підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності платника податків, що надав повідомлення про неможливість вивезення первинних документів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06.11.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву/а.с.76-77/, відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що ТОВ "УКРРЕМСЕРВІС" перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Полтавській області, 1603 - ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, КРЕМЕНЧУЦЬКА ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА ІНСПЕКЦІЯ (основне місце обліку) з 01.06.2016 року по теперішній час (Кременчуцька територіальна громада, UA53020110000092487). Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 28.02.2025 № 376, зі змінами Кременчуцька територіальна громада, UA53020110000092487 не відноситься до територій, активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Крім того, відповідно інформаційно комунікаційних систем ДПС, відсутні відомості про об`єкти оподаткування, які використовувались у діяльності ТОВ "УКРРЕМСЕРВІС" (нежитлове приміщення за адресою: Україна, Донецька область, Покровський район м. Добропілля, вул. Фестивальна буд. 5 за період з 01.01.2019 по 31.12.2022 ). «Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» форма №20 ОПП, в якому нежитлове приміщення за адресою: Україна, Донецька область, Покровський район м. Добропілля, вул. Фестивальна буд. 5 було подане платником до органу ДПС лише 09.06.2023. Також, при вивченні додатків до повідомлення №143 від 30.06.2025, а саме «Акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації №59 від 03.05.2024, встановлено: назва об`єкта що обстежувався склад овочесховища, що становить під сумнів інформацію з повідомлення про зберігання всіх первинних документів за адресою Україна, Донецька область, Покровський район м. Добропілля, вул. Фестивальна буд. 5.

У відповіді на відзив позивач підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності невирішених клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

04.06.2025 В.о. начальника ГУ ДПС у Полтавській області винесено наказ №1898-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "УКРРЕМСЕРВІС" (код 30809646) ", яким на підставі підпункту 191.1.1 пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.22 , пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні Положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "УКРРЕМСЕРВІС" (код 30809646) з питань правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ "ЕКСПО-СВ" (код 40792880) за березень 2019 року; ТОВ "ЛПВ КОМПАНІ" (код 42498737) за листопад 2019 року; ТОВ "ФІРМА ЛІВАНТ" (код 43154632) за лютий 2020 року; ТОВ "ФЛОР-ФЕЛ" (код 43261112) за листопад 2020 року, травень 2021 року; ТОВ "ІЗІ ЦЕНТР" (код 44088875) за червень 2021 року з 04.07.2025 тривалістю 5 робочих днів.

07.06.2023 позивачем до контролюючого органу направлено заяву про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП, а саме повідомлено про склад, що знаходиться за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Фестивальна, буд. 5.

30.06.2025 позивачем направлено ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення № 143 про неможливість вивезення первинних документів через їх фактичну втрату відповідно до пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та пакетом документів /а.с.20-21/.

30.06.2025 позивачем направлено ГУ ДПС у Полтавській області заяву № 144 про зупинення податкової перевірки, яка не може бути завершена у зв`язку з поданням платником податків повідомлення відповідно до пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

01.08.2025 ГУ ДПС у Полтавській області у відповідь на повідомлення № 143 від 30.06.2025 позивачу направлено лист № 01.08.2025 № 23688/6/16-31-07-08-06 у якому зазначено про відсутність підстав для прийняття рішення щодо можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності платника податків, що надав повідомлення про неможливість вивезення первинних документів.

Не погодившись із прийняттям контролюючим органом рішення про відмову у застосування положень п.п. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України).

Відповідно до визначенням, наведеними у підпунктах 14.1.36 та 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 20.1.4 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п. 78.1.8 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до положень пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв`язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених статтею 200 цього Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з положеннями пунктів 6.2, 6.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88) первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, що пройшли обробку, бухгалтерська та інша звітність до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерській службі у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Зберігання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, що пройшли обробку і були підставою для складання звітності, а також бухгалтерської та іншої звітності, оформлення і передачу їх до архіву забезпечує головний бухгалтер підприємства, установи або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Водночас, як виключення із загального правила, відповідно до положень пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов`язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.

Обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов`язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.

Зі змісту пп.69.28 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України вбачається запровадження законодавцем двох окремих та самостійних процедур, ініціювання яких зацікавленою особою, платником податків, призводить до виникнення або тимчасової перешкоди/перепони у здійснені заходів податкового контролю у вигляді документальних перевірок (повідомлення про неможливість пред`явлення первинних документів через неможливість вивезення первинних документів зумовлює виникнення мораторію на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів), або до виникнення постійної перешкоди/перепони у здійснені заходів податкового контролю у вигляді документальних перевірок (повідомлення про неможливість пред`явлення первинних документів через втрату первинних документів зумовлює виникнення абсолютної у часі заборони на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів).

Так, у зв`язку з тим, що в Україні Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" оголошено воєнний стан, з метою забезпечення прав і обов`язків платників податків протягом цього періоду, Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", який набрав чинності 07 березня 2022 року, доповнено підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України пунктом 69, згідно з яким установлено тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, здійснювати справляння податків і зборів з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті, який підлягає застосуванню у редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 69.2-2 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення, а саме безпечного:

доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування таких платників податків;

доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та до іншої інформації, пов`язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв`язку з виникненням обставин, зазначених у цьому підпункті, або у зв`язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 цього пункту, та/або за вмотивованою заявою платника податків, зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк. Не підлягають зупиненню документальні перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України), 78.1.8 (в частині декларування бюджетного відшкодування), 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Відтак, підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України також установлено дві обставини, за яких до платника податків можуть бути застосовані визначені вказаним підпунктом спеціальні правила: втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів та/або неможливість вивезення первинних документів в зв`язку із знаходженням їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022р. на території України введено воєнний стан, який не скасований і на теперішній час.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ключовим аспектом застосування положень пп.69.28 п.69 підр.10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України є саме провадження платником податків діяльності на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, внаслідок чого останні не можуть пред`явити первинні документи, і для реалізації положень підпункту 69.28 пункт 69 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України законодавцем встановлено такий алгоритм дій платника податків: подання платником до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів; зазначення в повідомленні обставин, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Тобто, обов`язком платника податків є зазначення обставин, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, загальний перелік первинних документів.

З аналізу змісту поданого позивачем у справі відповідачу повідомлення встановлено, що ним подано контролюючому органу повідомлення, в якому зазначено про неможливість вивезення первинних документів із зазначенням відповідних підстав, визначених наведеними вище нормами права; зазначені податкові періоди та загальний перелік таких первинних документів, відтак позивачем дотримано вимоги підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

Надаючи оцінку підставам, за якими контролюючим органом відмовлено позивачу у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "УКРРЕМСЕРВІС" зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за кодом згідно з ЄДРПОУ 30809646, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Полтавській області, 1603 - Головне управління ДПС у Полтавській області, Кременчуцька державна податкова інспекція (основне місце обліку) з 01.06.2016 року по теперішній час (Кременчуцька територіальна громада, UA53020110000092487), що не заперечується сторонами.

07.06.2023 позивачем до контролюючого органу направлено заяву про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП, а саме повідомлено про склад, що знаходиться за адресою: Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Фестивальна, буд. 5.

30.06.2025 позивачем направлено ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення № 143 про неможливість вивезення первинних документів за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 через їх фактичну втрату відповідно до пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у зв`язку з тим, що 24.04.2024 приблизно о 10:36 відбулися 3 ракетні удари по м. Добропілля Донецької області в результаті яких було знищено пожежею складські приміщення за адресою: вул. Фестивальна, 5, м. Добропілля, Донецької області де зберігались вказані первинні документи ТОВ "УКРРЕМСЕРВІС".

На підтвердження вказаного позивачем до контролюючого органу було надано: Наказ № ОД-3/1 від 03.01.2019, акти приймання передачі документів до архіву підприємства від 09.04.2020, від 14.06.2021, від 28.06.2022, від 05.05.2023, акт комісійного обстеження об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 03.05.2024, акт ДСНС про пожежу від 27.04.2024.

З приводу зазначення контролюючим органом про відсутність відомостей про об`єкти оподаткування, які використовувались у діяльності ТОВ "УКРРЕМСЕРВІС" (нежитлове приміщення за адресою : Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Фестивальна, буд. 5 за період з 01.01.2019 по 31.12.2022), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 63.1 ст. 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до п. 63.3 цієї ж статті з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об`єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Для здійснення податкового контролю за місцем розташування як платника податків, так і об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011р. №1588 (далі - Порядок №1588).

Відповідно до п. 8.1 Порядку №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Пунктом 8.2 Порядку №1588 передбачено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування, і метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо), таке повідомлення подається до органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування.

Аналіз наведених вище норм дає можливість зробити висновок про те, що повідомлення за формою №20-ОПП є складовою облікових даних платника податків, оскільки стосується об`єктів оподаткування та/або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, щодо яких здійснюється податковий контроль, і з урахуванням положень п 117.1 ст. 117 ПК України, неподання платником податків повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП є підставою для застосування до такого платника штрафних санкцій, але жодним чином не впливає на ведення господарської діяльності, та не може свідчити про те, що за адресою, яка не зазначена платником податків у повідомленні за формою № 20-ОПП таким платником податків не проводилась господарська діяльність і жодним чином не може спростовувати факту зберігання первинних документів на такому об`єкті.

Крім того, матеріали справи не містить пояснень яких саме документів не вистачило податковому органу для прийняття рішення у застосуванні ТОВ "УКРРЕМСЕРВІС" положень пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 20.1.3 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали щодо платників податків.

Проте, жодних дій з метою перевірки зазначених у повідомленні фактів шляхом направлення запитів ГУ ДПС не було здійснено.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до порушення принципу юридичної визначеності.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen V. Finland), № 37801/97, від 01 липня 2003 року, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до частини 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Проте, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не було доведено правомірності прийняття свого рішення, що є предметом оскарження у цій справі та не надано оцінки всім доводам заявника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №23688/6/16-31-07-08-06 від 01.08.2025 про відмову у застосуванні положень п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо ТОВ "УКРРЕМСЕРВІС", є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Полтавській області застосувати до ТОВ УКРРЕМСЕРВІС встановлені пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу XX Перехідні положення Податкового Кодексу України спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності за податкові (звітні) періоди з 01.01.2019 по 31.12.2022 за повідомленням ТОВ УКРРЕМСЕРВІС вих. 143 від 30.06.2025 та винести відповідне рішення, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд зазначає, що дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року № 509/1350/17 сформовано висновок про те, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У дослідженому випадку судом надавалась оцінка правомірності розгляду заяви від 30.06.2025 №143 про застосування положень п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо ТОВ "УКРРЕМСЕРВІС" та відповідно прийняття рішення за результатами такого розгляду в межах мотивів, наведених відповідачем у такому рішенні. Виходячи з предмету доказування у цій справі, суд не досліджував чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов.

Відтак, суд вважає за можливе відмовити у задоволені позовних вимог в цій частині.

Однак, для належного способу захисту прав позивача, керуючись статтями 9, 90, 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області повторно розглянути заяву позивача про застосування положень п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо ТОВ "УКРРЕМСЕРВІС", з урахуванням висновків суду.

Щодо позовних вимог з приводу визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області щодо розгляду заяви ТОВ УКРРЕМСЕРВІС вих. № 144 від 30.06.2025 про зупинення податкової перевірки та зобов`язання відповідача прийняти рішення згідно підпункту 69.2-2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України про зупинення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ УКРРЕМСЕРВІС, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом, відповідно до п. 69.2-2 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення, а саме безпечного:

доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування таких платників податків;

доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та до іншої інформації, пов`язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв`язку з виникненням обставин, зазначених у цьому підпункті, або у зв`язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 цього пункту, та/або за вмотивованою заявою платника податків, зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк. Не підлягають зупиненню документальні перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України), 78.1.8 (в частині декларування бюджетного відшкодування), 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Аналізуючи вищевказані положення ПК України, суд звертає увагу позивача про те, що у зв`язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 цього пункту та/або за вмотивованою заявою платника податків, документальні перевірки зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, а не рішенням як помилково вважає позивач.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до контролюючого органу заяву про зупинення податкової перевірки, яка не може бути завершена у зв`язку з поданням платником податків повідомлення відповідно до пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 30.06.2025 № 144.

Відповідачем прийнято наказ від 07.07.2025 № 2213-П яким перенесено з 07.07.2025 проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "УКРРЕМСЕРВІС" (код 30809646) з питань правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ "ЕКСПО-СВ" (код 40792880) за березень 2019 року; ТОВ "ЛПВ КОМПАНІ" (код 42498737) за листопад 2019 року; ТОВ "ФІРМА ЛІВАНТ" (код 43154632) за лютий 2020 року; ТОВ "ФЛОР-ФЕЛ" (код 43261112) за листопад 2020 року, травень 2021 року; ТОВ "ІЗІ ЦЕНТР" (код 44088875) за червень 2021 року до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених строків пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач прийнявши наказ від 07.07.2025 № 2213-П діяв в межах п. 69.2-2 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, а отже підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРЕМСЕРВІС" підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 12112,00 грн /а.с.9/.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРЕМСЕРВІС" (вул. Софіївська, буд. 36-Б, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 30809646) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП:44057192) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №23688/6/16-31-07-08-06 від 01.08.2025 про відмову у застосуванні положень п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРЕМСЕРВІС".

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРЕМСЕРВІС" про застосування положень п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРЕМСЕРВІС", з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП: 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРРЕМСЕРВІС" (вул. Софіївська, буд. 36-Б, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 30809646)) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України.

Суддя І.Г. Ясиновський