Рішення № 137313692, 11.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26714/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О.,

при секретарі Сидоренко Ю.С.,

за участю представника відповідача Лиходій О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої ради правосуддя Усика Григорія Івановича про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови Вищої ради правосуддя Усика Григорія Івановича, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя Усика Г. І., який перебуваючи на посаді керівника колегіального органу, за відсутності безпосереднього керівника, у порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» при наявність у нього реального та потенційного конфлікту інтересів не виконав обов`язок встановлений ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та не звернувся не пізніше наступного робочого дня з повідомленням до Національне агентство з питань запобігання корупції про наявний конфлікт інтересів, щодо розгляду моєї заяви надісланої до ВРП від 07.07.2024;

- визнати протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя Усика Г. І., який перебуваючи на посаді керівника колегіального органу, за відсутності безпосереднього керівника, у порушення ст. 30 Закону України «Про запобігання корупції» при наявність у нього реального та потенційного конфлікту інтересів (відповідач у справі 420/31125/23 про стягнення моральної шкоди та визнання протиправними дій та бездіяльності) не залучив до прийняття рішення та відповідних дій інших працівників Вищої ради правосуддя;

- визнати протиправними дії Голови Вищої ради правосуддя Усика Г. І., який перебуваючи на посаді керівника колегіального органу, за відсутності безпосереднього керівника, у порушення ст. ст. 28, 29, 30 Закону України «Про запобігання корупції» при наявність у нього реального та потенційного конфлікту інтересів не вжив відповідні заходи, щодо врегулювання реального та потенційного конфлікту інтересів, розглянув мою заяву від 07.07.2024 на свою бездіяльність і відмовив мені у задоволені заяви листом за № 23728/0/9-24 від 02.08.2024.

Ухвалою суду від 06.02.2026 прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме:

- визнати протиправними дії члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 13.02.2025, щодо розгляду скарги позивача від 13.02.2025 зареєстрованої ВРП 13.02.2025 за № 695/0/6-25 у порушення ст. 28, 29, 30 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у зв`язку із розглядом судових справ № 420/31125/23, № 420/3931/24, № 420/7564/24, № 420/34098/24, № 420/26714/24 у яких він є відповідачем і третьою особою;

- стягнути з члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 350000 грн заподіяну протиправними діями, щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 13.02.2025 у конфлікті інтересів, у зв`язку із розглядом судових справ № 420/31125/23, № 420/3931/24, № 420/7564/24, № 420/34098/24, № 420/26714/24.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 07.07.24 звернувся до відповідача із заявою у якій повідомив про наявний реальний та потенційний конфлікт інтересів у зв`язку із розглядом справи № 420/31125/23 у якій відповідачем є голова Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 .

Відповідач особисто розглянув заяву від 07.07.2024 та надав відповідь №23728/0/9-24 від 02.08.24 про відмову у задоволенні заяви щодо прискорення розгляду дисциплінарних скарг та врегулюванню конфлікту інтересів, а також провів перевірку заяви про прискорення від 22.06.2024, та листом №2165/0/9-24 від 03.07.2024 та повідомив про відмову у її задоволенні.

Звертає увагу, що у відповідності до частини 5 статті 22 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та статті 28 Закону №1700-VII, безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Таким чином відповідач, який є керівником колегіального органу у відповідності до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» при наявності у нього конфлікту інтересів має обов`язок не пізніше наступного робочого дня повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про наявний конфлікт інтересів.

Враховуючи наявність у Верховному Суді справи №990/146/23 та справи №420/31125/23 відповідач не мав права вчиняти дії та приймати рішення в умовах конфлікту інтересів, зокрема визначати резолюцією розгляд заяв від 22.06.2024, 07.07.2024, а повинен був залучити до виконання дій та прийняття рішень заступників.

Вважає порушеними право на життя та здоров`я, відпочинок, вільно обирати собі працю та відпочинок (пенсію), вільно обирати працю та займатись політичною діяльністю, право на постійний догляд за невиліковним тяжко хворим батьком позивача, на спілкування, виховання, захист неповнолітнього сина, повагу до приватного та сімейного життя, отримання довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням роботи на адміністративній посаді, на виїзд за межі України для отримання медичної допомоги, а також права власності.

11.04.2025 відповідачу розподілено матеріали №291/0/6-23 зареєстровані Вищою радою правосуддя 11.04.2023 по заяві від 11.04.2023 про звільнення позивача у відставку. 13.02.2025 відповідно розподілено матеріали №695/0/6-25 зареєстровані Вищою радою правосуддя 13.02.2025 по скарзі від 13.02.2025 на рішення першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя №170/1дп/15-25 від 03.02.2025. 03.03.2025 відповідно до реєстру автоматизованого розподілу матеріалів Вищої ради правосуддя відповідачу розподілено матеріали №695/3/6-25 зареєстровані Вищою радою правосуддя 03.03.2025 по скарзі від 13.02.2025 на рішення першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя №170/1дп/15-25 від 03.02.2025.

Позивач вважає, що перебуваючи у конфлікті інтересів у зв`язку із розглядом справ №420/31125/23, №420/3931/24, №420/7564/24, №420/34098/24 відповідач ухвалою № 3138/0/18-25 від 29.08.2025 розглянув заяву (вх. № 695/2/6-25) про поновлення строку на оскарження та скаргу (вх. № 695/3/6-25) на рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 03.02.2025 №170/1дп/15-25 та залишив без розгляду та повернув позивачу.

Таким чином, на думку позивача, відповідач розглядає заяви та звернення щодо протиправних дій та бездіяльності відносно себе та надає відповіді порушуючи вимоги ст.ст. 28, 29, 30 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», та присягу члена Вищої ради правосуддя.

Крім того, розгляд скарги від 13.02.2025 на рішення першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя №170/1дп/15-25 від 03.02.2025 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності навмисно не передається до Секретаріату Вищої ради правосуддя, не призначається до розгляду та не вноситься до проекту порядку денного пленарного засідання Вищої ради правосуддя.

На думку позивача, інформацією зазначеною у листі Секретаріату Вищої ради правосуддя №20672/0/9-25 від 23.10.2025 відповідач фактично визнав розгляд попередніх звернень із порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції»

Позивач постійно переживає через розгляд у конфлікті інтересів скарги від 13.02.2025 на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя №170/1дп/15-25 від 03.02.2025 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з чим погіршується його стан здоров`я.

У відзиві відповідач зазначає, що на виконання та у строки визначені Законом України «Про звернення громадян», звернення позивача розглянуто та надано обґрунтовану відповідь 02.08.2025 за вих. № 23728/0/9-24. Відповідач здійснював усі необхідні дії у межах своїх повноважень, передбачених Конституцією та законами України, для розгляду дисциплінарних скарг і заяв про звільнення, дотримуючись встановлених процедур. Спірні питання не належать до компетенції Голови Вищої ради правосуддя, оскільки перебували у стадії розгляду дисциплінарним палатами.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя за результатами розгляду об`єднаної дисциплінарної справи, відкритої за скаргами ОСОБА_3 (вх. № М-6/23/7-22) та ОСОБА_4 (вх. № Ч-1059/1/7-22), ухвалила рішення від 03.02.2025 № 170/1дп/15-25 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Скарги ОСОБА_1 на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 03.02.2025 № 170/1дп/15-25 (вх. № 695/0/6-25, № 695/1/6-25 від 13.02.2025) перебувають у провадженні члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , який здійснює підготовку до розгляду матеріалів за скаргами.

Водночас, окремі процедурні дії чи етапи дисциплінарного провадження, зокрема підготовка матеріалів, перевірка скарги, формування висновків тощо, не є самостійними управлінськими рішеннями та не створюють для позивача безпосередніх правових наслідків. Такі дії є складовими єдиного дисциплінарного процесу та не можуть бути самостійним предметом судового контролю.

У додаткових поясненнях позивач зазначає, що вищезазначені порушення призвели до спричинення матеріальної і моральної шкоди, погіршення стану здоров`я, про що позивач неодноразово повідомляв Вищу раду правосуддя та Голову Вищої ради правосуддя.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 28.08.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі, ухвалою суду від 07.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, ухвалою суду від 06.02.2026 прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, ухвалою суду від 02.03.2025 визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22.06.2024 позивач звернувся до Вищої ради правосуддя із заявою у якій просив прискорити розгляд скарг зареєстрованих Вищою радою правосуддя: 28.08.2021 № М-3948/49/7-21 дисциплінарна скарга ОСОБА_3 від 27.08.2021; 12.05.2022 № М-6/16/7-22 дисциплінарна скарга ОСОБА_3 від 12.05.2022; 17.05.2022 № М-6/23/7-22 дисциплінарна скарга ОСОБА_3 від 15.05.2022; 01.06.2022 № М-999/4/7-22 дисциплінарна скарга ОСОБА_3 від 01.06.2022; 09.06.2022 № Ч-1059/1/7-22 дисциплінарна скарга ОСОБА_4 від 09.06.2022; 04.05.2023 № 362/0/6-23 скарга ОСОБА_5 від 26.04.2023,

Також позивач просив повідомити прізвища членів Вищої ради правосуддя, яким розподілено скарги: від 01.06.2022 № М-999/4/7-22 дисциплінарна скарга ОСОБА_3 від 01.06.2022; від 09.06.2022 № Ч-1059/1/7-22 дисциплінарна скарга ОСОБА_4 від 09.06.2022; від 04.05.2023 № 362/0/6-23 скарга ОСОБА_5 від 26.04.2023 (т. 1 а.с. 21-23)

03.07.2024 Головою Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 надано відповідь у якій повідомлено, що за протоколами автоматизованого розподілу справ між членами Вищої ради правосуддя від 7, 16 та 28 листопада 2023 дисциплінарні скарги ОСОБА_3 (вх. № М-3948/49/7-21, № М-999/4/7-22) передано для попередньої перевірки членам Вищої ради правосуддя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а дисциплінарні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (вх. № Ч-1059/1/7-22, № 362/0/6-23) - членам Вищої ради правосуддя ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .

Також повідомлено, що за протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 15.11.2023 дисциплінарну скаргу вх. № М-6/16/7-22 передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя ОСОБА_9 , а дисциплінарну скаргу (вх. № М-6/23/7-22) - члену Вищої ради правосуддя ОСОБА_10 (т.1 а.с. 24-25)

07.07.24 позивач звернувся до Вищої ради правосуддя із заявою у якій просив повідомити, про те, чи звертався Голова Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 у відповідності до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» до Національного агентства із запобігання корупції чи іншого визначеного законом органу або колегіального органу про вжиття заходів врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів при вирішенні звернення від 22.06.2024.

У заяві позивач просив прискорити розгляд скарг зареєстрованих Вищою радою правосуддя: 28.08.2021 № М-3948/49/7-21 дисциплінарна скарга ОСОБА_3 від 27.08.2022, 12.05.2022 № М-6/16/7-22 дисциплінарна скарга ОСОБА_3 від 12.05.2022, 17.05.2022 № М-6/23/7-22 дисциплінарна скарга ОСОБА_3 від 15.05.2022, 01.06.2022 № М-999/4/7-22 дисциплінарна скарга ОСОБА_3 від 01.06.2022, 09.06.2022 № Ч-1059/1/7-22 дисциплінарна скарга ОСОБА_4 від 09.06.2022, 04.05.2023 № 362/0/6-23 скарга ОСОБА_5 від 26.04.2023, та повідомити наявність ухвал про продовження строку попередньої перевірки по даних скаргах (т. 1 а.с. 12-14)

02.08.24 Головою Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 надано відповідь №23728/0/9-24 та повідомлено, що з 19.10.2023 у зв`язку з ухваленням законів України від 06.09.2023 № 3378-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України, щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», від 09.08.2023 № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України, щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів» дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя відновлено.

19.10.2023 Вища рада правосуддя ухвалила рішення №997/0/15-23 про відновлення з 01.11.2023 розподілу скарг щодо дисциплінарного проступку судді та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора, розподіл яких зупинено рішенням Вищої ради правосуддя від 05.08.2021 №1809/0/15-21.

Також повідомлено, що за протоколами автоматизованого розподілу справ між членами Вищої ради правосуддя від 7,16 та 28 листопада 2023 дисциплінарні скарги ОСОБА_3 (вх. № М-3948/49/7-21 та № М-999/4/7-22) передано для попередньої перевірки членам Вищої ради правосуддя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дисциплінарну скаргу ОСОБА_5 (№ 362/0/6-23) - члену Вищої ради правосуддя ОСОБА_6 .

За протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя 16.11.2023 дисциплінарну скаргу ОСОБА_4 (вх. № Ч-1059/1/7-22) передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя ОСОБА_8 .

За протоколами автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 15.11.2023 дисциплінарну скаргу ОСОБА_3 (вх. № М-6/16/7-22) передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя ОСОБА_9 , дисциплінарну скаргу ОСОБА_3 (вх. № М-6/23/7-22) - члену Вищої ради правосуддя ОСОБА_10 .

Підстави для звернення Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 відповідно до статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» до Національного агентства з питань запобігання корупції чи до іншого визначеного законом органу до колегіального органу під час виконання повноважень щодо розгляду звернення позивача від 22.06.2024, відсутні, та відповідні заходи не вживались.

Щодо прискорення розгляду дисциплінарних скарг та надання інформації Вищою радою правосуддя повідомлено, що ухвалою від 18.07.2024 №2240-0-15-24 об`єдно дисциплінарну справу відкриту за скаргою ОСОБА_3 , із дисциплінарною справою відкритою за скаргою ОСОБА_4 в одну дисциплінарну справу та передано на розгляд Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (т. 1 а.с. 15-20)

Як убачається з матеріалів справи, 07 липня 2024 року позивач звернувся до ВРП із заявою, в якій, зокрема, просив:

- повідомити, чи звертався відповідно до статті 28 Закону №1700-VII Голова ВРП Усик Г.І. до НАЗК чи іншого визначеного Законом органу або колегіального органу, під час виконання повноважень, у якому виник конфлікт інтересів при розгляді звернення позивача від 22 червня 2024 року;

- повідомити, які заходи відповідно до статті 28 Закону №1700-VII щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів вживав Голова ВРП Усик Г.І. при вирішення звернення позивача від 22 червня 2024 року;

- вжити заходи щодо усунення порушень статті 49 Закону №1798-VIII та підпункту 13.8 Регламенту ВРП щодо строків розгляду та прискорити розгляд наведених у цій заяві скарг, зареєстрованих ВРП;

- повідомити, чи постановлялися обґрунтовані ухвали відповідно до підпункту 13.8 Регламенту ВРП членами ВРП, її Дисциплінарними палатами щодо продовження строку попередньої перевірки по зазначеним у заяві дисциплінарним скаргам.

Листом від 02.08.2024 року №23728/0/9-24 за підписом Голови ВРП Усика Г.І. позивачеві було надано відповідь на вказану заяву.

У постанові від 11.09.2025 Верховний Суд дійшов висновку, та саме з розглядом відповідачем вказаної заяви позивач пов`язує звернення до суду.

Таким чином, ключовим питанням, яке порушує позивач перед судом у даній справі, стосується законності розгляду його звернення (заяви від 07.07.2024)

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд у рішенні від 25.11.1997 зазначив, що стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, і встановлюють принцип, відповідно до якого в суді можуть оскаржуватися будь-які рішення, дії та бездіяльність. Тим самим створено механізм реалізації конституційного права особи на судовий захист прав і свобод людини і громадянина. Конституцією України гарантовано і забезпечено кожній людині і громадянину право на звернення до суду за захистом своїх прав чи свобод (частина дев`ята пункту 2 Рішення Конституційного Суду України від 25.11.1997).

За змістом статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян».

Зважаючи на наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України, у розглядуваному випадку позивач не позбавлений права ставити перед адміністративним судом питання законності розгляду відповідачем його звернення (заяви) від 07.07.2024.

Разом з тим, статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Отже, заява позивача про надання інформації і є заявою, адресованою Вищій ради правосуддя та спрямованою на реалізацію права позивача на отримання інформації з приводу розгляду його скарги.

Суд зазначає, що на заяву позивача з приводу отримання інформації про розгляд скарги поширюються дія Закону України «Про звернення громадян».

У відповідності до частини першої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно частини четвертої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів (частина перша статті 20 Закону України «Про звернення громадян»).

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, серед іншого: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

За таких обставин, враховуючи положення Закону України «Про звернення громадян», суд дійшов висновку, що отримавши заяву позивача про надання інформації щодо розгляду скарги, у відповідача виник обов`язок протягом 30 днів розглянути відповідну заяву та прийняти обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Враховуючи, що заява позивача від 07.07.2024 про надання інформації була розглянута відповідачем та позивачу листом від 02.08.24 № 23728/0/9-24 надано інформацію у повному обсязі та повідомлено про відсутність підстав для звернення Голови Вищої ради правосуддя Усика Г.І. відповідно до статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» до Національного агентства з питань запобігання корупції, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних в вимог, а саме:

визнання протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя Усика Г. І., який перебуваючи на посаді керівника колегіального органу, за відсутності безпосереднього керівника, у порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» при наявність у нього реального та потенційного конфлікту інтересів не виконав обов`язок встановлений ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та не звернувся не пізніше наступного робочого дня з повідомленням до Національне агентство з питань запобігання корупції про наявний конфлікт інтересів, щодо розгляду ОСОБА_1 заяви надісланої до ВРП від 07.07.2024;

визнання протиправною бездіяльність Голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 , який перебуваючи на посаді керівника колегіального органу, за відсутності безпосереднього керівника, у порушення ст. 30 Закону України «Про запобігання корупції» при наявність у нього реального та потенційного конфлікту інтересів (відповідач у справі 420/31125/23 про стягнення моральної шкоди та визнання протиправними дій та бездіяльності) не залучив до прийняття рішення та відповідних дій інших працівників Вищої ради правосуддя;

визнання протиправними дії Голови Вищої ради правосуддя Усика Г. І., який перебуваючи на посаді керівника колегіального органу, за відсутності безпосереднього керівника, у порушення ст. ст. 28, 29, 30 Закону України «Про запобігання корупції» при наявність у нього реального та потенційного конфлікту інтересів не вжив відповідні заходи, щодо врегулювання реального та потенційного конфлікту інтересів, розглянув заяву ОСОБА_1 від 07.07.2024 на свою бездіяльність і відмовив мені у задоволені заяви листом за № 23728/0/9-24 від 02.08.2024;

визнання протиправними дії члена Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 13.02.2025, щодо розгляду скарги позивача від 13.02.2025 зареєстрованої ВРП 13.02.2025 за № 695/0/6-25 у порушення ст. 28, 29, 30 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 33 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у зв`язку із розглядом судових справ № 420/31125/23, № 420/3931/24, № 420/7564/24, № 420/34098/24, № 420/26714/24 у яких він є відповідачем і третьою особою.

Також, враховуючи, що вимога про відшкодування моральної та матеріальної шкоди є похідною від основної вимоги, відносно якої встановлено відсутність порушеного права, тому в задоволенні позову в цій частині також слід відмовити.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 242-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Голови Вищої ради правосуддя Усика Григорія Івановича (04050, м. Київ, вул. Студентська, 12-а, ЄДРПОУ 00013698) про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.06.2026

Суддя Олександр ХУРСА

.