Ухвала суду № 137313603, 11.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16785/26

УХВАЛА

11 червня 2026 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна, розглянувши матеріали адміністративного позову:

Обслуговуючого кооперативу «Житловобудівельний кооператив «ПРИБЕРЕЖНИЙ 17» (адреса: Україна, 65496, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Чорноморка, район Безим`яної балки, ЄДРПОУ 25424646 ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2, тел. 0487144249)

до: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 )

третя особа: Обслуговуючий кооператив «Житловобудівельний кооператив «ПРОСТРАНСТВО» (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Святослава Караванського, буд. 22, ЄДРПОУ 43376403)

про: визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Обслуговуючого кооперативу «Житловобудівельний кооператив «ПРИБЕРЕЖНИЙ 17» до ОСОБА_1 , третя особа: Обслуговуючий кооператив «Житловобудівельний кооператив «ПРОСТРАНСТВО», в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_3 від 30 березня 2026 року;

- зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича (РНОКПП: НОМЕР_1 ) скасувати обтяження у вигляді арешту на речове право забудови земельної ділянки (суперфіцій) площею 0,6407 га, кадастровий номер 5110136900:50:019:0013, розташованої за адресою: Одеська область, м. Одеса, село Чорноморка, район Безим`яної балки , що зареєстроване на підставі про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_4 від 30 березня 2026 року та скасувати інші заходи, вжиті під час примусового виконання щодо майна ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ПРИБЕРЕЖНИЙ 17» (Код ЄДРПОУ: 25424646).

Перевіривши матеріали позовної заяви, вбачається необхідним відмовити у відкритті провадження у цій справі, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

За приписами частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до частин першої та другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не оскаржується правомірність накладення арешту на нерухоме майно позивача. У позові позивач вказує на те, що наявність арешту на належне майно перешкоджає йому вільно розпоряджатися своїм правом власності.

З наданих доказів та змісту позову вбачається, що на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович від 30 березня 2026 року у НОМЕР_3 про опис та арешт майна (коштів) боржника (обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство») було зареєстровано заборону на речове право забудови земельної ділянки (суперфіцій) площею 0,6407 га, кадастровий номер 5110136900:50:019:0013, розташованої за адресою: Одеська область, м. Одеса, село Чорноморка, район Безим`яної балки.

Власником Земельної ділянки є Обслуговуючий кооператив «Житловобудівельний кооператив «Прибережний 17» (надалі - позивач або ОК «ЖБК «Прибережний 17»), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 245220632 від 19.02.2021.

Велика Палата Верховного Суду, а також Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово указував, що адміністративною справою у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Водночас, частиною першою 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (статті 2 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2019 у справі №826/16025/18, звертала увагу, що згідно з частиною другою статті 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Зі змісту позовної заяви убачається, що позивач просить скасувати арешт, накладений на його майно, та скасувати таке обтяження в реєстрі.

Таким чином, спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби (у тому числі із її посадовими і службовими особами), з приводу зняття арешту з майна, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися судами господарської юрисдикції в порядку господарського судочинства.

Аналогічний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 22.08.2018 у справі №658/715/16-ц (провадження № 14-299цс18), від 13.03.2019 у справі № 815/615/16-ц (провадження № 11-1037апп18) та підтриманий у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №820/5502/17.

Так, частиною першою статті 59 Закону № 1404-VIII передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Водночас стаття 339-1 ГПК України передбачає право сторони виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги, що обраний позивачем спосіб судового захисту зводиться до зняття арешту із майна, то цей спір не є публічно-правовим в розумінні положень КАС України.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вищевказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, які викладені у постанові від 15.02.2024 по справі №140/26445/23.

При цьому, за правилами ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житловобудівельний кооператив «ПРИБЕРЕЖНИЙ 17», оскільки остання не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись відповідним господарським судом в порядку господарського судочинства.

Керуючись ст. 2, 19, 170, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житловобудівельний кооператив «ПРИБЕРЕЖНИЙ 17» до ОСОБА_1 , третя особа: Обслуговуючий кооператив «Житловобудівельний кооператив «ПРОСТРАНСТВО» про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу право звернутись з даним позовом до господарського суду в порядку господарськогого судочинства.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА