Рішення № 137313217, 11.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2405/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не нарахування та невиплати мені середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.12.2024 року по 06.06.2025 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення зі служби цивільного захисту відповідно;

- зобов`язати 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити мені середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.12.2024 року по 06.06.2025 року у сумі 121594,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.11.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/4800/25 на розрахунковий рахунок позивача була нарахована сума індексації грошового забезпечення. Позивач стверджує, що відповідач не нарахував та не виплатив середній заробіток за час несвоєчасної виплати суми індексації грошового забезпечення. Враховуючи несвоєчасне проведення повного розрахунку при звільненні, позивач вважає, що має право на виплату середнього грошового забезпечення з урахуванням перерахованої індексації грошового забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку.

Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 04.02.2026 року позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 12.02.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що підстав для задоволення позовних вимог немає з огляду на таке.

Відповідач зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки на день звільнення 06.12.2024 року з Позивачкою проведено остаточний розрахунок та здійснено виплати у межах чинного правового регулювання грошового забезпечення осіб служби цивільного захисту. Виплати, які здійснювалися у 2025 році, були виконанням судових рішень, що набрали законної сили (справи 420/4797/25 та 420/4800/25), а отже не є затримкою розрахунку при звільненні у сенсі ст. 116 117 КЗпП України. Навіть у разі якщо розглядати наявність підстав для застосування ст.117 КЗпП України, розмір можливого відшкодування підлягає обов`язковій оцінці на співмірність і може бути зменшений (підхід ВП ВС і Постанова ВС від 19.11.2025), а також не може перевищувати 6 місяців після 19.07.2022. Позивачка наказом ГУ ДСНС України в Одеській області від 06.12.2024 № 970- НК/6033 була звільнена зі служби цивільного захисту. Відповідачем здійснювалися нарахування та виплати, пов`язані із звільненням, відповідно до Постанови КМУ № 704 та відомчих актів щодо порядку виплати грошового забезпечення особам служби цивільного захисту зокрема, Інструкції, затвердженої наказом МВС № 623.

Виплати, здійснені Відповідачем у 2025 році, напряму пов`язані з виконанням рішень у справах 420/4797/25 та 420/4800/25. Такі суми є наслідком судового визначення, виникли як обов`язок до виплати після набрання законної сили рішеннями судів та ніяк не можуть кваліфікуватися як прострочені виплати при звільненні у сенсі ст. 116 117 КЗпП України.

Позивачка просить стягнути 121 594,20 грн. як повний середній заробіток за 6 місяців, не доводячи які саме належні при звільненні суми не були виплачені саме у строки ст. 116 КЗпП, чи існував спір про розмір і коли він був вирішений, який розмір простроченої заборгованості та її співвідношення із заявленим середнім заробітком та чому заявлена сума є співмірною, справедливою і не призводить до непропорційних втрат державного органу.

Максимальний розмір компенсації за 6 місяців 20 377,20 ? 6 = 122 263,20 грн. Саме таку суму теоретично може бути заявлено при повному застосуванні ст .117 КЗпП. У день звільнення (06.12.2024): загальна сума нарахованого та виплаченого грошового забезпечення - 299 306,00 грн. невиплачена сума = 0 грн. Отже, відсутній сам предмет застосування ст. 117 КЗпП України. Верховний Суд у Постанові по справі № 200/3661/24 від 19.11.2025 зазначає, що розмір відшкодування визначається пропорційно частці невиплачених сум. Таким чином, заявлений позивачем період з 07.12.2024 року по 06.06.2025 року не може вважатися періодом затримки у розумінні ст. 117 КЗпП України, а вимога про стягнення 6 місячного середнього заробітку є безпідставною.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу у 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області.

Рішенням Одеського кружного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі № 420/4800/25 Позов ОСОБА_1 до 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Зобов`язано 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року, виходячи з фіксованої величини 4040,71 грн. в загальній сумі 234 361,18 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Визнано протиправною бездіяльність 6 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 року по 06.12.2024 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.

Зобов`язано 6 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 06.12.2024 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

28 листопада 2025 року на виконання рішення Одеського кружного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі № 420/4800/25 на розрахунковий рахунок позивача була нарахована сума індексації грошового забезпечення, що підтверджується платіжною інструкцією 1396.

При цьому відповідач не нарахував та не виплатив середній заробіток за час несвоєчасної виплати суми індексації грошового забезпечення.

Позивач вважає протиправним ненарахування та невиплату йому середнього заробітку за час несвоєчасної виплати суми індексації грошового забезпечення у повному обсязі протиправними, у зв`язку із чим звернувся до суду із позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст.117 КЗпП України (в редакції, чинній на момент проведення остаточного розрахунку) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою ст.117 КЗпП України.

Оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.

Суд звертає увагу, що правовідносини, які регулюються ст.117 КЗпП України, пов`язані із недотриманням роботодавцем свого обов`язку провести повний розрахунок з працівником при звільненні.

Отже, момент виникнення таких правовідносин пов`язаний із днем звільнення, у який роботодавець не провів виплати всіх належних працівникові сум при звільненні.

Верховний Суд у постанові від 01.05.2024 в справі №140/16184/23 зазначив, що незважаючи на визначення приписами ст.117 КЗпП України невиплачених працівнику сум як оспорюваних та неоспорюваних, ця обставина не впливає на дату виникнення спірних правовідносин, оскільки вони прямо пов`язані з обов`язком роботодавця розрахуватися з працівником у строк, встановлений приписами ст.116 КЗпП України, яким переважно є день звільнення.

Отже, датою виникнення правовідносин врегульованих ст.117 КЗпП України у цій справі, є 19.04.2023 - наступний день після звільнення позивача із займаної посади.

Порядок обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі по тексту - Порядок №100, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно абз.3 п.2 Порядку №100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до абз.1 п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з абз. 2 п. 7 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 року № 260, середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.

Враховуючи вищевикладені положення, при обчисленні розміру середньоденного грошового забезпечення військовослужбовця, суд виходить з числа відпрацьованих календарних днів за цей період.

Судом встановлено, що позивач 06.12.2024 позивача звільнено, остаточний розрахунок з ним всіх належних сум при звільненні, здійснений відповідачем лише 28.11.2025 на виконання рішення суду, що визнається сторонами, а періодом, протягом якого відповідач не виконував свій обов`язок щодо виплати належних позивачеві сум, є проміжок часу з 07.12.2024 (з дня, наступного за датою звільнення).

Суд зазначає, що після 19.07.2022 підлягає застосуванню ст.117 КЗпП України (в редакції Закону № 2352-IX).

Подібний підхід щодо здійснення розрахунку суми відшкодування було застосовано судом, зокрема й у справі №489/6074/23, і Велика Палата визнала його таким, що забезпечив справедливий баланс інтересів сторін: захистив право позивачки на повний розрахунок та належну компенсацію, водночас не допустив понесення роботодавцем несправедливих та непропорційних майнових втрат (пункти 116, 117 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2025 року в справі №489/6074/23).

Так, враховуючи, що позивача звільнено зі служби 06.12.2024, тобто останніми двома календарними місяцями, що передували звільненню є жовтень та листопад 2024 р.

Так, середньоденне грошове забезпечення становить 668,10 грн., що підтверджується довідкою.

Таким чином, за період затримки розрахунку з 07.12.2024 по 06.06.2025 (182 днів) середній заробіток склав 121594,20 грн.

Суд зазначає, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, визначених критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Як видно з долученої до матеріалів справи банківської виписки, позивачу 28.11.2025 відповідач на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі № 420/4800/25 здійснив виплату грошового забезпечення на загальну суму 215285,14 грн.

Відтак, суд вважає за недоцільне застосовувати принцип пропорційності, за час затримки розрахунку з урахуванням істотності частки недоплаченої суми порівняно із середнім заробітком позивача.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, про задоволення позовної вимоги, шляхом визнати протиправною бездіяльність 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.12.2024 року по 06.06.2025 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення зі служби цивільного захисту відповідно;зобов`язання 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.12.2024 року по 06.06.2025 року у сумі 121594,20 грн.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Ніни Строкатої, 41, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 39010880) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.12.2024 року по 06.06.2025 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення зі служби цивільного захисту відповідно;

Зобов`язати 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 07.12.2024 року по 06.06.2025 року у сумі 121594,20 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Н.А. Кузьменко