Ухвала суду № 137313016, 11.06.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 червня 2026 р. № 400/2773/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні звіт про виконання рішення у справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Військовій частині НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням від 19.06.2025 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року до 04.07.2022 року грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 за період з 29.01.2020 року до 04.07.2022 року провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік» станом на 01.01.2021 Законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, Законом України «Про державний бюджет на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- в решті позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного рішення 11.09.2025 року були видані виконавчі листи.

Ухвалою від 30.01.2026 року суд зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 протягом місяця з дня отримання ухвали подати звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі № 400/2773/25.

27.02.2026 року відповідач подав звіт, у якому зазначив, що військова частина провела перерахунок грошового забезпечення позивача та замовила кошти для його виконання. Після надходження грошових коштів на рахунки військової частини для виконання зазначеного рішення суду, воно буде виконано та реалізовано негайно, шляхом зарахування коштів на рахунок позивача.

Відповідач просить не наклади на командира Військової частини НОМЕР_1 штраф, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а не виконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. За такого, застосування штрафу відповідно до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» є протиправним.

14.05.2026 року від позивача надійшло заперечення на звіт про виконання судового рішення, у якій позивач просить:

- відмовити Військовій частині НОМЕР_1 у прийнятті звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі № 400/2773/25;

- накласти на керівника Військової частини НОМЕР_1 - командира Військової частини НОМЕР_1 , відповідального за виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі № 400/2773/25, штраф за невиконання рішення суду у максимальному розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 382 КАС України - у сумі сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половину суми штрафу стягнути на користь Позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), іншу половину - до Державного бюджету України;

- постановити ухвалу про продовження судового контролю за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі № 400/2773/25, в якій встановити новий строк подання Військовою частиною НОМЕР_1 звіту про виконання судового рішення - у 10-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 у строк, визначений судом, вчинити такі дії:

виправити помилки у перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01.01.2022 - 04.07.2022, застосувавши посадовий оклад за 4 тарифним розрядом у розмірі 3 850,00 грн (1,55 ? 2 481,00 грн з округленням до повних 10 грн), та перерахувати всі похідні від нього надбавки і премію;

виключити з перерахунку утримання ПДФО 18 % (17 633,32 грн) як неправомірно застосоване;

звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 з клопотанням про надання нового (скоригованого) дозволу на виконання судового рішення з урахуванням виправленого перерахунку;

подати нову (доповнюючу) заявку-розрахунок на фінансування за КЕКВ 2800, в якій врахувати повну належну до виплати ОСОБА_1 суму згідно з виправленим перерахунком (без штучного заниження);

надати Миколаївському окружному адміністративному суду новий звіт про виконання рішення з документальним підтвердженням вжитих заходів.

В обґрунтування зазначених вимог позивач зазначив, що відповідач свідомо подав заявку-розрахунок на фінансування на штучно занижену суму (92 061,66 грн), що є прямим свідченням намагання уникнути належного виконання рішення суду. Стверджує, що перерахунок від 02.05.2026 року № 1/1/310 додатково містить помилки, які знову занижують суму до виплати: непослідовне округлення посадового окладу за 4 тарифним розрядом на 01.01.2022 (? 325,46 грн) та необґрунтоване утримання ПДФО 18 % (17 633,32 грн).

Вважає, що посилання Відповідача на відсутність бюджетного фінансування та на правову позицію Верховного Суду у справі № 405/3663/13-а є неприйнятним, оскільки правова позиція ВС стосується об`єктивної відсутності фінансування, а не свідомого заниження заявки розпорядником бюджетних коштів. Та зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 не вжито всіх можливих заходів для виконання судового рішення (зокрема, не отримано новий дозвіл та не оновлено заявку у відповідності до власного ж перерахунку), що свідчить про невиконання судового рішення без поважних причин.

28.05.2026 року відповідач надав додаткові пояснення, у яких не погодилась із запереченнями позивача на звіт та зазначила, що вжила усіх необхідних і можливих заходів для виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі № 400/2773/25, так як щомісячно направляє заявку на отримання необхідних коштів до забезпечувального органу. Остання основна заявка розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 на травень 2026 року направлена на адресу забезпечувального органу на початку травня 2026 року.

Станом на момент написання цього Звіту запитувані кошти на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходили, що унеможливлює виконання судового рішення по справі № 400/2773/25. з причин, які не залежать від волі Військової частини НОМЕР_1 , так як невиконання рішення суду зумовлено незабезпечення належними грошовими коштами у сумі 97 962,90 грн від довольчого органу, на забезпеченні якого знаходиться Військова частина НОМЕР_1 .

Також відповідач зазначив, що почав виконувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі № 400/2773/25 суду та провів перерахунок грошового забезпечення та замовила кошти для його виконання. Правила оподаткування зазначених виплат викладені зокрема у листі Державної податкової служби України на дресу Міністерства оборони України.

Після надходження грошових коштів на рахунки Військової частини НОМЕР_1 для виконання зазначеного рішення суду, воно буде виконано та реалізовано негайно, шляхом зарахування коштів на рахунок позивача

03.06.2026 року позивач надав заперечення на додаткові пояснення відповідача, у яких повторно просив відмовити у прийнятті звіту, накласти на командира Військової частини НОМЕР_1 штраф за невиконання рішення суду, та зобов`язати Військову частини виправити помилки у перерахунку грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Тобто, з наведеного вище встановлено, що фактично рішення суду у повному обсязі не виконано.

Відповідач зазначив, що після надходження грошових коштів на рахунки військової частини заборгованість на виконання рішення суду буде виплачена.

Суд визнає, що невиконання рішення суду в частині виплати позивачу нарахованої заборгованості відбулося через відсутність бюджетних асигнувань у відповідача, але Військовою частиною НОМЕР_1 було вжито всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, і ці заходи, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до ч. 11 ст. 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приймає звіт відповідача, а також керуючись ч. 11 ст. 382-3 КАС України, вважає за необхідним встановити новий строк протягом трьох місяців для подання звіту щодо виконання судового рішення в частині виплати позивачу заборгованості на виконання рішення суду.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч. 4 ст. 382-1 КАС України).

З урахуванням викладеного суд вважає за доцільне встановити відповідачу трьохмісячних строк для подання звіту про виконання рішення суду.

Щодо накладення штрафу, то відповідно до правової позиції Верховного Суду від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-а не виконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. За такого, застосування штрафу відповідно до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» є протиправним.

Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду постановах від 21.02.2018 року у справі № 814/2655/14, від 21.08.2019 року у справі № 754/3105/17, від 10.09.2019 року у справі № 840/3476/18 та від 19.08.2020 року у справі № 140/784/19 та багатьох інших.

Відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повноважень суду для відходу від правових висновків Верховного Суду, діючий КАС України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить.

За таких обставин, суд зобов`язаний врахувати правовий висновок, численно викладений у постановах Верховного Суду, зазначених вище.

Необхідно розуміти, що накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, можливо лише у тому випадку, коли невиконання судового рішення відбулося саме з вини цієї посадовою особи. Натомість у цьому випадку, суд вбачає, що невиконання судового рішення в частині виплати нарахованої виплати позивачу, відбулося не у зв`язку з небажанням командира Військової частини НОМЕР_3 виконувати судове рішення, а у зв`язку з відсутності фінансування з державного бюджету на цю виплату. Тобто, відсутня вина особиста командира Військової частини НОМЕР_1 у невиконанні судового рішення, а відсутність бюджетного фінансування для виконання рішення суду, є поважною причиною його невиконання з боку боржника у цьому випадку.

Враховуючи відсутність в нього цих коштів, на переконання суду, відсутні підстави для застосування штрафу до командира Військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, враховуючи висновки Верховного Суду, суд позбавлений можливості накласти штраф на відповідача.

Щодо вимог зобов`язати Військову частину виправити помилки у перерахунку суми грошового забезпечення, суд звертає увагу позивача, що предметом розгляду справи було зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити з 29.01.2020 року по 04.07.2022 року суми грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв`язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум.

Питання щодо конкретного розміру грошового забезпечення, застосування під час його нарахування конкретного тарифного розряду, виключення з перерахунку утримання ПДФО не були предметом розгляду у даній справі.

Керуючись ст.ст. 248, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі № 400/2773/25.

2. Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року у справі № 400/2773/25 протягом трьох місяців з дати отримання ухвали.

3. У задоволенні клопотання про накладення штрафу на командира Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виправити помилки у перерахунку грошового забезпечення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.В. Малих