Рішення № 137312986, 11.06.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 р. № 400/11653/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаВідділення поліції №1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (Центральний ВП), вул. 2 Екіпажна, 59, м. Миколаїв, 54039, провизнання дій протиправними,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі також відповідач), в якому просить:

- зобов`язати Відділення поліції №1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (Центральний ВП) виключити відомості про ОСОБА_1 з Інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, як особу, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП. та який підлягає затриманню та доставленню до ТЦК та СП.

Ухвалою від 30.12.2025року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України, без виклику сторін у судове засідання.

Ухвалою від 26.01.2026 року суд ухвалив проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 станом на 25.04.2025 року безпідставно перебуває на обліку за категорією «особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП» за відсутності доказів порушення позивачем правил військового обліку.

Відповідач надав відзив, в якому у задоволенні позову просив відмовити. Заперечуючи проти вимог позивача відповідач зазначив, що під час внесення даних до інформаційно- комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України відносно позивача на підставі звернень ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв в межах повноважень, а відповідні дії є його службовою діяльністю, яка не призвела до порушення прав позивача.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

25.04.2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до Відділення поліції №1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (Центральний ВП) (Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області) з адвокатським запитом за вих.№25/04-1 про надання інформації:

1) чи знаходиться ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований: АДРЕСА_2 ) станом на 25.04.2025р. у розшуку? Якщо так, надати інформацію за якою статтею оголошений розшук ОСОБА_1 та що стало підставою для оголошення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розшук?

2) надати інформацію, чи перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований: АДРЕСА_2 ) станом на 25.04.2025р. на обліку за категорією «особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП»? Якщо так, надати інформацію, що стало підставою для перебування ОСОБА_1 станом на 25.04.2025р. на даному обліку та надати завірені належним чином копії документів, на підставі яких ОСОБА_1 внесено до відповідної системи обліку, як особу, що вчинила правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП.

Листом від 28.04.2025 року № 71607-2025р. у відповідь на адвокатський запит отриманий лист ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області повідомлено , що згідно даних ІКС ІПНП 13.03.3025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 поставлено на облік громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особу, яка відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце , зазначені у повістці (для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду) , ухиляється від виконання військового обов`язку таких громадян, які порушують законодавство про обору, мобілізацій підготовку і мобілізацію, та проходження служби і умовах воєнного стану, та яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП. Даний факт ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області зареєстровано в ІКС ІПНП про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 7250 від 13.03.2025 року та розглянуто в порядку закону України «Про звернення громадян».

У зв`язку з неотриманням документів, копії яких просив надати адвокат в адвокатському запиті від 25.04.2025р. вих. № 25/04-1, представник позивача повторно звернувся з адвокатським запитом від 28.04.2025 року № 28/04-1, в якому просив надати завірені належним чином копії документів, а саме звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 про особу ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, що було зареєстроване ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області в ІТС ІПНП про вчинення кримінального правопорушення та інші події за №7250 від 13.03.2025р..

Листом від 29.04.2025 року № 72653-2025, ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області повідомлено , що від ІНФОРМАЦІЯ_1 до ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області будь-які матеріали про постановку на облік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП ОСОБА_1 не надходили.

Позивач вважає, що дії відповідача є незаконними та неправомірними щодо обліку

позивача, як особи, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, , а тому звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 2 Закону №580-VIII встановлено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст. 3 Закону № 580-VIII).

Згідно із ст. 5 Закону № 580-VIII поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (ч. 1 ст. 8 Закону № 580-VIII).

Відповідно до п. 9 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону № 580-VIII поліція засобами інформаційно- комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно, крім іншого, осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, провадження у справах за якими здійснюється поліцією або територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 3 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з абз. 3 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 (далі Порядок № 1487, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ.

Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. .

Наказом Міністерства внутрішніх справ України 03.08.2017 року № 676, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.08.2017 року за № 1059/30927, затверджено Положення про інформаційно-комунікаційну систему Інформаційний портал Національної поліції України (далі Положення № 676).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу 1 Положення № 676 це положення визначає основні завдання, призначення, суб`єктів та структуру інформаційно-комунікаційної Системи Інформаційний портал Національної поліції України, а також умови її функціонування.

Інформаційно-комунікаційна система Інформаційний портал Національної поліції України (далі система ІПНП) сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС .

Згідно з п.1 розділу ІІ Положення № 676 основними завданнями системи ІПНП є: інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Національної поліції України;

забезпечення наповнення та підтримки в актуальному стані інформаційних ресурсів баз (банків) даних, що входять до ЄІС МВС; забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу; забезпечення електронної взаємодії з МВС та іншими органами державної влади.

Пункт 2 розділу ІІ Положення № 676 визначає, що система ІПНП призначена для: формування інформаційних ресурсів ЄІС МВС; обробки інформації, яка утворена в процесі діяльності поліції; аналітичної обробки інформації, отриманої з автоматичної фото- і відеотехніки; надання безпосереднього оперативного доступу до інформаційних ресурсів ЄІС МВС; генерації інтерфейсів та функціонування вебсервісів для здійснення інформаційної взаємодії органів (підрозділів) поліції з іншими органами державної влади, органами правопорядку іноземних держав, міжнародними організаціями; здійснення пошукових та аналітичних функцій для використання інформації з інформаційних ресурсів (баз даних) поліції, МВС та інших органів державної влади в межах службової діяльності відповідно до рівня доступу і повноважень за запитом або регламентом; використання програмних компонентів геоінформаційних підсистем для візуалізації інформації у вигляді електронних карт, автоматичної зміни зображеного образу об`єкта в залежності від зміни його характеристик, зміни масштабу та деталізації картографічної інформації в інформаційних ресурсах; забезпечення автоматизації процесів управління силами та засобами поліції; забезпечення електронного документообігу в органах (підрозділах) поліції, обміну електронними документами з МВС; комплексного захисту інформації та розмежування доступу до інформації, що зберігається в базах даних системи ІПНП.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Положення № 676, інформаційними ресурсами системи ІПНП є інформація, що утворена в процесі діяльності поліції та використовується, у тому числі, для наповнення та підтримки в актуальному стані баз (банків) даних, які входять до ЄІС МВС та визначені статтею 26 Закону України «Про Національну поліцію».

На виконання вимог, у тому числі статті 26 Закону № 580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 року № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2019 року за № 222/33194, затверджено Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі Порядок № 100), який регулює порядок ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах поліції єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням ІТС ІПНП.

Пунктом 3 розділу І Порядку № 100 визначено, що джерелом інформації про кримінальні правопорушення та інші події, зокрема, є:

1) заяви (повідомлення) осіб, які надходять до органу (підрозділу) поліції, особи, уповноваженої на здійснення досудового розслідування, або службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв (повідомлень);

2) самостійно виявлені слідчим (дізнавачем) або іншою посадовою особою органу (підрозділу) поліції з будь-якого джерела обставини кримінального правопорушення;

3) повідомлення осіб, які затримали підозрювану особу під час учинення або замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється в його вчиненні;

4) інше.

Відповідно до п.3 розділу ІІІ Порядку №100 заяви і повідомлення про інші події, що надійшли до чергової служби центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів поліції, у яких немає відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, уповноважена службова особа після реєстрації в ІТС ІПНП (журналі ЄО) невідкладно, але не пізніше 24 годин передає керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.

З метою забезпечення формування інформаційних ресурсів поліцією під час реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 14.06.2019 року № 508, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 04.07.2019 року за № 739/33710, затверджено Інструкція з формування та ведення інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», якою передбачено, що облік об`єктів в ІП «ЄО» ведеться за такими категоріями: заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події; учасники кримінального правопорушення та іншої події; речі, документи та майно, пов`язані з учиненням правопорушення та іншою подією. Підставами для внесення відомостей до ІП «ЄО» є заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення та іншу подію, рапорт поліцейського про самостійно виявлені обставини, що свідчать про кримінальні правопорушення, що надійшли до органу (підрозділу) поліції.

Статтями 210, 210-1 КУпАП (передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а також порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення:

про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Стаття 259 КУпАП визначає порядок доставлення порушника, та передбачає, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов`язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу .

Щодо позовних вимог позивача до Відділення поліції № 1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області зобов`язання виключити відомостей з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста, ці позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки такі дані вносяться автоматично до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного та резервіста в разі внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також направлення центром комплектування та соціальної підтримки електронного звернення до органів Національної поліції.

В даному випадку для відновлення порушених прав позивача достатнім є зобов`язання органів РТЦК виключити такі дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, відповідно до п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Відділення поліції №1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (Центральний ВП) (вул. 2 Екіпажна, 59, м. Миколаїв, 54039, код ЄДРПОУ 40108735) про зобов`язання Відділення поліції №1 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (Центральний ВП) виключити відомості про ОСОБА_1 з Інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України, як особу, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП. та який підлягає затриманню та доставленню до ТЦК та СП відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.06.2026 року.

Суддя О.В. Малих