Ухвала суду № 137312807, 10.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

10 червня 2026 рокусправа № 380/19488/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З. розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про зобов`язання до вчинення дій, -

встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації в якому просить суд:

зобов`язати власників будинку АДРЕСА_1 : ОСОБА_1 (РНОКПП : НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ), упродовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради (ЄДРПОУ: 26256659) охоронний договір на належну їм частину об`єкта культурної спадщини пам`ятку архітектури місцевого значення розташовану за адресою: м. Львів, вул. Квітки Основ`яненка, 5, на умовах та в порядку, визначеним постановою Кабінету Міністрів України №1768 від 28.12.2001.

Ухвалою суду від 20.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідачів в відзиві на позовну заяву та запереченні на відповіді на відзиви просила позовну заяву залишити без розгляду, з огляду на пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду.

Прокурором у відповіді на відзиві, зазначено, що невиконання відповідачами обов`язку щодо укладення охоронного договору є триваючим правопорушенням, яке можливо припинити лише виконанням такого обов`язку, а також те, що прокурором дотримано положення ч.2 ст.122 КАС України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру щодо тримісячного строку звернення до суду.

Вирішуючи подане клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду. суд виходить з такого.

В абзаці 1 частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях:

- у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 826/2793/18 та від 06 лютого 2019 року в справі №810/3046/17 сформульовано визнання інтересу держави (публічного інтересу) як важливої для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації. Тобто публічний інтерес є не чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів.

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року в справі № 815/724/15, від 28 січня 2021 року в справі № 380/3398/20, від 05 жовтня 2021 року в справі № 380/2266/21, від 02 грудня 2021 року в справі № 320/10736/20 та від 23 грудня 2021 року в справі № 0440/6596/18.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 37- 39, 45 постанови від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 сформулювала загальні умови для звернення прокурора замість органу державної влади (орган місцевого самоврядування), який не здійснює свої відповідні повноваження для захисту інтересів держави:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;

- бездіяльність означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, зазначав, що за адресою: м. Львів, вул. Квітки-Основ`яненка, 5, розташований житловий будинок, який є пам`яткою архітектури місцевого значення Вілла початку ХХ століття, на підставі розпорядження Представника Президента України №374 від 15.04.1994.

Відповідно до наказу Міністерства культури та інформаційної політики України Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України від 18.01.2021 №14 вказана будівля занесена до Реєстру, охоронний номер 4510-Лв.

Внесення будинку по вул. Квітки-Основ`яненка, 5, у м. Львові до Державного реєстру нерухомих пам`яток України підтверджується відомостями самого Реєстру.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власниками будинку №5 Квітки-Основ`яненка у м. Львові є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2768076346060).

ОСОБА_1 - набув право власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради 03.03.2005.

ОСОБА_2 (частка 1/3) та ОСОБА_4 (частка 1/3) - набули право власності на підставі договору дарування часток житлового будинку та земельної ділянки від 20.07.2023, посвідченого нотаріально (серія та номер 4-595).

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, Франківською окружною прокуратурою міста Львова надіслано запити до Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради (від 16.06.2025 №14.51/04-14-4499ВИХ-25) та до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної (військової) адміністрації (від 15.07.2025 №14.51/04-14-5284ВИХ-25) щодо надання інформації про укладення охоронного договору на вищевказаний будинок.

Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради листом від 01.07.2025 №0004-вих-96060 повідомлено, що станом на 01.07.2025 між Офісом та власниками будинку №5 по вул. Квітки Основ`яненка у м. Львові охоронні договори на належні частини їм пам`ятки культурної спадщини не укладались.

Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації листом від 11.08.2025 №16-4230/0/2-25 повідомив, що станом на 08.08.2025 до Департаменту не надходило звернень щодо погодження облікової документації та укладення охоронного договору на вищезгадану пам`ятку архітектури місцевого значення.

Відтак, пам`ятка архітектури місцевого значення місцевого значення Вілла початку ХХ століття з охоронним номером 4510-Лв становить культурну цінність, маючи власників, що беззаперечно свідчить про необхідність вжиття відповідних заходів з метою укладення охоронного договору, який встановлює гарантії збереження індивідуально визначеної пам`ятки культурної спадщини, що враховує її цінність, особливості та стан.

Суд зазначає, що звернення прокурора до суду з позовом до власника пам`ятки, який ухиляється від укладення охоронного договору, про зобов`язання укласти такий договір спрямовано на забезпечення охорони культурної спадщини України, тобто, відповідає інтересам держави, які прокурор має захищати у разі нездійснення або неналежним чином здійснення відповідним управлінням (або відділом) містобудування та архітектури виконкому міської ради або облдержадміністрації (її департамент) своїх повноважень (Постанова КАС ВС від 24.01.2025 у справі № 560/5184/24 (№ в ЄДРСР 124705717).

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи інформацію отриману від Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради та Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної (військової) адміністрації у листах від 01.07.2025 №0004-вих-96060 та від 11.08.2025 №16-4230/0/2-25, суд доходить висновку, що позивач, звертаючись із вказаним позовом, не допустив пропуску строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256, 294 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника відповідачів про залишення без розгляду позовної заяви відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна