Рішення № 137312676, 09.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 рокусправа № 380/6049/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Чаплик І,Д., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ: 43968090) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), в якому просить суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) податковий борг до бюджету в розмірі 3075,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб та по військовому збору, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями. Оскільки відповідач не сплатила ці зобов`язання у встановлені законом строки, такі набули статусу податкового боргу. Зазначає, що податковий орган, відповідно до Податкового кодексу України, попередньо вже виставив відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 16.07.2024 №0017073-1303-1301, яку надіслано платнику. Податкова вимога вручена відповідачу не призвела до сплати податкового боргу у добровільному порядку. Тож, оскільки вжиті заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, контролюючий орган звернувся із означеним позовом до суду.

Суд 03.04.2026 звернувся із запитом до Відділу обліку та моніторингу місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ). Згідно з відповіддю, яка надійшла до суду 30.04.2026 за №36379, вказана особа проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 04.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Відповідач 21.04.2026 та 14.05.2026 подала заперечення на позов, у яких зазначила, що земельна ділянка, отримана позивачем у спадок, не є визначена в натурі, і тому не є об`єктом цивільних прав, тому не може підлягати оподаткуванню. Зазначає про заподіяння їй моральної шкоди у розмірі 576 000 грн, яку просить стягнути з відповідача.

Представник позивача 22.05.2026 подала відповідь на відзив, у якій зазначила, що суть відзиву на позовну заяву зводиться виключно до незгоди з податковими повідомленнями рішеннями. Станом на момент подання позову податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалися, суми податкових зобов`язань є узгодженими та не сплаченими до бюджету, тому вважаються податковим боргом. Юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку, визначеного Податковим кодексом України з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Також заперечує проти задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди.

Щодо вимоги відповідача про стягнення моральної шкоди суд зазначає, що відповідно до частин 1-2 статті 162 КАС України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив повинен містити: 1) найменування (ім`я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання. Вказаними нормами КАС України не передбачено можливість заявляти у відзиві позовні вимоги для розгляду судом. Таке звернення до суду можливе шляхом заявлення зустрічного позову або подання окремої позовної заяви про стягнення моральної шкоди. За таких умов суд не вважає за можливе розглянути вимогу відповідача про стягнення моральної шкоди в межах справи, що розглядається.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до таких висновків.

ОСОБА_1 має податкову заборгованість перед бюджетом, яка становить 3075,69 грн.

Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань відповідно до податкових повідомлень-рішень від 05.04.2024 №15207/13-01-24-08 на суму 2095,48 грн та від 05.04.2024 №15201/13-01-24-08 на суму 340 грн. На вказане грошове зобов`язання була нарахована пеня у розмірі 8,90 грн.

Заборгованість по військовому збору виникла внаслідок несплати податкових зобов`язань відповідно до податкового повідомлення-рішення від 05.04.2024 №15209/13-01-24-08 на суму 628,64 грн. На вказане грошове зобов`язання була нарахована пеня у розмірі 2,67 грн.

З метою погашення податкового боргу позивач надіслав фізичній особі ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» від 16.07.2024 №0017073-1303-1301.

Відомості про актуальний стан заборгованості підтверджуються довідкою ГУ ДПС у Львівській області від 03.02.2026 №12165/13-01-13-03 про суму податкового боргу платника податків фізичної особи ОСОБА_1 .

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі -ПК України).

Відповідно до статті 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статтею 20 ПК України передбачене право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 15.1. статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За визначенням, наведеним в підпункті 14.1.54. пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді спадщини, подарунків, виграшів, призів.

Згідно з статтею 163 ПК України об`єктом оподаткування є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 ПК України).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 ст.56 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (пункт 87.11. статті 87 ПК України).

Згідно з підпунктами 95.1-95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як встановив суд, згідно з довідкою про суму податкового боргу від 03.02.2026 №12165/13-01-13-03 за відповідачем станом на 02.02.2026 рахується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 2444,38 грн, що складається із основного платежу, штрафних санкцій та пені та по військовому збору в розмірі 631,31 грн, що складається із основного платежу, штрафних санкцій та пені, визначених податковими повідомленнями-рішеннями.

На адресу відповідача направлялася податкова вимога форми «Ф» від 16.07.2024 №0017073-1303-1301.

Станом на день розгляду справи доказів оскарження вказаної податкової вимоги чи податкових повідомлень-рішень в судовому чи в адміністративному порядку відповідач не надала.

Щодо доводів відповідача про відсутність підстав для нарахування податкових зобов`язань, на підставі яких виник податковий борг суд зазначає, що у справі, що розглядається, вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності проведення перевірки контролюючим органом, прийняття податкових повідомлень-рішень, як і питання правильності визначення у них суми відповідного податкового зобов`язання, не є предметом цього спору. Отже дослідженню і оцінці підлягають питання чи набула сума податкового зобов`язання, визначена контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях статусу узгодженого грошового зобов`язання та статусу податкового боргу та з огляду на встановлене чи є правові підстави для її стягнення.

Отже, при вирішенні спору про стягнення податкового боргу суд не може давати оцінку правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, оскільки такі не є предметом такого правового спору.

У межах цього спору перевірці підлягають обставини щодо наявності податкового боргу, за стягненням якого звернувся контролюючий орган. Саме під час з`ясування обставин щодо наявності податкового боргу підлягають з`ясуванню і підстави його виникнення, зокрема наявність податкових повідомлень-рішень, чинних на час звернення з позовом про стягнення боргу. Суд у такій категорії справ не переглядає правомірність визначення суми грошового зобов`язання, а встановлює лише факт наявності боргу та набуття ним статусу узгодженого.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19.02.2019 у справі №824/399/17-а, від 09.01.2024 у справі №160/9696/22, від 08.02.2024 у справі №600/5156/21-а, від 11.11.2025 у справі №320/659/23, від 11.02.2026 у справі №260/3202/25.

Таким чином, в межах спірних правовідносин суд не може перевіряти правомірність податкових повідомлень-рішень, на підставі яких виник податковий борг, а перевіряє узгодженість податкового боргу та наявність підстав для його стягнення.

Судом встановлено з матеріалів справи, що на поштову адресу позивача направлялась податкова вимога та податкові повідомлення-рішення, проте такі були повернуті відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд вказує, що жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган повторно надсилати податкову вимогу у випадку її повернення чи здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що податковим органом надіслано податкову вимогу та податковаі повідомлення-рішення в порядку встановленому законом, платник податків має спростовувати ці доводи, проте відповідачем доводи позивача не спростовані.

Отже, вказані обставини свідчать про узгодженість наявного податкового боргу та про наявність підстав для його стягнення.

Доказів погашення суми податкового боргу матеріали справи не містять.

Зважаючи на доведеність несплати відповідачем узгоджених сум грошового зобов`язання у строки, встановлені ПК України, такі суми набули статусу податкового боргу, який підлягає стягненню з відповідача.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 3075 (три тисячі сімдеят п`ять) грн 69 коп.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 п.15 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна