Рішення № 137312671, 09.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/5592/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним і скасування рішення, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, у якій з урахуванням уточненого змісту позовних вимог просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ: 13814885) від 23.11.2023 року за №133850011023 про перерахунок пенсії Дрогобицького об?єднаного управління ПФУ у Львівській області в частині: розрахунку неповного стажу від 13.11.2023 року, про перерахунок пенсії за віком, середній заробіток 5215.69000, дата перерахунку 19.05.2022 року у 60 року 0 міс. 18 дн., вид перерахунку - допризначення. додаткові документи (абз.3 п.1.7 Порядку №22-1 з переглядом 3П), підстава - за рішенням суду з 02.05.2022 року довічно, встановлено страховий стаж неповний 29 року 18 дн., з 02.05.2022 року по 18.05.2022 року - призначено при неповному страховому стажі загальний розмір пенсії 1512 грн. 55 коп., доплата до мінімальної пенсії (1934 грн.) 421 грн. 45 коп., з 01.04.2022 року підвищення розміру пенсії доплата на індексації ЗП при неповному СС 166 грн. 00 коп., призначений розмір пенсії з надбавками 2100 грн. 00 коп., за періоди з 19.05.2022 року - 31.05.2023 року з надбавками 2100 грн. 00 коп., з 01.06.2023 року розмір пенсії з надбавками призначено довічно 2520 грн. 00 коп., взято середній заробіток для обчислення розміру пенсії за 2019-2021 роки (не проведено індексацію пенсії у визначеному законодавством порядку і розмірі, як при призначенні так і поточну);

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити і виплатити пенсію у найбільшому розмірі при повному стажі 29 років у віці 60 років з урахуванням довідки про заробітну плату, видану 29.04.2022 року за №M-139/03-9 Відділом міського архіву Виконкому Дрогобицької міської ради про заробітну плату за період з 11.01.1889 року по 30.09.1994 року та з проведенням індексації на день призначення пенсії 02.05.2022 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі, відповідно з 1 березня у 2020 році - 1.11, у 2021 році - 1.11, у 2022 році - 1,14, згідно ч.2 ст.42 Закону №1058-IV з відповідним розрахунком стажу і розміру пенсії за встановленими формулами, згідно ст.ст.27, 28, 40 Закону №1058-IV і п. 4 Прикінцевих положень Закону №1058-IV;

- визнати протиправні дії і бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про щорічну індексацію пенсії у розмірі 100 грн. 00 коп. за 2023-2024 роки, не проведенні індексації призначеної і обрахованої (перерахованої) пенсії з 02.05.2022 року за 2023-25 роки, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії відповідно у 2023 році - 1,197, у 2024 році 1,079,6, у 2025 році 1,115 та зобов`язати здійснити індексацію і перерахунок та виплату пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі з 1 березня, відповідно у 2023 році - 1,197, у 2024 році - 1,0796, у 2025 році - 1,115, згідно ч. 2 ст.42 Закону №1058-IV.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 02.05.2022 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначену на виконання рішення суду за умови наявності страхового стажу 29 років. Зазначає, що під час обчислення розміру пенсії пенсійний орган не врахував у належний спосіб заробітну плату за даними архівної довідки про заробітну плату за період до 2000 року та не провів індексацію призначеної пенсії як на день її призначення, так і в подальшому, унаслідок чого розмір пенсії визначено неправильно. Вказує, що замість проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії, на встановлені Урядом коефіцієнти, відповідач обмежився встановленням щомісячної доплати у розмірі 100 грн. Вважаючи свої права на належне пенсійне забезпечення порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Просить позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову та посилається на те, що Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері пенсійного забезпечення, яким виключно визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Зазначає, що пенсію позивача обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.10.1989 по 30.09.1994 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.04.2022, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три попередні роки, а перерахунки у зв`язку з індексацією проведено відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, та постанов Кабінету Міністрів України, якими визначено коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні. Вказує, що позовні вимоги не відповідають даним архівної довідки, оскільки вона видана щодо заробітної плати за період з 01.10.1989, а не з дати, зазначеної позивачем. На переконання відповідача, його дії є правомірними, такими, що відповідають чинному законодавству, а втручання суду у дискреційні повноваження органу пенсійного забезпечення є неприпустимим. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У встановлений судом строк від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не визнає вимог позивача та посилається на те, що розмір пенсії за віком залежить від страхового стажу та заробітної плати, а механізм індексації пенсій визначено ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядком №124. Зазначає, що рішенням суду, на виконання якого позивачу призначено пенсію, було зобов`язано саме Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, а пенсію обчислено із заробітної плати за період з 01.10.1989 по 30.09.1994, що є оптимальним варіантом, та за даними персоніфікованого обліку. Вказує, що лист-роз`яснення органу пенсійного забезпечення не є рішенням у розумінні ч.5 ст.45 Закону та не є індивідуальним актом, а тому не може бути предметом оскарження, а строк звернення до суду з вимогами про індексацію позивачем пропущено. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позову та у стягненні судових витрат.

Ухвалою судді від 11.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено та поновлено такий строк; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою, з урахуванням заявленого позивачем клопотання про заміну відповідача та залучення співвідповідача, суд визначив, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є відповідачем за всіма заявленими позовними вимогами, а Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області співвідповідачем у справі.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 у справі №380/12716/23, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 19.10.2023, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 02.05.2022 пенсію за віком з урахуванням страхового стажу 29 років 18 днів.

На виконання зазначеного судового рішення прийнято рішення Дрогобицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.11.2023 за №133850011023 про перерахунок (допризначення) пенсії за віком, яким позивачеві призначено пенсію з 02.05.2022 за наявності страхового стажу 29 років 18 днів. Розмір пенсії обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.10.1989 по 30.09.1994 за даними архівної довідки, виданої 29.04.2022 за №М-139/03-9 Відділом міського архіву Виконкому Дрогобицької міської ради, та за даними персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 30.04.2022. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати визначено в розмірі 0,48087, коефіцієнт страхового стажу 0,29000.

Для обчислення розміру пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021 роки, у розмірі 10846,37 грн.

Згідно з відомостями про перерахунок пенсії, у зв`язку з індексацією позивачеві встановлено щомісячну доплату з 01.03.2023 та з 01.03.2024, а розмір пенсії визначався із застосуванням до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні часткових коефіцієнтів збільшення, у тому числі передбачених підп.6 п.2 постанов Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236.

15.02.2024 позивач звернувся до Відділу обслуговування громадян №2 (сервісного центру) у м.Дрогобич Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, а 12.02.2025 із заявою про індексацію пенсії, за результатами розгляду яких отримав відповіді органу пенсійного забезпечення, у яких роз`яснено порядок обчислення розміру пенсії та підстави визначення розміру пенсійних виплат.

Не погодившись із діями і бездіяльністю відповідача щодо обчислення розміру пенсії та проведення її індексації, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Преамбулою указаного Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно з абз.5 ч.1 ст.40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі Закон №1282-XII).

Згідно із абз.2 ч.1 ст.2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Частиною 5 ст.2 Закону №1282-XII визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обов`язковий характер індексації визначений ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III (далі Закон №2017-III), у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 Закону №2017-III).

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії, на виконання вимог статті 42 Закону №1058-IV Кабінет Міністрів України постановою від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №124), яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з п.5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

З метою забезпечення проведення індексації пенсій у відповідні роки Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначено такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії: у 2020 році 1,11 згідно з постановою від 01.04.2020 №251; у 2021 році 1,11 згідно з постановою від 22.02.2021 №127; у 2022 році 1,14 згідно з постановою від 16.02.2022 №118; у 2023 році 1,197 згідно з постановою від 24.02.2023 №168; у 2024 році 1,0796 згідно з постановою від 23.02.2024 №185; у 2025 році 1,115 згідно з постановою від 25.02.2025 №209.

Перевіряючи оскаржувані рішення, дії та бездіяльність відповідачів на предмет відповідності критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, суд керується наступним.

Щодо вимоги про визнання протиправним і скасування рішення за №133850011023 від 23.11.2023 та зобов`язання обчислити пенсію з урахуванням архівної довідки про заробітну плату суд зазначає таке.

Як установлено судом, при обчисленні розміру пенсії позивача заробітну плату за період до 2000 року враховано саме на підставі архівної довідки, виданої 29.04.2022 за №М-139/03-9 Відділом міського архіву Виконкому Дрогобицької міської ради, а заробітну плату за період починаючи з 1 липня 2000 року за даними персоніфікованого обліку, що відповідає приписам ч.1 ст.40 Закону №1058-IV. При цьому заробітну плату до 2000 року враховано за період роботи з 01.10.1989 по 30.09.1994, що є найвигіднішим для позивача варіантом обчислення.

Отже, вимога позивача про зобов`язання обчислити пенсію з урахуванням архівної довідки про заробітну плату за період до 2000 року вже реалізована відповідачем під час обчислення розміру пенсії, а тому в цій частині права позивача не порушені. Крім того, архівна довідка містить відомості про заробітну плату за період з 01.10.1989, тоді як позивач у позовній вимозі зазначає інший період, з чого слідує невідповідність змісту вимоги даним документа, на якому вона ґрунтується.

За наведеного, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним і скасування рішення за №133850011023 від 23.11.2023 та зобов`язання обчислити пенсію з урахуванням архівної довідки про заробітну плату слід відмовити.

Щодо вимоги про проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні із застосуванням коефіцієнтів збільшення суд зазначає таке.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. При цьому ч.2 ст.42 Закону №1058-IV пов`язує таке збільшення саме з тим показником середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії, тобто з показником, що був застосований при призначенні пенсії конкретній особі.

Положення п.5 Порядку №124 не узгоджені з приписами ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: за приписами Закону №1058-IV це показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а за приписами Порядку №124 показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017.

У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, абзац перший у сукупності з абзацом другим п.5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсії позивача у зв`язку з щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення його пенсії при призначенні, тобто показник за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, а не показник станом на 01.10.2017 та не частковий коефіцієнт збільшення. Застосуванню підлягають коефіцієнти збільшення, визначені постановами Кабінету Міністрів України, а саме: у 2023 році 1,197, у 2024 році 1,0796, у 2025 році 1,115.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постановах від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 26.05.2025 у справі №440/10247/24, від 01.07.2025 у справі №520/25486/24, від 15.07.2025 у справі №400/10700/24, від 23.07.2025 у справі №240/12266/24, відповідно до яких при проведенні перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №1058-IV, у зв`язку зі щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено ч.2 ст.42 Закону №1058-IV.

Застосовуючи наведені вище норми права з урахуванням указаних висновків Верховного Суду, суд констатує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області при проведенні індексації пенсії позивача мало застосувати коефіцієнти збільшення, встановлені постановами Кабінету Міністрів України, саме до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який був врахований при призначенні позивачу пенсії, у розмірі 10846,37 грн. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, відповідач замість проведення індексації у такий спосіб обмежився встановленням щомісячної доплати у розмірі 100 грн та застосуванням до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні часткових коефіцієнтів збільшення. Такі дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать висновкам Верховного Суду.

Доводи відповідачів про відсутність підстав для проведення індексації з огляду на те, що врахований для обчислення пенсії показник є більшим за визначений Порядком №124, ґрунтуються на застосуванні п.5 Порядку №124 у спосіб, що суперечить ч.2 ст.42 Закону №1058-IV, а тому до уваги не беруться.

Суд відхиляє і посилання відповідачів на застосування коефіцієнтів збільшення 1,046 та 1,061, передбачених підп.6 п.2 постанов Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236. Зазначені коефіцієнти визначені для перерахунку показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для призначення пенсії у 2021-2022 роках, і за своїм розміром є меншими, ніж установлені тими ж постановами повні коефіцієнти збільшення (1,115 у 2025 році та 1,121 у 2026 році). Пенсію позивача обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, а тому індексація цього показника має проводитися шляхом збільшення його на повні коефіцієнти, визначені постановами Кабінету Міністрів України на відповідний рік, як це передбачено ч.2 ст.42 Закону №1058-IV. Застосування часткового коефіцієнта 1,046 замість коефіцієнта 1,115 за 2025 рік суперечить наведеним приписам та призводить до заниження розміру пенсії позивача.

Посилання відповідача на лист-роз`яснення органу пенсійного забезпечення як на доказ правомірності своїх дій є безпідставним, оскільки такий лист не є актом нормативного характеру, а його зміст не відповідає змісту законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Щодо доводів відповідачів про неприпустимість втручання суду у дискреційні повноваження органу пенсійного забезпечення суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Спосіб проведення індексації пенсії визначений ч.2 ст.42 Закону №1058-IV та не передбачає дискреції органу пенсійного забезпечення щодо вибору показника, який підлягає збільшенню, а тому зобов`язання відповідача провести індексацію у визначений законом спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження.

Стосовно тверджень відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду суд зазначає, що питання поновлення строку звернення вирішено ухвалою про відкриття провадження у справі, якою такий строк поновлено.

Зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить висновку, що в даному випадку порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2023 індексацію пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії при її призначенні (10846,37 грн), із застосуванням коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,197 (2023 рік), 1,0796 (2024 рік) та 1,115 (2025 рік), та у зв`язку з цим провести перерахунок і виплату пенсії.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Щодо судового збору, то оскільки позивача звільнено від його сплати ухвалою суду, такий стягненню на користь позивача не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії при її призначенні, із застосуванням коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,197 (2023 рік), 1,0796 (2024 рік) та 1,115 (2025 рік).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити з 01.03.2023 індексацію пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії при її призначенні, із застосуванням коефіцієнтів збільшення у розмірі 1,197 (2023 рік), 1,0796 (2024 рік) та 1,115 (2025 рік), та у зв`язку з цим провести перерахунок і виплату пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.