Рішення № 137312651, 09.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 рокусправа № 380/5934/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції (далі відповідач-1), Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі відповідач-2), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача Департаменту патрульної поліції та Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції щодо не виплати ОСОБА_1 суми доплати до грошового забезпечення за червень 2020 року, вересень-жовтень 2020 року, грудень 2020 року, березень 2021 року липень 2023 року, пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, у відповідності до постанови КМУ від 29.04.2020 № 375;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції та Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми доплати до грошового забезпечення за червень 2020 року, вересень-жовтень 2020 року, грудень 2020 року, березень 2021 року липень 2023 року, пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, у відповідності до постанови КМУ від 29.04.2020 № 375.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що проходив службу в Управлінні патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції. Однак Департамент патрульної поліції за червень 2020 року, вересень-жовтень 2020 року, грудень 2020 року, березень 2021 року липень 2023 року не здійснював доплату у розмірі 50% від грошового забезпечення під час виконання позивачем службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375. Наведене зумовило його звернення до суду з цим позовом.

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Вказує, що правові підстави для виплати додаткової доплати у періоди з 01.12.2020 по 31.12.2020 та з 01.03.2021 по 31.01.2022 у Відповідача були відсутні, так як фінансування для здійснення вищевказаної доплати поліцейським до Департаменту (як і до інших суб`єктів) не надходило.

Наголошує на тому, що виконання позивачем посадових обов`язків упродовж спірного періоду за своїм змістом безпосередньо не свідчать про право позивача на отримання додаткової доплати, передбаченої постановою КМУ від 29.04.2020 №375, оскільки така доплата розраховується пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, а не відпрацьованого часу на відповідній посаді.

Вказує, що підставою для отримання додаткової доплати за постановою КМ України № 375 від 29.04.2020 р. є сукупність таких умов: особа є поліцейським; під час виконання своїх повноважень поліцейський забезпечує життєдіяльність населення; наявність відповідного бюджетного фінансування за відповідними бюджетними програмами. Таким чином, у зв`язку з відсутністю відповідного фінансового забезпечення з бюджету, вважають, що обставини на які посилається Департамент патрульної поліції, в своїй сукупності свідчать про реальну фінансову неможливість провести виплату вказаних коштів за спірний період.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач проходив службу в Управлінні патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції до 12.12.2024.

За період проходження служби позивачу було нараховано та виплачено додаткову доплату до грошового забезпечення на період дії карантину у таких розмірах:

- за березень 2020 року 4487,92 грн (виплачено у липні 2020 року);

- за квітень 2020 року 6943,15 грн (виплачено у липні 2020 року);

- за травень 2020 року 4977,92 грн (виплачено у липні 2020 року);

- за липень 2020 року 604,58 грн (виплачено у серпні 2020 року);

- за серпень 2020 року 4 927,29 грн (виплачено у грудні 2020 року);

- за листопад 2020 року 7 333,05 грн (виплачено у грудні 2020 року);

- за січень 2021 року 4 661,91 грн (виплачено у липні 2021 року);

- за лютий 2021 року 4 092,10 грн (виплачено у липні 2021 року).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової доплати за червень 2020 року, вересень-жовтень 2020 року, грудень 2020 року, березень 2021 року липень 2023 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Кабінет Міністрів України 29.04.2022 прийняв постанову №375, якою врегулював деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни (далі Постанова №375).

Пунктом 1 Постанови №375 встановлено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

За приписами пунктів другого, четвертого, п`ятого вказаної постанови встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі Порядок).

У пункті 1 Порядку вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: «Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (далі бюджетні кошти).

Згідно з пунктом 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі органи системи МВС).

Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання додаткової доплати до грошового забезпечення на період дії карантину, передбаченого Постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, вказана вище доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

Суд відзначає, що забезпечення життєдіяльності населення комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров`я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв`язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.

У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров`я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.

Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади шляхом поліцейського нагляду забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності та відпочинку громадян.

З матеріалів справи встановлено, що за період проходження служби позивачу було нараховано та виплачено додаткову доплату до грошового забезпечення на період дії карантину у таких розмірах: за березень 2020 року 4487,92 грн (виплачено у липні 2020 року); за квітень 2020 року 6943,15 грн (виплачено у липні 2020 року); за травень 2020 року 4977,92 грн (виплачено у липні 2020 року); за липень 2020 року 604,58 грн (виплачено у серпні 2020 року); за серпень 2020 року 4 927,29 грн (виплачено у грудні 2020 року); за листопад 2020 року 7 333,05 грн (виплачено у грудні 2020 року); за січень 2021 року 4 661,91 грн (виплачено у липні 2021 року); за лютий 2021 року 4 092,10 грн (виплачено у липні 2021 року).

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 не заперечує, що позивач у вказані періоди виконував обов`язки, які пов`язані з безпосереднім контактом з населенням.

Натомість за червень 2020 року, вересень-жовтень 2020 року, грудень 2020 року, березень 2021 року липень 2023 року відповідач-1 не здійснював нарахування та виплату передбаченої постановою №375.

Притім, відповідачем-1 жодним чином не доведено різниці в специфіці роботи позивача в місяці, у яких йому було виплачено додаткову доплату за службу в особливих умовах в порівнянні з місяцями, коли позивачу така доплата не нараховувалась та не виплачувалась.

Як на підставу невиплати доплати у спірні періоди відповідач-1 покликається на відсутність фінансування для здійснення вищевказаної доплати.

З цього приводу суд вказує, що такі доводи не ґрунтуються на вимогах закону та є безпідставними в силу того, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою, на що неодноразово наголошував Верховний Суд України у своїх рішеннях (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі № 21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21-44а10).

На користь такого висновку свідчить також практика Європейського Суду, зокрема, відповідно до рішень ЄСПЛ Кечко проти України (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та Ромашов проти України (заява № 67534/01, пункт 43), відповідно до яких реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань є безпідставними.

Таким чином, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування та виплату доплати до грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 у справі №420/19450/21.

За наведених обставин суд доходить висновку про протиправність бездіяльності відповідача-1, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу суми доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50% грошового забезпечення за червень 2020 року, вересень-жовтень 2020 року, грудень 2020 року, березень 2021 року липенть2023 року, пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, у відповідності до Постанови №375.

Відтак, з метою належного захист слід зобов`язати відповідача-1 нарахувати та виплатити позивачу суми доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50% від грошового забезпечення за червень 2020 року, вересень-жовтень 2020 року, грудень 2020 року, березень 2021 року липень 2023 року, пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, у відповідності до Постанови №375.

Отже, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відтак підстав для розподілу судового збору немає.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 суми доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50% грошового забезпечення за червень 2020 року, вересень-жовтень 2020 року, грудень 2020 року, березень 2021 року липень 2023 року, пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».

Зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50% від грошового забезпечення за червень 2020 року, вересень-жовтень 2020 року, грудень 2020 року, березень 2021 року липень 2023 року, пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни».

Розподіл судового збору не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; код ЄДРПОУ 40108646).

СуддяСидор Наталія Теодозіївна