Рішення № 137312636, 09.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

09 червня 2026 рокусправа № 380/7114/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі відповідач 2), у якому просить:

- визнати протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 02 березня 2026 року за № 134850016183 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періоди трудової діяльності з 07.03.1981 по 08.05.1984, згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 10.03.1982 та архівної довідки від 15.01.2026 № 01-20/6, виданої трудовим архівом Великоолександрівської селищної ради, з 02.06.1984 по 31.10.1995, згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 02.06.1984 до загального страхового стажу та зарахувати до страхового стажу періоди отримання заробітної плати з січня 1986 року по січень 1996 року згідно довідки про нарахування суми заробітної плати та сплачені страхові внески від 21.01.2026 № 24/6-107-Вс, виданої галузевим державним архівом Служби безпеки України, починаючи з 23.02.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до територіального органу Пенсійного Фонду України із заявою за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте відповідачем 2 прийнято Рішення про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю страхового стажу. Вважає дії відповідача 2 неправомірними, оскільки у позивача наявний відповідний страховий стаж для призначення пенсії за віком. Тому, просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 20.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

01.05.2026 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що права на призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону, з урахуванням наявних документів, заявниця не має через відсутність необхідного страхового стажу.

01.05.2026 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_1 та вважає, що такі вимоги пред`явлені до неналежного відповідача.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Судом встановлено, що трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_1 від 10.03.1982, містить такі записи про роботу позивача:

-07.03.1981 прийнята в колгосп «Червона зірка»;

- 08.05.1984 звільнена з колгоспу «Червона зірка».

Відповідно до Архівної Довідки трудового архіву Великоолександрівської селищної ради у документах архівного фонду СВК "Червона Зірка" Великоолександрівського району Херсонської області, в особових рахунках робітників та колгоспників за 1981-1984 роки значиться « ОСОБА_2 », « ОСОБА_3 », « ОСОБА_4 » (мовою документа) з березня 1981 року по квітень 1984 року.

Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 02.06.1984, містить такі записи про роботу позивача:

- 02.06.1984 прийнята на роботу на тимчасову на посаду прибиральниці-няні дитячого садка;

- 30.08.1984 переведена постійну роботу;

- 15.01.1985 переведена на посаду санітарки-няні;

- 01.09.1995 переведена посаду помічника вихователя;

- 31.10.1995 звільнена.

02.03.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою за призначенням пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду за принципом екстериторіальності заяви та наданих позивачем документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 134850016183 від 02.03.2026.

Рішення мотивоване тим, що в ході розгляду документів до страхового стажу не враховано періоди здійснення трудової діяльності згідно записів трудової книжки колгоспника ( НОМЕР_1 ) з 07.03.1981 по 08.05.1984, оскільки на титульному аркуші трудової книжки дата народження заявниці зазначена не в повному обсязі (1961) та записи про період роботи в колгоспі внесено з порушенням пункту 6 Постанови 310. Крім того, не можливо взяти до уваги архівну довідку від 15.01.2026 № 01-20/6, оскільки зазначене повне ім?я заявниці ("рос." ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) не відповідає паспортним даним заявниці ("рос." ОСОБА_4 ). Для зарахування вищезазначених періодів роботи до страхового стажу необхідно долучити належним чином оформлені довідки про встановлений мінімум трудової участі у господарстві та фактично відпрацьовані вихододні, видані за місцем роботи (правонаступником/архівною установою) з посиланням на первинні документи та довідки про реорганізацію (за наявності).

Одночасно, до страхового стажу не враховано періоди здійснення трудової діяльності згідно записів трудової книжки ( НОМЕР_2 ) з 02.06.1984 по 31.10.1995, оскільки печатка на записі про звільнення заявниці не відповідає печатці підприємства, на яке було прийнято заявницю. Для зарахування вищезазначеного періоду роботи до страхового стажу необхідно долучити належним чином оформлену довідку про періоди роботи, видану за місцем роботи (правонаступником/архівною установою) з посиланням на первинні документи та довідку про реорганізацію установи (за наявності).

Крім того, не можливо врахувати до страхового стажу періоди отримання заробітної плати з січня 1986 по січень 1996 згідно довідки про заробітну плату від 21.01.2026 № 24/6-107-Вс, оскільки довідка потребує підтвердження результатами перевірки.

Права на призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону, з урахуванням наявних документів, заявниця не має через відсутність необхідного страхового стажу.

Вважаючи рішення пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є не зарахування періодів роботи позивача, що призвело до прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії за віком.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Стаття 4 Закону №1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 ст. 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 26 Закону №1058-VI визначено умови призначення пенсії за віком.

За приписами ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:

- з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років.

Частиною 3 ст. 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років.

Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників визначався постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 «Про трудові книжки колгоспників» (далі - Постанова № 310).

Згідно п.п. 1, 2 Постанова №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.

Відповідно до п.п.5, 6 Постанови №310, до трудової книжки колгоспника заносились наступні дані, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання; причини невиконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві; на підставі чого внесено запис (дата і номер), відомості про нагородження та заохочення.

Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладено на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасність та правильність заповнення трудових книжок несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа (п. 13 Постанови № 310).

Згідно з пунктом 14 Постанови № 310 правління колгоспів вживають заходи щодо строгого дотримання встановленого порядку ведення трудових книжок, забезпечення кадрів працівників, які ведуть трудові книжки, підготовленими до такої роботи особами, забезпечують належне зберігання архівних документів, які стосуються трудової діяльності колгоспників.

Отже, виходячи з наведеного можна дійти висновку про те, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімуму трудової участі).

Судом встановлено, що трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_1 від 10.03.1982, містить такі записи про роботу позивача:

- 07.03.1981 прийнята в колгосп «Червона зірка»;

- 08.05.1984 звільнена з колгоспу «Червона зірка».

Відповідно до Архівної Довідки трудового архіву Великоолександрівської селищної ради від 15.01.2026 №01-20/6 у документах архівного фонду СВК "Червона Зірка" Великоолександрівського району Херсонської області, в особових рахунках робітників та колгоспників за 1981-1984 роки значиться « ОСОБА_2 », « ОСОБА_3 », « ОСОБА_4 » (мовою документа) з березня 1981 року по квітень 1984 року.

Спірне Рішення мотивоване тим, що в ході розгляду документів до страхового стажу не враховано періоди здійснення трудової діяльності згідно записів трудової книжки колгоспника ( НОМЕР_1 ) з 07.03.1981 по 08.05.1984, оскільки на титульному аркуші трудової книжки дата народження заявниці зазначена не в повному обсязі (1961) та записи про період роботи в колгоспі внесено з порушенням пункту 6 Постанови 310.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Також, суд звертає увагу на те, що вказані записи в трудовій книжці зроблено у хронологічній послідовності, відсутні ознаки підчисток та підробок, у відповідній графі наведені підставу для внесення відповідних записів, які завірені печатками та підписами уповноваженої особи.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині означеного спірного періоду) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому посилання відповідача на відсутність інформації про встановлений та вироблений мінімум роботи в колгоспі не відповідає фактичним обставинам справи.

Слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону України №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною першою статті 101 Закону України № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, враховуючи вищенаведене, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Однак, Управління таким правом не скористалося.

Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмовляючи в зарахуванні до страхового стажу позивача часу роботи у період з 07.03.1981 по 08.05.1984 згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 10.03.1982 та відповідно до Архівної Довідки трудового архіву Великоолександрівської селищної ради від 15.01.2026 №01-20/6, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 02.06.1984 по 31.10.1995, суд зазначає таке.

Правила ведення трудових книжок найманих працівників деталізовані нормами постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» (далі Постанова №301), Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 (далі Інструкція №58).

Так, за приписами п. 1.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Аналогічна норма міститься у п. 4 Постанови №301.

Пунктом 1.2 Інструкції №58 передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Крім цього, відповідно до п. 2.1 Інструкції №58 трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

Згідно з 2.2 Інструкції №58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.

Пунктом 2.4. Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Отже, відповідальним за заповнення трудової книжки, в тому числі внесення до неї записів є підприємство роботодавець.

Судом встановлено, трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 02.06.1984, містить такі записи про роботу позивача:

- 02.06.1984 прийнята на роботу на тимчасову на посаду прибиральниці-няні дитячого садка;

- 30.08.1984 переведена на постійну роботу;

- 15.01.1985 переведена на посаду санітарки-няні;

- 01.09.1995 переведена посаду помічника вихователя;

- 31.10.1995 звільнена.

Суд критично ставиться до покликань відповідача 2 у спірному рішенні про не зарахування періоду з 02.06.1984 по 31.10.1995, оскільки печатка на записі про звільнення заявниці не відповідає печатці підприємства, на яке було прийнято заявницю, з огляду на таке.

Суд зазначає, що записи за період роботи позивача, який не врахований відповідачем (з 02.06.1984 по 31.10.1995) є чіткими та містять записи про прийом на роботу, запис про звільнення, посилання на накази та скріплені печаткою.

Положеннями Закону №1058-ІV передбачено, що підставою для призначення пенсії визначено наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Суд зауважує на тому, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Відповідний правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14989/15-а (адміністративне провадження №К/9901/11030/18).

З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому, її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до її страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17.

Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Суд зазначає, що законодавець пов`язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи.

Суд звертає увагу, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 у справі №291/99/17, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при розгляді цієї справи.

Таким чином, оскільки трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 02.06.1984 містить відомості про роботу позивача з 02.06.1984 по 31.10.1995, то відповідачем протиправно не зараховано вказані періоди до його страхового стажу.

Отже, періоди роботи з 02.06.1984 по 31.10.1995 необхідно зарахувати до його страхового стажу.

З огляду на наведене, рішення відповідача 2 від № 134850016183 від 02.03.2026, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки оскаржене рішення є необґрунтованим, з підстав визначення страхового стажу позивача, який не був зарахований згідно записів трудової книжки, тому вимоги щодо зарахування до страхового стажу періоди отримання заробітної плати з січня 1986 року по січень 1996 року згідно довідки про нарахування суми заробітної плати та сплачені страхові внески від 21.01.2026 № 24/6-107-Вс, виданої галузевим державним архівом Служби безпеки України, задоволенню не підлягають як передчасні.

Суд вважає, що спір між сторонами у цій частині ще не виник, а тому такі вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку спірному рішенню, яке зумовило звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 134850016183 від 02.03.2026 не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям правомірності та порушує право позивача на призначення пенсії за віком, тому таке рішення слід визнати протиправним, задовольнивши першу позовну вимогу.

Суд враховує практику Верховного Суду викладену у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, що дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, тобто Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Отже, у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивачу необхідно відмовити, оскільки останній не здійснював опрацювання пенсійної справи позивача та не приймав жодних рішень.

Друга позовна вимога є похідною та підлягає до задоволення шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 07.03.1981 по 08.05.1984 згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 10.03.1982 та відповідно до Архівної Довідки трудового архіву Великоолександрівської селищної ради від 15.01.2026 №01-20/6 та періоду роботи з 02.06.1984 по 31.10.1995 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.06.1984.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.

Оскільки позивач ухвалою судді від 20.04.2026 звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 134850016183 від 02.03.2026.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07.03.1981 по 08.05.1984, згідно записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 10.03.1982 та відповідно до Архівної Довідки трудового архіву Великоолександрівської селищної ради від 15.01.2026 №01-20/6, та періоду роботи з 02.06.1984 по 31.10.1995 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.06.1984.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; ЄДРПОУ 13814885).

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, вул. Соборна, буд. 7а, м. Кропивницький; ЄДРПОУ 20632802).

Повне рішення суду складено 09.06.2026.

Суддя Кондратюк Юлія Степанівна