Ухвала суду № 137312560, 11.06.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3299/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі за її позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач зверталася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність КДКА Кіровоградської області, яка полягає у невиконанні свого обов`язку щодо оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному вебсайті (https://kdka.kr.ua/) та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua/), що передбачений ст. 10-1 Закону України Про доступ до публічної інформації та постановою Кабінету Міністрів України № 835 від 21.10.2015;

- зобов`язати КДКА Кіровоградської області оприлюднити на офіційному вебсайті (https://kdka.kr.ua/) та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua/) набори даних у формі відкритих даних, передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 835 від 21.10.2015, а саме:

- реєстр наборів даних, що перебувають у володінні КДКА;

- інформацію про структуру (організаційну структуру) КДКА;

- звіти, у тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

- переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийнятих КДКА, проекти нормативно-правових актів тощо;

- інформацію про нормативно-правові засади діяльності КДКА;

- інформацію із системи обліку публічної інформації.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області, яка полягає у невиконанні свого обов`язку щодо оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному вебсайті (https://kdka.kr.ua/) та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua/), що передбачений статтею 10-1 Закону України Про доступ до публічної інформації № 2939-VI від 13 січня 2011 року, та постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних № 835 від 21 жовтня 2015 року. Зобов`язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Кіровоградської області оприлюднити на офіційному вебсайті (https://kdka.kr.ua/) та Єдиному державному вебпорталі відкритих даних (https://data.gov.ua/) набори даних у формі відкритих даних, передбачені постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних № 835 від 21 жовтня 2015 року, а саме: реєстр наборів даних, що перебувають у володінні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області; інформацію про структуру (організаційну структуру) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області; звіти, у тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; переліки нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийнятих Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Кіровоградської області, проекти нормативно-правових актів тощо; інформацію про нормативно-правові засади діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області; інформацію із системи обліку публічної інформації. (а.с.72-76).

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій просить зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Кіровоградської області подати до суду звіт про виконання судового рішення від 06.11.2024 у справі №340/3299/24. В обґрунтування заяви посилається на те, що КДКА не виконала судове рішення у повному обсязі, оскільки на своєму вебсайті та на порталі розміщено лише частину інформації, яку КДКА зобов`язана оприлюднювати відповідно до статті 10-1 Закону України Про доступ до публічної інформації № 2939-VI від 13 січня 2011 року та постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних № 835 від 21 жовтня 2015 року. Вказує, що жодного набору відкритих даних не оприлюднено, а оприлюднена інформація подана не в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заяву ОСОБА_1 , суд вважає, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до ст.3811 судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин 1-4, 6 ст.3821 суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і судовим рішенням такого суб`єкта владних повноважень зобов`язано вчинити певні дії, суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення кожного з членів такого колегіального органу, до чиїх повноважень, завдань чи функцій належить забезпечення виконання такого судового рішення.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№29979/04) висловив правову позицію, відповідно до якої принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece, Страсбург, 19.03.1997 року) наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України №11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002 року, Ромашов проти України від 27.07.2004 року, Шаренок проти України від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такого рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вищевказаних правових норм, суд дійшов висновку, що оскільки рішення суду від 06.11.2024 по справі №340/3299/24 не виконано у повному обсязі, тому заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду слід задовольнити та встановити Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Кіровоградської області строк для подання звіту про виконання рішення судового рішення три місяці з дня набрання законної сили ухвалою про встановлення судового контролю.

Керуючись ст.243, 248, 249, 256, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задовольнити.

Зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Кіровоградської області подати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 у справі №340/3299/24 у строк три місяці з дня набрання законної сили ухвалою про встановлення судового контролю.

Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА