Рішення № 137312509, 11.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Київ справа №320/883/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі по тексту також відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 244413-5706-1007 від 30.04.2019 про нарахування орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 132 083,16 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 127350-5705-1007 від 26.06.2020 про нарахування орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік у сумі 132 083,16 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0035215706 від 22.08.2019, прийняте на підставі акта перевірки № 00471/10-36-57-06/2918006058 від 27.06.2019, про застосування штрафних фінансових санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 13 208,32 грн;

- зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок податкових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню №102661-540-1013 від 30.06.2018 суми орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік відповідно до вимог п. 286.5 ст. 286 ПК України, та зменшити її суму на 33 020,79 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 (суддя ОСОБА_2 ) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

13.09.2021 ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_2 ) здійснено заміну відповідача у цій справі Головне управління ДПС у Київській області, на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади 02.11.2023 проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 320/883/21 та передано її на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2023).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 прийнято адміністративну справу № 320/883/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024 №411/0/15-24 звільнено ОСОБА_3 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

За результатами повторного автоматизованого розподілу 20.02.2024 адміністративна справа була передана для розгляду судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 адміністративну справу прийнято до провадження судді Дудіна С.О. для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями йому донараховано орендну плату з фізичних осіб за 2019, 2020 роки, а також застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік.

Позивач пояснив, що 27.04.2016 між ним та Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області як орендодавцем укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого позивач отримав у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022 для ведення фермерського господарства на 7 років. У 2016-2018 роках позивач вирощував на означеній земельній ділянці сільськогосподарську продукцію та щороку сплачував земельний податок. Проте, навесні 2019 року позивачем було виявлено самовільне захоплення земельної ділянки, яку було засіяно зерновими культурами невстановленими особами. Означені обставини позбавили позивача можливості вести фермерське господарство, про що було повідомлено в Національну поліцію України та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України.

Позивач зазначив про складення Управлінням контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Київській області акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 21.05.2019, в якому зафіксовано про передачу позивачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022. Також з виїздом до місця розташування земельної ділянки встановлено, що вся територія використовується для вирощування сільськогосподарської продукції та засіяна озимою пшеницею. Водночас, орендарем земельної ділянки ОСОБА_1 під час здійснення заходу контролю повідомлено, що на теперішній час вказану земельну ділянку обробляють невідомі особи. Встановлено, що згідно з наявною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022 зареєстрована на праві приватної власності за ТОВ «Наш Край-1» 30.10.2018 державним реєстратором речових прав Скрипка Л.В. на підставі акта оцінки приймання-передачі майна, що вноситься до Статутного капіталу б/н, виданого 24.10.2018 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Водночас, вказаним вище державним реєстратором речових прав попередньо 26.10.2018 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022 за гр. ОСОБА_6 , відомості щодо державної реєстрації права власності чи користування земельною ділянкою за яким відсутні у Васильківському районному відділі земельних ресурсів. Ухвалою від 01.08.2019 по справі №362/4525/19 слідчим суддею Васильківського міськрайонного суду Київської області накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022 шляхом заборони відчуження та користування.

Позивач пояснив, що листом від 01.10.2019 Барахтівська сільська рада Васильківського району Київської області направила на адресу ФГ «Агроперспектива ХХІ» ОСОБА_1 лист-нагадування про необхідність сплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022, на що позивачем направлено відповідь від 23.10.2019 про те, що ним означена земельна ділянка не використовується, оскільки вона у 2019 році була засіяна невідомими особами та за даними перевірки зареєстрована за ТОВ «Наш Край-1», яке проводило роботи по посіву та збиранню врожаю у 2019 році. Також у вказаному листі повідомлено, що Фермерським господарством «Агроперспектива ХХІ» в 2019 році земельна ділянка не використовувалась.

Позивач зазначив про його звернення до Міністерства юстиції, Офісу Генерального прокурора, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та інших установ та організацій про захист його порушеного права. Однак, незважаючи на неодноразові звернення протягом 2019-2020 років до органів державної влади щодо незаконних дій із земельною ділянкою, яка є державною власністю, права та законні інтереси позивача не були відновлені.

Враховуючи відсутність можливості користуватись земельною ділянкою, позивач вважає, що у нього не виникає обов`язок сплати за неї податків і зборів, зокрема і в межах спірних відносин.

Означені обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що згідно з даними ІС «Податковий блок» позивачем 27.04.2016 укладено договір оренди земельної ділянки, внаслідок чого йому було нараховано орендну плату з фізичних осіб за 2018-2020 роки спірними податковими повідомленнями-рішеннями, а також застосовано штрафні санкції за затримку розрахунку грошового зобов`язання.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій повторно зазначено, що враховуючи самовільне захоплення земельної ділянки з 2019 року, переданої йому в оренду для здійснення господарської діяльності, ОСОБА_1 з 2019 року не користувався цією земельною ділянкою, а тому не зобов`язаний сплачувати нарахований спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Щодо податкового повідомлення-рішення, яким було нараховано штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого грошового зобов`язання, позивач зазначив, що перевіркою не було встановлено дату отримання позивачем податкового повідомлення-рішення, яким такі грошові зобов`язання були нараховані, що, в свою чергу, унеможливлює визначення граничного строку сплати такого грошового зобов`язання, який настає на 61 день з дня вручення податкового повідомлення-рішення платнику податків.

Позивач стверджує, що орендну плату за землю за 2017 рік сплачено ним 04.09.2017 у той час як податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017 ним не було отримано саме 30.06.2017.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

Між позивачем (орендар) та Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки від 27.04.2016, за умовами якого ОСОБА_1 передано у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 65,8646 га, цільове призначення якої: для ведення фермерського господарства, кадастровий номер якої 3221480200:03:003:0022, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, Барахтівська сільська рада. Строк дії договору - 7 років.

Означений договір посвідчено приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області та зареєстровано за №377.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29.04.2016 №58469219, за позивачем зареєстровано право оренди земельної ділянки на підставі договору №377, виданого 27.04.2016. строк дії: 29.04.2023, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 30.04.2019 №244413-5706-1007 позивачу нараховано орендну плату з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 132 083,16 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 26.06.2020 №127350-5705-1007 позивачу нараховано орендну плату з фізичних осіб за 2020 р. у сумі 132 083,16 грн.

Посадовою особою ГУ ДФС у Київській області проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань до бюджету земельного податку з фізичних осіб ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт від №00471/10-36-57-06/ НОМЕР_1 без дати. Перевіркою встановлено порушення позивачем правил сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання протягом граничних строків, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання 13208,32 грн із затримкою на 6 календарних днів.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 22.08.2019 №0035215706 до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 13208,32 грн.

ГУ ДПС у Київській області сформовано податкову вимогу від 17.07.2020 №432981-57, якою позивача повідомлено, що станом на 16.07.2020 сума податкового боргу становить 145 291,48 грн.

Рішенням ГУ ДПС у Київській області від 17.07.2020 №№365 про опис майна у податкову заставу здійснено опис майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 .

Рішенням ДПС України від 31.12.2020 №5806/Б/99-00-06-01-04-09 за результатами розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 30.04.2019 №244413-5706-1007, від 26.06.2020 №127350-5705-1007 скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цих податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі по тексту також - ПК України, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

За приписами підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками плати за землю є землекористувачі.

Відповідно до підпункту 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з пунктом 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПК України).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про обов`язок сплати фізичними особами орендної плати за землю, яка перебуває в їх власності/користуванні, протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

З акта перевірки №00471/10-36-57-06/2918006058 вбачається, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно сплачено податкові зобов`язання по орендній платі за землю, нараховані податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2017 №195004-10717-ТА0100, а саме: встановлено затримку розрахунку на 6 днів та застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 13208,32 грн.

Листом ГУ ДПС у Київській області від 03.11.2020 №__73/Авд/10-36-04-22 на адвокатський запит представника позивача повідомлено, що згідно з даними ІТС «Податковий блок» податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017 №195004-100717 вручено платнику 29.08.2017.

Таким чином, виходячи з положень пункт 287.5 статті 287 ПК України позивач мав сплатити грошове зобов`язання, нараховане податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2017 №195004-10717-ТА0100, протягом 60 календарних днів з дати вручення.

Суд наголошує на тому, що інформація з баз даних контролюючих органів не є допустимим доказом отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних доказів на підтвердження отримання позивачем означеного податкового повідомлення-рішення, зокрема, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, суд дійшов висновку про своєчасну сплату ОСОБА_1 грошового зобов`язання в межах 60-денного строку з дня отримання такого податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи означені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем було своєчасно сплачено грошове зобов`язання, нараховане податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2017 №195004-10717-ТА0100, що виключає можливість застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків його сплати.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0035215706 від 22.08.2019, прийнятого на підставі акта перевірки № 00471/10-36-57-06/2918006058 від 27.06.2019 про застосування штрафних фінансових санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 13 208,32 грн, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 244413-5706-1007 від 30.04.2019 та № 127350-5705-1007 від 26.06.2020, а також про зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок податкових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню №102661-540-1013 від 30.06.2018 суми орендної плати з фізичних осіб за 2018 рік, відповідно до вимог п. 286.5 ст. 286 ПК України, та зменшити її суму на 33 020,79 грн, суд зазначає, що підставою для заявлення означених позовних вимог є те, що позивач не вважає себе належним платником орендної плати з фізичних осіб з огляду на невикористання ним земельної ділянки з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022 у зв`язку з її самовільним захопленням невстановленими особами, з приводу чого суд зазначає таке.

Виходячи з положень статей 269, 270 ПК України обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до пунктів 288.1 - 288.3 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За приписами статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Питання стосовно припинення договору оренди землі і наслідків припинення або розірвання такого договору унормовані статтями 31 та 34 Закону України «Про оренду землі», за змістом яких договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

За доводами позивача земельна ділянка, за користування якою нараховано орендну плату, не використовувалась ним з 2019 року у зв`язку з її самовільним зайняттям невстановленими особами, що позбавило позивача можливості використання такої земельної ділянки за її цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (стаття 126 Земельного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (орендар) та Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки від 27.04.2016, за умовами якого ОСОБА_1 передано у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 65,8646 га, цільове призначення якої: для ведення фермерського господарства, кадастровий номер якої 3221480200:03:003:0022, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, Барахтівська сільська рада.

Відповідно до пункту 3.1 договору його укладено строком на 7 років. По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував свої обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Згідно з пунктами 5.1, 5.2, 6.3 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Цільове призначення земельної ділянки: 01.02 для ведення фермерського господарства.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендарю в момент державної реєстрації права оренди.

Пунктом 7.1 договору визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Означений договір посвідчено приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області та зареєстровано за №377.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29.04.2016 №58469219, за позивачем зареєстровано право оренди земельної ділянки на підставі договору №377, виданого 27.04.2016. Строк дії: 29.04.2023, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду).

З відповіді №2838183 від 04.06.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що суб`єктом права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022 є Держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

У розділі «Відомості про суб`єктів іншого речового права» міститься інформація про те, що на підставі договору оренди землі від 27.04.2016 №377 ОСОБА_1 є орендарем, а ГУ Держгеокадастру у Київській області - орендодавцем означеної земельної ділянки.

У Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29.04.2016 №58469219 за позивачем зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3221480200:03:003:0022.

Тобто, матеріалами справи підтверджено наявність станом на період виникнення спірних відносин діючого договору оренди землі, за умовами якого на позивача як орендаря, покладено обов`язок сплати орендної плати за землю.

Доказів розірвання означеного договору матеріали справи не містять.

Враховуючи означені обставини, у суду відсутні підстави вважати, що у позивача відсутній обов`язок сплати орендної плати з фізичних осіб у 2019 та 2020 роках, а також відсутні підстави для здійснення відповідачем перерахунку орендної сплати з фізичних осіб за 2018 рік з підстав невикористання ОСОБА_1 земельної ділянки.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1816,00 грн, що підтверджується квитанцією від 24.02.2021 №598Т003Y2К.

Враховуючи часткове задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 86,48 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ ДПС у Київській області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № 0035215706 від 22.08.2019.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 86,48 грн (вісімдесят шість грн 48 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 44096797, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.