Ухвала суду № 137312405, 11.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про визнання заяви про відвід необґрунтованою

11 червня 2026 року № 320/21364/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії ,

встановив:

Представник ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , що полягає у нерозгляді по суті клопотання від 16.04.2026 №078/02/05/08055153-0426 та невжитті заходів реагування.

- Визнати протиправною бездіяльність відповідачів, що полягає у створенні перешкод для проходження військово-лікарської комісії та неприйнятті рішення щодо ступеня придатності позивача до військової служби.

-Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 , що полягає у невжитті заходів реагування та невиконанні функцій контролю.

- Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 та ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти до розгляду медичні документи позивача та забезпечити їх оцінку відповідно до наказу МОУ №402 від 14.08.2008 із застосуванням статей 22, 23 Розкладу хвороб.

- Зобов`язати забезпечити проведення військово-лікарської експертизи із залученням профільних лікарів та прийняттям рішення щодо ступеня придатності позивача до військової служби.

- Зобов`язати надати позивачу письмове мотивоване рішення із посиланням на конкретні норми Розкладу хвороб.

- Стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду у розмірі 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 року залишено без руху позовну заяву.

25.05.2026 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява представника позивача про усунення недоліків.

11.06.2026 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява представника ОСОБА_1 про відвід судді Вісьтак М.Я.

Із поданої заяви вбачається, що Дюденко Євгеній Петрови заявив відвід судді Вісьтак М. Я. у зв`язку з наявністю у ньому сумнівів щодо її неупередженості та порушення судом розумних строків щодо розгляду заяви про усунення недоліків.

Перевіривши доводи та аргументи заяви про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України якою регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставин, суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статті 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Водночас, виходячи з викладеного у сукупності та аналізу аргументів позивача вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальним рішенням та діями суду щодо строків розгляду заяви, що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді.

Суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.

З огляду на наведене та керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ухвалив:

Визнати необґрунтованою заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Матеріали адміністративної справи № 320/21364/26 - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу(представнику).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Вісьтак М.Я.