Ухвала суду № 137312250, 10.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у закритті провадження

10 червня 2026 року № 320/23806/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТАК.ЮА" до Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ТЕМП-3000 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТАК.ЮА" з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ТЕМП-3000, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про відхилення тендерної пропозиції/пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТАК.ЮА» по спрощеній закупівлі по предмету закупівлі Бронежилет модульний (Тип 2, Рівень П, Вид 5, комплектність: 1-5) (ДК 021:2015: 35810000-5:Індивідуальне обмундирування), номер оголошення в електронній системі закупівель UA-2026-04-30-010802-a, яке оформлене електронним протоколом про відхилення тендерної пропозиції/пропозиції UA-2026-04-30-010802-a від « 02» червня 2026 року;

- визнати бездіяльність Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» протиправною та зобов`язати вчинити дії про відміну спрощеної закупівлі по предмету закупівлі Бронежилет модульний (Тип 2, Рівень П, Вид 5, комплектність: 1-5) (ДК 021:2015: 35810000-5:Індивідуальне обмундирування), номер оголошення в електронній системі закупівель UA-2026-04-30-010802-a.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного та призначено судове засідання на 10.06.2026 о 13 год. 30 хв. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ТЕМП-3000.

У судове засідання 10.06.2026 з`явились представники позивача та відповідача.

Третя особа до суду не з`явилась, про причини неприбуття суд не повідомила.

10.06.2026 представником відповідача було подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що 05.06.2026 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» та ТОВ «НВП «Темп-3000» було укладено Державний контракт (договір) про закупівлю № RM-11050-VDK-26.

Відповідач стверджує, що зміст пункту 1 частини 1 ст. 20 ГПК України, пункту 11 частини 1 статті 19 КАС України, частини 1 статті 282 КАС України свідчить про те, що правовідносини між сторонами в спрощеній процедурі, проведеній в порядку Закону України «Про публічні закупівлі», на стадії після укладання між Замовником та переможцем договору про закупівлю, відносяться до господарської юрисдикції та розглядаються по правилам ГПК України, а не КАС України.

У судовому засіданні 10.06.2026 представник відповідача наполягав на задоволенні вказаного клопотання та закритті провадження у справі.

Представник позивача висловив незгоду з клопотанням відповідача про закриття провадження, наполягав на продовженні розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи суд, керуючись положеннями статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Розглянувши заявлене клопотання про закриття провадження у справі, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Приписами статті 4 КАС України установлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю.

Статтею 282 КАС України визначено особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони.

Так, частиною першої статті 282 КАС України визначено, що позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних з укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю, може бути подана протягом десяти робочих днів з дня, коли особа мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, з наведеного вбачається, що адміністративні суди розглядають спори, регламентовані приписами статті 282 КАС України, лише у випадку, якщо вони не пов`язані з укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до пунктів 1, 10 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, необхідно ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Наведене законодавче регулювання визначає, за якими критеріями певні спірні правовідносини належить відносити до тих, на які поширюється або не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Вияв і вибір ознак належності спору до відповідної юрисдикції суду в кожному конкретному випадку має провадитися із суб`єктного складу спірних правовідносин, суті та юридичної природи фактичних передумов конфлікту і, що головне, змісту правовідносин між їх суб`єктами, характеру життєвої ситуації, яка вимагає застосування саме тих відповідних їй положень права, які на публічній владній підставі неодмінно призведуть до правового, обґрунтованого, переконливого і справедливого вирішення життєвої ситуації (правового явища).

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII).

З матеріалів справи вбачається, що торги було проведено саме за процедурою «спрощених торгів» та застосовано електронну систему закупівель.

Спрощені закупівлі регулює стаття 14 Закону № 922-VIII.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 922-VIII спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.

Згідно з частиною дванадцятою статті 14 Закону № 922-VIII за результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель.

Частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів. Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 цього Закону.

Водночас стаття 33 Закону № 922-VIII регулює рішення про намір укласти договір про закупівлю, яке приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі або спрощеної закупівлі.

Так, відповідно до частини шостої статті 33 Закону № 922-VIII, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Як зауважено Верховним Судом у справі № 904/4036/18, конструкція «замовник укладає», а не «замовник має право укласти» свідчить, що ця норма покладає саме обов`язок і саме на замовника укласти договір з переможцем торгів, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами.

Єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника: відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.

Вказана правова позиція була підтримана Верховним Судом у постановах від 15.04.2021 у справі № 910/836/20, від 01.06.2021 у справі № 910/840/20, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20.

Відповідно до статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

В обґрунтування клопотання про закриття провадження представник відповідача зазначив, що 05.06.2026 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» та ТОВ «НВП «Темп-3000» було укладено Державний контракт (договір) про закупівлю № RM-11050-VDK-26, як вказує відповідач, правовідносини між сторонами в спрощеній процедурі, проведеній в порядку Закону України «Про публічні закупівлі», на стадії після укладання між Замовником та переможцем договору про закупівлю, відносяться до господарської юрисдикції та розглядаються по правилам ГПК України, а не КАС України.

Ознайомившись із обґрунтуванням представника відповідача на наявність підстав для закриття провадженні у справі, що розглядається, суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставою адміністративного позову є обставини (юридичні факти) і норми права, на яких у сукупності ґрунтуються вимоги позивача (предмет позову).

Предметом спору у цій справі є незгода позивача з рішенням Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про відхилення тендерної пропозиції/пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТАК.ЮА» по спрощеній закупівлі по предмету закупівлі Бронежилет модульний (Тип 2, Рівень П, Вид 5, комплектність: 1-5) (ДК 021:2015: 35810000-5:Індивідуальне обмундирування), номер оголошення в електронній системі закупівель UA-2026-04-30-010802-a, яке оформлене електронним протоколом про відхилення тендерної пропозиції/пропозиції UA-2026-04-30-010802-a від « 02» червня 2026 року.

Тобто, у даному випадку, спірні правовідносини виникли до укладання державного контракту про закупівлю, отже, до виникнення договірних правовідносин між замовником та переможцем тендеру.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що спір у цій справі за характером правовідносин підлягає вирішенню за правилами адміністративного, а не господарського судочинства.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність фактичних та правових підстав для закриття провадження у справі. З метою забезпечення права на справедливий суд, цей спір підлягає вирішенню судом по суті, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі необхідно відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 9, 170, 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про закриття провадження у справі - відмовити.

2. Копію ухвали суду видати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Василенко Г.Ю.