Ухвала суду № 137312231, 10.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про зміну способу і порядку виконання рішення

10 червня 2026 року № 320/35750/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 у справі №320/35750/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено:

визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) №31/33-123 від 28.04.2025 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції";

зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) №31/33-123 від 28.04.2025 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, з урахуванням раніше виплачених сум.

25.05.2026 сторона позивача скерувала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення, яка мотивована тим, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 у справі №320/35750/25, яке набрало законної сили 14.10.2025, відповідача зобов`язано вчинити визначені судом дії. З матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначеного рішення відповідачем здійснено розрахунок суми доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 30.11.2025 у розмірі 517 416,26 грн, що підтверджується наявною у справі випискою щодо заборгованості. Представник ОСОБА_1 вказує, що в грудні 2025 року позивачу виплачено 187,35 грн, у лютому 2026 року 103,00 грн, у березні 2026 року 101,00 грн, у квітні 2026 року 100,00 грн у рахунок погашення нарахованої доплати за рішенням суду у справі №320/35750/25. Отже, станом на час розгляду заяви невиплаченою залишалася частина нарахованої доплати у розмірі 516 924,91 грн. У зв`язку з наведеним заявник просить змінити спосіб та порядок виконання судового рішення.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду зазначеної заяви визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про зміну способу та порядку виконання рішення у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Так, суд встановив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 у справі №320/35750/25, яке набрало законної сили 14.10.2025, відповідача зобов`язано вчинити визначені судом дії.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначеного рішення відповідачем здійснено розрахунок суми доплати до пенсії за період з 01.12.2019 по 30.11.2025 у розмірі 517 416,26 грн, що підтверджується наявною у справі випискою щодо заборгованості.

У грудні 2025 року позивачу виплачено 187,35 грн, у лютому 2026 року 103,00 грн, у березні 2026 року 101,00 грн, у квітні 2026 року 100,00 грн у рахунок погашення нарахованої доплати за рішенням суду у справі №320/35750/25.

Отже, станом на час розгляду заяви невиплаченою залишалася частина нарахованої доплати у розмірі 516 924,91 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (крім випадків, коли стягувач перешкоджає виконанню виконавчих дій), державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення.

Згідно зі ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, який розглядав справу, може за заявою сторони встановити або змінити спосіб чи порядок виконання рішення.

Також відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження, за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, виконавець має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення.

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду має забезпечувати дотримання та захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також гарантувати його виконання без потреби повторного звернення до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та виключати подальші протиправні дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово наголошував, що ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має забезпечити поновлення порушеного права та отримання особою бажаного результату. Рішення, що не призводять до реальних змін у обсязі прав та їх примусової реалізації, не відповідають цій нормі.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 840/3112/18, що враховується судом при розгляді даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд наголошує, що обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно з статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, законодавцем прямо передбачено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, зокрема, перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Враховуючи викладене, з огляду на положення ч. 3 ст. 378 КАС України, якими встановлено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, заява представника позивача про зміну способу виконання судового рішення підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція висловлена Шостим апеляційним адміністративним судом у постановах від 06.05.2025 у справі №620/4881/23, від 14.05.2025 у справі №580/7224/21 та від 29.04.2025 у справі №620/6421/22.

Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Письмову заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 року у справі №320/35750/25.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 516 924,91 грн (п`ятсот шістнадцять тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні 91 копійка).

Учасникам справи направити копію ухвали про зміну способу і порядку виконання рішення для відома.

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Вісьтак М.Я.