Рішення № 137311928, 10.06.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 червня 2026 року Справа № 280/1576/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які полягають у відмові (оформленій листом від 19.02.2026 № 13) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), пенсії за віком з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням проведення щорічної індексації показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Код ЄДРПОУ: 20490012) в процесі здійснення перерахунків застосувати до показника середньої заробітної плати в Україні, яка враховується для обчислення пенсії позивача, всі відповідні коефіцієнти щорічної індексації (зокрема: 1,17; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115; 1,121) без застосування обмеження збільшення перерахунку пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії за віком, виходячи з розрахункового проіндексованого розміру (що фактично перевищує 62 191,20 грн), обмеживши її виплату максимальним розміром 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, а саме: починаючи з 01 січня 2018 року до 1 січня 2026 року, але не нижче 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність на 01 січня поточного року з 2018 по 2026 рр. та виплатити накопичену різницю між фактично отриманою та належною до виплати пенсією за весь вказаний період з урахуванням індексації;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь Позивача усі понесені судові витрати, зокрема сплачений судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він має статус пенсіонера та перебуває на постійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, де отримує призначену пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV. Загальний страховий стаж позивача становить понад 40 років. Протягом усього періоду активної трудової діяльності він отримував офіційну заробітну плату, рівень якої у багато разів перевищував середні статистичні показники по економіці України. Незважаючи на колосальні суми фінансових ресурсів, які він інвестував у державну систему страхування та теоретичну пенсійну виплату наведену вище, відповідач, керуючись суто фіскальними міркуваннями та застосовуючи частину 3 статті 27 Закону № 1058-IV, штучно обмежив розмір призначеної позивачу пенсії так званим "максимальним розміром" - на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених законом для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року у справі № 0840/2841/18 дії пенсійного органу було визнано протиправними. Суд зобов`язав відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 13 506,79 гривень, починаючи з 01.01.2018. Вказане судове рішення було набрало законної сили та було формально виконано відповідачем. З моменту ухвалення вищезгаданого рішення минуло 8 років, але розмір пенсії позивача залишився таким же. 23 січня 2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою у заяві просив здійснити актуальний перерахунок пенсії, виходячи з нових показників прожиткового мінімуму на 2024-2026 роки, а також з урахуванням усіх урядових індексацій, які мали застосовуватися до бази розрахунку. Листом від 19.02.2026 з посиланням на рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 0840/2841/18 від 17.09.2018 відповідачем відмовлено у проведенні будь-яких перерахунків пенсії позивача. Позивач вважає дії відповідача протиправними у зв`язку із чим звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

16 березня 2026 року відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву. Відповідач вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені. На думку відповідача позивачем було пропущений строк звернення до суду з позовом за захистом прав, свобод та інтересів, оскільки він звернувся первинно до суду лише 25.02.2026, хоча мав дізнатися про порушення своїх прав у березні 2019 року, отримавши виплату пенсії за відповідний місяць. Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач у позовній заяві самостійно здійснив розрахунок розміру пенсії, на який, на його думку, він має право. Разом з тим такий розрахунок не може вважатися належним та обґрунтованим доказом, оскільки визначення розміру пенсії належить до компетенції органів Пенсійного фонду України та здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства на підставі документів пенсійної справи. Вказаний розрахунок є суб`єктивним припущенням позивача та не може бути прийнятий судом як належний доказ правильності визначення розміру пенсійний виплат. З 01.03.2023 пенсію ОСОБА_1 обчислено із заробітної плати 23960,86 грн (показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки - 3764,40 грн х 6,36512 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) та страхового стажу 44 роки 4 місяці 27 днів (коефіцієнт страхового стажу 0,44333), і її розмір складає 13619,02 грн, де: - 13506,79 грн розмір пенсії за віком (23960,86 *0,44333); 112,23 грн - доплата за понаднормовий стаж 9 років. Розмір пенсії позивача складає 13619,02 грн, виплата пенсії здійснюється в твердому розмірі. Враховуючи що в рішенні суду наявне зобов`язання щодо перерахунку та виплати пенсії за віком починаючи з 01 січня 2018 року., з цієї дати встановлено твердий розмір пенсії 13506,79 грн. з урахуванням доплат за понаднормовий стаж. Після виконання рішення суду по справі № 0840/2841/18 відповідачем позивачу встановлена особливість «не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд. розм.», оскільки зобов`язання щодо здійснення подальших перерахунків за результатами яких буде збільшено розмір пенсії з урахуванням автоматичних масових перерахунків відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058 у вищезазначеному судовому рішенні відсутні. Жодним чинним судовим рішенням на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не покладено зобов`язань щодо проведення ОСОБА_1 індексації з 2019 року. Чинним законодавством проведення такої індексації також не передбачено. Відповідач просить відмовити у задоволення позову.

Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Алчевським МВ УМВС України в Луганській області 15.04.1997.

З 29.04.2017 позивачу призначена пенсія за віком у розмірі 13506,79 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2018 у справі № 0840/2841/18 визнано протиправними дії Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% та зобов`язано Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком у розмірі 13506,79 грн., з урахуванням доплат за понад нормований стаж починаючи з 01 січня 2018 року.

Згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 09.08.1991, індивідуальних відомостей з реєстру застрахованих осіб форми ОК-5 та ОК-7, довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 20.02.2026 №16/39, виданої ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», ОСОБА_1 після призначення пенсії продовжив працювати, отримувати заробітну плату з якої утримувалися страхові внески. Станом на дату звернення до суду позивач працює.

Позивач 23.01.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії.

Листом від 19.02.2026 № 6521-4232/Л-02/8-0800/26 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомлено позивачу про те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2018 у справі № 0840/2841/18 зобов`язано Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком у розмірі 13506,79 грн., з урахуванням доплат за понад нормований стаж починаючи з 01 січня 2018 року. Вищезазначене рішення виконано органом Пенсійного фонду відповідно до покладених зобов`язань в установленому чинним законодавством порядку. Інших зобов`язань рішенням суду покладено не було.

Станом на дату розгляду справи пенсія позивачу виплачується у розмірі 13506,79 грн. та доплата за понаднормовий стаж 112,23 грн.

Згідно матеріалів пенсійної справи до пенсії позивача застосовано «Макетну обробку» та особливості «ВПО, відмовлено в реєстрації - з 17.07.2017 по довічно; Не підлягають МП, признач.за ріш.суду в тверд.розм.».

Вказані підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та не спростовуються сторонами.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Україну проголошено, зокрема, соціальною державою (стаття 1 Конституції України). Людину, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпеку визнано найвищою цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Принципи соціальної держави та відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, що їх утілено в статтях 1, 3 Конституції України, належать до тих засадничих принципів, на яких засновано державу Україна.

Приписами статті 46 Конституції України, визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки; 12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.27 Закону розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Частинами 1 та 2 ст.42 Закону передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Частинами 1 та 2 ст.42 Закону №1058-ІV передбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший, ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.

Відповідно до Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" було виключено частину 1 статті 42 Закону № 1058-IV та викладено у новій редакції частину 2 статті 42 цього Закону.

Зокрема, положеннями абзаців 1 та 2 частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV (в редакції від 11.10.2017) було установлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Вказаним Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII було доповнено статтю 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII частиною 5, якою визначено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Законом України від 15.02.2022 № 2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" було внесено зміни, серед іншого, до абзацу 1 частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV та передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Одночасно Законом України від 15.02.2022 № 2040-IX було викладено у новій редакції частину 5 статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та установлено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Також постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 №124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 №124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV (далі Порядок №124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV.

В подальшому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (далі Постанова №251) установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова № 127) було установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118) з 01 березня 2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.

Пунктом 3 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації пункту 8 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24.02.2023 прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої було установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185) з 01 березня 2024 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (пункт 1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі Постанова №209) установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Суд вказує, що, застосовуючи до пенсійних виплат позивача позначку «не підлягає масовому перерахунку, призначені за рішенням суду в твердому розмірі», відповідачем на підтвердження своїх дій не надано рішення суду, згідно з яким відповідача зобов`язано виплачувати позивачу пенсію в розмірі 13506,79 грн. довічно, без застосування положень законодавства.

Таким чином, протягом усього періоду існування спірних правовідносин норми Закону № 1058-IV у тій чи іншій редакції передбачали перерахунок раніше призначених пенсій з метою забезпечення індексації пенсії, який проводиться щороку, тож відповідач на виконання рішення суду повинен був автоматично розрахувати пенсію позивача за матеріалами пенсійної справи з урахуванням підвищень (щорічної індексації).

Суд зазначає, що з дня поновлення своїх прав на належний розмір пенсії на підставі рішення суду позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно з вимогами Закону України № 1058-IV, будь-яких обмежень його прав, як пенсіонера, якому поновлено виплату пенсії за рішенням суду, наведеним Законом не встановлено.

Таким чином, перерахунок пенсій здійснюватиметься автоматизованим способом за матеріалами пенсійних справ, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Виконання вимог закону, в тому числі, щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій є обов`язком відповідача.

Відтак, відповідачем допущені протиправні дії щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням проведення щорічної індексації показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Отже, позивач отримав право на поновлення пенсії за віком, відтак відповідач зобов`язаний це право реалізовувати шляхом проведення послідуючих перерахунків.

Вирішуючи питання про перерахунок та виплату позивачу пенсії, відповідач зобов`язаний був розрахувати пенсію позивача відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в т.ч. враховуючи заробітну плату (дохід) позивача, розміру стажу (коефіцієнт стажу), тощо, а також в обов`язковому порядку врахувати усі зміни у законодавстві України, які були спрямовані на проведення перерахунків та підвищення пенсій громадянам України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо встановлення позивачу пенсії в сталому розмірі - довічно є очевидно протиправними та такими, що прямо суперечить вимогам чинного законодавства України.

Щодо обраного способу захисту прав позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку, призначення, перерахунку пенсій громадянам.

Враховуючи обставини справи, суд вважає належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з жовтня 2018 року відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в тому числі із врахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проведення щорічної індексації показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Щодо решти позовних вимог суд вважає, що в їх задоволенні слід відмовити як передчасних.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у разі незгоди з діями відповідача щодо перерахунку пенсії в подальшому позивач не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав до суду, якщо такі права по своїй суті і будуть порушені.

Щодо аргументів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою суд зауважує, що на сьогодні не існує жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку пенсіонер не отримував з вини держави в особі її компетентних органів. Отже, за таких обставин обмеження права пенсіонера на отримання належної йому пенсії певними строками є неприпустимим.

Отже, положення ст.ст.122, 123 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку з виплатою пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку пенсіонер не отримував з вини держави в особі її компетентних органів.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог та наявність підставі для їх задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини п`ятої статті 139 цього Кодексу якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів частини третьої статті 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно обсягу задоволених вимог в розмірі 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 258, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням проведення щорічної індексації показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з жовтня 2018 року відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в тому числі із врахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, проведення щорічної індексації показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 10 червня 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз