Ухвала суду № 137311765, 10.06.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття звіту про виконання судового рішення

10 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/701/25

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши в письмовому проваджені звіт про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі №260/701/25 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 : визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 29.07.2024.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 в адміністративній справі № 260/701/25 залишено без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Ухвалою суду від 04 березня 2026 року задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №260/701/25; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі №260/701/25, протягом трьох місяців з дня отримання копії даної ухвали.

03 червня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до суду надійшов звіт про виконання рішення суду від 28.04.2025 в адміністративній справі № 260/701/25, відповідно до якого просить прийняти звіт про виконання судового рішення у зв`язку з тим, що Головним управлінням таке виконано у добровільному порядку. Вказує, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 260/701/25 проведено перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 29.07.2024. Одночасно в березні 2026 року проведено часткове відшкодування суми боргу в розмірі 4000,00 грн, а в квітні 2026 року виплачено залишок боргу в розмірі 665,86 грн.

09 червня 2026 року представником позивача подано заперечення, в яких не погоджується із поданим звітом та вважає, що рішення суду належним чином не виконане, а наведені у звіті доводи свідчать лише про формальне та часткове виконання судового рішення. Так, уже з 01.03.2025 відповідач фактично перестав враховувати проіндексований на виконання рішення суду показник середньої заробітної плати 14016,56 грн та здійснив новий перерахунок виходячи виключно із первинного показника 10846,37 грн, застосувавши лише коефіцієнт 1,046.

Дослідивши поданий відповідачем звіт, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 3811 частиною 1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За правилами статті 3821 частини 1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду (стаття 3822 частина 1 КАС України).

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26 червня 2013 року, вказав не те, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено перерахунок у частині індексації пенсії ОСОБА_1 з 29.07.2024 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796, зокрема загальний розмір пенсії становив 16688,25 грн з розрахунку: 10846,37 (середня заробітна за 2019-2021 роки) х 1,197 х 1,0796 = 14016,56 х 1,19061 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).

Тобто відповідачем при перерахунку пенсії збільшено показник середньої заробітної плати 10846,37 грн на коефіцієнти збільшення 1,197 та 1,0796.

При цьому за позицією позивача з 01 березня 2025 року відповідач фактично перестав враховувати проіндексований на виконання рішення суду показник середньої заробітної плати та здійснив новий перерахунок, виходячи виключно із первинного показника 10846,37 грн, застосувавши лише коефіцієнт 1,046.

Тобто з 01 березня 2025 року відповідач протиправно, всупереч судовому рішенню, з 01 березня 2025 року здійснює виплату пенсії позивача виключно з врахуванням коефіцієнту відповідно до постанови КМУ №209, без врахування коефіцієнтів 1,197 та 1,0796 відповідно до постанов №168, №185, що призвело до зменшення пенсії позивача з 01 березня 2025 року порівняно з 01 березня 2024 року.

З цього питання суд зазначає таке.

Як вказано вище, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 в адміністративній справі № 260/701/25, за виконанням якого встановлено судовий контроль, зобов`язано відповідача провести індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 29.07.2024.

Відповідачем на виконання судового рішення перераховано пенсію позивача, при перерахунку застосовано наступні показники для обчислення пенсії: з 29.07.2024 16688,25 грн (10846,37 х 1,197 х 1,0796).

Нараховано внаслідок перерахунку доплату за період з 29.07.2024 року по 28.02.2025 року у розмірі 4665,86 грн, яка виплачена позивачу у березні та квітні 2026 року.

Тобто відповідачем проведено перерахунок пенсії у спосіб, установлений судовим рішенням.

Той факт, що з 01 березня 2025 року відповідачем після проведення індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» пенсія виплачується у меншому розмірі, не вказує на неповне виконання рішення у цій справі, адже даним судовим рішенням не було зобов`язано відповідача на проведення індексації пенсії позивача з 01 березня 2025 року, правовідносини щодо проведення індексації пенсії позивача з 01 березня 2025 року відповідно до постанови №209 не були предметом спору в цій справі.

Ключовим для розмежування нового спору від питань, що підлягають вирішенню в порядку статті 382 КАС України, є те, що позивач оскаржує не сам факт невиконання чи неналежне виконання рішення в справі № 260/701/25, а законність та правильність застосування відповідачем нових норм матеріального права, які не існували ні на момент виникнення спірних правовідносин, ні на момент їх вирішення судом.

Суд зазначає, що такі дії відповідача містять нову юридичну оцінку права позивача, що не відповідає підходу, визначеному в рішенні у справі № 260/701/25.

Таким чином, предметом поданої позивачем заяви є не усунення перешкод у виконанні вже встановлених судом у справі № 260/701/25 зобов`язань, а перевірка правомірності нових дій відповідача, які стосуються нових обставин, що не можуть бути предметом оцінки та судового контролю в межах справи № 260/701/25.

А відтак, поданий відповідачем звіт та надані суду документи свідчать про виконання відповідачем рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 в адміністративній справі № 260/701/25.

Відповідно до статті 3823 частини 1 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Згідно із статтею 3823 частиною 2 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

За правилами статті 3823 частини 11 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до вимог статті 3823 КАС України та зважаючи на те, що відповідачем було здійснено заходи, спрямовані на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 в адміністративній справі № 260/701/25, а також надано до суду докази вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення, суд вважає за можливе прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 в адміністративній справі № 260/701/25.

Керуючись статтями 241, 243, 382-3823 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 в адміністративній справі № 260/701/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М. Луцович