Ухвала суду № 137311718, 11.06.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу

11 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/10981/26

категорія 106030200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні питання про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні.

Відповідно до частин 1, 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною 4 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частини 1 та 2 статті 78 КАС України ).

Ухвалою від 30.03.2026 суд витребував у військової частини НОМЕР_1 інформацію про загальний розмір виплат, нарахованих та виплачених ОСОБА_1 при звільненні та виключенні зі списків особового складу, та довідку про розмір середньоденного грошового забезпечення за останні два повні місяці служби.

На виконання ухвали відповідач надав довідку про розмір середньоденного грошового забезпечення за останні два повні місяці служби, однак інформацію про загальний розмір виплат, нарахованих та виплачених ОСОБА_1 при звільненні та виключенні зі списків особового складу, не надав.

Суд ухвалою від 14.05.2026 повторно витребував у відповідача докази.

04.06.2026 на виконання ухвали відповідач повторно надіслав довідку про розмір середньоденного грошового забезпечення за останні два повні місяці служби, однак інформацію про загальний розмір виплат, нарахованих та виплачених ОСОБА_1 при звільненні та виключенні зі списків особового складу, знову не надав.

Суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 12 частини 1 статті 24 КАС України наведено визначення, що судове рішення - це рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно з частиною 2 статті 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд зауважує, що докази, які витребовуються у відповідача, є суттєвими для розгляду даної справи, а також є важливими для встановлення усіх фактичних обставин справи, які мають істотне значення для вирішення спору по суті.

Так, невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень матиме наслідком застосування заходів процесуального примусу (частина 1 статті 149 КАС України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Частинами 2, 5, 6 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків;

2) неодноразового зловживання процесуальними правами;

3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Згідно з частиною другою ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відтак, з огляду на те, що військова частина НОМЕР_2 систематично не виконувала процесуальні обов`язки, покладені на неї судом, а саме не виконала вимог ухвал про витребування доказів без поважних причин (ухвали суду від 30.03.2026 та від 14.05.2026), що призвело до суттєвого затягування судового процесу, що є грубим порушенням норм процесуального права та фактичним ігноруванням судових рішень, які набрали законної сили, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з посадової особи - командира військової частини НОМЕР_1 в дохід Державного бюджету України штрафу в сумі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 6656,00 грн (3328,00 грн х 2 = 6656,00 грн) за системне невиконання процесуальних обов`язків, зокрема, ненадання суду доказів, що витребовувалися двічі.

Керуючись статтями 144, 149, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Стягнути з командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (адреса: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) штраф у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 6656,00 грн (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Роз`яснити командиру військової частини НОМЕР_1 , що відповідно до вимог ч. 6 ст. 149 КАС України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення шляхом виконання вимог ухвал суду від 23.09.2024 та від 26.11.2024 у термін, що не перевищує п`яти днів, з дати отримання даної ухвали, та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи та скерувати до Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5) в порядку, визначеному статтею 149 КАС України, для звернення до виконання.

Строк пред`явлення даної ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Д.М. Леміщак

Повне судове рішення виготовлено 11.06.26