Рішення № 137311398, 11.06.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/2737/26

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 навчальний центр Десантно-штурмових військ (ДШВ) ЗС України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , який був виключений з військового обліку до 18 травня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" 13 травня 2024 року у зв`язку із раніше засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину згідно інформації наявної у його військово-обліковому документі.

Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_4 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ), оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії № 2025-1208-1548-1453-0 від 08.12.2025 за результатами проведеного 08.12.2025 року медичного огляду ОСОБА_1 .

Визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1537 від 08.12.2025 року (код ЄДРПОУ09768518, місцезнаходження - АДРЕСА_1 ), в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Зобов`язати Військову частину звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_5 .

Зобов"язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , про його виключення з військового обліку, якого 13 травня 2024 року було з військового обліку до 18 травня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" 13 травня 2024 року у зв`язку із раніше засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину згідно інформації наявної у його військово-обліковому документі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідач протиправно поновив його на військовий облік, оскільки він раніше був засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину і 13.05.2024 був виключений з військового обліку військовозобов`язаних на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий облік та військову службу" і жодних дій щодо відновлення порушених прав не вчиняв. Чинним законодавством у сфері військового обліку не передбачено можливості повторного включення особи до військового обліку, якщо така особа була виключена з нього. Також, позивач вважає, що висновок суб`єкта владних повноважень за результатами проведеного медичного огляду міг бути іншим, за умови дотримання суб`єктом владних повноважень процедури, визначеної Положенням № 402 ( згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу). зазначає, що він має діагнози, які вказують на непридатність його до військової служби.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслав письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що згідно ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" в редакції, яка діє з 18.05.2024, не передбачено виключення з військового обліку громадян, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Військова частина НОМЕР_1 надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що військова частина не має відношення до заходів мобілізаційної готовності. 08.12.2025 відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 №356 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 прибув для подальшого проходження військової служби. 28.12.2025 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №376 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 27 грудня 2025 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 . Зазначає, що позивачу необхідно повернутися до розташування військової частини НОМЕР_1 та звернутися з рапортом та встановленим порядком завіреними копіями підтверджуючих документів до командира військової частини НОМЕР_1 з метою підтвердження підстав для звільнення з військової служби у разі не бажання останнього продовжувати військову службу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 13.05.2024 був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку із раніше засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину , що підтверджується вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 13.06.1996.

Дана інформація була занесена відповідачем до Тимчасового посвідчення ЗВ №227/24 позивача в паперовому вигляді, де в 14 пункт зазначена інформація про виключення з військового обліку .

08.12.2025 позивача було поновлено на військовому обліку та відповідно довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 №2025-1208-1548-1453-0 визнано придатним до військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 1537 від 08.12.2025 позивача призвано на військову службу під час мобілізації та скеровано до військової частини НОМЕР_1 для подальшого несення служби.

08.12.2025 відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 №356 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 прибув для подальшого проходження військової служби та зараховано до списків особового складу частини.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок №1487, в редакції від 18.05.2024, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п.3 Порядку №1487).

Відповідно до п.20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Військово-обліковими документами для військовозобов`язаних є військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного.

Згідно п.22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону №2232-ХІІ.

Абзацом третім пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття та виключення військовозобов`язаних з військового обліку.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Абзацом п`ятим частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовозобов`язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Згідно з абзацами сьомим і дев`ятим пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній з 18.05.2024) взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають громадяни України: які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку.

З вищевикладеного слідує, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних підлягають усі військовозобов`язані громадяни України, які досягли 25-річного віку. Водночас Закон № 2232-ХІІ не містить обмежень щодо кількості раз, взяття на військовий облік у випадку, якщо особа раніше перебувала на військовому обліку призовників.

Тобто, громадянин України, який раніше перебував на військовому обліку призовників, і був виключений з військового обліку військовозобов`язаних, підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у разі, якщо підстави, за якими він був виключений, відпали.

З матеріалів справи встановлено, що позивач 13.05.2024 був виключений з обліку військовозобов`язаних на підставі пп.6 п. 6 ст. 37 Закону №2232-XII (засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину).

Суд зазначає, що статтею 37 Закону №2232-XII у редакції, яка діяла на момент виключення позивача військового обліку, було визначено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Разом з цим, 18.05.2024 внесено зміни в Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", та нова редакція статті 37 вже не містить такої підстави для виключення з військової служби громадян України, раніше засуджених до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину:

"Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.".

З наведеного слідує, що з 18.05.2024 громадяни України, які раніше перебували на військовому обліку призовників та були виключені з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній до 17.05.2024), підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних, оскільки відпала підстава, за якою їх було виключено з військового обліку.

Отже, з набранням чинності змін до Закону №2232-XII позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка набула статусу військовозобов`язаного, відтак, підстави для виключення позивача з військового обліку як раніше засудженого до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину у розумінні приписів частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) та Порядку №1487 відсутні.

Крім того, суд зазначає, що згідно пункту 4 розділу "Загальні питання" Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

- особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;

- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;

- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що відповідачем правомірно поновлено позивача на обліку військовозобов`язаних, тому вимоги в частині визнання протиправними дій та зобов"язання ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , про його виключення з військового обліку, у зв`язку із раніше засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину згідно інформації наявної у його військово-обліковому документі, не підлягають задоволенню.

Зазначеної позиції підтримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 11.02.2026 у справі №120/2789/25.

Що стосується вимог в частині визнання протиправною та скасування постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії № 2025-1208-1548-1453-0 від 08.12.2025 за результатами проведеного 08.12.2025 медичного огляду ОСОБА_1 .

Правове регулювання спірних правовідносин здійснюється Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Як встановлено частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 13 статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом.

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 (далі Положення №402, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.

Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їх сімей, громадян, які добровільно вступають на військову службу (навчання) за контрактом у Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, та осіб, звільнених з військової служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, для яких військово-лікарська експертиза проводиться військово-лікарськими комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та при закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (пункт 1.1. розділу І Положення №402).

На підставі пункту 1.2. розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з пунктом 1.3. розділу І Положення №402 основними завданнями військово-лікарської експертизи, зокрема, є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи.

Пунктом 2.1. розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Відповідно підпункту 2.5.4. пункту 2.5. глави 2 розділу I Положення №402 штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Перелік закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, при яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК (ЛЛК) на наступний календарний рік затверджується щорічно до 25 грудня начальником ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів (підпункт 2.5.6. пункту 2.5. глави 2 розділу І Положення № 402).

Пунктом 1.1. розділу ІІ Положення №402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.

Відповідно до пункту 20.1. розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка вноситься до документа, яким оформлюється постанова ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог цього Положення.

Згідно з пунктом 20.2. розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.

Постанови штатних ВЛК можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

Згідно з пунктом 20.3. розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються, зокрема, постанови про:

а) "Придатний";

б) "Непридатний";

в) "Потребує";

г) "Тимчасово непридатний".

На підставі пункту 21.1. розділу ІІ Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає (пункт 22.9. розділу ІІ Положення № 402).

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що за результатами медичного огляду ВЛК відповідного рівня приймає рішення, яке оформляється відповідною довідкою.

Судом встановлено, що відповідно довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 №2025-1208-1548-1453-0 позивача визнано придатним до військової служби.

Позивач вказує, що огляд проведений необ"єктивно, неналежно, з порушенням, а наявні у нього хвороби вказують на його непридатність до військової служби.

Суд зазначає, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку даної комісії щодо придатності до військової служби, позивач має право звернутись до вищестоящого ВЛК щодо перегляду рішення ВЛК, яка наділена таким правом.

Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови штатних (позаштатних) госпітальних ВЛК у судовому порядку.

Так, згідно із нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами штатних (позаштатних) ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.

Зокрема, абзацом 4 пункту 2.4.5. розділу І Положення №402 визначено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК.

Остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби може бути прийнято Центральною ВЛК.

Підпунктом 2.3.3. пункту 2.3. розділу І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Згідно з підпунктом 2.3.4. пункту 2.3. розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема:

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;

запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок;

розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Обґрунтовуючи протиправність висновку ВЛК, позивач наполягає на наявності у нього захворювань, підтверджених медичними дослідженнями у медичних закладах, що не досліджено відповідачем.

Разом з тим, суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ. Так, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у пункті 73 постанови від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а зазначив, що перевірка рішення госпітальної (гарнізонної) ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби та встановлення причинного зв`язку захворювань, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

У пунктах 80, 81 вказаної вище постанови від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а Верховний Суд підсумував, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведені норми матеріального права та встановлені у справі обставини, суд вважає, що позивач має право звернутися до вищестоящої ВЛК для проведення повторного або контрольного медичного огляду, а у разі не згоди з рішенням вищестоящої ВЛК звернутися зі скаргою до ЦВЛК.

Матеріали справи не мітять доказів оскарження до вищестоящої ВЛК постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформленої довідкою від № 2025-1208-1548-1453-0 від 08.12.2025.

Таким чином, позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою визначення придатності його до військової служби.

Зазначеної позиції підтримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 10.02.2025 у справі № 560/8886/24, від 17.07.2025 у справі № 560/1837/25.

Беручи до уваги ті обставини, що перевірка рішень ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, суд дійшов висновку про недотримання позивачем вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є підставою для відмови у задоволенні позову у цій частині.

Протиправність наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1537 від 08.12.2025 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , наказу командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та зобов"язання Військову частину звільнити його з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу грунтуються на доводах позивача щодо протиправного поновлення на військовому обліку та протиправності довідки ВЛК № 2025-1208-1548-1453-0 від 08.12.2025 за результатами проведеного 08.12.2025 медичного огляду.

Разом з тим, враховуючи, що судом не встановлено протиправності дій ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо повторного взяття позивача на військовий облік, та відмовлено у позові у цій частині та в частині визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії № 2025-1208-1548-1453-0 від 08.12.2025, суд дійшов висновку, як наслідок про відсутність підстав для скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1537 від 08.12.2025 в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , наказу командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та зобов"язання Військову частину звільнити його з військової служби з подальшим виключенням зі списків особового складу.

Інших обставин, які б давали суду підстави для задоволення позову у цій частині позивачем не наведено, а судом не встановлено.

Решта доводів сторін не спростовують висновків суду у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 навчальний центр Десантно-штурмових військ (ДШВ) ЗС України ( АДРЕСА_4 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_7 ), про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос

11.06.26