Рішення № 137311254, 11.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 рокуСправа №160/9/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

01.01.2026 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвокат Савченко Павло Дмитрович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати рішення від 25.11.2025 року за № 46770/04-36-24-11-07 про анулювання реєстрації платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржуваного рішення відповідача від 25.11.2025 року за № 46770/04-36-24-11-07 про анулювання реєстрації платника податків, оскільки за відсутності податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, контролюючим органом не було дотримано встановленої законом процедури формування, узгодження та стягнення податкового боргу, що виключає можливість застосування до позивача будь-яких негативних правових наслідків, у тому числі анулювання реєстрації платника єдиного податку. Отже, висновки відповідача про наявність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 8982,58 грн є безпідставними, передчасними та такими, що не підтверджені належними і допустимими доказами. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 04.02.2026 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

21.01.2026 року через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив, в якому управління не погоджується з позовними вимогами та вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. ФОП ОСОБА_1 складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування № 53666/04-36-24-11-07/ НОМЕР_1 , який направлено платнику поштою з рекомендованим повідомленням про вручення та отримано платником 10.11.2025 року. 25.11.2025 року платнику складено рішення згідно абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ з урахуванням вимог п. 86.7 ст. 86 ПКУ, яке направлено платнику поштою з рекомендованим повідомленням про вручення та отримано платником 08.12.2025 року. В ході перевірки було встановлено що, а саме по ФОП ОСОБА_1 порушено абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ, а саме наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів за період з 01.04.2025 року - 01.09.2025 року, а саме: на 01.04.2025 року - 8982,58 грн; на 01.05.2025 року - 8982,58 грн; на 01.06.2025 року - 8982,58 грн; на 01.07.2025 року - 8982,58 грн; на 01.08.2025 року - 8982,58 грн; на 01.09.2025 - 8982,58 грн. Згідно пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу. Отже, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

26.01.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшов письмовий відзив на позов, в якому він вважає, що відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не містить належного спростування доводів, викладених у позовній заяві, та ґрунтується на помилковому тлумаченні норм Податкового кодексу України, а також на підміні понять «наявність записів в інтегрованій картці платника» та «наявність узгодженого податкового боргу». Представник позивача наголошує, що у спірних правовідносинах: податкове повідомлення-рішення щодо суми 8982,58 грн. не приймалося; податкова вимога відповідно до ст.59 ПК України не направлялася; відповідач не надав жодного доказу узгодження пені. Таким чином, відсутній юридичний факт виникнення податкового боргу. З огляду на це за відсутності податкового повідомлення-рішення відсутні підстави вважати суму грошовим зобов`язанням та податковим боргом. Враховуючи вищенаведене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 11.06.2026 року.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Витягу №15080 з реєстру платників єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність перебуваючи на спрощеній системі оподаткування (2 група).

Видами підприємницької діяльності позивача є КВЕД:

- 47.41 - «Роздрібна торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах»;

- 68.20 - "Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна";

- 33.12 - «Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення»;

- 46.51 - «Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням».

На підставі пп.191.1.1 п.191.1 статті 19, пп.20.1.4 п.20.1 статті 20 розділу 1. 299.10, 299.11 ст.299 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - Кодекс), у порядку пп.75.1.1 1.75.1 статті 75 та статті 76 розділу ІІ Кодексу, Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, Закону України від 03.03.2022 року №2118-ІХ, Закону України від 12.05.2022 року №2260-ІХ, Закону України від 30.06.2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» проведено перевірку щодо порушення умов застосування платником єдиного податку спрощеної системи оподаткування: ФОП ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником Єдиного податку умов застосування спрощеної системи оподаткування від 30.09.2025 року за № 53666/04-36-24-11-07/ НОМЕР_1 , в якому було констатовано порушення абз.8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу з урахуванням Закону України від 04.12.2020р. №1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-21 урахуванням Закону України від 30.06.2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового 18 кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», (у разі наявності податкового боргу понад ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (180*17 - 3060,00 грн.) на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів): на 01.04.2025 року у сумі 8982,58 грн, на 01.05.2025 8982,58 грн, на 01.06.2025 року - 8982,58 грн, на 01.07.2025 року - 8982,58 грн, на 01.08.2025 року -8982,58 грн, на 01.09.2025 року - 8982,58 грн. Також було зазначено, що відповідальність за порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно Глави 1 Кодексу передбачена пунктами 299.10 та 299.11 статті 299.

Вищезазначений акт про результати камеральної перевірки було направлено платнику поштою з рекомендованим повідомленням про вручення та отримано платником 10.11.2025 року.

25.11.2025 року відповідачем було складено рішення від 25.11.2025 року за №46770/04-36-24-11-07 про анулювання реєстрації платника податків, яке направлено позивачу засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення та отримано позивачем 08.12.2025 року.

Цим рішенням встановлено, що у фізичної особи-підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Датою виключення з реєстру платника єдиного податку є 30 вересня 2025 року.

Не погоджуючись з рішенням відповідача від 25.11.2025 року за № 46770/04-36-24-11-07 про анулювання реєстрації платника податків, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Спрощена система оподаткування обліку та звітності унормована главою 1 розділу XIV ПК України.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Абзацом першим пункту 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України до другої групи платників єдиного податку належать підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пунктом 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

За змістом підпункту 3 підпункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Підпунктом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Отже, однією з підстав для виключення з реєстру платників єдиного податку є наявність у відповідного платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

У свою чергу, відповідно до абзацу першого пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що виявлення порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПК України, можливе лише під час проведення перевірок.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Суд відзначає, що предметом спору у цій справі є правомірність ухвалення відповідачем рішення про анулювання реєстрації платника податків.

Підставою для ухвалення відповідачем такого рішення слугували висновки акта про результати камеральної перевірки щодо результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи.

У позовній заяві позивач, стверджуючи про протиправність оскаржуваного рішення, покликається, зокрема на порушення податковим органом процедури проведення перевірки, які, на його думку, зумовлюють протиправність спірного рішення та необхідність його скасування з цих підстав.

Суд зазначає, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого незалежно від ухваленого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи надалі наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. Водночас такі підстави позову, за їх наявності, суди повинні оцінювати найперше, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що спричиняють протиправність рішень, ухвалених за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Отже, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення.

Зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

З урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду та окреслених позивачем підстав заявленого позову, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягають першочерговому дослідженню.

У аспекті цього суд звертає увагу на те, що Верховний Суд під час розгляду подібних адміністративних справ сформував такі висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована у спосіб виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Водночас ухвалення контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в процесі останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року у справі № 805/206/17-а, від 24 січня 2019 року у справі № 813/1346/18, від 05 червня 2018 року у справі № 813/4266/17).

Отже, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок ухвалення рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Повертаючись до обставин розглядуваної справи, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача та встановлення в процесі останньої порушень, відповідно до яких позивач не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Отже, оскільки контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд дійшов висновку, що анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку другої групи не відповідає положенням ПК України та здійснено контролюючим органом не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18 березня 2025 року у справі № 160/21398/24, яку суд ураховує на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

За наведених обставин суд уважає, що спірне рішення про анулювання реєстрації платника податку ухвалене відповідачем з порушенням процедури його ухвалення, що є самостійною підставою для визнання його протиправним та скасування.

Водночас встановивши порушення відповідачем процедури ухвалення спірного рішення, суд з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося, не переходить до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень оскаржуваного індивідуального акта.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що стаття 14 п. 14.1. пп. 14.1.175 Податкового кодексу України визначає, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (ст. 59 п. 59.1. ПК України).

Так як абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України пов`язує втрату особою статусу платника єдиного податку із наявністю податкового боргу, а ст. 59 п. 59.1. ПК України передбачає, що наявність податкового боргу фіксується податковою вимогою, то відповідач повинен був надіслати позивачу податкову вимогу.

Суд зазначає, що відповідач не подав суду податкову вимогу, яка б підтверджувала наявність у позивача податкового боргу.

У процесі розгляду справи суд не встановив інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення цього спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Беручи до уваги викладене, суд визнає протиправним та скасовує рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.11.2025 року за № 46770/04-36-24-11-07 про анулювання реєстрації платника податків.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Згідно ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.11.2025 року за № 46770/04-36-24-11-07 про анулювання реєстрації платника податків.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн. відповідно до платіжної інструкції №1328 від 25.12.2025 року КБ "Приватбанк".

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна