Ухвала суду № 137311223, 09.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 червня 2026 року Справа 160/15044/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центральної служби у справах дітей Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центральної служби у справах дітей Дніпровської міської ради, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної служби у справах дітей Дніпровської міської ради яким прийнято Висновок про недоцільність усиновлення трьох дітей громадянином України ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Центральну службу у справах дітей Дніпровської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.03.2026 року з урахуванням правової оцінки суду.

Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву подано з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, здійснюється у спосіб, що не суперечить закону і забезпечує ефективність поновлення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема: про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач в поданому позові просить суд, зокрема визнати протиправним та скасувати рішення Центральної служби у справах дітей Дніпровської міської ради яким прийнято Висновок про недоцільність усиновлення трьох дітей громадянином України ОСОБА_1 .

Проте, як вбачається з зазначеного вище, із заявлених позовних вимог неможливо встановити, яке саме рішення позивач просить визнати протиправними та скасувати (не зазначено номеру та дату рішення).

Отже позивачу необхідно привести у відповідність зміст позовних вимог відповідно до документів наданих разом із позовною заявою та у разі необхідності надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази, що підтверджують причини пропуску строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 року №4695-ІХ, визначено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем подано до суду адміністративний позов, який містить вимогу немайнового характеру за яку необхідно сплатити судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Так, позивачем на підтвердження сплати судового збору до позовної заяви долучено квитанцію №D32Y-QDRU-8AME від 06.05.2026 року про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн.

При цьому, судом встановлено, що станом на 08.06.2026 року квитанція №D32Y-QDRU-8AME від 06.05.2026 року прикріплена та обліковується у КП «Діловодство спеціалізованого суду» за адміністративною справою №160/12620/26, яка перебуває в провадженні судді Прудника С.В., що підтверджується довідкою Відділу судової статистики, аналітичної роботи та інформаційно-технічного забезпечення від 08.06.2026 року.

За таких обставин суд не може прийняти наявну в позовній заяві квитанцію №D32Y-QDRU-8AME від 06.05.2026 року, як належний доказ сплати судового збору, а тому дійшов висновку, що станом на день звернення позивача до суду із позовною заявою по даній справі позивачем не сплачено в повному обсязі судовий збір.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання адміністративного позову немайнового характеру у відповідності до Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1331,20 грн.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центральної служби у справах дітей Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:

- уточненої позовної заяви та її копій відповідно до кількості сторін, з приведеними у відповідність позовними вимогами, а також у разі необхідності заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази, що підтверджують причини пропуску строку.

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн. за позовну вимогу немайнового характеру.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101

Код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155

Рахунок: UA368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

МФО: 899998.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права позивача повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Луніна