Рішення № 137311033, 01.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 рокуСправа №160/7274/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Одеської митниці, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.01.2026 р. №UA500500/2026/000002/1.

визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.01.2026 р. № UA500500/2026/000006.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за ціною договору, що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/7274/26 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

09.04.2026 через систему «Електронний суд» від Одеської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву, яка вважає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №26UA500500000246U6 від 05.01.2026 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

10.04.2026 від ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.

Позивач, посилаючись на практику Верховного Суду, вважає, що відповідачем необгрунтовано застосованно резервний метод визначення митної вартості щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості.

У поданих до суду 14.04.2026 через систему «Електронний суд» запереченнях на відповідь на відзив Одеська митниця не погоджується з аргументами, викладеними у відповіді позивача на відзив і наполягає на своїх доводах , посилаючись на практику Верховного Суду.

08.05.2026 від позивача надійшла заява про стягнення з Одеської митниці витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану із розглядом справи в сумі 10 000 грн.

В період з 01 травня 2026 року по 29 травня 2026 року, суддя знаходилась у щорічній відпустці та у відрядження, що підтверджується відділом управління персоналу довідкою №159.

Справа розглянута в перший день виходу судді з відпустки.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

27.12.2019 року між YIWU PENGSHUO TRADING CO., LTD, Китай (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (Покупець) укладено контракт №3420-YP/CN на поставку продукції, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті.

За п. 1.2 контракту товар, що поставляється за цим контрактом, повинен бути виготовлений та поставлений партіями відповідно до вимог, на умовах та за цінами, які зазначені у додатках та специфікаціях до цього контракту, які є його невід`ємною частиною.

Найменування, кількість та ціна товару, який постачається за цим контрактом, зазначаються у специфікаціях до цього контракту, які підписуються обома сторонами на кожну поставку товару та є невід`ємною частиною цього контракту. Зміна ціни товару після підписання обома сторонами відповідної специфікації можлива лише за взаємною згодою обох сторін (п. 2.1 контракту).

Пунктом 2.2. контракту встановлено, що загальна остаточна сума цього контракту дорівнює загальній ціні товару згідно з усіма специфікаціями, які будуть підписані сторонами протягом строку дії цього контракту. Вартість одиниці товару зазначається у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами.

Ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB-NINGBO, КНР, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» Міжнародної торгової палати у редакції 2010 р. (надалі «Правила «Інкотермс» 2010 р.») (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 р.) та включає в себе вартість навантаження товару у продавця, вартість усіх митних формальностей у країні продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України (п.2.3 контракту).

Відповідно до п. 3.1 контракту, якщо у специфікації до цього контракту не зазначені інші умови, оплата товару за цим контрактом здійснюється покупцем в доларах США (код валюти 840) у формі банківського переказу на рахунок продавця у наступному порядку: 100% від суми, зазначеної в Специфікації, покупець сплачує протягом 20 (двадцяти) днів після отримання копій документів, зазначених в п. 4.2., якщо інше не вказано в специфікаціях.

Товар за цим контрактом повинен бути поставлений на умовах FOB-NІNGBO, КНР, згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 р. (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з правилами «Інкотермс» 2010 р.) протягом 45 (сорока п`яти) календарних днів з моменту підписання специфікації до контракту (п. 4.1. контракту).

На виконання укладеного контракту , за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», зокрема, товар № 3 взуття домашнє з підошвою з полімерних матеріалів та з верхом з текстильних матеріалів: - капці чоловічі кімнатні закриті, арт. BZ24Y111217-18 -9312 шт. - капці жіночі кімнатні закриті, арт. BZ24C1210 - 8424 шт. Виробник: YIWU PENGSHUO TRADING CO.,LTD. Країна виробництва: CN. Код 6404191000.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією №26UA500500000246U6 від 05.01.2026 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: декларація митної вартості , зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності № 3420-YP/CN від 27.12.2019 р., рахунок-фактура (інвойс) № YBA20250928-2 від 23.09.2025 , автотранспортна накладна № 7478В від 31.12.2025, рахунок № СФ-47529 від 05.01.2026, рахунок № СФ-47530 від 05.01.2026 , рахунок № СФ-47531 від 05.01.2026 р., коносамент №ZJSM25091544В від 30.09.2025 , договір транспортного експедирування №110516 від 31.03.2025 р., заява про страхування на окреме перевезення вантажу № 459 від 01.10.2025 , пакувальний лист б/н від 23.09.2025 , сертифікат якості б/н від 23.09.2025, - декларація про походження товару №BA20250928-2 від 23.09.2025 р.

У відповідь на повідомлення митниці від 05.01.2026, декларант листом від 06.01.2026 № 0601/26 надав відповідачу пояснення щодо зауважень, які виникли у відповідача до поданих документів, а також: банківські платіжні документи: swift № б/н від 21.11.2025; копії прайс-листа виробника товару б/н від 09.09.2025 р., комерційної пропозиції б/н від 14.09.2025 , митної декларації країни відправлення №292120250001254702 від 23.09.2025., заявки на перевезення вантажу морським транспортом № 95753/384504_2 від 30.09.2025.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України позивач протягом 80 днів з дня випуску товару надав відповідачу разом із заявою за вих. № ВІЗ-2026-0036 документи: копію виписки з бухгалтерської документації (картка рахунку: 63.2 на 25.02.2026), копію swift від 21.11.2025 р., що підтверджує оплату товару, експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-71/2 від 23.01.2026, копію митної декларації країни відправлення № 292120250001254702 від 23.09.2025, повторно прайс-лист виробника товару б/н від 09.09.2025 ,копію комерційної пропозиції від 14.09.2025, банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: копії платіжних інструкцій №20966, № 220967, № 220971 від 05.02.2026 р., копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000294, ОУ-0000295, ОУ-0000296 від 27.01.2026 від ТОВ "ТГЛ-УКРАЇНА", копію заявки на перевезення вантажу морським транспортом №95753/384504_2 від 30.09.2025., копію платіжної інструкції в іноземній валюті № 5604 від 20.11.2025.

Натомість, Одеською митницею 06.01.2026 було прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2026/000002/1, яким було скориговано митну вартість товару за резервним 6-м методом та складено картку-відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2026/000006.

В результаті такого коригування сума переплати митних платежів склала 644 651,57 грн.

Позивач, не погодившись із рішенням Одеської митниці про коригування митної вартості товарів і карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вважаючи їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1ст. 7 Митного кодексу України.

Згідно п. 24. ч. 1ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23, 24 ч. 1ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст.49,50 МК України).

За частинами 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 т.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3 ст. 54 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3ст. 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

В спірному рішенні при визначенні методу митної вартості зазначено, що заявлений код товару 6404191000, країна походження Китай, виробник LC Waikiki Magazacilik Hizmetleri Ticaret A.S., торгівельна марка LC Waikiki, опис товару №163: Домашнє взуття; вагою нетто -16,94 кг, заявлена за контрактом купівлі-продажу на умовах поставки СІР UA Київ, митне оформлення якого здійснено за ціною угоди та визнане митним органом із рівнем митної вартості 15,95 дол США/кг за ЕМД №25 UA408050011172U2 від 24.11.2025.

Митну вартість товару №3 скориговано за резервним методом відповідно до статті 64 МК України до рівня 15,95 дол США/кг нетто (що становить 4,36 USD/Пара) за ЕМД №25 UA408050011172U2 від 24.11.2025.

Разом з тим з визначенням митниці резервного методу митної вартості неможливо погодитись, оскільки МД від 24.11.2025. №UA25UA408050011172U2, що була взята за основу при коригуванні митної вартості товару № 3, у графі 20 містить таку складову митної вартості, як умови поставки СІР UA Київ, в той час як позивач ввозив товар на митну територію України на умовах FOB CN Ningbo. Дані умови поставки є різними .

До того ж митна декларація, яка була застосована відповідачем датована 24.11.2025 р., в той час, як позивач розмитнював товар 06.01.2026 р., що суперечить ст. 59 МК України та принципу, визначення митної вартості товару згідно з ціновою інформацією, яка наявна в митниці (станом на день здійснення митного оформлення), тобто, за основу береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Отже, застосування відповідачем резервного методу не є обґрунтованим.

З приводу вказаних Одеською митницею зауважень, які були підставою для прийняття спірного рішення.

Митницею вказано: « Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та транспортні (перевізні)документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування

не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів(пункти 4,6 частини другої статті 53Кодексу). Відповідно до специфікації від 23.09.2025 № 341 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.12.2019 № 3420-YP/CN оплата за товар здійснюється протягом 45 банківських днів після отримання копій документів. Згідно п.4.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.12.2019 № 3420-YP/CN «протягом 2х робочих днів з моменту відвантаження товару Продавець зобов`язаний передати Покупцю електронною поштою скановані копії товаросупровідних документів на товар». При цьому, разом з МД надано коносамент від 30.09.2025 № ZJSM25091544B, тобто на дату подання МД оплата за товар мала бути здійснена. Проте, до митного оформлення банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, не надавались».

Вказані зауваження спростовуються тією обставиною, що позивач листом від 06.01.2025 р. за № 0601/26 надав пояснення щодо зауважень, які виникли у відповідача та банківські платіжні документи: swift № б/н від 21.11.2025 р.27.02.2026 р. разом із заявою за № ВІЗ-2026-0036 позивачем повторно були надані вищевказані документи та копії виписки бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 25.02.2026 р.) і платіжного доручення в іноземній валюті № 5604 від 20.11.2025 р.

Не приймаються судом зауваження митного органу, який вказав: «Розділом 4 пунктом 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 27.12.2019 № 3420-YP/CN зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, яка до митного оформлення не надавалася».

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 06.01.2026 р. за № 0601/26 позивачем була надана митниці копія митної декларації країни відправлення № 292120250001254702 від 23.09.2025 р. та повторно надана така копія і 27.02.2026 р. разом із заявою за № ВІЗ-2026-0036.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.53 МК України митна декларація країни відправлення не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише може вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України мають розбіжності, ознаки підробки або всієї інформації.

Статтею 254 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад

українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

51 Правилом Процедури Генеральної асамблеї ООН, до якої входить Україна, передбачено, що «арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська мови є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї, її комітетів та підкомітетів».

Таким чином, декларант не повинен був надавати, а контролюючий орган витребувати переклади документів митної декларації країни відправлення з китайської, оскільки митна декларація мала бути складена китайською мовою, тобто мовою міжнародного спілкування.

З приводу зауваження митниці « У долученому коносаменті до митної декларації від 30.09.2025 № ZJSM25091544B зазначено судно «CSCL MERCURY V.097W», але в поданій до митного оформлення митній декларацій в графі 21 «транспортний засіб на кордоні» вказано судно «LA GALITE», в рахунках на оплату транспортно експедиційних послуг від 05.01.2026 № СФ-47529 , № СФ-47530 та № СФ-47531 не вказано вантажно розвантажувальні роботи в процесі перевантаження на судно , внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення складової митної вартості товару».

За поясненнями позивача у листі від 06.01.2026 р. № 0601/26 і в заяві на оскарження від 27.02.2026 р. № ВІЗ-2026-0036, згідно з п.2.1.1. до договору № 110516 від 31.03.2025р. між ТОВ «АТБ - МАРКЕТ» та ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» - експедитор зобов`язаний «здійснити підбір перевізників та укласти від свого імені з цими перевізниками договори на перевезення вантажів згідно із заявкою». Згідно з п.3.1. до договору № 110516 від 31.03.2025р. між ТОВ «АТБ - МАРКЕТ» та ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» - «Вартість послуг Експедитора погоджується сторонами у заявці та може бути змінена лише за письмовою угодою обох сторін. Узгоджена у заявці вартість послуг Експедитора включає експедиторську винагороду, а також всі витрати Експедитора, пов`язані з надання послуг по справжньому договору, у тому числі витрати на навантаження, розвантаження, перевезення вантажу, навантаження на інше транспортне засіб (у разі необхідності такого перевантаження), витрати на сплату зборів, обов`язкових платежів та витрати, пов`язані з оплатою послуг третіх осіб (у разі їх залучення)».

Таким чином, всі транспортні витрати на шляху слідування вже включені в рахунки по перевезенню № СФ-47529 від 05.01.2026р., СФ-47530 від 05.01.2026р., СФ-47531 від 05.01.2026р. та будуть сплачені своєчасно. Перевезення в межах України не є складовою митної вартості.

Додатково із заявою № ВІЗ-2026-0036 від 27.02.2026 р. надавалися акти № ОУ-0000294 від 27.01.2026 р., № ОУ-0000295 від 27.01.2026 р., № ОУ-0000296 від 27.01.2026 р та в підтвердження оплати за послуги перевезення банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжні інструкції №220966 від 05.02.2026р., № 220967 від 05.02.2026р., № 220971 від 05.02.2026 р.

Митний орган зазначає, що: «Відповідно до п 1.2 договору перевезення №10516 від 31.03.2025 зазначено "Заявка є невід`ємною частиною договору та п.3.1 вартість послуг Експедитора погоджується Сторонами у Заявці…, проте до митного оформлення вищезазначені документи не надані. Таким чином, відсутність заявки не дає можливості перевірити повноту наданих послуг, пов`язаних з перевезенням товарів або що є умовою їх перевезення, та включення при цьому таких витрат до заявленої митної вартості, які відповідно до частини десятої статті 58 Кодексу повинні включатись до ціни, що фактично сплачена».

Копія заявки на перевезення вантажу морським транспортом №95753/384504_2 від 30.09.2025 була надана позивачем листом від 06.01.2026 р. № 0601/26 і повторно 27.02.2026 р. разом із заявою №ВІЗ-2026-0036.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.

В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.

Частиною 1ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 10399,00 грн. за платіжною інструкцією №654075 від 12.03.2026 і №66766 від 24.03.2026.

З врахуванням наведеного, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачений судовий збір у сумі 10399,00 грн.

Позивач також просить стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст.139 КАС передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи 08.02.2019 між Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС» (Об`єднання) і ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №08/02-19/1, за яким Об`єднання зобов`язалось надавати Клієнту правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі, а Клієнт зобов`язався приймати та оплачувати надану Об`єднанням правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі.

В п. 3.1 договору сторони погодили, що за надання Об`єднанням правової (правничої) допомоги за цим договором Клієнт щомісячно сплачує Об`єднанню гонорар, розмір якого визначається за згодою сторін залежно від обсягу правової (правничої) допомоги, наданої Об`єднанням Клієнту у звітному місяці, та зазначається в акті здавання-приймання наданих послуг за звітний місяць, підписаному обома сторонами.

10.03.2026 сторонами укладено до договору додаткову угоду № 10/03/26, згідно п. 1 якої, Клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правову (правничу) допомогу (далі - Послуги), яка (-і) передбачена (-і) п. п. 1.1 та 1.2 договору про надання правової допомоги № 08/02-19/1 від «08» лютого 2019 року, а саме скласти та направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 06.01.2026 року № UA500500/2026/000002/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації від 06.01.2026 р. № UA500500/2026/000006».

Відповідно до п. 2 угоди вартість послуг (гонорар) Об`єднання складає 10000 грн. (у т.ч ПДВ) у суді першої інстанції.

«07» травня 2026 сторони уклали протокол № 07/05/26, яким підтвердили повне надання послуг у Дніпропетровському окружному адміністративному суді у справі №60/7274/26 на суму 10 000 грн. Вказана сума є витратами ТОВ «АТБ МАРКЕТ», пов`язаними із розглядом справи №160/7274/26.

Відповідно до п. 3 Протоколу № 07/05/26 зазначена вартість послуг вже врахована та включена в загальний розмір вартості послуг, що були прийняті та (або) підлягають прийняттю за актами здавання приймання послуг у відповідних періодах. Отже, сума 10 000 грн. входить в суму послуг за березень-квітень 2026 року.

Акт за березень - це акт здавання-приймання наданих послуг б/н від 31.03.2026 р. на суму 1 242 000,00 грн.

Доказом оплати послуг за березень 2026 року є платіжна інструкція № 193277 від 06.04.2026 р. на суму 1 242 000,00 грн.

Акт за квітень - це акт здавання-приймання наданих послуг б/н від 30.04.2026 р. на суму 1 242 000,00 грн.

Доказом оплати послуг за березень 2026 року є платіжна інструкція № 608818 від 05.05.2026 р. на суму 1 242 000,00 грн.

З підписаного сторонами 07.05.2026 детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом АО «АЛЬЯНС» позивачу були надані послуги:

складання та направлення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів 06.01.2026 р. №UA500500/2026/000002/1 від 06.01.2026, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2026/000006 від 06.01.2026 на суму 6000 грн. (із ПДВ 20%);

складання та направлення відповідачу та до суду відповіді на відзив на позовну заяву у справі на суму 4000,00 грн. (із ПДВ 20%).

Частиною 6 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Відповідачі заперечення на заяву позивача не надали.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд наголошує на тому, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023р. №910/7032/17).

Враховуючи, що дана справа по суті не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, більшість документів є в наявності у позивача, що не потребувало великих затрат ні за об`ємом документів, ні за витраченим часом, а також те, що предмет спору не є новим в судовій практиці, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Співмірною зі вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у даній справі, суд вважає суму 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (пр. Олександра Поля, буд. 40, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови-задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.01.2026 р. №UA500500/2026/000002/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.01.2026 р. № UA500500/2026/000006.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (пр. Олександра Поля, буд. 40, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 30487219) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 10399 (десять тисяч триста дев`яносто дев`ять) грн. 00 коп., витрати з правничої допомоги у сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона