Ухвала суду № 137310221, 03.06.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2847/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської Області у складі:

головуючого судді Козирського Є.С.,

при секретарі Лепешенковій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 квітня 2026 року у справі № 509/2847/25 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пятая жемчужина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Овідіопольського районного суду від 06 квітня 2026 року позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пятая жемчужина» задоволені, стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пятая Жемчужина» (код ЄДРПОУ: 39325557, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Восток») заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у сумі 75315,50 гривень, інфляційні втрати в сумі 4696,23 гривень, 3% річних в сумі 496,52 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пятая Жемчужина» (код ЄДРПОУ: 39325557, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Восток») витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 гривень.

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 квітня 2026 року по вказаній справі. Зазначає, що відповідач не отримував судові виклики в судове засідання, оскільки у зв`язку із постійними обстрілами та дроновими атаками на м. Одеса, з метою забезпечення безпеки для свого життя та здоров`я вона була змушена виїхати за кордон та станом на час проведення судового засідання 06 квітня 2026 року перебувала за кордоном. Крім того, подані позивачем докази містять суперечності та не підтверджують заявлені вимоги: 1) Невідповідність об`єкта нерухомості: згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у її власності перебуває квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість у всіх договорах про надання послуг та рахунках, що додані Позивачем до позову, зазначено іншу адресу: АДРЕСА_1 . Вказана розбіжність у районному підпорядкуванні та ідентифікації об`єкта ставить під сумнів правомірність нарахувань саме щодо майна. 2) Відсутність доказів надання послуг: позивач обмежився лише наданням копій договорів з третіми особами (постачальниками). Проте матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, які б підтверджували факт реального отримання ОСББ «Пятая Жемчужина» послуг, витрати на які Позивач намагається стягнути з відповідачки. Позивачем не надано жодного доказу понесених ним витрат, а лише надано докази виставлення ним рахунків за начебто спожиті відповідачкою комунальні послуги. 3) Необгрунтованість розрахунку: через відсутність доказів фактичного надання та обсягу послуг, наданий Позивачем розрахунок заборгованості на суму 75 315,50 грн. є недоведеним та вимагає детальної перевірки в межах змагального процесу. 4) Порушення правил територіальної підсудності: оскільки місцем реєстрації відповідачки є: АДРЕСА_2 ,що територіально відносится до юрисдикції Київського районного суду м. Одеси.

Заявник в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якому просив відмовити Відповідачу в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 квітня 2026 рок, у зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

В ч. 3 ст. 284 ЦПК України вказано, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

У заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 посилається на те, що не брала участі у судовому розгляді у зв`язку з перебуванням за кордоном через постійні обстріли міста Одеси, а також зазначає про відсутність належного повідомлення про розгляд справи.

Однак до заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 не додано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження її перебування за межами України у день судового засідання чи протягом розгляду справи, зокрема відсутні відомості про перетин державного кордону України, проїзні документи, документи про місце перебування за кордоном або інші докази, які б підтверджували неможливість її участі у справі. Посилання заявниці виключно на загальновідомі обставини запровадження воєнного стану та ракетних обстрілів території України саме по собі не може свідчити про неможливість реалізації нею процесуальних прав у конкретній справі та не є безумовною підставою для визнання причин неявки поважними.

Більше того, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 була обізнана про наявність даного судового провадження та брала участь у ньому. Так, 20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подала до Овідіопольського районного суду Одеської області заяву про відкладення розгляду справи № 509/2847/25, у якій прямо зазначила, що 13 жовтня 2025 року отримала копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та просила відкласти судове засідання, призначене на 21 жовтня 2025 року. Таким чином, ще з жовтня 2025 року Відповідачка була обізнана про існування даної справи, її предмет та перебіг розгляду. Крім того, вказана заява була подана до суду в електронній формі та підписана кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_1 , що підтверджує наявність у неї можливості здійснювати процесуальні дії дистанційно, незалежно від місця перебування.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 29 жовтня 2025 року подала до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу у справі № 509/2847/25, про що прямо зазначено в ухвалі Одеського апеляційного суду від 31 жовтня 2025 року. У зв`язку з поданням зазначеної апеляційної скарги судом апеляційної інстанції було витребувано матеріали цивільної справи з Овідіопольського районного суду Одеської області. Наведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не лише була належним чином обізнана про перебування цивільної справи №509/2847/25 на розгляді Овідіопольського районного суду Одеської області, а ще й користувалася наданими їй процесуальними правами, подавала процесуальні документи до судів різних інстанцій. Отже, навіть якщо Відповідачка перебувала за межами України, вона не була позбавлена можливості подати відзив, письмові пояснення, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції або забезпечити участь представника. Окремо слід зазначити, що у своїй заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 просить поновити строк на її подання, посилаючись на воєнний стан та відсутність повідомлення про розгляд справи. Водночас будь-яких належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного звернення до суду із відповідною заявою, заявником не надано. Наведені у заяві обставини мають загальний характер та не свідчать про існування об`єктивних перешкод для реалізації процесуальних прав саме у даній справі. Отже, посилання ОСОБА_1 на воєнний стан, перебування за межами України та неможливість своєчасно реагувати на процесуальні дії у справі спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

У заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 зазначає, що існує невідповідність між адресою належної їй квартири, зазначеною у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та адресою, яка вказана у договорах, рахунках і документах, доданих Позивачем до позовної заяви. Зазначені доводи є безпідставними з огляду на наступне. В наданих Позивачем документах і у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йдеться про один і той самий об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності. Посилання Відповідачки на те, що в окремих документах зазначено адресу: « АДРЕСА_1 », а в інших « АДРЕСА_1 », не свідчить про існування різних об`єктів нерухомості та жодним чином не впливає на правильність проведених нарахувань. В усіх документах незмінними залишаються населений пункт, вулиця, номер будинку та номер квартири, що виключає будь-яку невизначеність щодо того, стосовно якої саме квартири здійснювалися нарахування. Крім того, відповідно до рішення Таїровської селищної ради № 1237-VIII від 15 серпня 2025 року територію села Лиманка, у тому числі житловий масив «Дружний», включено до складу селища Таїрове Одеського району Одеської області. Таким чином, наведені Відповідачкою відмінності у зазначенні району або окремих елементів адреси не свідчать про те, що мова йде про різні об`єкти нерухомого майна, оскільки номер будинку, номер квартири та особа власника залишаються незмінними, що повністю виключає будь-які сумніви щодо того, стосовно якого саме об`єкта нерухомості здійснювалися нарахування.

Також у заяві ОСОБА_1 зазначає, що Позивач не надав належних доказів фактичного надання житлово-комунальних послуг, а матеріали справи містять лише копії договорів із третіми особами та рахунки на оплату. Зазначене твердження також є необґрунтованим. Відповідно до статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та виконання ними своїх обов`язків, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Відповідно до частин 6, 7 статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном, а також забезпечення співвласників житлово-комунальними послугами об`єднання за рішенням загальних зборів має право виступати колективним споживачем (замовником) таких послуг та укладати відповідні договори з виконавцями і постачальниками. Саме з метою забезпечення належного функціонування багатоквартирного житлового будинку та отримання всіма співвласниками всіх житлово-комунальних послуг, ОСББ «Пятая Жемчужина» укладає договори з виконавцями та постачальниками житлово-комунальних послуг, виступаючи колективним споживачем у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Надані до матеріалів справи договори підтверджують наявність договірних відносин між ОСББ та відповідними постачальниками послуг, а також наявність у Позивача обов`язку здійснювати оплату вартості фактично спожитих співвласниками житлово-комунальних послуг. Крім того, обов`язок Відповідачки здійснювати оплату житлово-комунальних послуг та брати участь у витратах на утримання багатоквартирного будинку прямо передбачений чинним законодавством України. Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати належне йому майно, якщо інше не встановлено договором або законом, а згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Отже, факт володіння квартирою у багатоквартирному будинку покладає на ОСОБА_1 обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати спожиті житлово-комунальні послуги. При цьому, матеріали справи не містять жодного акта-претензії, складеного ОСОБА_1 у порядку, визначеному законодавством, жодної заяви про ненадання або неналежне надання житлово-комунальних послуг.

Також у заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 зазначає, що наданий Позивачем розрахунок заборгованості у сумі 75 315,50 грн є недоведеним та потребує детальної перевірки в межах змагального процесу. Зазначене твердження є необґрунтованим та не підтверджене жодними доказами. Позивачем разом із позовною заявою було надано всі документи, які підтверджують наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 за спожиті житлово комунальні послуги. При цьому, як вже зазначалося вище, ОСОБА_1 була обізнана про наявність даної справи ще під час її розгляду судом першої інстанції і мала можливість подати відзив на позовну заяву. Проте жодних заперечень щодо розрахунку заборгованості під час розгляду справи ОСОБА_1 подано не було. Більше того, і в заяві про перегляд заочного рішення Відповідачка не наводить жодних розрахунків, не зазначає, які саме нарахування є неправильними.

Отже виконання обов`язку за змістом ч. 2 ст. 285 ЦПК України відповідачем перед судом не доведено.

Щодо доводів Відповідачки про порушення правил територіальної підсудності. Предметом даного спору є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, які надавалися щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Такі правовідносини безпосередньо пов`язані з нерухомим майном та обов`язком співвласника брати участь у витратах на його утримання. Саме тому позов було подано за місцезнаходженням нерухомого майна відповідно до правил виключної підсудності. Аналогічне обґрунтування було наведено Позивачем безпосередньо у позовній заяві з посиланням на ст. 30 ЦПК України та практику Верховного Суду, зокрема, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року у справі №638/1988/17, провадження № 61-30812св18.

Отже, заявником не наведено та не надано суду будь-яких доказів, які б мали істотне значення для вирішення справи, та могли б призвести до ухвалення протилежного за змістом рішення, про перегляд якого просить заявник.

Доводи відповідача зводяться лише до незгоди з заочним рішенням. Перевірка судового рішення на предмет законності та обґрунтованості відноситься до повноважень суду апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги, а не суду першої інстанції при розгляді заяви про перегляд заочного рішення.

З урахуванням наведеного, суд доходить до переконання, що відсутні підстави для скасування судового рішення, тому заява про його перегляд підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 287,288 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 квітня 2026 року у справі № 509/2847/25 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пятая жемчужина» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмоивити.

Відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.С. Козирський